Рішення

від 04.12.2024 по справі 907/477/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

04 грудня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/477/24

За позовом Приватного акціонерного товариства Хустський кар`єр, с. Рокосово Хустського району Закарпатської області

до відповідача Хустської міської ради, м. Хуст Закарпатської області

про визнання укладеною Додаткової угоди №1 про внесення змін до Договору оренди землі від 20.02.2018 у запропонованій редакції позивача,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання

представники:

Позивача (в режимі відеоконференції)

Відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Приватним акціонерним товариством Хустський кар`єр, с. Рокосово Хустського району Закарпатської області заявлено позов до відповідача Хустської міської ради, м. Хуст Закарпатської області про визнання укладеною Додаткової угоди №1 про внесення змін до Договору оренди землі від 20.02.2018 у запропонованій редакції позивача.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.05.2024 відкрито провадження у справі №907/477/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечення на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 01.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.08.2024 призначено судове засідання по розгляду справи №907/477/24 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом уповноважених представників сторін спору на 12.09.2024.

Ухвалою суду від 12.09.2024 судове засідання по розгляду справи №907/477/24 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом уповноважених представників сторін спору відкладено на 16.10.2024.

В судових засіданнях 16.10.2024 та 20.11.2024 судом за участю уповноважених представників позивача та відповідача проголошувались перерви.

Поданим через підсистему Електронний суд клопотанням б/н від 04.12.2024 (вх. №02.3.1-02/9517/24 від 04.12.2024) представник позивача просить розгляд справи здійснити без її участі.

Відповідач через підсистему Електронний суд подав клопотання б/н від 25.11.2024 (вх. №02.3.1-02/9147/24 від 25.11.2024) про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача покликається на те, що позивач Приватне акціонерне товариство Хустський кар`єр є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якого є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД 08.11).

Представник позивача наголошує на тому, що добування корисних копалин позивачем здійснюється на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №801 від 20.02.1997 та Акту про надання гірничого відводу №3379 від 22.10.2018 на земельній ділянці з кадастровим номером 2125387100:01:013:0040, площею 40,1334 га, за адресою: с. Рокосово, ур. Промзона 1, що надана в оренду відповідно до укладеного з Рокосівською сільською радою Договору оренди землі від 20.02.2018.

Представник позивача вказує на те, що рішенням ХV сесії VII скликання Рокосівської сільської ради №547 від 24.12.2019 було встановлено новий розмір орендної плати для земель промисловості та комерційного використання від 15 га, а саме, 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

За твердженням представника позивача, листом №1291/02-16 від 02.05.2023 Виконавчий комітет Хустської міської ради повідомив, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності та в порядку ст. 1481 Земельного кодексу України власником земельної ділянки, орендованої позивачем, стала Хустська міська рада, до якої останній у подальшому звернувся із пропозицією про внесення змін до Договору в частині перерахунку розміру орендної плати з урахуванням п. 284.4. ст. 284 Податкового кодексу України та надіслав проєкт відповідної додаткової угоди.

Як зазначає представник позивача, листом №3169/02-17 від 06.12.2023 відповідач відмовив позивачу у внесенні змін до Договору, і вказане, з огляду на використання ПрАТ Хустський кар`єр орендованої земельної ділянки для видобування корисних копалин, що надає останньому право на визначення розміру орендної плати відповідно до п. 284.4. ст. 284 Податкового кодексу України, зумовило підстави звернення позивача до суду з позовом про визнання укладеною Додаткової угоди №1 про внесення змін до Договору оренди землі від 20.02.2018 у запропонованій ним редакції.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач через підсистему Електронний суд подав відзив на позовну заяву б/н від 05.06.2024 (вх. №02.3.1-02/4614/24 від 05.06.2024), за змістом якого вказує на те, що оскільки земельна ділянка перебуває у користуванні позивача на умовах оренди, то норми статті 284 Податкового кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані, а натомість, підлягають застосуванню приписи статті 288 Податкового кодексу України.

За твердженням відповідача, позивачем не доведено факт істотного порушення умов Договору, не зазначено та не підтверджено в позові, в чому таке полягає.

Водночас відповідач вказує, що за змістом пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України, у випадку внесення змін до договору оренди плата за землю встановлюється у розмірі 25 відсотків саме ставки податку для такої земельної ділянки, визначеної органом місцевого самоврядування, а не ставки орендної плати, яка була погоджена сторонами у договорі.

Відтак, відповідач наголошує, що оскільки Договір оренди земельної ділянки від 20.02.2018 врегульовує орендні відносини між сторонами з попереднім погодженням його істотних умов, то недоцільним є застосування альтернативних правовідносин за змістом п. 284.4. ст. 284 Податкового кодексу України.

На переконання відповідача, відсутність у позивача заборгованості зі сплати орендної плати свідчить про визнання та дотримання ним договірних умов, а також про правомірне застосування до спірних правовідносин ст. 288 Податкового кодексу України.

Наведене у своїй сукупності відповідач вважає підставою для відмови в задоволенні позову в повному обсязі.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

В поданих через підсистему Електронний суд поясненнях щодо відзиву б/н від 20.08.2024 (вх. №02.3.1-02/6483/24 від 20.08.2024) представник позивача, серед іншого, зазначає про те, що орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також виступає загальнодержавним податком, що справляється у формі земельного податку, тобто подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України Про оренду землі, необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.

Як вказує представник позивача, плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, і її зміна може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі; водночас надана в оренду земельна ділянка відповідно до Договору оренди землі від 20.02.2018 використовується позивачем для видобування корисних копалин та розробки їх родовищ, що, у свою чергу, надає останньому право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України.

Безпідставними вважає представник позивача і посилання відповідача на відсутність заборгованості за спірним договором, оскільки вказане свідчить лише про належне виконання ПрАТ Хустський кар`єр його умов, але жодним чином не скасовує права позивача на приведення умов договору у відповідність до положень чинного законодавства України.

Відповідач через підсистему Електронний суд подав письмові заперечення б/н від 29.08.2024 (вх. №02.3.1-02/6687/24 від 29.08.2024), в яких навів доводи й міркування, що майже аналогічні за змістом із викладеними у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача через підсистему Електронний суд подала письмові пояснення б/н від 18.11.2024 (вх. №02.3.1-02/8912/24 від 18.11.2024), за змістом яких вказує на те, що гірниче підприємство це складний комплекс засобів і ресурсів, який повинен передбачати закладення кар`єру, наявність виробничої інфраструктури, можливість розміщення додаткових виробничих об`єктів поблизу кар`єру, обов`язкове виконання санітарних норм тощо.

За твердженням представника позивача, Рокосівське родовище андезитів ділянки Центральна та Західна у Хустському районі Закарпатської області розробляється з 1965 року; у 2018 році Приватному акціонерному товариству Хустський кар`єр був продовжений строк дії Спеціального дозволу на користування надрами №801, за яким площа ліцензійної ділянки надр становить 41,9 га.

Представник позивача зауважує, що ПрАТ Хустський кар`єр було отримано Акт про надання гірничого відводу №3379 від 22.10.2018, згідно з яким площа проекції гірничого відводу становить 54,24 га.

Представник позивача звертає увагу на те, що відповідно до Коригування робочого проєкту розробки Рокосівського родовища андезитів ділянки Центральна та Західна у Хустському районі Закарпатської області, розробленого у 2019 році Товариством з обмеженою відповідальністю Укрстоун, вказаний проєкт був виконаний у зв`язку з повторною геолого-економічною оцінкою запасів та їх затвердженням у ДКЗ України, заміною технологічного обладнання, коригуванням об`ємів видобутку; водночас у пункті 4.2. проєкту зазначено, що основною виробничою зоною є кар`єр та дробильно сортувальний цех; санітарно захисна зона (СЗЗ) приймається 500 м; проєктом розробки передбачена повна механізація земляних робіт і розроблені заходи по мінімізації пилоутворення (зрошення водою кар`єрного водовідливу і полив кар`єрних доріг); заправка і ремонт обладнання проводяться на проммайданчику, на спеціальній площадці, яка має стік в бік гірничої виробки; вибухонебезпечними зонами на кар`єрі є ділянки території, де відбувається заправка техніки пальним і газополум`яні роботи.

За доводами представника позивача, у зв`язку з вищевикладеним, ПрАТ Хустський кар`єр були укладені 4 договори оренди земельних ділянок: 1) Договір від 21.03.2016 (земельна ділянка площею 10 га, кадастровий номер 2125387100:01:014:053); 2) Договір від 21.03.2016 (земельна ділянка площею 11 га, кадастровий номер 2125387100:01:013:041); 3) Договір від 20.02.2018 (земельна ділянка площею 40,1334 га, кадастровий номер 2125387100:01:013:040); 4) Договір №67 від 29.05.2020 (земельна ділянка площею 7 га, кадастровий номер 2125387100:01:014:056).

Представник позивача зазначає, що межі вказаних земельних ділянок нанесені на топографічний план робочої графічної документації станом на 01.09.2024, із якого слідує, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 2125387100:01:013:041 та 2125387100:01:013:040 розташована ліцензійна ділянка, на ділянці з кадастровим номером 2125387100:01:014:056 розташовано відвал розкривних порід, а на ділянці 2125387100:01:014:053 проммайданчик та ДСЗ.

Таким чином, представник позивача наголошує, що всі вищезгадані земельні ділянки використовуються для розробки Рокосівського родовища андезитів ділянки Центральна та Західна у Хустському районі Закарпатської області.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Рокосівською сільською радою (орендодавцем), правонаступником якої є Хустська міська рада (відповідач у справі), та Приватним акціонерним товариством Хустський кар`єр (орендарем, позивачем у справі) було укладено Договір оренди землі б/н від 20.02.2018 (далі Договір), пунктом 1 якого визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, з кадастровим номером 2125387100:01:013:0040, яка розташована в с. Рокосово, ур. Промзона 1.

За змістом п. 2, 3, 5 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 40,1334 га. Цільове призначення земельної ділянки по коду 11.01. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення Договору становить: к.н. 2125387100:01:013:0040 63 898 434,46 грн.

Відповідно до пункту 7 Договору, Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно із п. 8, 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: 63 898 434,46 * 5% = 3 194 921,72 грн 5% від грошової оцінки за 1 рік. 3 194 921,72 : 12 (місяців) = 266 243,48 грн за 1 місяць. Орендна плата в грошовому вигляді вноситься орендарем на поточний рахунок власника землі (код 37891119, р/р 33213815700342 ГУДКСУ в Закарпатській області МФО 812016) в розмірі 147 976,22 грн за рік. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься у такі строки: до 30 числа звітного місяця. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: - зміни умов господарювання, передбачених Договором; - зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; - зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності; - орендодавець може в односторонньому порядку змінювати розмір орендної ставки у разі зміни розміру земельного податку та орендних ставок, затверджених в установленому порядку; - в інших випадках, передбачених законом (п. 10, 12 Договору).

Пунктом 15 Договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.

На підставі п. 32 Договору зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв`язується у судовому порядку.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та державної реєстрації. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення Договору, такий Договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Цей Договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (п. 39 Договору).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акта прийому передачі земельної ділянки б/н від 20.02.2018, підписаного та скріпленого печатками сторін Договору, орендодавцем було передано, а орендарем, у свою чергу, прийнято в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 40,1334 га з кадастровим номером 2125387100:01:013:0040, надану для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, в с. Рокосово, ур. Промзона 1.

У подальшому, рішенням ХV сесії VII скликання Рокосівської сільської ради №547 від 24.12.2019 внесено зміни до Додатку 3, затвердженого рішенням ХІІ сесії Рокосівської сільської ради №480 від 27.06.2019 Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2020 рік, шляхом викладення його в новій редакції, згідно з якою, зокрема, встановлено розмір орендної плати для земель промисловості та комерційного використання від 15 гектарів і більше, а саме, 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Листом за вих. №1291/02-16 від 02.05.2023 відповідач у порядку ст. 1481 Земельного кодексу України повідомив позивача про те, що на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності новим власником спірної земельної ділянки стала Хустська міська рада, до якої ПрАТ Хустський кар`єр звернулося із листом за вих. №89 від 29.11.2023 щодо перерахунку розміру орендної плати із застосуванням приписів п. 284.4. ст. 284 Податкового кодексу України шляхом укладення Додаткової угоди до Договору в запропонованій позивачем редакції.

У відповідь на означену пропозицію відповідач листом за вих. №3169/02-17 від 06.12.2023 повідомив ПрАТ Хустський кар`єр про неможливість застосування до договірних відносин між сторонами положень ст. 284 Податкового кодексу України, оскільки спірна земельна ділянка перебуває в користуванні позивача на умовах оренди.

Вважаючи відмову відповідача щодо внесення змін до Договору в частині обчислення розміру орендної плати безпідставною, позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить визнати укладеною Додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору оренди землі від 20.02.2018 у запропонованій ним редакції.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положення умов договору мають відповідати загальним засадам цивільного законодавства, визначеним ст. 3 Цивільного кодексу України, якими є, зокрема, свобода договору.

Поряд із цим, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1, 2, 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З вищенаведеного випливає, що за загальним правилом, договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №904/4748/20.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом частин 1, 2, 4 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Положеннями статті 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни та розірвання господарських договорів та, зокрема, визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі, істотними умовами договору оренди землі є: - об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); - дата укладення та строк дії договору оренди; - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі).

Згідно зі ст. 30 Закону України Про оренду землі, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Подвійний статус орендної плати за землю зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України Про оренду землі, необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.

Відповідно до підп. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із підп. 14.1.136. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII Податкового кодексу України.

Платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (підп. 269.1.2. п. 269.1. ст. 269 Податкового кодексу України).

Об`єктами оподаткування платою за землю, у тому числі, є об`єкти оподаткування орендною платою земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (підп. 270.1.2. п. 270.1. ст. 270 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно із підп. 271.1.1. п. 271.1. ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 288.1. статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

За змістом п. 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

Положеннями підп. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підп. 288.5.2. п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України).

Проаналізувавши вказані норми права, можна зробити висновок про те, що при визначенні розміру орендної плати у випадку передачі в оренду земель комунальної власності має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак, і не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

З аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається, що плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, і її зміна може бути підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Подібні правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №904/4748/20.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів від 23.11.2018 (набрав чинності із 01.01.2019) статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4., згідно з яким плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Як зазначалося судом попередньо, відповідно до підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У такий спосіб, при внесенні змін до пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України законодавець застосував саме загальне поняття плата за землю, яке включає як земельний податок, так і орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №904/4748/20 та від 09.04.2024 у справі №925/1280/21).

Пунктом 284.4. статті 284 Податкового кодексу України також визначено суб`єктний склад осіб, щодо яких вона може бути застосована, а саме, гірничодобувні підприємства.

Статтею 1 Гірничого закону України, який визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій, закріплено наступні визначення: - гірнича (гірничодобувна) промисловість комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення; - гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Гірничого закону України, дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об`єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.

Гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством (ч. 1 ст. 19 Гірничого закону України).

Положеннями ч. 1 ст. 24 Гірничого закону України передбачено, що гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: - спеціальний дозвіл на користування надрами; - акт про надання гірничого відводу (для гірничих об`єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом); - технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; - геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

З аналізу наведеного слідує, що норма п. 284.4. ст. 284 Податкового кодексу може бути застосована до підприємств, які за своїми ознаками належать до гірничих підприємств, оскільки добування корисних копалин є невід`ємною складовою їх статусу.

За змістом пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України, його дія поширюється не на всі земельні ділянки, які є в користуванні гірничодобувних підприємств, а лише на ті, що надані для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №904/4748/20 та від 09.04.2024 у справі №925/1280/21.

Частинами 1 та 3 статті 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до ст. 66 Земельного кодексу України, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння. Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки. Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, а також за межами таких ділянок надр для будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами). Встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей здійснюється без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення.

Водночас статтею 12 Гірничого закону України встановлено, що місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств. Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу Кодексом України про надра.

Суд додатково звертає увагу, що Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010, що був чинним на момент укладення спірного Договору оренди земельної ділянки, затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, у Секції J якої міститься розділ 11 Землі промисловості (землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд) та підрозділ 11.01. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.

За положеннями ч. 1 та 2 ст. 17 Кодексу України про надра, гірничий відвід - це частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин. Гірничий відвід надається виключно для гірничих об`єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом. Користування надрами за межами гірничого відводу на таких об`єктах забороняється.

Згідно із ч. 1 ст. 14 вказаного Кодексу, надра надаються у користування для: - геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ); - видобування корисних копалин; - будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов`язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт; - створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр); - виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Кодексу України про надра, у проектах будівництва гірничодобувних об`єктів повинні передбачатися: 1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин; 2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів; 3) раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин; 4) складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти; 5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об`єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації; 6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження грунтового покриву; 7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

З наведеного випливає, що гірничодобувне підприємство має включати в себе комплекс засобів і ресурсів, які би забезпечували виконання зазначених вимог чинного законодавства, і саме комплекс таких засобів дозволяє здійснювати видобуток корисних копалин.

Статтею 18 Кодексу України про надра закріплено, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Поряд із цим, тільки за умови дотримання попередніх критеріїв особа має право на встановлення їй плати за землю за надані в користування земельні ділянки у законодавчо врегульованому розмірі 25 відсотків від податку. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №904/4748/20, від 13.09.2023 у справі №904/4380/21 та від 09.04.2024 у справі №925/1280/21.

Водночас слід відзначити, що відповідно до підп. 10.1.1. п. 10.1. ст. 10 Податкового кодексу України, до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно. У свою чергу, плата за землю входить до складу податку на майно (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).

За приписами статті 284 Податкового кодексу України, встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, належить до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що за змістом пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України, у випадку внесення змін до договору оренди з посиланням на нього орендна плата встановлюється у розмірі 25 відсотків саме ставки податку для такої земельної ділянки, визначеної органом місцевого самоврядування, а не ставки орендної плати, яка була погоджена сторонами у договорі.

Отже при вирішенні спору про внесення змін до існуючого договору оренди за рішенням суду із посиланням на приписи пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України зазначені обставини або їх відсутність підлягають доведенню сторонами та, відповідно, оцінці судом при встановленні підстав для задоволення позовних вимог або відмови у їх задоволенні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.02.2022 у справі №904/4748/20.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач у справі Приватне акціонерне товариство Хустський кар`єр є гірничодобувним підприємством, що здійснює добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (код КВЕД 08.11), добування піску, гравію, глин і каоліну (код КВЕД 08.12), а також надає допоміжні послуги у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів (код КВЕД 09.90). Відповідні відомості містяться, зокрема, у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи з кодом 05467613 (ПрАТ Хустський кар`єр).

Вказані види діяльності позивач здійснює на підставі Спеціального дозволу на користування надрами №801 від 20.02.1997, виданого Державною службою геології та надр України, а також Акту про надання гірничого відводу №3379 від 22.10.2018, виданого Державною службою України з питань праці.

При цьому, судом встановлено, що земельна ділянка за Договором оренди землі б/н від 20.02.2018 була надана позивачу для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (п. 1 Договору).

Фактів, які спростовують використання позивачем спірної земельної ділянки з іншою метою, аніж за цільовим призначенням, судом не встановлено, а доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано.

Отже використання позивачем орендованої земельної ділянки для видобування корисних копалин надає йому право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України, а запропоновані останнім умови Додаткової угоди до Договору оренди в основному відповідають положенням пункту 274.1. статті 274, пункту 284.4. статті 284 і пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 10.04.2019 у справі №904/3714/18, від 16.07.2019 у справі №904/3720/18, від 08.08.2019 у справі №904/3706/18, від 27.08.2019 у справі №904/3718/18, від 11.09.2019 у справі №904/5638/18, від 18.09.2019 у справі №904/3712/18, від 24.09.2019 у справі №904/5636/18, від 15.10.2019 у справі №904/5630/18, від 22.10.2019 у справі №904/5639/18, від 29.10.2019 у справі №904/5628/18, від 27.11.2019 у справі №904/5627/18, від 10.12.2019 у справі №904/1761/19, від 09.02.2022 у справі №904/4748/20.

Як вбачається із запропонованої позивачем редакції п. 8 розділу Орендна плата Договору, орендна плата вноситься орендарем щомісячно рівними частинами в сумі 52 956,34 грн за реквізитами: місцевий бюджет м. Хуст 18010600, р/р IBAN UА868999980334169812000007495, код 37975895, казначейство України (ЕАП), МФО 899998. Обчислення розміру орендної плати здійснюється із розрахунку 4% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та на підставі пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 289 Податкового кодексу України. Розрахунок орендної плати наведеного у Додатку №1 до Додаткової угоди №1 до договору оренди землі від 20.02.2018 року, який є її невід`ємною частиною.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2125387100:01:013:0040, остання станом на дату формування витягу (17.01.2023) становить 63 547 597,25 грн.

Здійснивши перевірку здійсненого позивачем розрахунку місячного розміру орендної плати, суд дійшов висновку, що такий виконаний арифметично правильно (63 547 597,25 грн (нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки) х 4% х 25% = 635 475,97 грн (сума річної орендної плати; 635 475,97 / 12 місяців = 52 956,34 грн (місячна орендна плата)).

Згідно із ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За приписами ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З врахуванням приписів ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, у сторін виникне зобов`язання виконувати Договір оренди землі на нових умовах, встановлених Додатковою угодою №1, лише із дня набрання чинності рішенням суду в даній справі.

До аналогічного висновку прийшла й Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №921/530/18, зазначивши, що якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили.

На підставі викладеного, суд зауважує, що визначення у пункті 4 спірної Додаткової угоди №1 дати набрання нею чинності після підписання сторонами є таким, що суперечить приписам ст. 631, ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України, оскільки за приписами чинного законодавства, обчислення іншого розміру орендної плати, аніж зазначеного в Договорі, можливе із дня набрання чинності рішенням господарського суду в даній справі.

За наведених обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та викладення п. 4 спірної Додаткової угоди в резолютивній частині рішення суду в даній справі у редакції, що не суперечитиме приписам ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України.

Доводи відповідача про те, що положення пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України поширюються лише на платників земельного податку, із огляду на що дія цієї норми не підлягає застосуванню щодо позивача, оскільки він є орендарем земельної ділянки та платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, є необґрунтованими із огляду на положення підпункту 147 пункту 14.1. статті 14 наведеного Кодексу, який визначає дві форми плати за землю: земельний податок та орендну плату. При цьому, п. 284.4. ст. 284 Податкового кодексу України врегульовує особливості внесення гірничодобувними підприємствами плати за землю, тобто також і орендної плати, а не лише земельного податку.

Необґрунтованими є й доводи відповідача про те, що відсутність у позивача заборгованості зі сплати орендної плати підтверджує визнання ним договірних умов, а також про правомірне застосування до спірних правовідносин ст. 288 Податкового кодексу України, оскільки наявність у ПрАТ Хустський кар`єр статусу гірничодобувного підприємства та використання ним спірної земельної ділянки для видобування корисних копалин безпосередньо надає позивачу право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України, про що вже зазначалось судом попередньо. Водночас відсутність заборгованості за Договором оренди землі свідчить лише про належне виконання ПрАТ Хустський кар`єр його умов, але жодним чином не скасовує права позивача на приведення умов договору у відповідність до положень чинного законодавства України.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 3028 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеною Додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору оренди землі б/н від 20.02.2018 (кадастровий номер земельної ділянки 2125387100:01:013:0040) в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА №1

про внесення змін до Договору оренди землі від 20.02.2018 року

Кадастровий номер 2125387100:01:013:0040

м. Хуст, Закарпатська обл. 29 листопада 2023 р.

Орендодавець: Хустська міська рада, код ЄДРПОУ 34005221, місцезнаходження: 90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, в особі

---

, діючого на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, з одного боку та

Орендар: Приватне акціонерне товариство Хустський кар`єр (далі ПрАТ Хустський кар`єр), код ЄДРПОУ 05467613, місцезнаходження: 90410, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Рокосово, Промзона, 1, в особі директора Васька Юрія Васильовича, що діє на підставі Статуту, з другого боку, уклали цю додаткову угоду до договору оренди землі від 20.02.2018 року, про нижченаведене:

1. У зв`язку з набранням чинності Закону України від 07.12.2017 року №2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році, пунктом 50 якого статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: 284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляються у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу та згідно з пунктом 12 Договору оренди землі від 20.02.2018 року, сторони погодили внести зміни до Договору оренди землі від 20.02.2018 року, а саме:

- пункт 8 розділу Орендна плата викласти в наступній редакції:

8. Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно рівними частинами в сумі 52 956,34 грн за реквізитами: місцевий бюджет м. Хуст 18010600, р/р IBAN UА868999980334169812000007495, код 37975895, казначейство України (ЕАП), МФО 899998. Обчислення розміру орендної плати здійснюється із розрахунку 4% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 289 Податкового кодексу України. Розрахунок орендної плати наведеного у Додатку №1 до Додаткової угоди №1 до Договору оренди землі від 20.02.2018 року, який є її невід`ємною частиною. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору.

2. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі від 20.02.2018 року. Додаткова угода укладена та підписана сторонами у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий у Орендаря.

3. Усі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

4. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору, набуває чинності після набрання законної сили рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2024 у справі №907/477/24.

Реквізити сторін

Орендодавець Орендар

Хустська міська рада ПрАТ Хустський кар`єр

Код ЄДРПОУ 34005221 Код ЄДРПОУ 05467613

Місцезнаходження: Місцезнаходження:

90400, Закарпатська обл., м. Хуст, 90410, Закарпатська область,

вул. 900-річчя Хуста, будинок 27 Хустський р-н, с. Рокосово,

Промзона, 1

Підписи сторін

ОрендодавецьОрендар

---

Ю.В. Васько

М.П.М.П.

Додаток №1

до Додаткової угоди №1 від 29 листопада 2023 року

до Договору оренди землі від 20.02.2018 року

РОЗРАХУНОК

Відповідно до витягу №НВ-2100013812023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 2125387100:01:013:0040 становить 63 547 597,25 (шістдесят три мільйони п`ятсот сорок сім тисяч п`ятсот дев`яносто сім гривень 25 коп.).

У зв`язку з набранням чинності Закону України від 07.12.2017 року №2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році, пунктом 50 якого статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: 284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу, річний розмір орендної плати за вищезазначену земельну ділянку становить 635 475,98 грн.

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

---

---

Ю.В. Васько

М.П. М.П.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 19.12.2024.

Суддя Л.І. Пригара