Рішення

від 12.12.2024 по справі 917/1464/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 Справа № 917/1464/24

за позовною заявою Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області, вул. Коцюбинського, 6, м.Полтава, 36000

до Приватного підприємства "Тайга і К", вул.Занасипський шлях, 5, с. Нова Знам''Янка, Кременчуцький район, Полтавська область, 39704

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Тайга і К" про стягнення 129 568,78грн. збитків щодо виконання договору підряду від 10.10.2019 №41.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.09.2024 було відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, одночасно встановивши відповідачу строк який становить п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позов та доказів направлення відзиву позивачу; встановивши позивачу строк, який становить п`ять днів з дня отримання відзиву на позов, для подання до суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.

30.09.2024 за вхід. № 12870 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти задоволення позову заперечує.

Оцінюючи доводи сторін, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на докази, які було подано сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.09.2024 суд ухвалив призначити судове засідання для розгляду справи N 917/1464/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 22.10.2024

04.10.2024 за вхід. № 13204 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача. Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

22.10.2024 за вхід. № 14040 від Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області надійшло клопотання про залучення свідка - заступника начальника Офісу Соколовську Світлану Сергіївну, яка здійснювала технічний нагляд за роботами з розчищення та регулювання русла річки Многа Чорнухинського району Полтавської області

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.11.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення свідка, закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 12.12.2024.

У судовому засіданні 12.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, встановив:

3 метою упорядкування ділянки русла річки, довжиною 23,7км та захисту від підтоплення території Чорнухинської селищної та Кізлівської, Вороньківської, Мелехівської сільських рад Чорнухинського району в 2005 році ВКП Полтавського облводресурсів розроблено техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) «Розчищення та регулювання русла р. Многа Чорнухинського району Полтавської області». ТЕО пройшло експертизу проекту, у т.ч. екологічну (№04-08/4070 від 30.12.05р).

За результатом тендеру між Офісом та Приватним підприємством «Тайга І К» (Відповідач) було укладено Контракт від 26.09.2006 № 7 на розчищення та регулювання русла р. Многа в Чорнухинському районі Полтавської області.

Замовником будівництва виступав Полтавський облводресурсів - далі РОВР у Полтавській області.

Враховуючи значну ділянку розчищення річки, проектування передбачено проводити у дві стадії, а будівництво поетапно, за окремими чергами.

У 2009 році Відділом комплексного проектування Полтавського обласного виробничого управління водного господарства Полтававодгосп (сьогодні- РОВР у Полтавській області) (далі - Офіс) виготовлено робочу документацію по об`єкту «Розчищення та регулювання русла р. Многа в Чорнухинському районі Полтавської області. II черга».

Відповідно до вищезгаданого Контракту, Відповідачу була передана вся проектна документація, у т.ч. на II чергу виконання робіт, що підтверджується Розпискою директора ПП «Тайга І К» ОСОБА_1 .

Роботи по відновленню русла річки на II ділянці розпочаті та проводились в 2010-2011 роках підрядником ПП «Тайга і К».

Відповідно до проекту, в 2010 році розпочато будівництво водопропускної гідроспоруди, де виконані роботи по влаштуванню основи із збірних залізобетонних плит та змонтовано дві нитки залізобетонних блоків типу ЗТП

Через відсутність фінансування будівництво було призупинено і рахувалось як незавершене.

Після 8-річної перерви у фінансуванні, будівництво було відновлено.

У 2019 році, рішенням двадцять шостої сесії сьомого скликання від 25 липня 2019р. №1123, РОВР у Полтавській області, як замовнику, було виділено кошти (субвенція з місцевого бюджету державному) для коригування проекту та закінчення будівництва об`єкту «Розчищення та регулювання русла р. Многа в Чорнухинському районі Полтавської області. II черга».

Для коригування кошторисної частини проекту (перерахунку залишків в поточні ціни) РОВР у Полтавській області звернувся листом від 22.08.2019 № 1027/01-09 до ДЕРЖАВНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ "ДНІПРОДІПРОВОДГОСП». Робочий проект було відкориговано з врахуванням найменших цін на будівельні матеріали в регіоні.

В 2019 році був підписаний Договір підряду на виконання робіт від 10.10.2019 № 41 (II черга виконання робіт), предметом якого є виконання робіт по об`єкту за найменуванням «Розчищення та регулювання русла р. Многа в Чорнухинському районі Полтавської області», код класифікатора ДК 021:2015-45240000-1 Будівництва гідротехнічних об`єктів (п. 1.1 Договору)

Згідно пункту 6.4.6 Підрядник зобов`язується при складанні договірної ціни на виконання робіт приймати вартість матеріальних ресурсів по найменшій ціні, яка визначена на основі відповідного проведеного аналізу ринку потрібних матеріалів в регіоні з урахуванням їх якісних характеристик, строків та об`ємів поставки.

Акт № 6 вартості виконаних послуг по здійсненню технагляду за грудень 2019 та Акт № 7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 підтверджують виконання робіт.

Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, на підставі чого складено акт від 16.08.2021 № 201607-22/17.

За результатами проведені ревізії у висновку Акту (ст. 46 Акту) зазначено наступне:

- «Матеріальна шкода (збитки) на загальну суму 132 340,61 грн. внаслідок завищення вартості виконаних робіт по об`єкту «Розчищення та регулювання р. Многа в Чорнухинському районі Полтавської області II черга» на загальну суму 129 568,78грн;

- внаслідок завищення видатків на утримання служби замовника (в т.ч. здійснення технічного нагляду) на загальну суму 2771,83 грн.»

У зазначеному акті у розділі «Контрагенти, причетні до порушення» зазначено ПП «Тайга і К», код ЄДРПОУ 13965957.

Позивач зазначає, що Офісу завдано збитки на суму 129 568,78 грн.

15.01.2024 Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області, як захід досудового врегулювання спору, звернувся до ПП «Тайга і К» з проханням відшкодувати зазначену суму.

Відповідачем листом від 25.01.2024 № 01/01 внесено пропозицію надати документи, що підтверджують завдані збитки.

Позивач зазначає, що жодних дій ПП «Тайга І К» не вчинено, збитки не відшкодовано, що і стало підставою для звернення до суду для відшкодування завданих збитків.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до чч. 1, 2, 6 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 3 ст. 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ч. 1-3 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Так між позивачем (РОВР у Полтавській області) та відповідачем (ПП "ТАЙГА І К") було укладено Договору підряду № 41 на виконання робіт від 10.10.2019 року, відповідно до п.1.1 якого предметом є виконання робіт по об`єкту за найменуванням «Розчищення та регулювання русла р. Многа в Чорнухинському районі Полтавської області», код класифікатора ДК 021:2015-45240000-1 Будівництва гідротехнічних об`єктів.

Суд зазначає, що передумовою укладання між позивачем та відповідачем Договору підряду № 41 на виконання робіт від 10.10.2019 року було проведення позивачем (Замовником) переговорної процедури закупівель за № UA-2019-09-25-0017430-b відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Тобто саме внаслідок проведення процедури закупівель Замовником було визначено, яка пропозиція для нього найбільш вигідна, та, в подальшому, укладено з відповідачем вказаний Договір, яким погоджено всі істотні умови виконання необхідних робіт та визначено ціну договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За статтею 843 ЦК України, у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Статтею 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Положеннями ч. 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Підписавши Договір підряду на виконання робіт № 41 від 10.10.2019 сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тому зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами у відповідності до ст. 629 ЦК України.

Виконані Підрядником - ПП "ТАЙГА І К" за Договором підряду № 41 на виконання робіт від 10.10.2019 року, прийняті Замовником - РОВР у Полтавській області без заперечень та зауважень по Акту № 7 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року підписаного 24.12.2019 року на суму 749 939,92 грн. та оплачені згідно п/д № 22 від 24.12.2019 року.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 ЦК України, згідно з частиною 1 якої майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2. ст. 216 ГК України).

Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача суми завищення вартості виконаних робіт у розмірі 129568,78 грн, позивач - РОВР у Полтавській області фактично вказує на встановлене контролюючим органом в Акті ревізії від 16.08.2021 № 201607-22/17 завищення вартості робіт за Договором підряду № 41 на виконання робіт від 10.10.2019 року, у зв`язку з чим, як вважає позивач, він фактично сплатив більше грошових коштів за виконання робіт (на 129568,78 грн.), ніж було потрібно.

Проте, суд зазначає, що під час проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності діяльності РОВР у Полтавській області за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 роки, зокрема аудиторського дослідження щодо завищеної вартості виконаних ПП «Тайга 1 К» робіт по об`єкту «Розчищення та регулювання русла р. Многа в Чорнухинському районі Полтавської області. ІІ черга» на загальну суму 129 569, 78 грн., шляхом невнесення у встановленому порядку змін до проектної документації відповідно до ч.1, ч.2 ст.194, ст.318 Господарського кодексу України, п.76 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, п.6.4.3. ДСТУ Б д.1.2.-1:2013.

В той же час на аркуші 39 Акту ревізії зазначається наступне: «…Таким чином, Офісом в порушення вимог абз. 2 п.3, абз.4 п.4 Порядку №560, п.15.4 Порядку №45 самостійно внесено відповідні зміни до ПКД…».

У 2009 році Відділом комплексного проектування (далі ВКП) Полтавського обласного виробничого управління водного господарства Полтававодгосп (сьогодні РОВР у Полтавській області) було виготовлено робочу документацію по об`єкту «Розчищення та регулювання русла р. Многа в Чорнухинському районі Полтавської області. II черга». Тобто, автор проекту ВКП РОВР у Полтавській області.

Рішення техради РОВР у Полтавській області, до складу якої входили представники авторського нагляду, погоджене замовником, в особі в.о. начальника РОВР у Полтавській області (Протокол №8 від 26.12.2019року) є підтвердженням такого дозволу.

Дане рішення було колегіально розглянуте на технічній раді Офісу та погоджено Протокол №8 від 26.12.2019року, затверджений керівником замовника.

Враховуючи ускладнені умови будівництва гідроспоруди на р. Многа на ПК 238+42 в осінньо-зимовий період та відсутність плит ПКу-30-20 в регіоні, було погоджено ПП «Тайга і К» заміну плит ПКу-30-20 на плити ПД 2-9,5 на вхідній та вихідній частинах гідроспоруди, більшою вартістю, але в межах економії по кошторису.

Крім того, було погоджено рішення по заміні зовнішньої захисної ізоляції бетонних та

залізобетонних конструкцій з холодного розчину бітуму на лак ХП-734, що являє собою розчин хлорсульфованого поліетилену в сольвент та використовується для захисту від корозії тріщино утворюючих або деформуючих будівельних конструкцій. Техрадою також було прийнято рішення, щодо недоцільності виконання передбаченого проектом кріплення частини перекату (ПК216+37 до ПК 216+95), оскільки протягом восьмирічної перерви будівельних робіт на ділянці річки нижче за течією від гідроспоруди її водність була задовільною та станом на листопад 2019 року виконання згаданих робіт не було актуальним.

Вартість таких робіт за договірною ціною підрядника складала близько 50 тис.грн. Економія по влаштуванню лісополоси, роботи які взялась виконати Чорнухинська селищна рада за свій кошт (лист від 07.10.2019 №01.2-47/935 ) склали близько 200 тис.грн. Економія по цих статтях витрат дозволяла прийняти рішення щодо заміни плит.

Відповідно до положення про технічну раду РОВР у Полтавській області, затвердженого наказом РОВР у Полтавській області від 13.12.2018 р.№85: 1) позачергові засідання ТР, у разі потреби, проводяться за рішеннями начальника РОВР у Полтавській області; 2) до функцій техради належить розгляд проектних рішень стосовно відповідальних гідротехнічних споруд, а тому для авторського та технічного нагляду рішення такого органу є вказівкою до роботи.

Саме з метою дотримання проектного рішення та рішення техради, зокрема, відповідальними працівниками за авторський та технічний нагляд, які мають кваліфікаційні сертифікати були здійснені виїзди на об`єкт будівництва, складено відповідні записи в журналі авторського нагляду та журналі виконання робіт, який веде підрядник. Зауважень не було.

У 2019 році введено в експлуатацію 2-й пусковий комплекс II черги, відповідно до якого розчищено 1,304 км річки та побудовано гідротехнічну споруду.

Існування протоколу № 8 від 26.12.2019 року зафіксовано в Акті ревізії Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області від 16.08.2021 №201607-22/17 (аркуш 38-39).

Так, на аркуші 38 Акту ревізії Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області від 16.08.2021 №201607-22/17 зазначено наступне: Так, робочим проектом, умовами договору підряду від 10.10.2019 року № 41 передбачено улаштування водопропускної споруди на ПК238+42 з украпленням схилів дамби залізобетонними плитами ПКу 30-20 в кількості 23 шт.

Проте, фактично виконано укріплення схилів дамби залізобетонними плитами ПКу 1500х300 в кількості 46 шт.

Також, вказаними вище проектом та договором передбачено виконання гідроізоляції стиків плит розрідженим бітумом, проте фактично виконані роботи із захисну бетонних покриттів лаком ХП724 (за два шари).

Під час ревізії зроблено порівняльний аналіз вартості замінених матеріалів та робіт, за результатами якого встановлено, що вартість цих робіт більша на суму 129 568,78 грн. ніж передбачено твердою договірною ціною...

Об"єкту контролю (тобто позивачу в даній справі) надано запит про надання пояснень, на який пояснено наступне: ...Відповідно до пп.6.2.6. Договору від 10.10.2029 №41, укладеного з ПП «Тайга і К» по об`єкту «Розчищення та регулювання русла р. Многа в Чорнухинському районі Полтавської області. II черга» підрядник має право при необхідності, за погодженням із Замовником та проектною організацією здійснювати заміну передбачених проектно-кошторисною документацією матеріалів і виробів», та враховуючи ускладнені умови будівництва гідроспоруди на р. Многа на ПК 238+42 в осінньо-зимовий період та відсутність плит ПКу-30-20 в регіоні, ПП "ТАЙГА І К" погоджено заміну плит ПКу-30-20 на плити ПД 2-9,5 на вхідній та вихідній частинах гідроспоруди, більшою вартістю, але в межах економії кошторису. Дане рішення було колегіально розглянуте та технічній нараді Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області до складу якої станом на 29.10.2019р. входили представники авторського нагляду та погоджено (Протокол № 8 8 від 26.12.2019 р.)...".

Також у зазначеному Акті ревізії Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області від 16.08.2021 №201607-22/17 зазначено наступне: Слід відмітити, що завдання на коригування ПКД, будь - які документи щодо погодження проектною організацією внесення змін Офісом до проектно - кошторисної документації, а також, документів, що підтверджують затвердження внесених змін до ПКД до ревізії не надано.

Таким чином, Офіс в порушення вимог абз. 2 п. 3, абз. 4 п. 4 Порядку № 560, п. 15.4.

Порядку № 45 самостійно внесено відповідні зміни до ПКД...".

ВКП РОВР у Полтавській області було делеговано право проведення авторського нагляду, а отже, відповідно до пункту 2 ПКМУ від 11.07.2007 №903 «Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкту архітектури», авторська група визначена за наказом Офісу від 02.10.2019 №77, у складі Степанчука С.М.- начальника ВКП та Медяник Т.С.- головного інженера проекту у якої є відповідний сертифікат, здійснювала авторський нагляд за виконанням робіт згідно з робочим проектом та мала реагувати при виявлені порушень. Зауважень щодо будівництва в журналі авторського нагляду не було.

Стаття 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» говорить про те, що внесення

змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту та замовника. Замовник - РОВР у Полтавській області. Автор проекту ВКП РОВР у Полтавській області.

Відповідно до чинного законодавства об`єкт вважається введеним в експлуатацію, якщо отримано в ДАБІ відповідний сертифікат (при віднесенні об`єкта до СС-2). Акт готовності об`єкта до експлуатації підписаний всіма членами комісії 30.01.2020 року.

Згідно з дорученням Державної архітектурно-будівельної інспекції України №40- 30/1401-2 від 14.01.2021 та на підставі заяви Офісу інспектором будівельного нагляду Сахно А.В. проведено розгляд питання щодо прийняття в експлуатацію об`єкту «Розчищення та регулювання русла р. Многа в Чорнухинському районі Полтавської області. II черга. Коригування». Здійснено перевірку документів із виїздом на об`єкт. Зауважень виявлено не було. Як наслідок, отримано сертифікат IY 122210114892.

Так, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, зокрема, щодо завищення вартості виконаних підрядних робіт чи неналежного їх виконання.

Суд відзначає, що Акт ревізії Державної аудиторської служби України № 201607-22/17 від 16.08.2021 - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки, який не має обов`язкового характеру та не може оспорюватись в суді.

Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №922/2310/17 та від 22.10.2019 у справі №922/59/19.

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто, укладання сторонами у справі Договору, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за Договором.

Разом з тим, звіт внутрішнього аудиту вказаного органу управління (контролю) може бути підставою для вжиття ним у межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, у тому числі притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання у межах господарсько-договірних відносин.

Розмір заявлених до стягнення у даній справі збитків у розмірі 129 568,78 грн. позивач визначив на підставі Акта перевірки Державною аудиторською службою України № 201607-22/17 від 16.08.2021

За змістом ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

У контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "збитки" заявлена до стягнення з відповідача сума, перерахована йому як виконавцю за Договором, не є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України.

Аудиторський звіт не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладеного між сторонами Договору підряду на виконання робіт від 10.10.2019 за № 41 і не можуть їх змінювати.

Аудиторський звіт не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторський звіт є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторський звіт довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3816/19 від 07.12.2021. Тобто, відповідний звіт не є доказом наявності противної поведінки відповідача, як обов`язкової складової відшкодування збитків.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 18.12.2024

Суддя Кльопов І.Г.