Рішення

від 17.12.2024 по справі 910/4591/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2024Справа № 910/4591/24

За заявою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал";

про ухвалення додаткового рішення.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Русь"</a>;

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал";

про визнання неправомірною та скасування оперативно-господарської санкції.

За зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Русь"</a>;

про стягнення 79 292,15 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Рябий І.П.

Представники за первісним позовом:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: Герасименко І.В., адвокат, довіреність № 1098 від 23.04.2024;

Представники за зустрічним позовом:

Від позивача: Герасименко І.В., адвокат, довіреність № 1098 від 23.04.2024;

Від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/4591/24 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Русь"</a> на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" заборгованість у розмірі 72 561 грн 71 коп., 3% річних у розмірі 2 735 грн 40 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 995 грн 04 коп. та 3 028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

28.11.2024 до суду від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Русь"</a> судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2024 розгляд заяви призначено на 17.12.2024.

02.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Русь"</a> до господарського суду надійшло заперечення на заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про ухвалення додаткового рішення.

12.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Русь"</a> подало до господарського суду заяву, в якій просить розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без участі його повноважного представника з урахуванням раніше поданих заперечень.

У судовому засіданні 17.12.2024 представник заявника просив заяву ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Русь"</a> у судове засідання 17.12.2024 не з`явився, про причини неявки повідомив суд 12.12.2024 та просив розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без участі його повноважного представника з урахуванням раніше поданих заперечень.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про ухвалення додаткового рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, Господарський суд міста Києва зазначає наступне.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі №910/4591/24 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" під час розгляду даної справи.

Заявник у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Русь"</a> понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, позивачем було зазначено орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Також у відзиві на первісну позовну заяву та у зустрічній позовній заяві заявником вказано, що докази понесених витрат буде надано суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020.

04.01.2024 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі також - клієнт) та адвокатом Герасименко Іриною Вікторівною (далі також - адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги № 37/12/16-24 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надати клієнту професійну правничу допомогу, здійснити захист, представництво за окремими дорученнями клієнта в судових справах. що визначені в довіреностях, виданих клієнтом, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (надалі - послуги).

За умовами п. 2.2. договору, вартість послуг, наданих адвокатом. розраховується відповідно до калькуляції вартості послуг (додаток № 1 до договору) на підставі актів приймання-передачі наданих послуг та не може перевищувати 2 800,00 грн на місяць.

Як передбачено п. 3.1. договору, здача-приймання наданих послуг за цим договором здійснюється за актами приймання-передачі наданих послуг, не рідше одного разу на місяць.

До матеріалів справи заявником додано до матеріалів справи акти приймання-передачі наданих послуг № 5-34 на суму 1 300,00 грн, № 6-34 на суму 1 200,00 грн, № 7-34 на суму 300,00 грн, № 8-34 на суму 300,00 грн, № 9-34 на суму 300,00 грн, № 10-34 на суму 300,00 грн, № 11-34 на суму 300,00 грн до договору про надання правничої допомоги від 04.01.2024 № 37/12/16-24, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу у справі № 910/4591/24 у розмірі 4 000,00 грн.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Русь"</a>, обґрунтовуючи заяву про зменшення розміру судових витрат, вказує, що заявником пропущено строк на подання доказів понесення судових витрат, оскільки такі докази подані після судових дебатів.

За змістом ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що заявником у відзиві на первісну позовну заяву та у зустрічній позовній заяві, з посиланням на ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, вказано, що докази понесених витрат буде надано суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

А відтак, з наведеного вбачається, що заявником, до закінчення судових дебатів у справі, зроблено заяву, що докази понесення судових витрат будуть надані суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи наведене, суд відхиляє твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Русь"</a>, а вказану заяву - залишає без задоволення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Крім того, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відсутність будь-яких зауважень відповідача щодо неспівмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн підтвердженим, співмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Русь"</a> (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 4, ідентифікаційний код 35534818) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, ідентифікаційний код 03327664) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 19.12.2024.

Суддя О.В. Мандриченко