Рішення від 18.12.2024 по справі 904/3140/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024м. ДніпроСправа № 904/3140/24

за позовом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова служба України, м. Київ

про визнання недійсними пунктів договорів, стягнення 1 165 191,50 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І

Представники сторін:

прокурор: Карпенко О.І., службове посвідчення №080211;

від позивача: Матвєєнко Г.М., витяг з ЄДР;

від відповідача: Лазоренко І.В., ордер ВІ №1235728 від 07 серпня 2024 року.

від третьої особи: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони східного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" в якому просить суд :

- визнати недійсним пункт 3.1 договору №286/1/23/58 від 11.10.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 447 200,00 грн., що укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн";

- визнати недійсним пункт 3.1 договору №286/1/23/59 від 11.10.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 675 600,00 грн, що укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" на користь Міністерства оборони України 1 121 677,2 грн сплачений ПДВ (основний борг), 19 305,44 грн. 3% річних, 24 208,86 грн інфляційних втрат на суму основного боргу.

- стягнути з відповідача судові витрати, у тому числі зі сплати судового збору в сумі 23 533,88 грн за подачу позову на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.08.2024.

08.08.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

08.08.2024 від представника Міністерства оборони України надійшло клопотання в якому просить відкласти судове засідання на іншу дату у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці.

Також, від представника Міністерства оборони України надійшли додаткові пояснення у справі в яких зазначає, що згідно з статтею 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" укладення мобілізаційних договорів є складовою частиною мобілізаційної підготовки, відповідно після 24.02.2022 (введення воєнного стану в Україні) договори на виконання мобілізаційних завдань (замовлень) не укладалися. Отже, беручи до уваги зазначене, операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил України обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою виключно з метою виконання мобілізаційних завдань однак, положення Постанови № 178 не можуть застосовуватись до договорів на постачання пально-мастильних матеріалів, які починаючи з 24.02.2022 укладаються Міноборони не в рамках мобілізаційних завдань. Аналізуючи договори, які є предметом даної судової справи, слід дійти висновку, що вони не є договорами, які укладені на виконання мобілізаційних завдань (замовлень), а отже на нього не розповсюджуються вимоги Постанови № 178.

13.08.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в якій зазначає, що 07.08.2024 року представник ТОВ "Евро Ойл Продакшн" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про надання доступу до електронної справи №904/3140/24 у підсистемі "Електронний суд", наведений доступ було забезпечено судом 08.08.2024 року. Таким чином, представник відповідача ознайомився з позовною заявою у справі лише 08.08.2024 року, отже п`ятнадцятиденний строк з дати ознайомлення спливає 23.08.2024. Крім того, у представника Відповідача було лише чотири дні для підготовку відзиву, з яких два дні вихідні, тільки два робочі на підставі чого просить суд надати представнику відповідача строк до 23.08.2024 (включно) для подачі відзиву у справі №904/3140/24 та надати можливість участі у всіх наступних судових засіданнях у справі №904/3140/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, представнику заявника відповідача.

В судове засідання яке відбулося 13.08.2024 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 23.08.2024; відкладено підготовче судове засідання у справі на 18.09.2024.

23.08.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшов відзив в якому просить суд в задоволені позовної заяви Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України відмовити в повному обсязі.

Звертає увагу суду на те, що з огляду на те, що ПДВ завжди спрямовується до державного бюджету, та не є прибутком ТОВ "Евро Ойл Продакшн", то сплата Міноборони на користь відповідача 20% податку на додану вартість, який в подальшому був сплачений до державного бюджету України (що підтверджується податковими накладними та квитанціями до них), не свідчить про порушення інтересів держави.

Також звертає увагу суду на той факт, що ТОВ "Евро Ойл Продакшн" 10.10.2023 відповідно до платіжних інструкцій №1267 та № 1268 в якості забезпечення виконання зобов`язань за договорами №286/1/23/58 та №286/1/23/59 за було сплачені на користь Міністерства оборони України кошти в розмірі 80 496,00 грн. та 121 608,00 грн. відповідно, що складає 3% від їх суми.

Відповідно до п. 11.3 договорів №286/1/23/58 та №286/1/23/59 підставою для повернення забезпечення виконання цього договору є виконання постачальником всіх умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та відповідності технічним вимогам продукції у визначені строки (терміни) і виключно за ціною згідно положень цього договору.

Відповідач в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договорами №286/1/23/58 та №286/1/23/59, в тому числі і щодо ціни договорів, в зв`язку з чим відповідно до інформаційних повідомлень про зарахування коштів №14/02/2024№14/1/32 та №№14/02/2024№14/1/32 від 17.02.2024. Міністерством оборони України було повернуто ТОВ "Евро Ойл Продакшн" забезпечення за наведеними договорами в розмірі 80 496,00 грн. та 121 608,00 грн. відповідно. На підставі викладеного вважає, що у Прокурора були відсутні правові підстави для звернення до суду з наведеним позовом, та він є безпідставним.

18.09.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в якій зазначає, що представник відповідача у справі №904/3140/24 адвокат Ігор Лазоренко, також 18.09.2024 року о 14:30 год буде приймати участь в судовому засіданні в Господарському суді Вінницької області у розгляді справи №902/383/24, що обмежує час на участь представника Відповідача у справі №904/3140/24 до 20 хвилин (з 14:00 до 14:20) на підставі чого просить суд відкласти підготовче засідання у справі №904/3140/24 на іншу дату, на термін не менше трьох тижнів.

18.09.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшли додаткові пояснення по справі щодо відсутності правових відстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

18.09.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в якому просить суд залучити до участі у справі №904/3140/24 Державну податкову службу України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну податкову службу України; відкладено підготовче провадження у справі на 09.10.2024.

08.10.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи в якому просить суд зупинити провадження у справі №904/3140/24 в зв`язку із неможливістю її розгляду до вирішення Господарським судом міста Києва пов`язаної з нею справи №910/12030/24, до набрання законної сили рішенням у справі 910/12030/24.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.10.2024, господарським судом оголошено перерву до 23.10.2024.

16.10.2024 від представника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі в якому просить у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" про зупинення провадження у справі №904/3140/24 відмовити.

22.10.2024 від представника Міністерства оборони України надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі №904/3140/24.

23.10.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшли додаткові пояснення у справі в яких просить суд зупинити провадження у справі №904/3140/24 в зв`язку із неможливістю її розгляду до вирішення Господарським судом міста Києва пов`язаної з нею справи №910/12030/24, до набрання законної сили рішенням у справі 910/12030/24.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" про зупинення провадження у справі №904/3140/24 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі 910/12030/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" до Міністерства оборони України про тлумачення змісту договорів №286/1/23/58 та №286/1/23/59 від 11.10.2023.

23.10.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

23.10.2024 від представника Державної податкової служби України надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

23.10.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшли додаткові пояснення по справі щодо проведення процедури закупівлі UA-2023-09-08-012099-a.

У судове засідання, яке відбулося 23.10.2024, представник третьої особи не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" про зупинення провадження у справі №904/3140/24 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі 910/12030/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" до Міністерства оборони України про тлумачення змісту договорів №286/1/23/58 та №286/1/23/59 від 11.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче провадження у справі на 21.11.2024.

21.11.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшло клопотання про витребування від ДБР доказів у справі №904/3140/24 в якому просить суд зобов`язати Державне Бюро розслідувань (01032, м. Київ, вул. Сімона Петлюри, 15) повідомити Господарський суд Дніпропетровської області у справі 904/3140/24:

- про прийняте процесуальне рішення по кримінальному провадженню №62023000000000382 від 11.05.2023 досудове розслідування за яким здійснювалося ГСУ ДБР.

- чи було подано цивільний позов у кримінальному провадженню №62023000000000382 від 11.05.2023 про стягнення з винних осіб збитків завданих державі у зв`язку з оподаткуванням товару за Договорами №286/1/23/58 та №286/1/23/59 від 11.10.2023 за ставкою ПДВ 20%?

- чи було винесено судом вирок та/або рішення про відшкодування (компенсації) шкоди завданій державі в рамках кримінального провадження №62023000000000382 від 11.05.2023, що набрав законної сили?

Підготовче засідання у справі №904/3140/24 просить відкласти на строк не менше трьох тижнів, для надання ГСУ ДБР витребуваної судом інформації та документів.

Клопотання обґрунтовано тим, що заходи які самостійно вжив представник відповідача не призвели до отримання інформації, та відсутності можливості самостійно надати докази по кримінальному провадженню №62023000000000382 від 11.05.2023, оскільки не його стороною наявні правові підстави для витребування наведеної інформації з ГСУ ДБР.

21.11.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшло клопотання про залучення доказів у справі №904/3140/24 в якому просить суд залучити до матеріалів справи відповіді на адвокатські запити від 18.10.2024.

21.11.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи №904/3140/24 в зв`язку із об`єктивною неможливістю її розгляду до набрання законної сили рішенням Господарським судом міста Києва у справі 910/12030/24.

В своєму клопотанні звертає увагу суду на те, що 06.11.2024 року Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону звернулася з заявою до Господарського суду міста Києва про вступ Прокурора у справу №910/12030/24, про що повідомила Міноборони листом №07-265вих-24.

Підставою для вступу у справу №910/12030/24 Прокурор зазначає можливість визнання Господарським судом міста Києва договорів №286/1/23/58 та №286/1/23/59 від 11.10.2023 такими, які укладенні не на виконання мобілізаційних завдань та як наслідок відсутністю підстав для вимог про стягнення ПДВ в розмірі 1 121 677,20 грн та штрафних санкцій у розмірі 43 514,30 грн.

Також, 06.11.2024 року Міноборони подало до Господарського суду міста Києва відзив у справі №910/12030/24 в якому зазначило, що договори №286/1/23/58 та №286/1/23/59 від 11.10.2023 не укладалися на виконання мобілізаційних завдань, тому норми Постанови КМУ №178 щодо оподаткування ПДВ за нульовою ставкою до них не застосовуються. На підтвердження наведеної правової позиції до відзиву були додані листи Департаменту закупівель Міноборони №19/945-сл та №19946-сл від 24.10.2024.

Так, предметом позову у справі №910/12030/24 є тлумачення Господарським судом міста Києва змісту договорів про тлумачення змісту договорів про постачання для державних потреб мастильних засобів ((09210000-4) Олива моторна для тракторних дизелів М-10Г2к)) №286/1/23/58 та №286/1/23/59 від 11.10.2023, що укладені між ТОВ "Евро Ойл Продакшн" та "Міноборони" та визнання їх такими, що укладені на виконання мобілізаційних завдань, та чи мають відповідно до пунктів 3.1. Договорів товари за наведеними договорами оподатковуватися ПДВ за ставкою 20%, чи відповідно до вимог Постанови КМУ №178 від 02.03.2022 року товари мають оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.

Таким чином, у справі №910/12030/24 ТОВ "Евро Ойл Продакшн" оскаржує в судовому порядку правову підставу заявленого Спецпрокуратурою позову у справі №904/3140/24, а саме визнання п. 3.1 договорів №286/1/23/58 та №286/1/23/59 від 11.10.2023 оскільки вони не укладалися на виконання мобілізаційних завдань.

Отже, Спецпрокуратура поданням заяви про вступ у справу №910/12030/24 підтверджує, що головною підставою для визнання п. 3.1 договорів №286/1/23/58 та №286/1/23/59 від 11.10.2023 є те визначення судом чи укладалися вони на виконання мобілізаційних завдань, та неможливість розгляду судом справи №904/3140/24 до набрання законної сили рішенням у справі №910/12030/24.

21.11.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшло клопотання про зупинення розгляду справи в якому просить суд зупинити провадження у справі №904/3140/24 в зв`язку із об`єктивною неможливістю її розгляду ГСДО до набрання законної сили вироку суду та/або рішення про відшкодування (компенсації) шкоди завданій державі по кримінальному провадженні №62023000000000382 від 11.05.2023; зобов`язати Державне Бюро розслідувань повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про прийняте процесуальне рішення по кримінальному провадженню №62023000000000382 від 11.05.2023, а також про винесення судом вироку та/або рішення про відшкодування (компенсації) шкоди завданій державі в рамках зазначеного кримінального провадження, після набрання їм законної сили!

Вважає, що справа №904/3140/24 та вирок/рішення суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні №62023000000000382 від 11.05.2023 є пов`язаними, оскільки встановлення обставин у кримінальному провадженні №62023000000000382 від 11.05.2023 істотно вплине на збирання та оцінку доказів у даній справі. Також, в разі задоволення судом позову у справі №904/3140/24 це може призвести до подвійного стягнення 1 121 677,20 грн (сума сплаченого за спірними Договорами в ціні товару ПДВ за ставкою 20%), в разі пред`явлення та задоволення судом цивільного позову про відшкодування (компенсації) шкоди завданій державі по кримінальному провадженню №62023000000000382 від 11.05.2023.

Враховуючи викладене вище, вважає що Господарський суд Дніпропетровської області не може об`єктивно розглянути справу №904/3140/24 до набрання законної сили вироку суду та/або рішення про відшкодування (компенсації) шкоди завданій державі по кримінальному провадженні №62023000000000382 від 11.05.2023.

21.11.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшло клопотання про залишення позову прокурора у справі №904/3140/24 без розгляду в якому просить залишити позовну заяву Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону подану в інтересах держави в особі Міністерства оборони України у справі №904/3140/24 без розгляду.

В обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду зазначає, що Спецпророкуратура не мала права звертатися з позовом у справі №904/3140/24 до Господарського суду Дніпропетровської області, оскільки підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді були відсутні. Спецпрокуратура в порушення вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до звернення до суду не було направлено до Держаудитслужби та її територіального підрозділу в Дніпропетровській області повідомлення про представництво їх інтересів в суді.

21.11.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.11.2024, господарським судом оголошено перерву до 27.11.2024.

27.11.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшло клопотання про витребування від Спецпрокуратури оригіналів документів доданих до позову у справі №904/3140/24 в якому просить суд зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону надати Господарському суду Дніпропетровської області оригінали документів, що вказані в п. 5-13 Додатків до позовної заяви у справі 904/3140/24.

27.11.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" надійшло клопотання про витребування від Спецпрокуратури доказів у справі №904/3140/24 в якому просить суд зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону повідомити Господарський суд Дніпропетровської області у справі 904/3140/24 наступну інформацію:

1. який правоохоронний орган здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023052110000081 від 11.08.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України?

2. яке процесуальне рішення станом на дату надання відповіді прийняте органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023052110000081 від 11.08.2023!?

3. чи було пред`явлено цивільний позов у кримінальному провадженні № 42023052110000081 від 11.08.2023 в зв`язку з оподаткуванням товару за договорами №286/1/23/58 та №286/1/23/59 від 11.10.2023 за ставкою ПДВ 20%, якщо так, то до кого та на яку суму та на яких підставах?

4. чи було винесено вирок у кримінальному провадженні №42023052110000081 від 11.08.2023, що набрав законної сили, якщо так, то відносно кого та у якій судовій справі (зазначити судовий номер та дату вироку)?

У судовому засіданні, яке відбулося 27.11.2024 представник Державної податкової служби України не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" про зупинення провадження у справи №904/3140/24 до набрання законної сили рішенням Господарським судом міста Києва у справі 910/12030/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" до Міністерства оборони України про тлумачення змісту договорів №286/1/23/58 та №286/1/23/59 від 11.10.2023; про зупинення провадження у справи №904/3140/24 до набрання законної сили вироку суду та/або рішення про відшкодування (компенсації) шкоди завданій державі по кримінальному провадженні №62023000000000382 від 11.05.2023; про зобов`язання Державного бюро розслідувань повідомити Господарський суд Дніпропетровської області у справі 904/3140/24 щодо кримінального провадженню №62023000000000382 від 11.05.2023; про зобов`язання Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону повідомити Господарський суд Дніпропетровської області у справі 904/3140/24 надати інформацію щодо кримінального провадження № 42023052110000081 від 11.08.2023 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в засіданні на 12.12.2024.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.12.2024, господарським судом оголошено перерву до 18.12.2024.

Під час розгляду справи по суті представник прокуратури підтримав позовні вимоги, представник позивача підтримав пояснення на позов, представник відповідача підтримав заперечення на позов, представник третьої особи у судові засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 18.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

11.10.2023 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" (постачальник) був укладений договір про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищій сорт)) (за кошти Державного бюджету України) №286/1/23/58 (далі - договір №286/1/23/58), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити у 2023 році мастильні засоби (09210000-4) (олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищій сорт)) (Лот1. Моторні оливи (09211100-2) (олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищій сорт)), а саме олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищій сорт), для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання товару та його оплату в асортименті, кількості у троки і за цінами згідно з наведеною специфікацією.

Відповідно пункту 1.1 зазначеного договору загальна сума закупівлі складала 2 236 000,00 грн, у тому числі ПДВ 447 200,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору №2286/1/23/58 ціна договору становить: без ПДВ 2 236 000 грн, 00 коп., крім того ПДВ 447 200 грн, 00 коп. Ціна договору що підлягає оплаті становить 2 683 200 грн, 00 коп. у тому числі податок на додану вартість та вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати.

Відповідно до пункту 5.5 договору він вважається виконаним у зв`язку із поставкою товару не менше ніж на 99% товару.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (пункт 10.1 договору).

На виконання цього договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" поставлений товар на суму 2 680 516,30 грн, а позивачем сплачено вказані кошти в повному обсязі, включаючи ПДВ - 446 752,80 грн, що підтверджується видатковими накладними актами прийому-передачі продукції та платіжними дорученнями.

11.10.2023 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" (постачальник) був укладений договір про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищій сорт)) (за кошти Державного бюджету України) №286/1/23/59 (далі - договір №286/1/23/59), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити у 2023 році мастильні засоби (09210000-4) (олива моторна для автотракторних дизелів М-10Гк (вищій сорт)) (Лот2. Моторні оливи (09211100-4) (олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищій сорт)), а саме олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищій сорт), для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання товару та його оплату в асортименті, кількості у троки і за цінами згідно з наведеною специфікацією.

Відповідно до пункту 3.1 договору №286/1/23/59 ціна договору становить: без ПДВ 3 378 000 грн, 00 коп., крім того ПДВ 675 600 грн,00 коп. Ціна договору що підлягає оплаті становить 4 053 600 грн, 00 коп. у тому числі податок на додану вартість та вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати.

Відповідно до пункту 5.5 договору він вважається виконаним у зв`язку із поставкою товару не менше ніж на 99% товару.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (пункт 10.1 договору).

На виконання цього договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" поставлений товар на суму 4 049 546,40 грн, а позивач сплачено вказані кошти в повному обсязі, включаючи ПДВ - 674 924,04 грн, що підтверджується видатковими накладними актами прийому-передачі продукції та платіжними дорученнями.

Постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 "Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до норм вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України зазначено, що її прийняття обумовлене виконанням мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Разом з тим, Постанова Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 містить посилання на норми підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Прокурор посилається на те, що умови пунктів 3.1 договорів про постачання для державних потреб мастильних засобів для техніки спеціального призначення №286/1/23/58 та №286/1/23/59 від 11.10.2023, в частині включення сум податку на додану вартість суперечать пп. "г" пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України та Постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану" від 02.03.2022 № 178, тому вказані пункти підлягають визнанню недійсними на підставі статей 203, 215, 217 Цивільного кодексу України в цій частині, грошові кошти в сумі 1 121 677,20 грн (сума податку на додану вартість 446 752,80 грн + 674 924,40 грн) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як такі, що безпідставно отримані внаслідок незаконного збагачення, проти чого заперечують позивач та відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є визнання: недійсним пункт 3.1 договору №286/1/23/58 від 11.10.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 447 200,00 грн., недійсним пункт 3.1 договору №286/1/23/59 від 11.10.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 675 600,00 грн; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" на користь Міністерства оборони України 1 121 677,2 грн сплачений ПДВ (основний борг), 19 305,44 грн. 3% річних, 24 208,86 грн інфляційних втрат на суму основного боргу.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договорів про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищій сорт)) (за кошти Державного бюджету України) №286/1/23/58 від 11.10.2023, №286/1/23/59 від 11.10.2023, наявність / відсутність підстав для включення до договірної ціни податку на додану вартість, наявність / відсутність підстав для визнання недійсними пунктів 1.1 договорів в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, факт поставки товару, строк оплати, строк дії договору, наявність / відсутність підстав для стягнення сплаченої суми податку на додану вартість, включену до ціни товару.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 вказаної статті).

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписи частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

У даних правовідносинах можливо припустити, що спірні договори №286/1/23/58 від 11.10.2023, №286/1/23/59 від 11.10.2023 могли бути укладені сторонами без включення до нього умов щодо ПДВ в розмірі 20%. При цьому, суд зауважує, що хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну (істотною умовою) в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися за погодженням сторін.

Подібний за змістом правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 року по справі № 916/2478/20 та від 03.12.2021 по справі № 910/12764/20.

Податок на додану вартість, визначений в підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

Згідно із підпунктом г) підпункту 195.1.2 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

02.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".

Так, відповідно до пунктів 1, 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

За тлумаченням суду стаття 195 Податкового кодексу України передбачає, що 195.1. за нульовою ставкою оподатковуються операції з: 195.1.2. постачання товарів: г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством. Жодне із зазначених положень не вказує, що постачання має відбуватись виключно за межами митної території України.

Господарський суд вважає, що в даному випадку не порушено принцип стабільності податкового законодавства. Також за обставин, що встановлені у даній справі, норми нормативно-правового акта не припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків. Не застосовною до спірних правовідносин також є норма п. 5.2. ст. 5 Податкового кодексу України, яка передбачає, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Щодо заперечень позивача та відповідача проти про те, що договори укладено не на виконання мобілізаційних завдань слід відмітити, що позивач та відповідач ототожнюють мету прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 178 з метою укладення договорів.

Так, постанова Кабінету Міністрів України № 178 прийнята з метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні". Однак нормативні положення постанови Кабінету Міністрів України № 178 не містять умови про постачання товарів саме на виконання мобілізаційних завдань.

Договори №286/1/23/58 від 11.10.2023, №286/1/23/59 від 11.10.2023 між позивачем та відповідачем укладено після прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.2022 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану".

Згідно пунктами 2.2. договорів №286/1/23/58 від 11.10.2023, №286/1/23/59 від 11.10.2023, одержувачами Товару є військові частини згідно з рознарядкою Міністерства оборони Україні, що відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 178.

Суд враховує, що виходячи з приписів статті 217 Цивільного кодексу України законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

Хоча податок на додану вартість й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Оскільки нульову ставку податку на додану вартість для операцій з заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту передбачено підп. "г" підп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, враховуючи, що замовником товару за договорами виступає Міністерство оборони України, а одержувачами - військові частини, то включення до ціни договору ПДВ у розмірі 20 % (а не 0 %), суперечить постанові Кабінету Міністрів України № 178, яка прийнята відповідно до пп. "г" пп. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, що є підставою для визнання недійсним п. п. 3.1. Договорів №286/1/23/58 від 11.10.2023, №286/1/23/59 від 11.10.2023.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 по справі № 910/2416/23.

Отже, вищевикладеним спростовуються заперечення позивача та відповідача.

Водночас судом прийнято до уваги правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 про те, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Відтак, Верховний Суд у вказаній постанові відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справи № 922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору), та зазначив про незгоду із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16, від 08.08.2019 у справі № 911/1626/18.

Оскільки не тільки постановою КМУ № 178 від 02.03.2022 визначено нульову ставку податку на додану вартість для операцій з заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту, але й це передбачено підпунктом "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, то включення до ціни договору ПДВ у розмірі 20%, враховуючи, що замовником товару за договорами виступає Міністерство оборони України, суперечить постанові КМУ №178 від 02.03.2022, яка прийнята відповідно до підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, що є підставою для визнання недійсним пункту договору в цій частині.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними пунктів 3.1 договорів №286/1/23/58 від 11.10.2023, №286/1/23/59 від 11.10.2023 в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість.

До аналогічного висновку дійшов також Верховний Суд у постановах від 23.05.2024 у справі № 911/1870/23, від 28.05.2024 у справі № 910/12151/23, від 10.09.2024 у справі №922/4055/23, від 17.09.2024 у справі №915/1377/23.

Правовідносини у зазначених справах є подібними правовідносинам даної справи № 904/3140/24.

Прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача суму податку на додану вартість у розмірі 1 121 677,20 грн сплачену за договорами.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що відповідачем сума податку на додану вартість у розмірі 6 456 571,56 грн отримана за товар, який підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою, дана сума коштів є перерахованою поза межами договірних платежів та має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача отриманої суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1 165 191,50 грн за договорами №286/1/23/58 від 11.10.2023 та №286/1/23/59 від 11.10.2023, як безпідставно набуті грошові кошти.

Прокурором нараховані та заявлені до стягнення з відповідача на користь позивача 24 208,86 грн інфляційних втрати та 19 305,44 грн. 3% річних за загальний період з 14.12.2023 по 17.07.2024 (за кожним договором та кожним платіжним дорученням окремо, з урахуванням строків сплати та виникнення прострочення).

За змістом статей 625, 1212 Цивільного кодексу України, положення ст. 625 Цивільного кодексу України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, а тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22 зазначила, що за змістом статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно (кошти) без достатньої правової підстави (або підстава набуття цього майна (коштів) згодом відпала) зобов`язана повернути набуте майно (кошти) потерпілому. Означене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.

Велика Палата Верховного Суду з посиланням на статтю 253 Цивільного кодексу України та встановлені у справі № 910/3831/22 обставини щодо початку періоду прострочення з часу безпідставного набуття відповідачем грошових коштів, виходячи з положень статті 625 Цивільного кодексу України вказала на те, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Отже, передбачений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі має місце з моменту безпідставного одержання відповідачем грошових коштів позивача (пункт 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22).

При цьому Велика Палата Верховного Суду відхилила аргумент відповідача про те, що лише постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у справі № 910/17567/19 був встановлений факт безпідставного набуття ним грошових коштів та, як наслідок, обов`язок їх повернути та вказано, що як було зазначено вище, зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає у особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно (пункти 68, 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22).

З урахуванням вказаної позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22, господарський суд відхиляє аналогічні заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшин" у цій справі.

Ураховуючи викладене та правовий висновок, викладений, зокрема у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 910/2416/23 у подібних правовідносинах стосовно наявності підстав для визнання недійсною умови договору про включення до ціни договору суми ПДВ, а також стягнення сплаченого ПДВ, інфляційних та 3% річних, господарський суд вважає правильним нарахування прокурором 3: річних та інфляційних втрат.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді необхідно вказати наступне прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Звертаючись з позовною заявою, прокурор зазначає, що на виконання вимог, установлених абз. 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", звертався до позивача із запитами про надання інформації щодо спірних договорів та про виявлення порушення, однак Міністерство оборони України не вжило належних заходів щодо усунення виявленого порушення.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п.43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Згідно з п.п. 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 18 827,10 грн (6 056,00 грн. (дві немайнові вимоги) + 17 477,87 грн. (за майнову вимогу) = 23 533,87 х 0,8).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду Спеціалізованою прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 23 533,88 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №746 від 15.07.2024 на суму 181,93 грн та платіжною інструкцією №570 від 05.06.2024 на суму 23 351,95 грн.

Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 4 706,78 грн (23 533,88 грн 18 827,10 грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано. господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача у сумі 18 827,10 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова служба України про визнання недійсними пунктів договорів, стягнення 1 165 191,50 грн. задовольнити.

Визнати недійсним пункт 3.1 договору №286/1/23/58 від 11.10.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 447 200,00 грн., що укладений між Міністерством оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 2; код ЄДРПОУ 42794130).

Визнати недійсним пункт 3.1 договору №286/1/23/59 від 11.10.2023 в частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 675 600,00 грн, що укладений між Міністерством оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 2; код ЄДРПОУ 42794130).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" (50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 2; код ЄДРПОУ 42794130) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) 1 121 677,20 грн сплачений ПДВ (основний борг), 19 305,44 грн. 3% річних, 24 208,86 грн інфляційних втрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Ойл Продакшн" на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (юридична адреса: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21; фактична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29, код ЄДРПОУ 39969443; рахунок UА228201720343110002000025746, МФО 820172 в ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 39969443) 18 827,10 грн витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.12.2024

Суддя Ю.А. Бажанова