Ухвала

від 18.12.2024 по справі 910/11868/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.12.2024Справа № 910/11868/24Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши

заяву Приватного підприємства "Вестхім"

про забезпечення позову

у справі № 910/11868/24

за позовом Приватного підприємства "Вестхім"

до фізичної особи-підприємця Савченка Євгена Олексійовича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи-підприємця Мартинюка Олексія Ігоровича

про розірвання договору та стягнення 15 685 414,70 грн

за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця Савченка Євгена Олексійовича

до Приватного підприємства "Вестхім"

про стягнення 1 311 367,62 грн,

Без виклику сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2024 року Приватне підприємство "Вестхім" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця Савченка Євгена Олексійовича (відповідача), в якому просить суд зобов`язати відповідача в зв`язку з відмовою позивача від договору купівлі-продажу майна від 01.06.2022 повернути сплачену грошову суму по договору, розірвати укладений сторонами договір купівлі-продажу майна від 01.06.2022, стягнути з відповідача кошти в розмірі 15 685 414,70 грн, з яких: основний борг - 10 000 000,00 грн, пеня - 3 180 273,97 грн, інфляційні втрати - 1 846 784,73 грн, 3% річних - 658 356,00 грн.

Разом із позовом позивачем було подано заяву про забезпечення доказів, в якій позивач просив суд визнати обладнання, яке є предметом договору купівлі-продажу майна від 01.06.2022, речовим доказом у даній справі та заборонити фізичній особі-підприємцю Савченко Євгену Олексійовичу здійснювати розпорядження, в тому числі переміщення, передачу в користування третім особам та вчиняти дії пов`язані з розукомплектуванням сировинної колони атмосферної переробки нафти Т-101.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 розгляд заяви Приватного підприємства "Вестхім" про забезпечення доказів призначено у судовому засіданні на 03.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 позовну заяву Приватного підприємства "Вестхім" до фізичної особи-підприємця Савченка Євгена Олексійовича про розірвання договору та стягнення коштів у загальному розмірі 15 685 414,70 грн залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у задоволенні заяви Приватного підприємства "Вестхім" про забезпечення доказів відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 відкрито провадження в справі №910/11868/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив; підготовче засідання призначено на 07.11.2024.

17.10.2024 від відповідача надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальними правами, в якому відповідач за первісним позовом просив суд повернути ПП "Вестхім" позов до ФОП Савченка Є.О. без розгляду та стягнути з ПП "Вестхім" в дохід державного бюджету штраф за зловживання процесуальними правами.

23.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позов.

Також 23.10.2024 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Приватного підприємства "Вестхім" про стягнення процентів за користування чужими коштами в розмірі 1 311 367,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 (постановленою після усунення позивачем за зустрічним позовом недоліків зустрічної позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 28.10.2024) прийнято зустрічний позов фізичної особи-підприємця Савченка Євгена Олексійовича до Приватного підприємства "Вестхім" про стягнення процентів за користування чужими коштами у розмірі 1 311 367,62 грн до розгляду з первісним позовом у справі №910/11868/24; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору за зустрічним позовом.

05.11.2024 від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що не може, станом на день подання до суду відзиву подати доказ, яким є висновок судового експерта, що проводить судову товарознавчу експертизу сировинної колони атмосферної переробки нафти Т-101 у відповідності до Закону України "Про судову експертизу". Для проведення товарознавчої експертизи сировинної колони атмосферної переробки нафти Т-101 потрібно близько 45 робочих днів, тому відповідач за первісним позовом стверджує про поважність причин неподання ним висновку експерта.

06.11.2024 від позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом надійшли заяви (ідентичні за змістом), в яких позивач за первісним позовом виклав перелік питань, які вважає за доцільне поставити експертам у разі призначення у справі судової експертизи, та просив доручити проведення експертизи Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України із залученням фахівців Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

07.11.2024 від позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом надійшло повідомлення про внесення відомостей до ЄРДР по факту вчинення шахрайських дій, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України

07.11.2024 від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшли заперечення на клопотання позивача за первісним позовом про проведення експертизи, в яких останній посилаючись на відсутність у клопотанні Приватного підприємства "Вестхім" доказів його направлення іншим учасникам справи, просив суд повернути клопотання заявнику без розгляду.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 відкладено вирішення заяв про призначення в справі судової експертизи на наступне засідання; задоволено клопотання позивача про витребування доказів в частині; витребувано від відповідача фізичної особи-підприємець Савченко Євгена Олексійовича всі наявні документи (належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи та оригінали для огляду), які стосуються набуття права власності на сировинну колону атмосферної переробки нафти Т-101. В частині витребування доказів у фізичної особи-підприємець Мартинюка Олексія Ігоровича відмовлено; відмовлено в задоволенні клопотання в частині витребувати доказів щодо зберігання спірного майна; задоволено клопотання позивача про залучення до участі в справі третьої особи; залучено до участі в справі фізичну особу-підприємця Мартинюка Олексія Ігоровича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; повідомлено сторін, що питання встановлення наявності зловживання Приватним підприємством "Вестхім" процесуальними правами буде вирішено протягом трьох днів в порядку письмового провадження; відкладено підготовче засідання на 03.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 задоволено самовідвід судді Бойка Р.В., а матеріали справи №910/11868/24 передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи. При цьому, суд зазначив, що не вбачає доцільності для залишення позову Приватного підприємства "Вестхім" без розгляду з підстав зловживання процесуальними правами, оскільки Приватним підприємством "Вестхім" було усунено недоліки позовної заяви в межах справи №910/11868/24, а відтак остання може бути розглянута судом по суті.

12.11.2024 за результатом автоматизованого розподілу справа 910/11868/24 передана судді Карабань Я.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2024 прийнято справу №910/11868/24 до свого провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в справі на 18.12.2024.

19.11.2024 від представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про повернення первісного позову без розгляду та накладення на позивача за первісним позовом штрафу за зловживання процесуальними правами.

25.11.2024 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення та клопотання про повернення первісного позову без розгляду та накладення на позивача за первісним позовом штрафу за зловживання процесуальними правами.

29.11.2024 від представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшов відзив на первісний позов.

03.12.2024 від представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

05.12.2024 від представника третьої особи надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

11.12.2024 від представника позивача за первісним позовом/ відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про письмове опитування учасників справи, як свідків.

12.12.2024 від представника позивача за первісним позовом/ відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про участь у судовому засіданні призначеному на 18.12.2024 та усіх наступних судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2024 клопотання представника позивача за первісним позовом/ відповідача за зустрічним позовом адвоката Хоптій М.В. про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції по справі №910/11868/24 повернуто без розгляду, з підстав викладених в ухвалі.

16.12.2024 від представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про об`єднання даної справи зі справою №910/13228/24 та клопотання про зобов`язання учасників справи надати відповіді (письмові документи пов`язані із наданою відповіддю) на питання.

16.12.2024 від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшли заперечення на клопотання про об`єднання справ.

Також 16.12.2024 від представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на сировинну колону атмосферної переробки нафти Т-101, та заборонити ФОП Савченко Євгену Олексійовичу здійснювати розпорядження обладнанням, в тому числі переміщення, передачі в користування третім особам, та вчиняти дії пов`язані із розукомплектуванням сировинної колони атмосферної переробки нафти Т-101, а також здійснювати відчуження даного обладнання.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом зазначає, що вище перелічене обладнання, яке було предметом продажу згідно двох договорів, перебуває у володінні відповідачів та в зв`язку з тим, що для встановлення факту непридатності проданого обладнання, є необхідність у забезпеченні позову.

16.12.2024 від представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

17.12.2024 від представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про зупинення провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі №910/13228/24 та клопотання про залучення спеціаліста.

18.12.2024 від представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом надійшли клопотання про долучення доказів та про колегіальний розгляд справи, заява про повернення без розгляду зустрічного позову і клопотань поданих відповідачем за первісним позовом/позивачем за зустрічним позовом документів, а також клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім цього, 18.12.2024 від представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом надійшла заява про відвід судді Карабань Я.А. від розгляду справи №910/11868/24.

У підготовче засідання 18.12.2024 з`явився представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом та третьої особи, представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом у засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у задоволені заяви позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом про відвід судді Карабань Я.А. від розгляду справи №910/11868/24 відмовлено.

Крім цього, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 відкладено підготовче засідання на 29.01.2025.

Також, суд розглянувши заяву позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом про забезпечення позову, приходить до висновку про таке.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Виходячи з положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

В кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України,яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У той же час позивачем за первісним позовом у встановленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено правову позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

У порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача за первісним позовом, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що заява Приватного підприємства "Вестхім" про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні заяви, сплачена позивачем за первісним позовом сума судового збору за її подання покладається на останнього та йому не відшкодовується.

У випадку надання позивачем за первісним позовом належних, допустимих, достовірних або вірогідних у сукупності доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду - позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову в загальному порядку.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Вестхім" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

СуддяЯ.А.Карабань