Постанова

від 13.11.2024 по справі 904/2939/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року

м. Київ

Cправа № 904/2939/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2024 (колегія суддів: Іванов О. Г., Парусніков Ю. Б., Верхогляд Т. А.) у справі

за позовом керівника Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області до відповідачів: фізичної особи-підприємця Гамуляка Володимира Васильовича, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області про визнання недійсним договору суборенди, розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки водного фонду,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Валевач М. М.,

відповідача-1- Скочко О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Керівник Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області звернувся з позовною заявою, в якій просив:

- визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки водного фонду площею 118,5346 га, кадастровий номер 1220787700:01:006:0083, укладений 02.11.2016 між Гамуляком Володимиром Васильовичем та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 );

- розірвати договір оренди земельної ділянки водного фонду площею 118,5346 га кадастровий номер 1220787700:01:006:0083, укладений 08.04.2006 між Васильківською районною державною адміністрацією Васильківського району Дніпропетровської області та Гамуляком Володимиром Васильовичем , зареєстрований у Васильківському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "ЦДЗК" 08.09.2006 за № 040611800592;

- зобов`язати фізичну особу-підприємця Гамуляка Володимира Васильовича (далі - ФОП Гамуляк В. В.) та ОСОБА_1 повернути Васильківській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області земельну ділянку водного фонду площею 118,5346 га, кадастровий номер 1220787700:01:006:0083, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому орендар одержав її в оренду.

2. На обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на те, що відповідачами порушується право Васильківської селищної ради щодо спірної земельної ділянки, оскільки її використання здійснюється без належного визначення розміру орендної плати, без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, без оплати за використання водного об`єкта, а також у зв`язку з передачею орендарем спірної земельної ділянки, яка призначена виключно для використання у підприємницькій діяльності, а саме для рибогосподарських потреб, в суборенду фізичній особі, яка не є підприємцем.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 08.04.2006 між Васильківською районною державною адміністрацією Васильківського району Дніпропетровської області та ФОП Гамуляком В. В. на строк 49 років укладено договір оренди землі (далі - договір оренди).

4. 08.08.2006 договір оренди зареєстрований Васильківським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру".

5. Відповідно до пункту 1.1 договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.

6. Пунктом 1.2 договору оренди визначено, що в оренду передається земельна ділянка із земель водного фонду загальною площею 118,5346 га, в тому числі: 80,2179 га - землі зайняті водою, прибережною захисною смугою (пасовища) - 37,9317 га, дамбою - 0,3850 га.

7. Згідно з пунктом 4.1 договору оренди земельна ділянка із земель водного фонду передається в оренду для рибогосподарських потреб.

8. З метою збереження стану земельної ділянки використання земельної ділянки здійснюється орендарем з дотриманням екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил (пункт 5.2 договору оренди).

9. За змістом пункту 9.1 договору оренди орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням та у відповідності до мети, визначеної у пункті 4.1 цього договору.

10. Пунктом 9.3 договору оренди орендар, окрім іншого, має право на період дії договору оренди обмінюватися належним йому правом користування земельною ділянкою шляхом укладення договору суборенди, передавати земельну ділянку або її частину.

11. Відповідно до пункту 9.4 договору оренди орендар зобов`язаний, окрім іншого, використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до мети, визначеної у пункті 4.1 цього договору.

12. Дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 11.3 договору оренди).

13. 04.02.2016 державним реєстратором Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області відомості про реєстрацію договору оренди внесені до Державного реєстру речових правна нерухоме майно із зазначенням Держави Україна як власника цієї земельної ділянки.

14. У подальшому, 02.11.2016 між орендарем - ФОП Гамуляком В. В. та суборендарем - ОСОБА_1 укладено договір суборенди землі (далі - договір суборенди).

15. Відповідно до пункту 1.1 договору суборенди орендар надає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку (земельні ділянки) земель водного фонду з кадастровим номером 1220787700:01:006:0083, яка розташована на території Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.

16. Згідно з пунктом 2 договору суборенди в суборенду передається земельна ділянка загальною площею 118,5346 га, в тому числі: землі зайняті водою - 80,2179 га, прибережна смуга (пасовища) - 37,9317 га, гідротехнічна споруда (дамба) - 0,3850 га.

17. Пунктом 6 договору суборенди сторони встановили, що термін дії договору спливає 05.08.2055, але строк його дії не може перевищувати строку договору оренди.

18. Пунктом 12 договору суборенди встановлено, що земельна ділянка передається в суборенду для рибогосподарських потреб.

19. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.07.2023 станом на 07.07.2023 договір суборенди земельної ділянки, кадастровий номер 1220787700:01:006:0083, між ФОП Гамуляком В. В. та ОСОБА_1 розірвано.

20. Відповідно до інформації, наданої Регіональним офісом водних ресурсів у Дніпропетровській області у листі від 16.03.2023 № 403/03-23, інвентаризацією водних об`єктів Дніпропетровської області, проведеної у 2021 році, встановлено, що в оренді у ФОП Гамуляка В. В. знаходиться водний об`єкт - Червонодолинське водосховище з площею водного дзеркала 80,22 га (кадастровий номер 1220787700:01:006:0083), об`ємом 2800 тис. м3, який розташований на території Васильківської селищної ради Синельниківського району.

21. Регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області також повідомив, що у них обліковується водогосподарський паспорт, розроблений у 2007 році, та зазначено також, що паспорт водного об`єкта, розроблений у відповідності до Порядку розроблення паспорта водного об`єкта, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 18.03.2013 № 99 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2013 за № 775/23307, до Регіонального офісу не надходив.

22. Звернень щодо розгляду додаткової угоди до договору оренди, що розроблена у відповідності до Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 572 до Регіонального офісу не надходило.

23. Відповідно до інформації, наданої Регіональним офісом водних ресурсів у Дніпропетровській області у листі від 12.05.2023 № 3986-23 плата за оренду водного об`єкта - Червонодолинського водосховища (кадастровий номер 1220787700:01:006:0083) від орендаря ФОП Гамуляка В. В. та/або суборендаря ОСОБА_1 у період 2020- 2023 років у загальній сумі 114 638,12 грн не надходила. Сумарно за період з 2020 по 2023 роки недоотримано орендної плати за водний об`єкт на загальну суму 114 638,12 грн.

24. Відповідно до листа виконавчого комітету Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 16.04.2023 за № 480, наданого на лист Прокурора від 06.03.2023, заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 06.04.2006 року з кадастровим номером 1220787700:01:006:0083 за період з 2021 по 2023 років відсутня.

25. Як зазначає Прокурор, відповідачу-1 була передана земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 1220787700:01:006:0083, розташована на території Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області. На відповідній земельній ділянці розташований водний об`єкт - Червонодолинське водосховище, яке розміщене в зарегульованому водотоку річки Соломчини поряд із селом Червона Долина.

26. Прокурор зазначає також, що відповідач-1 не звертався до селищної ради про надання дозволу на розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та не надавав копії договорів на виготовлення паспорта водного об`єкта та нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

27. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2023 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано недійсним договір суборенди землі від 02.11.2016, укладений між ФОП Гамуляком В. В. та ОСОБА_1;

- розірвано договір оренди земельної ділянки водного фонду площею 118,5346 га, кадастровий номер 1220787700:01:006:0083, укладений 08.04.2006 між Васильківською районною державною адміністрацією Васильківського району Дніпропетровської області та ФОП Гамуляком В. В., зареєстрований у Васильківському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "ЦДЗК" 08.09.2006 за №040611800592;

- зобов`язано ФОП Гамуляка В. В. повернути Васильківській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області земельну ділянку водного фонду площею 118,5346га, кадастровий номер 1220787700:01:006:0083, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому орендар одержав її в оренду;

- відмовлено в задоволенні позову в частині вимог Прокурора в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про зобов`язання ОСОБА_1 повернути Васильківській селищній об`єднаній територіальній громаді в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області земельну ділянку водного фонду, площею 118,5346 га, кадастровий номер 1220787700:01:006:0083.

28. Місцевий господарський суд мотивував рішення наступним: 1) договір суборенди підлягає визнанню недійсним як такий, що порушує встановлену заборону на передачу у суборенду земельної ділянки водного фонду, за виключенням спеціального водокористування; 2) договір оренди підлягає розірванню в судовому порядку з огляду на істотні порушення його умов відповідачем-1, а саме передачею ним на порушення умов укладеного договору об`єкта в суборенду та неприведення умов договору оренди у відповідність до чинного законодавства; 3) із врахуванням того, що договір оренди судом розірвано, ефективним способом захисту порушеного права позивача визнано усунення перешкод у користуванні належним йому майном з боку відповідача-1 шляхом повернення земельної ділянки; 4) за відсутності доказів про користування спірною земельною ділянкою відповідачем-2 позовна вимога Прокурора про зобов`язання відповідача-2 повернути позивачу земельну ділянку не підлягає задоволенню.

29. Суд першої інстанції також відмовив у задоволенні заяви відповідача-1 про застосування позовної давності, пославшись на відсутність доказів щодо повідомлення позивача про вчинені порушення, а також те, що негаторний позов можна заявляти впродовж усього періоду тривання порушення права законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

30. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2024 рішення місцевого господарського суду скасоване в частині позовних вимог про розірвання договору оренди та зобов`язання ФОП Гамуляка В. В. повернути земельну ділянку водного фонду. В цій частині апеляційним судом прийнято нове рішення, яким у задоволенні відповідних позовних вимог відмовлено. В решті (в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору суборенди) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

31. Постанову апеляційного суду обґрунтовано тим, що, укладаючи договір суборенди, відповідач-1 порушив статтю 51 Водного кодексу України (далі - ВК України), однак діяв в межах повноважень орендаря, передбачених договором оренди, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди, оскільки з огляду на відсутність заборгованості з орендної плати не доведено факт наявності шкоди, завданої Васильківській селищній раді через укладання відповідачем-1 договору суборенди, вираженої чи то у вигляді реальних збитків, чи то упущеної вигоди, яка не дозволяє орендодавцеві отримати очікуване при укладенні договору.

32. Окрім цього, апеляційний суд зазначив, що обраний Прокурором спосіб відстоювання інтересів держави та захист прав територіальної громади - шляхом розірвання договору оренди, фактично позбавляє бюджет Васильківської селищної ради доходів від укладеного договору оренди землі, замість того, щоб збільшити такі надходження шляхом внесення змін до цього договору.

Короткий зміст касаційної скарги

33. Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.

34. Скаржник зазначає, що апеляційним господарським судом не враховано висновків Верховного Суду щодо:

- використання земельних ділянок водного фонду за договором оренди (постанова Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 902/760/17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20 та від 15.10.2019 у справі № 903/129/18);

- повернення земельних ділянок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц).

35. На обґрунтування підстави касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник вказує на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 51 ВК України у подібних правовідносинах, а саме наявності підстав для розірвання договору оренди земель водного фонду, у випадку, коли орендар передав на весь строк дії договору оренди земельну ділянку в суборенду особі, яка не має повноважень для використання її за цільовим призначенням.

Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу

36. Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи у встановлений судом строк не надходили.

Позиція Верховного Суду

37. Згідно із частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

39. Отже, норма пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

40. Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

41. Відповідно до абзаців 1- 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

42. Водночас згідно з положеннями частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

43. Системне тлумачення положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК України і частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

44. "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

45. Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.

46. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

47. Звертаючись із позовом в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області у цій справі, Прокурор вважав, що право Васильківської селищної ради щодо спірної земельної ділянки було порушене, оскільки її використання здійснюється без належного визначення розміру орендної плати, без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, без оплати за використання водного об`єкта, з порушенням умов укладеного договору оренди земельної ділянки водного фонду та частин другої та дев`ятої статті 51 ВК України, що і є причиною виникнення спору.

48. Із уведенням у дію 01.01.2002 нового Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині другій статті 83 ЗК України. Відповідно до частини першої статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

49. Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях ЗК України, відповідно до якого землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України.

50. Відповідно до статті 59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Частиною четвертою цієї ж статті Кодексу визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди, зокрема водосховища для рибогосподарських потреб.

51. Із 01.01.2013 набув чинності Закон України № 5245-VI "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (далі - Закон № 5245-VI), за змістом підпункту "б" пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються, зокрема, землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

52. Відповідно до підпункту "г" пункту 4 розділу розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" ЗК України у державній власності залишаються: усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

53. Згідно з пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

54. Законом України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (далі - Закон № 1423-ІХ) були внесені зміни до пункту 24 розділу X "Перехідні положення" ЗК України, згідно з якими з дня набрання чинності цим пунктом, а саме з 27.05.2021, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, за виключенням переліку земель, зазначених у підпунктах "а"-"е" абзацу 1 цього пункту.

55. При цьому абзацом 2 пункту 24 розділу X "Перехідні положеня" ЗК України в редакції Закону України № 1423-ІХ визначено, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

56. У контексті розмежувань земель комунальної та державної власності судами у даній справі були встановлені наступні обставини. Відповідачу-1 була передана земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 1220787700:01:006:0083, на якій розташований водний об`єкт - Червонодолинське водосховище, який розміщений в зарегульованому водотоку річки Соломчини поряд із селом Червона Долина. Спірний договір оренди було укладено Васильківською районною державною адміністрацією Васильківського району Дніпропетровської області як розпорядником земель державної власності. За результатами внесення державним реєстратором Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області даних про реєстрацію договору оренди відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що власником цієї спірної ділянки є Держава Україна.

57. Сторони не посилалися, а судами не було встановлено протилежного щодо здійснення державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1220787700:01:006:0083 за позивачем - Васильківською селищною радою Синельниківського району Дніпропетровської області.

58. Таким чином, надана в оренду ФОП Гамуляку В. В. земельна ділянка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як державна власність, а тому залишилась у власності держави.

59. За таких обставин, розглядаючи позов Прокурора, суди попередніх інстанцій не врахували, що Васильківська селищна об`єднана територіальна громада в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області не є власником та розпорядником спірної земельної ділянки.

60. Отже, на дату звернення Прокурора до суду з даним позовом Васильківська селищна рада Синельниківського району Дніпропетровської області не була органом, уповноваженим (компетентним) державою здійснювати відповідні функції із захисту її інтересів у спірних відносинах.

61. Натомість судами першої та апеляційної інстанцій були зроблені помилкові висновки про те, що при зверненні з даним позовом Прокурор правильно визначив уповноважений орган державної влади та дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави. Як наслідок, суди передчасно та безпідставно розглянули заявлені Прокурором вимоги, у той час коли Васильківська селищна рада Синельниківського району Дніпропетровської області є неналежним позивачем.

62. Верховний Суд у своїх постановах зазначав, що у випадку, якщо суд встановить, що визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19, від 16.02.2022 у справі № 904/1407/21, від 19.05.2022 у справі № 904/5558/20).

63. Враховуючи, що факт звернення Прокурора в інтересах держави в особі неналежного позивача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів вважає, що у даному випадку наявні підстави для зміни постанови апеляційного господарського суду, якою було, зокрема, відмовлено у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди та про зобов`язання повернути спірну земельну ділянку, але з інших мотивів.

64. Отже, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню зі зміною постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2024 шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

65. За наведених обставин (звернення Прокурора в інтересах держави в особі неналежного позивача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог), Верховний Суд не вбачає підстав для детальної перевірки доводів Прокурора та оскаржуваного рішення в частині врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також у частині необхідності формування висновку Верховного Суду.

66. Так, постанови Верховного Суду, на неврахуванні висновків яких зазначає скаржник, стосуються особливотей використання земельних ділянок водного фонду за договором оренди та повернення таких земельних ділянок їх власнику. Разом з тим, оскільки у даній справі позов Прокурором було подано в особі селищної ради, яка не є власником та розпорядником спірної земельної ділянки, то відповідно і норми, про порушення яких ствреджує скаржник, не підлягали застосуванню, а встановлені у даній справі обставини є відмінними від решти справ, зазначених скаржником.

67. Що стосується посилань у касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 651 ЦК України та статті 51 ВК України у подібних правовідносинах (в контексті підстав для розірвання договору оренди земель водного фонду), то колегія суддів не вбачає необхідності у формуванні такого висновку у межах даної справи. Як було зазначено вище, встановленого факту звернення Прокурора в інтересах держави в особі неналежного позивача достатньо для прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

69. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

70. За наведених обставин судова колегія, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне змінити постанову суду апеляційної інстанції, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін. З цих підстав касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

71. З огляду на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальної частини оскаржуваної постанови із залишенням без змін її резолютивної частини, відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі № 904/2939/23 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач