Рішення

від 12.12.2024 по справі 910/12360/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2024Справа № 910/12360/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 100665,15 грн.

за участі представників:

від позивача: Лєщинський К.Д.

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", в якій просило стягнути за договором від 28.03.2022 № С-28/03/22-20 основного боргу в розмірі 90 649,20 грн., трьох процентів річних у розмірі 3 883,89 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 132,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про залишення позовної заяви без руху відмовлено. Ухвалено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 21.11.2024 року. Витребувано в Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" для огляду в судовому засіданні оригінали письмових доказів, копії яких додані до позовної заяви.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів отримання відповідачем рахунку на оплату, відтак строк оплати за електричну енергію не настав.

У відповіді на відзив позивач наголосив, що відповідачем здійснювалася оплата за спожиту електричну енергію на підставі направлених позивачем на електронну пошту відповідача рахунків. При цьому, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити вартість спожитої електричної енергії.

Під час судового засідання 21.11.2024 судом оглянуті та долучені до матеріалів справи надані позивачем оригінали доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2022 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №С-28/03/22-20 (далі - договір), за умовами пункту 2.1 якого постачальник надає послугу з постачання електроенергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача (Качанівського ГПЗ), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

У пункті 5.2 договору вказано, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з договірною ціною, яка є додатком 2 до Договору.

За змістом пункту 5.5 договору розрахунки споживача за Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та і інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі уразі його зміни.

Пунктом 1 до додаткової угоди № 5 до договору сторони погодили внести зміни до пункту 2.4 договору щодо визначення періоду постачання електричної енергії з 01.04.2022 до 31.03.2023 року.

У пункті 4 викладено додаток 2 до договору в новій редакції, згідно з пунктом 4 якого до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену в розрахунковому місяці електричну енергію, вартість якої визначається згідно з пунктом 3 цього додатку. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за електричну енергію здійснюється споживачем на підставі завчасно виставлених постачальником рахунків.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.2023, а в частині оплати поставленої електричної енергії - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (додаток 3 до договору в редакції додаткової угоди № 5).

Із матеріалів справи слідує, що за період з квітня 2022 року по березень 2023 року включно позивачем поставлено відповідачу електричну енергію на загальну суму 14 283 650,53 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі.

У свою чергу, відповідачем за період з квітня 2022 року по березень 2023 року перераховано на рахунок позивача грошові кошти в сумі 14 193 001,33 грн., на підтвердження чого позивачем надано виписки з банківського рахунку позивача та відповідні платіжні інструкції.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача за договором за актом приймання-передачі електричної енергії № 541 від 31.03.2023 складає 90 649,20 грн.

При цьому, 11.04.2023 позивачем направлено рахунок на оплату № 904 від 31.03.2023 на суму спожитої у березні 2023 року електричної енергії у розмірі 1 154 305,60 грн. відповідальній особі «Качанівський ГПЗ» ПАТ «Укрнафта» Храпачу Володимиру Вікторовичу на e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки відповідач залишок заборгованості за спожиту в березні 2023 року електричну енергію в розмірі 90 649,20 грн. не сплатив, позивач звертався до відповідача з вимогою від 02.09.2024 про оплату боргу.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що залишок заборгованості відповідача за актом приймання-передачі електричної енергії № 541 від 31.03.2023 складає 90 649,20 грн., виходячи з актів за період з квітня 2022 року по березень 2023 року, виписок з банківського рахунку позивача та платіжних інструкцій.

Судом ураховані заперечення відповідача з приводу не настання строку оплати, оскільки направлення рахунку електронною поштою не передбачено умовами договору.

Згідно з пунктом 13.6 договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Із матеріалів справи слідує, що 11.04.2023 позивачем направлено рахунок на оплату № 904 від 31.03.2023 на суму спожитої у березні 2023 року електричної енергії у розмірі 1 154 305,60 грн. відповідальній особі «Качанівський ГПЗ» ПАТ «Укрнафта» Храпачу Володимиру Вікторовичу на e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У свою чергу, відповідачем здійснено часткову оплату спожитої у березні 2023 року електричної енергії, у зв`язку з чим залишок боргу наразі становить 90 649,20 грн. Доказів зауважень щодо об`єму отриманої електричної енергії чи розміру заборгованості за договором матеріали справи не містять.

Разом із цим, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар (постанова Верховного Суду у справі № 920/1343/21 від 29.04.2020).

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 90 649,20 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду, з відповідача підлягають стягненню нараховані на суму боргу 90 649,20 грн. за період з 16.04.2023 до 18.09.2024 три проценти річних у сумі 3 883,89 грн. та за період травень 2023 року - серпень 2024 року інфляційні втрати в сумі 6 132,06 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, будинок, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (01001, м. Київ, вул. Євгена Чикаленка, будинок 34; ідентифікаційний код 43231355) 90 649 (дев`яносто тисяч шістсот сорок дев`ять) грн. 20 коп. основного боргу, 3 883 (три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 89 коп. трьох процентів річних, 6 132 (шість тисяч сто тридцять дві) грн. 06 коп. інфляційних втрат, а також 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 18.12.2024 року.

Суддя К.В. Полякова