Постанова

від 19.02.2025 по справі 907/477/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2025 р. Справа №907/477/24

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Хустської міської ради від 06.01.2025 (вх. №01-05/66/25 від 06.01.2025)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2024 (повний текст складено 19.12.2024, суддя Пригара Л.І.)

у справі №907/477/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Хустський кар`єр», с. Рокосово Хустського району Закарпатської області

до відповідача Хустської міської ради, м. Хуст Закарпатської області

про визнання укладеною Додаткової угоди №1 про внесення змін до Договору оренди землі від 20.02.2018 у запропонованій редакції позивача

за участю представників:

від апелянта (відповідача): не з`явився

від позивача: адвокат Горовенко Л.М. (в режимі відеоконференції)

Учаснику процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2024 у справі №907/477/24 позов задоволено частково; визнано укладеною додаткову угоду №1 про внесення змін до договору оренди землі б/н від 20.02.2018 (кадастровий номер земельної ділянки 2125387100:01:013:0040) в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить задоволити апеляційну скаргу, рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2024 у справі №907/477/24 скасувати в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю; стягнути з позивача на користь відповідача сплату судового збору; розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 14.02.2025, призначено розгляд справи на 19.02.2025.

30.01.2025 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні 19.02.2025 представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржене рішення без змін.

Колегія суддів, врахувавши клопотання, викладене в апеляційній скарзі, вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника апелянта за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на таке.

Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.

Приватне акціонерне товариство «Хустський кар`єр» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Хустської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди №1 про внесення змін до договору оренди землі від 20.02.2018 у запропонованій редакції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПрАТ «Хустський кар`єр» є гірничодобувним підприємством і використовує для добування корисних копалин земельну ділянку з кадастровим номером 2125387100:01:013:0040, площею 40,1334 га, за адресою: с. Рокосово, ур. «Промзона 1», яке перебуває в оренді позивача відповідно договору оренди землі від 20.02.2018, укладеного з Рокосівською сільською радою (правонаступник Хустська міська рада).

01.01.2019 набули чинності зміни до ст.284 Податкового кодексу України, які передбачають пільги щодо плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача із пропозицією внести зміни до договору оренди землі в частині визначення розміру орендної плати відповідно до п. 284.4. ст.284 Податкового кодексу України. Проте, відповідач листом №3169/02-17 від 06.12.2023 відмовив позивачу у внесенні змін до договору, що зумовило звернення позивача до суду з позовом про визнання укладеною додаткової угоди №1 про внесення змін до договору оренди землі від 20.02.2018.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував, що оскільки земельна ділянка перебуває у користуванні позивача на умовах оренди, то норми статті 284 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані, а натомість, підлягають застосуванню приписи статті 288 цього кодексу.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення про часткове задоволення позову, дійшов таких висновків:

- плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, і її зміна може бути підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки;

- при внесенні змін до п.284.4. ст.284 ПК України законодавець застосував саме загальне поняття «плата за землю», яке включає як земельний податок, так і орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №904/4748/20 та від 09.04.2024 у справі №925/1280/21);

- позивач у справі ПрАТ «Хустський кар`єр» є гірничодобувним підприємством і використовує орендовану земельну ділянку для видобування корисних копалин, що надає йому право на визначення розміру орендної плати відповідно до п.284.4. ст.284 ПК України, а запропоновані позивачем умови додаткової угоди до договору оренди в основному відповідають положенням п.274.1. ст.274, п.284.4. ст.284 і п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України;

- здійснений позивачем розрахунок місячного розміру орендної плати виконаний арифметично правильно (63 547 597,25 грн (нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки) х 4% х 25% = 635 475,97 грн (сума річної орендної плати; 635 475,97 / 12 місяців = 52 956,34 грн (місячна орендна плата));

- визначення у пункті 4 спірної додаткової угоди №1 дати набрання нею чинності після підписання сторонами є таким, що суперечить приписам ст. 631, ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України, оскільки за приписами чинного законодавства, обчислення іншого розміру орендної плати, аніж зазначеного в договорі, можливе із дня набрання чинності рішенням господарського суду в даній справі, тому позов слід задовольнити частково, виклавши п.4 спірної додаткової угоди в резолютивній частині рішення суду в цій справі у редакції, що не суперечитиме приписам ч.3 ст.653 ЦК України та ч.5 ст.188 ГК України.

Узагальнені доводи апелянта (відповідача) та заперечення позивача.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи, недоведеністю обставин, які господарський суд визнав встановленими. На підтвердження чого апелянт покликається на такі доводи:

- за змістом ст.648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту; відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, проте, в цьому випадку, позивач не довів факту істотного порушення умов договору;

- зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом;

- за загальними правилами, договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, що виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів із зазначенням його істотних умов та у відповідній формі (аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19);

- орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку (відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України);

- відповідно до ст.284 ПК України «Особливості оподаткування платою за землю» встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території належить до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування; в такий спосіб, за змістом п.284.4 ст.284 ПК України, у випадку внесення змін до договору оренди з посиланням на нього плата за землю встановлюється у розмірі 25 відсотків саме ставки податку для такої земельної ділянки, визначеної органом місцевого самоврядування, а не ставки орендної плати, яка була погоджена сторонами у договорі;

- виходячи з того, що договір оренди земельної ділянки від 20.01.2018 врегульовує орендні відносини, недоцільним є факт застосування альтернативних правовідносин за змістом п.284.4 ст.284 ПК України, оскільки цей договір оренди було укладено та погоджено сторонами саме з такими істотними умовами, які випливають з його змісту;

- з трактування позивача виходить, що використання позивачем орендованої земельної ділянки для видобування корисних копалин, з огляду на фактичні обставини цієї справи, надає йому право на визначення розміру орендної плати відповідно до п.284.4 ст.284 ПК України, проте, як уже зазначалося, згідно з ч.1, ч.2 ст.651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, а за рішенням суду договір може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною;

- відповідно до ч.1, ч.2 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №921/530/18);

- захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду, тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №904/9132/21 та від 16.10.2020 у справі№ 910/12787/17);

- укладенню договору оренди земельної ділянки передувала процедура погодження сторонами, на підставі норм діючого законодавства України та з дотриманням принципу свободи договору, його умов, у тому числі, й тих, що стосуються орендної плати із визначенням її розміру, індексації, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а тому умови, запропоновані позивачем у додатковій угоді про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, є неприйнятними для відповідача, суперечать вимогам законодавства й принципу свободи договору та порушують інтереси територіальної громади міста Хуст в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету від сплати орендної плати;

- зважаючи на те, що позивач не є постійним землекористувачем земельної ділянки комунальної власності, а є її орендарем, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, то на нього, як на платника саме орендної плати, не розповсюджуються особливості оподаткування плати за землю, встановлені для платників земельного податку пунктом 284.4 статті 284 ПК України;

- суд першої інстанції не надав належної оцінки викладеним обставинам, котрі підтверджують протиправність вимог позивача про внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, шляхом підписання додаткової угоди, в частині розрахунку орендної плати, що призвело до неправильного вирішення існуючого спору між сторонами;

- суд без наведення відповідного обґрунтування своїх висновків, посилаючись лише на імперативність приписів Податкового кодексу України, вказує на наявність достатніх підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, тим самим порушуючи імперативну норму ст. 288 ПК України;

- суд не мотивував підстав для висновку про можливість застосування до орендних правовідносин Хустської міської ради та ПАТ «Хустський кар`єр», котрі регулюються імперативними приписами ст. 288 ПК України, положень п. 284.4 ст. 284 ПК України, якими визначаються саме особливості оподаткування платою за землю у виді земельного податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274, 277 цього Кодексу;

- в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази, що підтверджують використання позивачем земельної ділянки та розташованих на ній об`єктів нерухомості саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, що є обов`язковою умовою для застосування п.284.4 ст. 284 ПК України;

- висновки суду першої інстанції про використання земельної ділянки позивачем саме з метою видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, обґрунтовані наданими в якості доказів спеціальним дозволом на користування надрами та актом про надання гірничого відводу, не можна вважати таким, що зроблені на підставі належних засобів доказування в розумінні процесуального закону.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач навів такі аргументи на спростування доводів скаржника:

- підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору оренди земельної ділянки від 20.02.2018, стала законодавча зміна розміру податку, а не істотне порушення договору його стороною;

- плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, і її зміна може бути підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки (подібні правові висновки містяться в численних постановах Верховного Суду, зокрема, постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2022 у справі №904/4748/20);

- у пункті 284.4 статті 284 ПК України визначено розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок таких категорій, при цьому положення ПК України мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати;

- твердження відповідача про те, що п.284.4. ст.284 ПК України передбачає лише визначення 25 відсотків саме ставки податку, визначеної органом місцевого самоврядування, а не ставки орендної плати, яка була погоджена сторонами в договорі, не відповідає положенням ПК України, окрім того, розмір орендної плати за договором був визначений відповідно до ставок, встановлених органом місцевого самоврядування;

- надана в оренду земельна ділянка відповідно до договору оренди землі від 20.02.2018 використовується позивачем для видобування корисних копалин та розробки їх родовищ, а використання позивачем орендованої земельної ділянки для видобування корисних копалин, з огляду на фактичні обставини цієї справи, надає йому право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України.

Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.

Між Рокосівською сільською радою (орендодавець), правонаступником якої є Хустська міська рада, та Приватним акціонерним товариством «Хустський кар`єр» (орендар) було укладено договір оренди землі б/н від 20.02.2018, пунктом 1 якого визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, з кадастровим номером 2125387100:01:013:0040, яка розташована в с. Рокосово, ур. «Промзона 1».

За змістом п. 2, 3, 5 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 40,1334 га, цільове призначення земельної ділянки по коду 11.01., нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: к.н. 2125387100:01:013:0040 63 898 434,46 грн.

Відповідно до пункту 7 договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно із п.8 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: 63 898 434,46 * 5% = 3 194 921,72 грн 5% від грошової оцінки за 1 рік; 3 194 921,72 : 12 (місяців) = 266 243,48 грн за 1 місяць.

Відповідно до пункту 9 договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься до 30 числа звітного місяця (п.10 договору).

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України; підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами; - зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності; - орендодавець може в односторонньому порядку змінювати розмір орендної ставки у разі зміни розміру земельного податку та орендних ставок, затверджених в установленому порядку; - в інших випадках, передбачених законом (п. 12 договору).

Пунктом 15 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.

Відповідно до п. 32 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та державної реєстрації (п. 39 договору).

20.02.2018 сторони підписали акт прийому-передачі земельної ділянки площею 40,1334 га з кадастровим номером 2125387100:01:013:0040, надану для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, в с.Рокосово, ур. «Промзона 1».

Відповідно до розрахунку орендної плати, плата за використання землі становить 63 898 434,46 * 5% = 3 194 921,72 грн в рік.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №193 від 01.02.2018 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, наданої в оренду становить 63 898 434,46 грн.

24.12.2019 рішенням №547 Рокосівської сільської ради внесено зміни до додатку 3, затвердженого рішенням ХІІ сесії Рокосівської сільської ради №480 від 27.06.2019 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2020 рік», шляхом викладення його в новій редакції, згідно з якою, зокрема, встановлено розмір орендної плати для земель промисловості та комерційного використання від 15 гектарів і більше, а саме, 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до витягу №НВ-2100013812023 від 17.01.2023 із технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2125387100:01:013:0040 становить 63 475 597,25 грн.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 02.05.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 2125387100:01:013:0040 відноситься до категорії земель «Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення».

29.11.2023 листом за вих. №89 ПрАТ «Хустський кар`єр» звернулося до Хустської міської ради як правонаступника орендодавця щодо перерахунку розміру орендної плати із застосуванням приписів п. 284.4. ст.284 Податкового кодексу України шляхом укладення додаткової угоди до договору в запропонованій позивачем редакції.

У листі орендар зазначив, що ПрАТ «Хустський кар`єр» здійснює видобування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю, в тому числі і граніту, що є основним видом діяльності товариства. Видобування корисних копалин та розробку корисних родовищ ПрАТ «Хустський кар`єр» здійснює на підставі дозвільних документів, а саме: спеціального дозволу на користування надрами від 20.02.1997 №801 та акту про надання гірничого відводу від 22.10.2018 №3379. Видобувна діяльність провадиться на земельних ділянках, які були надані в оренду на підставі договорів оренди землі, зокрема, договору оренди від 20.02.2018 земельної ділянки з кадастровим номером 2125387100:01:013:0040.

Орендар у листі покликався на те, що 01.01.2019 набрав чинності Закон України від 02.12.2017 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», пунктом 50 якого статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: «Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу».

До листа додано проект додаткової угоди, у якій запропоновано внести зміни до договору оренди землі від 20.02.2018 року, а саме пункт 8 розділу «Орендна плата» викласти в такій редакції:

« 8. Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно рівними частинами в сумі 52 956,34 грн за реквізитами: місцевий бюджет м. Хуст 18010600, р/р IBAN UА868999980334169812000007495, код 37975895, казначейство України (ЕАП), МФО 899998. Обчислення розміру орендної плати здійснюється із розрахунку 4% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 289 Податкового кодексу України.

Розрахунок орендної плати наведеного у Додатку №1 до Додаткової угоди №1 до Договору оренди землі від 20.02.2018 року, який є її невід`ємною частиною. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору».

Також до листа №89 від 29.11.2023 було додано проект додатку №1 до додаткової угоди №1 від 29.11.2023 до договору оренди землі від 20.02.2018, а саме розрахунок, відповідно до якого:

- відповідно до витягу №НВ-2100013812023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 2125387100:01:013:0040 становить 63 547 597,25 грн.;

- річний розмір орендної плати за вищезазначену земельну ділянку становить 635 475,98 грн.

Наявність підстав для застосування п.284.4. ст.284 ПК України орендар обґрунтовує тим, що товариство є гірночовидобувним підприємством і використовує орендовану земельну ділянку для видобування та розробки корисних копалин на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 20.02.1997 №801 та акту про надання гірничого відводу №3379 від 22.10.2018.

Так, відповідно до спеціального дозволу Державної служби геології та надр України на користування надрами №801 від 20.02.1997:

- такий було видано ПрАТ «Хустський кар`єр» (накази від 20.04.2018 №126 продовження строку дії; №128 переоформлення, №129 внесення змін);

- вид користування надрами видобування;

- мета користування надрами: видобування андезитів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, відсіви від подрібнення андезитів придатні для дорожнього будівництва, рекультивації, благоустрою та планування;

- відомості про ділянку надр: Рокосівське родовище ділянки Центральна та Західна, місцезнаходження Закарпатська область, Хустський район, 1,2 км на схід від с.Рокосово, площа 41,9 га, розробляється з 1965 року;

- строк дії спеціального дозволу на користування надрами до 20.02.2037.

Акт про надання гірничого відводу №3379 від 22.10.2018 видано Приватному акціонерному товариству «Хустський кар`єр» Державною службою України з питань праці строком до 20.02.2037.

Також позивач надав суду копії арк. 4-10, арк.56 тому 1 Коригування робочого проекту розробки Рокосівського родовища андезитів ділянки Центральна та Західна у Хустському районі Закраптської області, яке було виконане у 2019 році Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрстоун» як Доповнення до основного робочого проекту згідно з вимогами «Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування» (наказ Міністерства промислової політики України №221 від 07.05.2004) та вимог Кодексу України про надра (ст.48, ст.50), вимог Гірничого закону (ст.4, 13, 19, 22, 24) та ін.

Необхідність розроблення Коригування зумовлена повторною геолого-економічною оцінкою запасів та їх затвердження у ДКЗ України, заміною технологічного обладнання та коригуванням об`ємів видобутку.

Коригування виконане на підставі ряду документів, в тому числі договору оренди земельної ділянки площею 40,1334 га від 20.02.2018.

У Коригуванні вказано, що розробка корисної копалини родовища здійснюється відкритим способом кар`єром, корисною копалиною є андезит, площа ліцензійної ділянки відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами від 20.02.1997 №801 складає 41,9 га, Рокосівське родовище ділянки Центральна та Західна розробляється ПрАТ «Хустський кар`єр» і є його сировинною базою.

У Коригуванні також наведено топографічний план робочої графічної документації, на якому відображено земельні ділянки, що використовуються ПрАТ «Хустський кар`єр», в тому числі земельна ділянка за кадастровим номером 2125387100:01:013:0040 площею 40,1334 га.

У відповідь на пропозицію укладення додаткової угоди до договору оренди землі орендодавець листом за вих. №3169/02-17 від 06.12.2023 повідомив ПрАТ «Хустський кар`єр» про неможливість застосування до договірних відносин між сторонами положень ст.284 Податкового кодексу України, оскільки спірна земельна ділянка перебуває в користуванні позивача на умовах оренди.

Вважаючи відмову відповідача щодо внесення змін до договору в частині обчислення розміру орендної плати безпідставною, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати укладеною додаткову угоду №1 про внесення змін до договору оренди землі від 20.02.2018 у запропонованій ним редакції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Предметом позову у цій справі є вимога гірничодобувного підприємства до міської ради визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, яка використовується ним для розробки та видобутку корисних копалин, в частині розрахунку плати за землю у зв`язку із встановленням у Податковому кодексі України податкової пільги.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.9 ст.93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ч.2 ст.792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі є двостороннім, консесуальним, строковим та оплатним.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст.15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про оренду землі» у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Аналогічні правила зміни умов договору передбачено сторонами у п.32 договору оренди землі.

Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1). Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч.2). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч.3). У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4). Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч.5).

У спірному випадку орендар звернувся до орендодавця з пропозицією змінити умови договору в частині орендної плати за землю у зв`язку зі зміною податкового законодавства, проте орендодавець відмовився вносити зміни до договору. Відтак сторони не досягнули згоди щодо зміни умов договору оренди землі, що зумовило звернення орендаря з цим позовом до господарського суду.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

У статті 14 Податкового кодексу України наведено визначення понять, що вживаються у цьому Кодексі. Зокрема, у п.п. 14.1.147 ст.14 визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу («Податок на майно») - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.

Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі» необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII Податкового кодексу України («Податок на майно»).

Відповідно п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 271.1 ст.271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

У п.288.1 ст.288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п.288.2 ст.288 ПК України).

У п.288.4 ст.288 ПК України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з положеннями пп.288.5.1, пп. 288.5.2 п.288.5 ст.288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відтак при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

З аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається, що плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, і її зміна може бути підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 (на які також покликається апелянт у скарзі), у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.02.2022 у справі №904/4748/20.

Враховуючи наведене, слід відхилити за необґрунтованістю доводи апелянта щодо неможливості зміни умов договору у зв`язку з тим, що позивач не довів наявності факту істотного порушення умов договору чи винятковості випадку, коли розірвання договору суперечитиме суспільним інтересам або потягне шкоду для сторін.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018, який набрав чинності з 01.01.2019, внесено зміни до пункту 284.4 статті 288 Податкового кодексу України, згідно з яким плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Як зазначалося, відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

В такий спосіб, при внесенні змін до пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України законодавець застосував саме загальне поняття «плата за землю», яке включає як земельний податок, так і орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №904/4748/20, від 09.04.2024 у справі №925/1280/21.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.09.2024 у справі №911/1583/23 (п.4.29 п.4.31), у якій предметом розгляду був позов органу місцевого самоврядування до товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення орендної плати за землю.

У цій справі Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що застосування пункту 284.4 ст.284 ПК України є імперативною нормою, тому у випадку, коли сторони не внесли відповідні зміни до договору, такі обставини не спростовують необхідності застосування пп.284.4 ст.284 ПК України до спірних правовідносин за наявності відповідних правових підстав.

При цьому колегія суддів Верховного Суду взяла до уваги те, що платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії (пункт30.3 статті 30 ПК України). Водночас у випадку, якщо суд за обставинами кожної конкретної справи встановить відсутність правових підстав для застосування пункту 284.4 статті 284 ПК України, орендодавець не позбавлений права у судовому порядку стягнути орендну плату за умовами договору, тобто без застосування зменшеного відсоткового податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 ПК України. Зазначене не суперечить висновку, викладеному у пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №921/530/18, відповідно до якого, якщо договір змінений судом, то відповідне договірне зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили (частина 3 статті 653 ЦК України) з урахуванням пункту 4.29 цієї постанови.

Відтак слід відхилити доводи апелянта про те, що положення пп.284.4 ст.284 ПК України розповсюджуються лише на землекористувачів, а не орендарів.

Разом з тим, пільга щодо плати за землю, передбачена пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України може бути застосована за сукупності двох умов:

- платником є гірничодобувне підприємство;

- земельну ділянку було надано для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

Наявність сукупності вказаних двох умов у спірних правовідносинах була правильно встановлена судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, відповідно до визначення, наведеного у ст.1 Гірничого закону України, гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством (ч. 1 ст. 19 Гірничого закону України).

Положеннями ч. 1 ст. 24 Гірничого закону України передбачено, що гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: - спеціальний дозвіл на користування надрами; - акт про надання гірничого відводу (для гірничих об`єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом); - технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; - геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Основними видами економічної діяльності ПрАТ «Хустський кар`єр» є: 08.11. добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (основний); 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну; 09.90. Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар`єрів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12. Надання в оренду вантажних автомобілів (відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №335485304757 від 07.12.2021).

Також ПрАТ «Хустський кар`єр» має спеціальний дозвіл Державної служби геології та надр України на користування надрами №801 від 20.02.1997, дійсний до 20.02.2037; акт про надання гірничого відводу №3379 від 22.10.2018 виданий Державною службою України з питань праці строком до 20.02.2037; наявність документації підтверджується копіями матеріалів Коригування робочого проекту розробки Рокосівського родовища андезитів ділянки Центральна та Західна у Хустському районі Закраптської області, яке було виконане у 2019 році у зв`язку з повторною геолого-економічною оцінкою запасів та їх затвердження у ДКЗ України, заміною технологічного обладнання та коригуванням об`ємів видобутку щодо земельної ділянки площею 40,1334 га від 20.02.2018.

Відтак орендар є гірничодобувним підприємством.

Цими ж доказами підтверджується факт використання орендованої земельної ділянки для видобування корисних копалин і спростовуються твердження апелянта про недоведення факту надання орендованої земельної ділянки для видобування корисних копалин.

Так, відповідно до умов договору оренди, земельну ділянку було передано для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 02.05.2024 земельна ділянка з кадастровим номером 2125387100:01:013:0040 відноситься до категорії земель «Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення».

У спеціальному дозволі на користування надрами №801 від 20.02.1997, виданому ПрАТ «Хустський кар`єр» зазначено вид користування надрами, а саме видобування, та відомості про ділянку надр: Рокосівське родовище ділянки Центральна та Західна, місцезнаходження Закарпатська область, Хустський район, 1,2 км на схід від с.Рокосово, ліцензійна площа родовища 41,9 га, розробляється з 1965 року.

У п.4.2. проекту Коригування робочого проекту розробки Рокосівського родовища андезитів ділянки Центральна та Західна у Хустському районі Закраптської області зазначено, що основною виробничою зоною є кар`єр та дробильно-сортувальний цех, санітарно-захисна зона приймається 500 м, проектом передбачено повну механізацію земляних робіт і розроблені заходи по мінімізації пилоутворення, заправка і ремонт обладнання проводяться на проммайданчику на спецальній площадці, яка має стік в бік гірничої виробки, вибухонебезпечними зонами на кар`єрі є ділянки території, де відбувається заправка техніки пальним і газополум`яні роботи.

Статтею 12 Гірничого закону України встановлено, що місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств. Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу Кодексом України про надра.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010, що був чинним на момент укладення спірного договору оренди земельної ділянки, затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, у Секції J якої міститься розділ 11 «Землі промисловості (землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд)» та підрозділ 11.01. «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами».

За положеннями ч. 1 та 2 ст. 17 Кодексу України про надра, гірничий відвід - це частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин. Гірничий відвід надається виключно для гірничих об`єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом. Користування надрами за межами гірничого відводу на таких об`єктах забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Кодексу України про надра, у проектах будівництва гірничодобувних об`єктів повинні передбачатися: 1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин; 2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів; 3) раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин; 4) складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти; 5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об`єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації; 6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покриву; 7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

Статтею 18 Кодексу України про надра закріплено, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Відтак земельна ділянка за договором оренди землі б/н від 20.02.2018 була надана позивачу гірничодобувному підприємству, для видобування корисних копалин, що надає йому право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України.

Як вбачається із запропонованої позивачем редакції п.8 розділу «Орендна плата» договору, орендна плата вноситься орендарем щомісячно рівними частинами в сумі 52 956,34 грн за реквізитами: місцевий бюджет м. Хуст 18010600, р/р IBAN UА868999980334169812000007495, код 37975895, казначейство України (ЕАП), МФО 899998. Обчислення розміру орендної плати здійснюється із розрахунку 4% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки та на підставі пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288, статті 289 Податкового кодексу України. Розрахунок орендної плати наведеного у додатку №1 до додаткової угоди №1 до договору оренди землі від 20.02.2018 року, який є її невід`ємною частиною.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2125387100:01:013:0040, остання станом на дату формування витягу (17.01.2023) становить 63 547 597,25 грн.

Відповідно до додатку 1 до додаткової угоди «Розрахунок», місячний розмір орендної плати становить (63 547 597,25 грн (нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки) х 4% х 25% = 635 475,97 грн (сума річної орендної плати; 635 475,97 / 12 місяців = 52 956,34 грн (місячна орендна плата)), що відповідає положенням пункту 274.1. статті 274, пункту 284.4. статті 284 і пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України.

Згідно із ч.5 ст.188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За приписами ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відтак обґрунтованим є часткове задоволення вимог позивача шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у запропонованій позивачем редакції за винятком дати набрання чинності не з моменту підписання угоди сторонами, а з моменту набрання чинності рішенням господарського суду.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини, апелянт не довів порушення застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Хустської міської ради від 06.01.2025 (вх. №01-05/66/25 від 06.01.2025) відмовити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2024 у справі №907/477/24 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її пролошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повну постанову складено 03.03.2025.

Головуючий суддяЖелік М.Б.

суддяГалушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.