Ухвала

від 19.12.2024 по справі 911/3135/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3135/24

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" (01054, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 17/52, поверх 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРС2021» (08710, Київська область, Обухівський район, село Підгірці, вулиця Столичне шосе, будинок 9)

про стягнення заборгованості за договором підряду,

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 1601/24 від 20.11.2024 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРС2021» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору генерального підряду № АБУ/220923/1211/РШ від 22.09.2023 р. в частині своєчасної сплати вартості виконаних позивачем робіт на об`єкті: «Нове будівництво міні броварні з дегустаційною залою за адресою: с. Підгірці, вул. Озерна, Обухівський р-н, Київської області», внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за виконані роботи у розмірі 8472455,47 грн., яку ТОВ "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" і просить стягнути з ТОВ «МАРС2021».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.12.2024 р. позовну заяву (вх. № 1601/24 від 20.11.2024 р.) ТОВ "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" було залишено без руху.

17.12.2024 р. до Господарського суду Київської області ТОВ "Альянс будівельників України" було подано заяву б/н, б/д (вх. № 123/24 від 17.12.2024 р.) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «МАРС21» (код ЄДРПОУ 44393110) будівлю міні броварні з дегустаційною залою за адресою: Київська область, Обухівський р-н, с. Підгірці, вул. Столичне шосе, буд. 9, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2948682332120.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.12.2024 р. для розгляду вказаної заяви було визначено суддю Господарського суду Київської області Бабкіну В.М.

Як слідує із заяви, в якості підстави для забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача позивач вказує на невиконання останнім своїх зобов`язань за договором підряду в частині оплати виконаних позивачем робіт з будівництва зазначеної міні броварні з дегустаційною залою за адресою: с. Підгірці, вул. Озерна, Обухівський р-н, Київської області, що призвело до утворення значної заборгованості перед позивачем, а також на те, що відповідач відмовляється від прийняття виконаних робіт і будь-яких пропозицій щодо врегулювання спору мирним шляхом не вносить.

При цьому, заявник наголошував на тому, що на дату подання відповідачем декларації про готовність об`єкту до експлуатації, фактично будівництво міні броварні з дегустаційною залою не було завершено, а внесені відповідачем дані про готовність об`єкту в експлуатацію до Державного реєстру будівництва не відповідали дійсності.

Окрім того, заявник зазначав, що враховуючи ймовірність експлуатації об`єкта відповідачем, забезпечення позову шляхом накладення арешту на це майно (міні броварню з дегустаційною залою) є тимчасовим обмеженням, направленим на захист інтересів позивача, у разі, якщо відповідач буде діяти недобросовісно, або якщо рішення, яке буде прийняте за результатами розгляду поданого позову, виконати буде неможливо або його виконання буде утрудненим.

Також заявник зазначає, що за даними ДРРП у відповідача немає жодного іншого майна, окрім збудованої міні броварні, що ставить під сумнів реальність виконання майбутнього судового рішення.

Розглянувши заяву ТОВ "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" б/н, б/д (вх. № 123/24 від 17.12.2024 р.) про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 р. у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 р. у справі № 922/1605/18,від 21.01.2019 р. у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 р. у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19 та ін.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 р. у справі № 914/2072/20.

Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Як вже зазначалось, необхідність застосування заходів забезпечення поданого ТОВ "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" позову у вигляді накладення арешту на майно позивач, серед іншого, обґрунтовує порушенням ТОВ «МАРС2021» зобов`язань за договором підряду з оплати виконаних робіт та невиконанням вимоги про сплату заборгованості.

У той же час, невиконання відповідачем своїх обов`язків за договором не є підставою, передбаченою законом для вжиття заходів забезпечення позову, та не свідчить про неможливість виконання рішення суду у даній справі в майбутньому.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, відповідно до ст.ст. 73, 74, 77, 78 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у даному випадку позивачем не наведено належних обґрунтувань та не надано суду доказів у розумінні чинного процесуального закону, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, зокрема, щодо наявності у відповідача наміру відчужити нерухоме майно чи погіршити його якість, чи загалом щодо неможливості виконання відповідачем судового рішення про стягнення коштів у разі невжиття заходів забезпечення, заявлених позивачем.

Щодо доводів позивача про ймовірність експлуатації об`єкту відповідачем, то, за висновком суду, вказані обставини не пов`язані зі спором про стягнення заборгованості з відповідача за договором підряду, а тому вони не можуть бути підставою для забезпечення саме цього позову та не можуть свідчити про утруднення виконання майбутнього рішення у цій справі у випадку задоволення позову.

Водночас, саме лише припущення позивача про можливість утруднення майбутнього виконання рішення не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки в кожному конкретному випадку має бути доведено існування правових підстав для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті незастосування судом забезпечувальних заходів.

Таким чином, у даному випадку твердження позивача про можливе утруднення виконання майбутнього рішення суду не є обґрунтованим, оскільки без надання відповідних доказів та доводів у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не виконає рішення в цій справі у випадку задоволення позову.

Отже, за висновком суду, у даному випадку позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі в разі задоволення позову.

В той же час, як зазначалося вище, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість існування загрози того, що в разі прийняття рішення судом його виконання буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами, не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.

Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.10.2023 р. у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 р. у справі № 916/3599/23 та ін.

Підсумовуючи викладене, оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням критеріїв пропорційності, адекватності та співмірності вимог заявника, суд дійшов висновку про недоведеність у даному випадку наявності підстав для задоволення заяви ТОВ "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" б/н, б/д (вх. № 123/24 від 17.12.2024 р.) про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС БУДІВЕЛЬНИКІВ УКРАЇНИ" б/н, б/д (вх. № 123/24 від 17.12.2024 р.) про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРС2021» про стягнення 8472455,47 грн. заборгованості за договором підряду відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 19.12.2024 р.

Суддя В.М. Бабкіна