Ухвала

від 17.12.2024 по справі 924/1200/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/1200/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,

за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р. К.,

та представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - 1 - не з`явився,

відповідача - 2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства "Толочко А.П."

про розподіл судових витрат, понесених у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги Ізяславської міської ради

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024

та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.03.2024

у справі № 924/1200/23

за позовом Фермерського господарства "Толочко А.П."

до Ізяславської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеними додаткових угод, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Постановою Верховного Суду від 29.10.2024 у справі № 924/1200/23 касаційну скаргу Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області (далі - Рада; відповідач) задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.03.2024 у справі № 924/1200/23 скасовано, а справу № 924/1200/23 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Фермерського господарства "Толочко А.П." (далі - ФГ "Толочко А. П."; позивач) надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Вказана заява обґрунтована ч. 8 ст. 129, ст. ст. 123, 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та тим, що ФГ "Толочко А. П." понесло у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду судові витрати у сумі 12 700,00 грн, на підтвердження чого до заяви були долучені відповідні документи.

28.10.2024 Рада звернулася до Верховного Суду із клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 5 000, 00 грн з мотивів, викладених у цьому клопотанні, а 05.12.2024 - подала заява про відмову у стягненні цих витрат через те, що підстав для їх розподілу немає з огляду на ст. 129 ГПК України. Вказувала на необхідність розгляд цієї справи за відсутності представника Ради.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2024 вказану заяву ФГ "Толочко А.П." призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.12.2024.

Розглянувши вказану заяву ФГ "Толочко А. П.", врахувавши заперечення Ради, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

У гл. 8 роз. I ГПК України закріплені норми, які регулюють інститут судових витрат.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку із вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Порядок розподілу судових витрат визначений у ст. ст. 129 - 130 ГПК України.

Частина 4 ст. 129 ГПК України передбачає розподіл інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи та встановлює, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру заявлених вимог.

За ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У вказаних вище нормах ГПК України закріплено загальне правило розподілу судових витрат, яке поширюється і на розгляд касаційних скарг. При цьому, з аналізу вказаних вище норм процесуального права вбачається, що розподіл судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу залежить, серед іншого, від результату остаточного вирішення спору у господарському суді (відмови чи задоволення позову), а також результату розгляду апеляційної чи касаційної скарг.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Верховний Суд неодноразово висновував щодо можливості/неможливості розподілу Верховним Судом витрат на професійну правничу допомогу у випадку скасування рішень судів попередніх інстанцій і передання справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанцій.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 21.09.2023 у справі № 910/18489/20 зазначила, що у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (подібні висновки містяться і у постанові Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц).

У додатковій постанові від 14.12.2023 у справі № 910/13139/22 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду також дійшов висновку, що суд касаційної інстанції здійснює розподіл судових витрат у випадку, коли він змінює судове рішення або ухвалює нове, при цьому не передаючи справи на новий розгляд. Вказане правило пов`язане з тим, що коли справа передається на новий розгляд, спір не є вирішеним по суті, а тому і розподіл судових витрат є передчасним, враховуючи положення ст. 129 ГПК України щодо розподілу судових витрат.

Оскільки 29.10.2024 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не змінювалися оскаржувані судові рішення та не ухвалювалося нового рішення, а вони були скасовані з направленням цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції, то колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви ФГ "Толочко А. П." про стягнення судових витрат, понесених ним у зв`язку із переглядом справи № 924/1200/23 у Верховному Суді, як такої, що є передчасною та повинна подаватися до відповідного суду в порядку, визначеному ст. 129 ГПК України.

Такі висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц, від 14.12.2023 у справі № 910/13139/22.

З огляду на відмову у задоволенні відповідної заяви ФГ "Толочко А.П." щодо розподілу судових витрат з наведених у цій ухвалі причин, Верховний Суд не надає оцінки наданим останнім документам на підтвердження їх понесення.

Керуючись ст. ст. 129, 234, 235 ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фермерського господарства "Толочко А.П." про розподіл судових витрат, понесених у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги Ізяславської міської ради у справі № 924/1200/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Случ О. В.