Рішення

від 19.12.2024 по справі 904/4666/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4666/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОФЛЕКС ГРУП", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ", м. Дніпро

про стягнення боргу

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОФЛЕКС ГРУП" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ" в якому просить суд стягнути заборгованість за Договором поставки № 24/10/23 від 24.10.2023 в розмірі 24 601, 34 грн, з яких: основний борг у розмірі 22 848, 39 грн, пеня у розмірі 1 197, 04 грн, 3% річних у розмірі 138, 19 грн, інфляційні втрати у розмірі 417, 72 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4666/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від позивача 07.11.2024 надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача: 1 197, 04 грн пені, 138, 19 грн 3 % річних та 417, 72 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 19.12.2024 прийнято до розгляду заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОФЛЕКС ГРУП" про зменшення позовних вимог.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 23.10.2024 була доставлена в кабінет системи «Електронний суду» 23.10.2024 о 17:37 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 23.10.2024 є такою, що отримана позивачем 24.10.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 23.10.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 24/10/23 від 24.10.2023 в частині повної та своєчасної оплати.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

24.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОФЛЕКС ГРУП» (далі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» (далі - відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 24/10/23 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору на умовах даного Договору Постачальник зобов`язується виготовити і поставити у встановлений строк (строки) продукцію Покупцю, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах даного Договору прийняти продукцію та сплатити за неї певну грошову суму.

Згідно з пунктом 1.2 договору продукцією за даним Договором є поліпропіленоваа плівка без друку (далі за текстом «Товар»).

Пунктами 1.3-1.4 договору сторони передбачили, що якісні і кількісні характеристики (асортимент, сортамент, номенклатура та одиниці виміру) Товару, що є предметом поставки за цим Договором, визначаються у специфікаціях, що додаються до цього Договору, та/або у товарних (видаткових) накладних.

Загальний обсяг Товару, що поставляється за цим Договором, визначається протягом строку дії даного Договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) Товару за всіма поставленими відповідно до умов даного Договору окремими партіями Товару.

Передача Товару може здійснюватися як в повному обсязі, передбаченому специфікацією та/або товарною (видатковою) накладною, так і окремими партіями згідно замовлень Покупця. Допустимою є часткова передача Товару в рамках однієї специфікації. Товар, замовлений Покупцем, може бути оформлений однією або кількома видатковими накладними, що вирішується Постачальником самостійно (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 2.6 договору Поставка Товару здійснюється перевізником ТОВ «НОВА ПОШТА», або ТОВ «ДЕЛІВЕРІ» на умовах DDP - склад Покупця (правила ШКОТЕРМС-2020), за рахунок і силами Постачальника, або за домовленістю Сторін.

Згідно з пунктом 2.9 договору право власності на Товар переходить до Покупця з дати підписання видаткової накладної Покупцем.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 договору загальна сума Договору визначається виходячи з цін на Товар, асортименту та загальної кількості Товару, поставленого відповідно до умов даного Договору.

Поставка Товару Покупцю здійснюється за договірними цінами. Ціна за одиницю Товару, що поставляється за цим Договором, яку попередньо узгоджено в підтверджених замовленнях, визначається Сторонами у товарних (видаткових) накладних та/або специфікаціях.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що Покупець зобов`язується здійснити оплату Товару, поставленого за цим Договором, на підставі рахунків, виписаних Постачальником, на умовах оплати (якщо інше не передбачено у специфікаціях) у повному обсязі протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати фактичного отримання Товару Покупцем відповідно до п. 2.7 цього Договору.

Оплата Товару за цим Договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування суми вартості партії Товару на банківський рахунок Постачальника, на умовах, зазначених в п. 3.3. цього Договору (пункт 3.4 договору).

Згідно з пунктом 3.7 договору ціна на Товар зазначена в рахунках-фактурах та/або товарних (видаткових) накладних та/або специфікаціях (далі - розрахункові документи) формується/змінюється з урахуванням курсу іноземної валюти, а саме ЄВРО, до гривні України на дату отримання Постачальником підтвердженого Замовлення від Покупця. У випадку, якщо Покупець порушує строк оплати товару більш ніж на 10 календарних днів і на дату здійснення такої простроченої оплати курс вказаної іноземної валюти збільшився на 3% і більше у порівнянні з курсом, який було зафіксовано на сайті http://minfin.com.ua/ на дату виписки Розрахункового документу, Продавець має право зробити перерахунок суми заборгованості, яка підлягає оплаті Покупцем, за офіційним курсом євро НБУ UAH/EUR на дату платежу. У цьому випадку, строк оплати зазначений у п. 3.3. цього Договору залишається незмінним.

Відповідно до пункту 6.2 договору за порушення строку оплати партії Товару, визначеного в п.3.3 цього Договору, Покупець зобов`язується сплатити Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення.

Цей договір вступає в силу з дати його підписання обома Сторонами і діє по 31 грудня 2024 року, а в частині невиконаних зобов`язань - до остаточного їх виконання. Якщо жодна зі Сторін Договору письмово не заявила про намір припинити договір за один тиждень до закінчення його строку, дія договору продовжується до 31 грудня наступного календарного року. Кількість таких пролонгацій необмежена (пункт 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 121 808, 03 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 186 від 09.11.2023 на суму 47 393, 96 грн;

- № 221 від 13.12.2023 на суму 17 536, 50 грн;

- № 55 від 06.03.2024 на суму 29 029, 81 грн;

- № 223 від 05.08.2024 на суму 27 847, 76 грн.

Вищезазначені видаткові накладні підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідач станом на дату подачі позову 22.10.2024 частково виконав зобов`язання щодо сплати поставленого товару в розмірі 98 959, 64 грн, загальна заборгованість становить 22 848, 39 грн.

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду.

Після звернення позивача до суду відповідачем було оплачено залишкову суму заборгованості в розмірі 22 848, 39 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 14569 від 06.11.2024.

Від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача: 1 197, 04 грн пені, 138, 19 грн 3 % річних та 417, 72 грн інфляційних втрат, що і є предметом спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору сторони встановили, що за порушення строку оплати партії Товару, визначеного в п.3.3 цього Договору, Покупець зобов`язується сплатити Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 773, 76 грн за період з 20.08.2024 по 27.09.2024 та 423, 28 грн за період 28.09.2024 по 22.10.2024.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є вірною.

Щодо 3 % річних та інфляційних втрат

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 417, 72 грн розраховані за загальний період з вересень 2024 року.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.

Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума у розмірі 417, 72 грн є вірною.

Заявлені позивачем до стягнення 3 % річних у загальній сумі 89, 31 грн за період з 20.08.2024 по 27.09.2024 та 48, 88 грн за період з 28.09.2024 по 22.10.2024 грн є вірними.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 417, 72 грн та 3% річних у розмірі 138, 19 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач подав клопотання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат на послуги адвоката відповідачем надані: договір про надання правничої допомоги № 127 від 01.10.2024 (далі - договір), укладений між ТОВ «Єврофлекс Груп» та Адвокатським бюро «Верба і Партнери», акт виконаних робіт (наданих послуг) від 28.11.2024, рахунок на оплату № 327 від 18.10.2024, ордер АЕ № 1327756, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 738 від 24.11.2011, платіжна інструкція № 1757 від 22.10.2024 на суму 20 000 грн.

Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надати правничу допомогу у Господарському суді Дніпропетровської області по справі за позовом ТОВ «ЄВРОФЛЕКС ГРУП» до ТОВ «ОЛІМПІУС .КОНСАЛ`Г» (код ЄДРПОУ 42234821) про стягнення боргу за договором поставки, в тому числі по підготовці всіх необхідних, документів та представництва інтересів Клієнта у суді, а Клієнт зі своєї сторони зобов`язується прийняти надану правничу допомогу і оплатити її.

До правничої допомоги за цим договором входить: представництво інтересів Клієнта з усіма права наданими учаснику судового процесу позивачеві у Господарському суді Дніпропетровської області по справі за позовом ТОВ «ЄВРОФЛЕКС ГРУП» до ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» (код ЄДРГЮУ 42234821) про стягнення боргу за договором поставки; претензійно-позовна робота по досудовому врегулювання спору; підготовка Вимоги в порядку передбаченому законодавством України; підготовка позовної заяви та представництво інтересів Клієнта у суді; надання юридичних консультацій і роз`яснень з правових питань; аналіз судової практики на вимогу Клієнта; надання всіх інших видів правничої допомоги визначеної цим Договором Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За послуги за цим Договором з урахування представництва у компетентному господарському суді, Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гри 00 коп незалежно від результатів розгляду справи (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що всі розрахунки за цим Договором, здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України (гривня). У разі змін в обсязі наданих послуг (виконаних робіт), а також беручи до уваги інфляційні процеси, вартість послуг за цим Договором може бути змінена за-згодою Адвоката та Клієнта, про що вони укладають додаткові угоди, які є невід`ємними частинами цього Договору. У разі односторонньої відмови Клієнта від послуг Адвоката, передоплата, зазначена в п. 3.1. Договору, Клієнту не повертається. Крім того, Клієнт окремо сплачує накладні витрати (судовий збір (державне мито), витрати на поштові відправлення, витрати на залучення експертів тощо), понесені Адвокатом у зв`язку із виконанням вказаного договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його обома Сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 6.1 договору).

З наданого акта вбачається погодження сторонами, прийняття й виконання Адвокатським бюро «Верба і партнери» відповідачу наступної правничої допомоги у справі:

- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- підготовка та подання до господарського суду Дніпропетровської області позовної заяві про стягнення боргу за. договором поставки;

- підготовка та подання до господарського суду Дніпропетровської області заяви про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку із частковою оплатою боргу відповідачем ТОВ «Олімпіус Консалт»;

- представництво інтересів Клієнта у господарському суді Дніпропетровської області по справі № 904/4666/24.

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані відповідачем до закінчення судових дебатів у справі, тобто в межах передбаченого законом строку.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Наданими відповідачем доказами підтверджується факт отримання ним конкретного виду професійної правничої допомоги вартістю, що визначена в сумі 36 000 грн.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" убачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частинах першій, четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Крім того, розмір заборгованості у розмірі 22 848, 39 грн є сплаченою заборгованістю відповідача вже після звернення з позовом до суду, а не наслідком дій наданих послуг адвокатом.

Суд звертає увагу, що дана справа не є складною, її розгляд відбувався в порядку спрощеного провадження, позовна заява не міститься складних розрахунків. Надання даної правничої допомоги також не є складним.

Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на специфіку справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/4666/24 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення відповідачем судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 20 000 грн, тому обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 2 000 грн, які і покладаються на позивача. Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 18 000 грн суд розподіляє та покладає на відповідача.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422, 40 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт» (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2А; ідентифікаційний код 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофлекс Груп ТОВ» (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Далекосхідна, буд. 18; ідентифікаційний код 40102403) пеню у розмірі 1 197, 04 грн, інфляційні втрати в розмірі 417, 72 грн, 3 % річних у розмірі 138,19 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422, 40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко