Рішення

від 19.12.2024 по справі 910/8951/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2024Справа № 910/8951/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., за участю секретаря судового засідання Баринової О.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (пл.Івана Франка, буд.5, м.Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421)

до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (вул.Жилянська, буд.32, м.Київ, 01033; ідентифікаційний код 14352406)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва» (вул.Білоруська, буд.1, м.Київ, 04050; ідентифікаційний код 34966254)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр сучасних мистецтв «Маестро» (вул.Богдана Хмельницького, буд.31-27-А, м.Київ, 01030; ідентифікаційний код 34967462)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» (вул.Північна, буд.2/58, літ.«А», м.Київ, 04214; ідентифікаційний код 34709124)

3) Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (вул.Грушевського, буд.1Д, м.Київ, 01001; ідентифікаційний код 14360570)

про стягнення 1 249 295,05 грн

За участі представників:

позивача: Старча А.В.;

відповідача: Салюк М.І.;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: не з`явився;

третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: не з`явився;

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: не з`явився;

третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про стягнення 1 249 295,05 грн, з яких: 973 879,98 грн заборгованості за поставлену теплову енергію, 220 651,72 грн інфляційних втрат, 53 554,29 грн 3% річних, 339,22 грн заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії, 869,84 грн заборгованості із плати за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленої позивачем теплової енергії, а також зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії та плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.

29.07.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої виявлені судом недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

16.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позову. У відзиві відповідачем у порядку, встановленому статтею 90 ГПК України поставлено позивачу питання про обставини, що, на його думку, мають значення для справи, а також викладено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр сучасних мистецтв «Маестро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна», Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

29.08.2024 від позивача надійшли заперечення проти клопотання про залучення третіх осіб до участі в справі.

03.09.2024 від позивача надійшли письмові пояснення щодо доводів, викладених відповідачем у відзиві.

10.09.2024 від відповідача надійшли пояснення щодо поданих позивачем пояснень і заперечень проти клопотання про залучення третіх осіб до участі в справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.10.2024, зобов`язано позивача у строк до 04.10.2024 надати суду у формі заяви свідка вичерпну відповідь окремо на кожне запитання по суті, що поставлені відповідачем у відзиві на позовну заяву, запропоновано відповідачу в строк протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати пояснення щодо необхідності та підстав залучення до участі у справі третіх осіб.

25.09.2024 від відповідача надійшли пояснення щодо необхідності та підстав залучення до участі у справі третіх осіб.

03.10.2024 від позивача надійшла заява свідка.

14.10.2024 від позивача надійшла нова редакція заяви свідка.

17.10.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 21.10.2024 з`явився представник позивача.

У підготовчому засіданні 21.10.2024 судом було з`ясовано думку представника позивача щодо необхідності залучення до участі у справі третіх осіб.

Представник позивача проти залучення до участі в справі третіх осіб заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 залучено Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр сучасних мистецтв «Маестро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна», Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, зобов`язано сторін у п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали направити третім особам копії заяв по суті справи, встановлено третім особам строк для подання пояснень щодо позову та/або відзиву, а також відкладено підготовче засідання на 18.11.2024.

28.10.2024 від відповідача надійшла заява про долучення доказів направлення відзиву третім особам.

04.11.2024 від позивача надійшла заява про долучення доказів направлення позову третім особам.

У підготовче засідання 18.11.2024 з`явились представники сторін, представники третіх осіб не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У підготовчому засіданні 18.11.2024 заяву свідка в новій редакції залишено без розгляду, продовжено позивачу строк для подання заяви свідка в установленій законом формі, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 09.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 третіх осіб було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 09.12.2024.

25.11.2024 від позивача надійшла заява свідка разом з відповідними доказами.

09.12.2024 від відповідача надійшла заява про визнання позову та ухвалення за результатами підготовчого провадження рішення про задоволення позову.

У підготовче засідання 09.12.2024 з`явились представники сторін, представники третіх осіб не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У підготовчому засіданні 09.12.2024 оголошено перерву до 19.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 третіх осіб було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 19.12.2024.

У підготовче засідання 19.12.2024 з`явились представники сторін, представники третіх осіб не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

У підготовчому засіданні 19.12.2024 представник відповідача підтримав заяву про визнання позову. Представник позивача не заперечував проти ухвалення рішення суду за результатами підготовчого провадження у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 46 та частиною 1 статті 191 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до частин 3, 4 статті 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Частинами 2, 4 статті 191 ГПК України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на те, що про визнання позову відповідач зазначив у окремій заяві, яку підписано головою правління відповідача - Пановим С.М., повноваження якого підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які відповідно до частини 1 статті 7 та частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вважаються достовірними, і зі змісту вказаної заяви вбачається, що правові наслідки - ухвалення рішення про задоволення позову, у зв`язку з його визнанням, відповідачу відомі та зрозумілі й визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд, відповідно до частин 3, 4 статті 185 ГПК України, вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем і ухвалити судове рішення у цьому підготовчому засіданні.

У підготовчому засіданні 19.12.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

З 01.05.2018 постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює позивач.

Відповідно до п. 2.1 Статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» останнє утворено з метою отримання прибутку від провадження господарської діяльності, спрямованої на підвищення надійності енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об`єктів енергопостачання споживачів міста Києва, забезпечення стабільних надходжень до бюджету міста Києва, належної експлуатації об`єктів електро-, теплопостачання, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Отже, позивач є виконавцем послуг постачання теплової енергії у місті Києві.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно відповідач з 19.09.2016 є власником нежитлових приміщень (у літ. «А») групи приміщень № 46, 47-48, 49, 50, 51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення) загальною площею 970,1 кв.м у будинку за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, буд.32.

25.02.2020 позивачем на адресу відповідача направлено лист за вих. № 30/1/1/2764 разом з проєктом договору на постачання теплової енергії № 1110040-01 від 20.02.2020, проте останній договір не підписав та 10.03.2020 надав відповідь за вих. № 24-1512, у якій зазначив, що з моменту переходу права власності приміщення за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, буд.32 фактично відключено від споживання теплової енергії та їх опалення здійснюється електричними обігрівачами.

31.07.2020 позивач направив відповідачу листа за вих. № 30/5/3/85/9 в якому зазначив, що відповідачем не було надано доказів того, що приміщення за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, буд.32 у встановленому законом порядку відключено від мереж централізованого опалення. Окрім того зазначив, що згідно з актом обстеження від 23.06.2020 за № 20/539, який складено, в тому числі, в присутності представника відповідача який відмовився від підписання акту, встановлено, що опалення нежитлових приміщень належних відповідачу здійснюється від загальнобудинкової системи житлового будинку за адресою вул.Білоруська, буд.32.

Нежитлові приміщення (у літ. «А») № 46, 47-48, 49, 50, 51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення), на першому та підвальному поверхах житлового будинку загальною площею 970,1 кв.м, за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, буд.32, є невід`ємною частиною централізованої системи опалення всього будинку та облік теплоспоживання вказаного приміщення здійснюється пропорційно його опалювальній площі, за особовим рахунком 1110040-01.

Зазначені обставини встановлені судами при розгляді справи № 910/18892/20 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна», Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення 277 552,85 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі № 910/18892/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023, позов було задоволено частково та стягнуто з Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 258 387,44 грн основної заборгованості, 9 512,50 грн 3% річних, 7 728,33 грн інфляційних втрат та 4 134,42 грн судового збору.

Позовні вимоги в цій справі були обґрунтовані тим, що відповідач з вересня 2016 року є власником нежитлових приміщень (у літ. «А») № 46, 47-48, 49, 50, 51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення), на першому та підвальному поверхах житлового будинку за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, буд.32 та в період з жовтня 2018 року по квітень 2020 року не сплачував вартість спожитої теплової енергії.

У справі № 910/8951/24, у зв`язку із продовженням відповідачем споживання теплової енергії за вищевказаним приміщенням без укладеного договору, позивач заявив до стягнення з відповідача 152 254,48 грн за період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року, а також 60 364,97 грн інфляційних втрат та 14 320,86 грн 3% річних.

У подальшому, у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» позивачем на власному офіційному веб-сайті було опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір), що є договором приєднання.

Як зазначає позивач, відповідач, який є власником нежитлових приміщень (у літ. «А») № 46, 47-48, 49, 50, 51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення), загальною площею 970,1 кв.м у будинку за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, буд.32, протягом 30 днів після опублікування позивачем тексту договору про надання послуги з постачання теплової енергії не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, тому відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є таким, що приєднався до Договору.

Договір, відповідно до п. 1, є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги (п. 4 Договору).

Згідно з п. 5 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Відповідно до п. 7 Договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктами 11, 12 Договору передбачено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал). У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу.

За умовами пунктів 17, 20 Договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця. У разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.

Згідно з п. 23 Договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань. У разі коли зняття показань засобів вимірювальної техніки здійснює споживач, він щомісяця з 5-го по 30 (31) число передає показання вузлів розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) виконавцю в один із таких способів: за номером телефону, зазначеним у розділі «Реквізити виконавця» цього договору; на адресу електронної пошти, зазначену у розділі «Реквізити виконавця» цього договору; через електронну систему обліку розрахунків споживачів, зазначену у розділі «Реквізити виконавця» цього договору; інші засоби повідомлення, що зазначаються у розділі «Реквізити і підписи сторін» цього договору.

Пунктами 30, 31 Договору встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://kte.kmda.gov.ua/wp-content/uploads/2021/09/Zminy-do-Nakazu-360.pdf. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року). Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: https://kte.kmda.gov.ua/wp-content/uploads/2021/10/Taryfy-dlyaKP-KYYIVTEPLOENERGO-vstanovleni-rozporyadzhennyam-KMDA-vid-19-zhovtnya-2021roku-2176-.pdf?x56614. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Пунктами 32 - 34 Договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Як зазначає позивач, відповідач за період з 01.11.2021 по 29.02.2024 спожив теплову енергію на загальну суму 821 625,50 грн, однак її вартість не оплатив, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 821 625,50 грн, а також 160 286,75 грн інфляційних втрат та 39 233,43 грн 3% річних.

Крім того, як зазначає позивач, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії за період І кв. 2020 року - ІІІ кв. 2021 року в загальному розмірі 339,22 грн, а також заборгованість із плати за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по квітень 2024 року в загальному розмірі 869,84 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» установлено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Згідно з визначеннями, наведеними у пунктах 5, 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - це фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання»).

Відповідно до пунктів 18, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, яка втратила чинність 01.05.2022, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

У розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такі висновки, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16, від 25.09.2019 у справі № 522/401/15-ц та від 10.12.2018 у справі № 638/11034/15-ц.

З матеріалів справи вбачається, що система централізованого опалення житлового будинку за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, 32 обладнана теплолічильником (тип Multical UF 602, завод. № 69743727), який обліковує всі житлові та нежитлові приміщення в будинку.

Облік споживання теплової енергії будинку за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, 32, здійснюється за особовим рахунком: 1110040.

Належні відповідачу нежитлові приміщення (у літ. «А») групи приміщень № 46, 47-48, 49, 50, 51, 54 (нежитлові приміщення комерційного призначення) загальною площею 970,1 кв.м у цьому будинку не оснащені індивідуальним теплолічильником, система опалення зазначених приміщень є частиною загальнобудинкової системи опалення. Окремий облік теплоспоживання відповідача пропорційно його опалюваній площі здійснюється за особовим рахунком: 1110040-01.

Матеріали справи не містять відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення приміщень відповідача від мережі централізованого теплопостачання.

Відтак, зважаючи на те, що система опалення приміщень відповідача не обладнана окремими засобами обліку теплової енергії та є частиною загальнобудинкової системи опалення житлового будинку за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, 32, кількість тепла для потреб опалення нежитлових приміщень визначена розрахунковим способом згідно з приєднаним тепловим навантаженням.

Факт постачання на об`єкт відповідача теплової енергії у період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року, а також її обсяг підтверджуються: довідками про нарахування за теплову енергію, обліковими картками, корінцями наряду на включення та відключення будинку на опалювальний сезон, актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи, а також добовими відомостями споживання теплової енергії.

Обсяг поставленої на об`єкт відповідача теплової енергії, а також щомісячне нарахування по особовому рахунку відображені в облікових картках за обліковим записом: 1110040-01, а також в актах приймання-передавання товарної продукції № 10/2020-1110040-01 від 31.10.2020 на суму 6 274,74 грн; № 11/2020-1110040-01 від 30.11.2020 на суму 16 522,74 грн; № 1/2021-1110040-01 від 31.01.2021 на суму 26 569,07 грн; № 2/2021-1110040-01 від 28.02.2021 на суму 31 923,10 грн; № 3/2021-1110040-01 від 31.03.2021 на суму 23 733,25 грн; № 4/2021-1110040-01 від 30.04.2021 на суму 8 070,96 грн; № 8/2021-1110040-01 від 31.08.2021 на суму 10 414,25 грн (про донарахування за період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року); № 10/2021-1110040-01 від 31.10.2021 на суму 2 331,32 грн; № 12/2021-1110040-01 від 31.12.2021 на суму 2 238,07 грн (про донарахування за жовтень 2021 року); № 1/2022-1110040-01 від 31.01.2022 на суму 4 877,15 грн (про донарахування за різні місяці з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року).

Загальна вартість поставленої на об`єкт відповідача теплової енергії у вказаний період становить 152 254,48 грн.

Стаття 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, чинній у вказаний період, передбачала сплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку відповідних комунальних послуг.

Так, згідно з абзацом 3 цієї статті внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо.

Судом встановлено, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.12.2019 № 2244 затверджено внески за обслуговування Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» вузлів комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії окремо для кожної будівлі для здійснення розрахунків із споживачами.

Для будинку за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, буд.32 розмір такого внеску встановлено у розмірі 48,46 грн з ПДВ на квартал.

Для оплати відповідачем внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуги з постачання теплової енергії за I - IV квартали 2020 року, I - III квартали 2021 року, позивачем були складені акти виконання робіт з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії № 111004010460100/03/2020/1 від 31.03.2020 на суму 48,46 грн, № 111004010460100/06/2020/1 від 30.06.2020 на суму 48,46 грн, № 111004010460100/09/2020/1 від 30.09.2020 на суму 48,46 грн, № 111004010460100/12/2021/1 від 31.12.2020 на суму 48,46 грн, № 111004010460100/03/2021/1 від 01.03.2021 на суму 48,46 грн, № 111004010460100/06/2021/1 від 30.06.2021 на суму 48,46 грн, № 111004010460100/09/2021/1 від 30.09.2021 на суму 48,46 грн.

Загальний розмір внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуги з постачання теплової енергії за вказаний період склав 339,22 грн.

01.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг». Цим Законом внесено низку змін до законів України що регулюють житлово-комунальні відносини, в тому числі і до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Так частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і надалі в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», якщо окремо не зазначено інше) встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановами Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 та № 1023 від 08.09.2021 внесено зміни до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових форм договорів, відповідно до яких згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги» договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності зазначених постанов.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до пункту 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

30.09.2021, на виконання частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач оприлюднив на власному офіційному веб-сайті текст Договору, що є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги (п.п. 1, 4 Договору).

Таким чином, з урахуванням системного аналізу вищенаведених норм чинного законодавства і матеріалів справи, через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та сплив 30-деного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання, суд дійшов висновку, що Договір між позивачем та відповідачем є укладеним з 01.11.2021 в силу вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

У відповідності до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

За приписами частин 1, 4 статті 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг як виконавцем, і фізичною та юридичною особою як споживачем, який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, врегульовані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005.

Пунктом 21 цих Правил (у редакції станом на час спірного періоду надання послуг) було встановлено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Водночас, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 85 від 02.02.2022, постанову Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 визнано такою, що втратила чинність з 01.05.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України № 85 від 02.02.2022 затверджено в новій редакції Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, згідно з абзацом 1 пункту 20 яких комерційний облік послуги ведеться вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг споживання наданих послуг у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу (пункт 20 цих Правил).

Пунктом 9 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358) визначено, що у разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку та не оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то:

при наданні цьому приміщенню послуги з постачання теплової енергії, обсяг спожитої цим приміщенням теплової енергії визначається як різниця між фактичним обсягом спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді (розраховується відповідно до формули 11 цієї Методики) та показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії у будівлі/будинку. Визначений таким чином обсяг споживання теплової енергії не враховується до показань вузла комерційного обліку та не приймає участь в загальному розподілі комунальної послуги у будівлі/будинку. Якщо у будівлі/будинку є декілька зазначених приміщень, то така різниця розподіляється на ці приміщення пропорційно до їх загальних/опалювальних площ/об`ємів;

при наданні цьому приміщенню послуги з постачання гарячої води, централізованого водопостачання обсяг спожитої цим приміщенням комунальної послуги визначається за нормою споживання комунальної послуги, що установлена органом місцевого самоврядування. Окрім визначеного таким чином обсягу спожитої комунальної послуги цьому приміщенню додатково здійснюється донарахування частки обсягів гарячої/холодної води, витраченої на загальнобудинкові потреби.

Окрім того, взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначаються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007, відповідно до п. 23 яких розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

З урахуванням викладеного, за умови відсутності засобів обліку теплової енергії у нежитловому приміщенні відповідача, визначення позивачем обсягу наданих послуг з централізованого опалення розрахунковим способом є обґрунтованим.

Визначений позивачем обсяг спожитої послуги з постачання теплової енергії для зазначеного приміщення з листопада 2021 за особовим рахунком 111004010460100 складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку (ФТЕ).

Факт постачання на об`єкт відповідача теплової енергії у період з листопада 2021 року по лютий 2024 року підтверджуються: корінцями наряду на включення та відключення будинку на опалювальний сезон, актами про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи, а також добовими відомостями споживання теплової енергії.

Обсяг поставленої на об`єкт відповідача теплової енергії відображено в актах надання послуг з постачання теплової енергії №111004010460100/11/2021/2 від 30.11.2020 на суму 112 174,31 грн, №111004010460100/12/2021/2 від 31.12.2020 на суму 107 456,77 грн, №111004010460100/01/2022/2 від 31.01.2022 на суму 133 428,66 грн, №111004010460100/02/2022/2 від 28.02.2022 на суму 34 990,58 грн, №111004010460100/03/2022/2 від 31.03.2022 на суму 74 864,74 грн, №111004010460100/04/2022/2 від 30.04.2022 на суму 74 464,48 грн, №111004010460100/05/2022/2 від 31.05.2022 на суму -34 990,58 грн, №111004010460100/10/2022/2 від 31.10.2022 на суму 4 045,88 грн, №111004010460100/11/2022/2 від 30.11.2022 на суму 34 751,63 грн, №111004010460100/12/2022/2 від 31.12.2022 на суму -69 402,17 грн, №111004010460100/01/2023/2 від 31.01.2023 на суму 42 454,85 грн, №111004010460100/02/2023/2 від 28.02.2023 на суму 34 654,82 грн, №111004010460100/03/2023/2 від 31.03.2023 на суму 34 433,89 грн, №111004010460100/04/2023/2 від 30.04.2023 на суму 6 637,06 грн, №111004010460100/10/2023/2 від 31.10.2023 на суму 24 351,66 грн, №111004010460100/11/2023/2 від 30.11.2023 на суму 41 372,36 грн, №111004010460100/12/2023/2 від 31.12.2023 на суму 66 657,26 грн, №111004010460100/01/2024/2 від 31.01.2024 на суму 49 943,77 грн, №111004010460100/02/2024/2 від 29.02.2023 на суму 49 335,53 грн.

Загальна вартість поставленої на об`єкт відповідача теплової енергії у вказаний період становить 821 625,50 грн.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, включає також плату за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» установлено, що граничний розмір плати за абонентське обслуговування, визначений відповідно до цієї постанови, застосовується окремо за кожною комунальною послугою (постачання теплової енергії; постачання гарячої води; централізоване водопостачання; централізоване водовідведення; поводження з побутовими відходами) виконавцями послуг, що нараховують плату за абонентське обслуговування згідно з відповідними договорами.

Судом встановлено, що для отримання плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії позивач складав відповідні акти. Місячний розмір такої плати у листопаді 2021 року становив 30,95 грн, а у період з грудня 2021 року по лютий 2024 року - 31,07 грн.

Загальний розмір плати за абонентське обслуговування відповідно до складених відповідачем актів склав 869,84 грн.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частина 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання»).

Отож, вартість поставленої позивачем на об`єкт відповідача теплової енергії у період з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року останній мав оплатити не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем) відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, а вартість теплової енергії, поставленої у період з листопада 2021 року по лютий 2024 року - не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, як це передбачено пунктом 34 Договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати поставленої позивачем теплової енергії в загальному розмірі 973 879,98 грн, а також заборгованості з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуги з постачання теплової енергії за I - IV квартали 2020 року, I - III квартали 2021 року в розмірі 339,22 грн та плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по лютий 2024 в розмірі 869,84 грн визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 220 651,72 грн інфляційних втрат, а також 53 554,29 грн 3% річних, які нараховані на заборгованість відповідача з оплати поставленої теплової енергії у періоди з жовтня 2020 року по жовтень 2021 року та з листопада 2021 року по лютий 2024 року з урахуванням поступового збільшення боргу.

Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду, за змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, беручи до уваги визнання відповідачем позову повністю, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 6 статті 236 ГПК України передбачено, що якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 973 879,98 грн заборгованості за поставлену теплову енергію, 339,22 грн заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії, 869,84 грн заборгованості із плати за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії, 220 651,72 грн інфляційних втрат та 53 554,29 грн 3% річних.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Крім того, виходячи з ціни позову, позивач при зверненні до суду з цим позовом мав сплатити 18 739,43 грн, натомість фактично сплатив судовий збір в загальному розмірі 21 767,42 грн відповідно до платіжних інструкцій № 20927 від 11.07.2024 на суму 18 739,42 грн та № 19215 від 15.05.2024 на суму 3 028,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи сплату позивачем судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а також визнання позову відповідачем та ухвалення рішення згідно з таким визнанням, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачеві судового збору в загальному розмірі 12 397,71 грн ((18 739,43 грн / 2) + 3 027,99 грн).

Інша частина судових витрат позивача по сплаті судового збору в розмірі 9 369,72 грн, у відповідності до вимог статті 129 ГПК України, покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 130, 185, 191, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (вул.Жилянська, буд.32, м.Київ, 01033; ідентифікаційний код 14352406) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (пл.Івана Франка, буд.5, м.Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421) заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 973 879 (дев`ятсот сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) грн 98 коп., заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії в розмірі 339 (триста тридцять дев`ять) грн 22 коп., заборгованість із плати за абонентське обслуговування за послугою з постачання теплової енергії в розмірі 869 (вісімсот шістдесят дев`ять) грн 84 коп., інфляційні втрати в розмірі 220 651 (двісті двадцять тисяч шістсот п`ятдесят одна) грн 72 коп., 3% річних в розмірі 53 554 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 29 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 369 (дев`ять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 72 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Комунальному підприємству Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (пл.Івана Франка, буд.5, м.Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421) зі спеціального фонду Державного бюджету України частину судового збору в розмірі 12 397 (дванадцять тисяч триста дев`яносто сім) грн 71 коп., сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 20927 від 11.07.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.12.2024.

Суддя Т.П. Капцова