Постанова

від 11.12.2024 по справі 916/1715/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1715/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

прокурора - Кондратюк Д. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2022

(Рога Н. В.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023

(судді Філінюк І. Г., Аленін О. Ю., Таран С. В.)

у справі за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації

до Кілійського міжрайонного управління водного господарства, Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс"

про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити штучну водойму.

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації (далі - Ізмаїльська РДА, позивач) з позовом до Кілійського міжрайонного управління водного господарства (далі - Кілійське МУВГ, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс" (далі - ТОВ "Дунайагросервіс", відповідач-2), в якому просив визнати недійсним договір від 16.06.2020 № 337 по біологічному очищенню (біомеліорації) підвідного каналу до насосної станції "Дружба-1 Кілійської рисової зрошувальної системи" та зобов`язати ТОВ "Дунайагросервіс" звільнити штучну водойму.

1.2. На обґрунтування позову прокурор зазначив, що укладений відповідачами договір по суті не містить характерних положень, передбачених цивільним законодавством для договорів підряду/надання послуг, та за своєю природою є прихованим договором позички державного майна - земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом. ТОВ "Дунайагросервіс" фактично отримало у безкоштовне користування строком до 2040 року (з можливістю пролонгації договору на 15 років) штучну водойму площею 10,2 га для здійснення господарської діяльності, пов`язаної із вирощуванням риби, а визначена договором діяльність з "біологічного очищення штучної водойми" має усі ознаки аквакультури (рибництва) та її реалізації.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Господарський суд Одеської області рішенням від 08.11.2022 відмовив у задоволенні позову.

2.2. Відмову мотивував тим, що спірний договір містить ознаки договору надання послуг та договору підряду. Прокурор не надав належних та допустимих доказів щодо спрямованості волі сторін спірного договору на встановлення інших цивільно-правових відносин ніж ті, які передбачені цим договором, та настання між сторонами такого договору інших прав та обов`язків ніж ті, які передбачені оспорюваним договором. Матеріали справи не містять та прокурор не довів отримання відповідачем товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації.

2.3. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 11.04.2023 залишив без змін рішення суду.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

3.1. 01.05.2023 Прокуратура подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

3.2. Підставами касаційного оскарження прокурор зазначив неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 203, 215, 235, 827, 837, 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Наведене, на думку скаржника, свідчить про те, що суди застосували статті 203, 215, 235 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, від 15.05.2018 у справі № 906/854/17 та без урахування висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 07.09.2016 у справі № 6-1026цс16 щодо надання судами належної оцінки дійсній правовій природі відносин сторін за договором, умовам договору, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

3.3. Прокурор також звертає увагу на необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про те, що оспорюваний договір не може вважатися договором позички через відсутність підписаного сторонами акта приймання-передачі земельної ділянки, а також через відсутність факту передачі прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки. Вказує, що неналежне оформлення відносин позички земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в безоплатне користування земельною ділянкою і подібні висновки, але щодо договору оренди зроблені у постановах Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 19.06.2019 у справі № 920/22/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 05.04.2018 у справі № 916/695/17, від 28.03.2018 у справі № 915/166/17.

3.4. Крім того, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 827, 837, 901 ЦК, статті 51 Водного кодексу України (далі - ВК України) та статті 14 Закону України "Про аквакультуру" у подібних правовідносинах щодо фактичного передання державного майна - водного фонду (штучної водойми) у безоплатне довгострокове користування (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

3.5. Прокурор зазначає, що обставинами справи достовірно підтверджується те, що ТОВ "Дунайагросервіс" надано безкоштовно у користування на тривалий строк штучну водойму підвідного каналу до насосної станції "Дружба-1", яка останнім використовується для риборозведення, внаслідок чого між відповідачами фактично виникли правовідносини із позички державного майна. Наявність у договорі формальних умов договору підряду/надання послуг необхідно розцінювати як неналежне оформлення відносин із позички земельної ділянки із розташованим на ній водним об`єктом і є лише способом, завдяки якому досягається мета передачі в безоплатне користування спірної земельної ділянки у комплексі із водоймою.

4. Позиція інших учасників справи

4.1. Відповідач-1 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін оскаржувані постанову та рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу - без задоволення.

4.2. Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу прокурора.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, прокурора, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Кілійське МУВГ (замовник) та ТОВ ''Дунайагросервіс'' (виконавець) 16.06.2020 уклали договір № 337 по біологічному очищенню (біомеліорації) підвідного каналу до насосної станції ''Дружба-1 Кілійської рисової зрошувальної системи'', за умовами якого:

- за завданням замовника виконавець зобов`язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи, а замовник зобов`язується надати виконавцю у часткове користування для цілей цього договору штучну водойму - підвідний канал до насосної станції ''Дружба-1 Кілійської рисової зрошувальної системи'' Кілійського МУВГ (Фронт робіт) і прийняти від виконавця роботи та погодити визначену договором винагороду. Риби-меліоратори та раки в даному договорі є власністю виконавця і виступають інструментом (матеріально-товарними цінностями (МТЦ) виконання робіт по досягненню мети договору (пункт 1.1);

- метою договору є максимальна можлива очистка каналу від надлишкової кількості водної рослинності, фіто- та зоопланктону, інших домішок біологічного походження з метою зменшення витрат при його експлуатації та витрат на подачу води водокористувачам, а також формування води високої якості і збереження об`ємів води (пункт 1.2);

- склад, обсяги і строки робіт, що доручаються до виконання виконавцю, визначені календарним графіком робіт (пункт 1.3);

- строки виконання робіт можуть змінюватись у разі виникнення обставин, які можуть бути взяті сторонами до уваги щодо перегляду строків виконання робіт (пункт 1.5);

- біоресурси не знаходяться у водосховищі в умовах природної волі та не підпадають під дію Закону України ''Про рибне господарство'', Закону України ''Про аквакультуру'' (пункт 1.6);

- у виконавця не виникає прав власності на водний об`єкт, ця угода не приховує передачу його в оренду виконавцю (пункт 1.7);

- наслідком виконання робіт за даним договором є біологічне очищення водойми від надлишкової рослинності та біоперешкод, пригнічення розвитку різних груп гідробіонтів та зниження трофності водойми (пункт 2.1);

- кількісним та якісним показником предмету договору є доведення (зниження) заростання макрофітами до 15 % площі акваторії водойми (зменшення кількісних показників розвитку фітопланктону на 50 %), і інші показники, в строки, передбачені календарним планом показників ефективної експлуатації природно-штучного біомеліоративного комплексу (ПШБК) (пункт 2.2);

- по закінченню кожного п`ятирічного циклу проведення біомеліоративних заходів виконавець надає замовнику висновок спеціалізованої наукової установи про результати проведених робіт з біологічного очищення водойми (пункт 2.3);

- виконавець розпочне виконання робіт протягом 10 днів з дня надання Замовником водойми (фронту робіт). Невід`ємною частиною договору є календарний графік робіт, в якому визначаються дати початку та завершення етапів робіт, обумовлених договором. Датою завершення робіт вважається дата закінчення договору. Виконавець може достроково завершити деякі етапи виконання робіт і здати їх замовнику, якщо це не знизить якість робіт і не матиме негативного впливу на кінцевий результат ефективної експлуатації ПШБК (пункти 4.1-4.3);

- водойма надається виконавцю в порядку, передбаченому договором, і оформлюється відповідним актом приймання-передачі (пункт 6.1);

- виконавець дотримується вимог щодо регулювання водних біоресурсів ПШБК за віковими і видовими групами, передбачених Програмою, або які є науково-оптимальними в конкретних умовах задля забезпечення найбільш ефективного механізму досягнення мети договору (пункт 6.4);

- виконавець здійснює оновлення популяції біомеліораторів (вилучення старшовікових видів риб та раків). Терміни, обсяги, порядок вилучення, а також вселення риб-меліораторів, раків та їх результати оформлюються актами (пункт 6.5);

- виконавець з моменту укладання договору здійснює контрольні вилови з метою визначення кількісного, видового та вікового складу водних гідробіонтів. Вживає заходи з метою виявлення та попередження інфекційних та інвазійних захворювань гідробіонтів (пункт 6.6);

- приймання-передача робіт проводиться в порядку, встановленому чинним законодавством України та договором, та оформлюється актом приймання-передачі (пункт 7.1);

- роботи приймаються щороку, до 29 грудня року, в якому виконувались роботи (пункт 7.6);

- замовник зобов`язаний забезпечити своєчасну, згідно календарного графіка робіт, передачу виконавцю фронту робіт, передати у той же час інші необхідні для виконання договору вихідні дані відповідно до договору (пункт 8.2.1);

- виконавець зобов`язаний у строк, згідно з умовами договору, Програми, вимогами чинного законодавства та іншими вимогами, що звичайно ставляться до такого виду робіт, виконати передбачені договором роботи; забезпечити охорону майнової цілісності ПШБК; протягом дії договору відповідно до вимог Програми здійснювати вилов, з урахуванням біологічних показників для рослиноїдних риб та раків, а також при необхідності проводити вилов хижих та малоцінних видів риби, відповідно до вимог Програми (пункти 8.4.1, 8.4.3, 8.4.17);

- цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2040, у разі якщо до 01.05.2040 жодна із сторін письмово не заявить про намір закінчити договір, він вважається продовженим (пролонгованим) строком на 15 років на тих самих умовах (пункт 11.1).

5.3. Сторони договору 30.09.2022 уклали угоду № 1 про внесення змін до договору № 337, якою виклали пункт 1.1 договору у новій редакції, а саме: ''За завданням замовника виконавець зобов`язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи, а замовник зобов`язується надати виконавцю безперешкодний доступ до штучної водойми - підвідний канал до насосної станції ''Дружба-1 Кілійської рисової зрошувальної системи'' Кілійського МУВГ для цілей цього договору (фронт робіт) і прийняти від виконавця роботи та погодити визначену договором винагороду.

5.4. Додатками до договору є календарний графік робіт, акт приймання виконаних робіт за договором підряду, акт вселення риб-біомеліораторів, акт вилучення риб-біомеліораторів, раків, календарний план показників ефективної експлуатації ПШБК, Програма ''Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського МУВГ''.

5.5. Додатком № 5 до договору є акт прийому-передачі фронту робіт, згідно якого, в редакції угоди № 1 про внесення змін до договору № 337, замовник надає виконавцю безперешкодний доступ до водойми, площею водного дзеркала біля 10,2 га підвідного каналу до насосної станції ''Дружба-1 Кілійської рисової зрошувальної системи'' (фронт робіт) для виконання робіт відповідно до договору.

5.6. Сторони за договором домовилися, що при виконанні робіт вони керуються Програмою ''Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського МУВГ'', розробленою на підставі патенту на корисну модель № 101959, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 12.10.2015.

5.7. У додатку № 7 до договору сторони погодили, що у наступні роки відбувається обов`язкова заміна старшовікових особин риб-вселенців наважкою від двох кілограмів та вище, з метою уникнення канібалізму, заморів та перезариблення водного об`єкта; вилучення старшовікових видів вселенців та хижих видів риб; вилучення старшовікових груп веленців відбуватиметься на третій рік від першого року вселення водних біоресурсів; вилучення старшовікових туводних хижих видів риб (окунь, щука, судак, сом тощо), які можуть нести загрозу для молоді вселених видів, відбуватиметься постійно, в спосіб та знаряддями лову, що зазначені в розділі 11.

5.8. Таким чином, за умовами спірного договору Кілійським МУВГ було надано ТОВ "Дунайагросервіс" право здійснювати діяльність з рибогосподарської меліорації у частині водного об`єкта з визначеними межами, а також були врегульовані питання, пов`язані із використанням водного об`єкта та земельної ділянки під ним.

5.9. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що спірний договір містить ознаки договору надання послуг та договору підряду. Прокурор не надав належних та допустимих доказів щодо спрямованості волі сторін спірного договору на встановлення інших цивільно-правових відносин ніж ті, які передбачені цим договором, та настання між сторонами такого договору інших прав та обов`язків ніж ті, які передбачені оспорюваним договором. Матеріали справи не містять та прокурором не доведено обставини отримання відповідачем товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації.

5.10. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.11. За змістом частини третьої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.12. Так, судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглянула справу № 916/1719/22, до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі, про визнання недійсним договору з біологічного очищення (біомеліорації) каналу та зобов`язання звільнити штучну водойму.

5.13. У постанові від 12.09.2024 судова палата вказала про те, що системний аналіз Закону України "Про аквакультуру" дозволяє зробити висновок про те, що як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду справи судами, у ньому не було передбачено необхідності укладення будь-яких договорів у сфері аквакультури, крім тих, що пов`язані з: користуванням частиною рибогосподарського водного об`єкта, акваторією (водним простором) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України для цілей аквакультури; користуванням гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури; орендою частини рибогосподарського водного об`єкта, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України. Водночас за умовами договору Кілійським МУВГ було надано ТОВ "Дунайагросервіс" саме право здійснювати діяльність з рибогосподарської меліорації у частині водного об`єкта з визначеними межами, тобто без дотримання вимог статті 14 Закону України "Про аквакультуру", а договором також були врегульовані питання, пов`язані із використанням водного об`єкта та земельної ділянки під ним.

5.14. Судова палата зазначила, що у такий спосіб ТОВ "Дунайагросервіс" користується земельною ділянкою з водоймою для здійснення власної підприємницької діяльності, що відповідає визначенню оренди землі, наведеному у статті 1 Закону України "Про оренду землі". Аналогічно користування земельною ділянкою для здійснення власної підприємницької діяльності відповідає й меті зобов`язального договору тимчасового користування нею. Водночас Кілійське МУВГ є лише постійним користувачем земельної ділянки та відповідно до приписів статей 122-124 ЗК України, статті 51 ВК України, статті 14 Закону України "Про аквакультуру" не наділено повноваженнями на розпорядження такою земельною ділянкою та передачу її в користування в т. ч. на умовах оренди, тобто не є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій. Так само до повноважень Кілійського МУВГ не віднесено й право на надання дозволу щодо добування (вилову) риби та водних безхребетних (у тому числі старшовікових туводних хижих видів риб - окуня, щуки, судака, сома тощо).

5.15. Таким чином, Кілійське МУВГ користується каналом для забору води, а ТОВ "Дунайагросервіс" - для розведення і вилову риби. При цьому вид діяльності ТОВ "Дунайагросервіс" зумовлює для нього необхідність оформлення користування земельною ділянкою разом з розташованим на ній водним об`єктом. За своєю правовою природою спірний договір є договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, а, отже, відповідає визначенню удаваного правочину, який вчинено для приховання іншого правочину з користування земельною ділянкою з розташованою на ній водоймою. Зазначене зумовлює його недійсність з огляду на відсутність у Кілійського МУВГ повноважень на його укладення, а сам договір підлягає визнанню недійсним.

5.16. Не можна погодитися із висновками судів попередніх інстанцій, що у даному випадку за умовами договору жодних прав та обов`язків щодо земельної ділянки разом з розташованим на ній водним об`єктом ТОВ "Дунайагросервіс" передано не було, а Кілійське МУВГ продовжує володіти та користуватися каналом, який виконує, в тому числі, функції з постачання води, роботи з очищення якої проводяться ТОВ "Дунайагросервіс" на виконання умов договору, оскільки у цій справі відповідач-1 користується каналом для забору води, а відповідач-2 - для розведення і вилову риби. При цьому вид діяльності відповідача-2 зумовлює для нього необхідність оформлення користування земельною ділянкою разом з розташованим на ній водним об`єктом.

5.17. Колегія суддів враховує вищезазначені висновки Верховного Суду відповідно до положень частини четвертої статті 236 ГПК України, а також обставини того, що правовідносини у справах є подібними за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

5.18. Враховуючи те, що висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування наведених скаржником норм права у подібних правовідносинах не відповідають висновкам, викладеним у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 916/1719/22, наявні правові підстави вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій як наслідок неправильно застосували частину другу статей 203, 215 ЦК України, про що зазначає скаржник у касаційній скарзі, оскільки Кілійське МУВГ як постійний землекористувач наділений правом щодо володіння та користування земельною ділянкою, однак правом розпоряджатися земельною ділянкою державної власності, у тому числі надавати її в користування третім особам, наділений орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій, у даному випадку Ізмаїльська РДА. При цьому до повноважень Кілійського МУВГ не віднесено й право щодо надання дозволу на вселення, вирощування та вилову водних біоресурсів, у тому числі такого виду, як: товстолобик білий, товстолобик строкатий, амур білий, короп, раки.

5.19. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору від 16.06.2020 № 337 з біологічного очищення (біомеліорації) підвідного каналу до насосної станції "Дружба-1 Кілійської рисової зрошувальної системи".

5.20. Частиною першою статті 216 ЦК України врегульовано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

5.21. Оскільки договір є недійсним і відповідно до частини першої статті 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, то відповідач-2 повинен звільнити водойму шляхом припинення користування нею, яке він здійснює на підставі недійсного правочину, тобто без передбачених законом підстав. Тому вимога про звільнення ТОВ "Дунайагросервіс" штучної водойми підлягає задоволенню.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

6.2. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

6.3. З огляду на зазначене касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

7. Судові витрати

7.1. Згідно зі статтею 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

7.2. З огляду на приписи статті 129 ГПК України, а також те, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій сторін договору, з яких саме ТОВ "Дунайагросервіс" було вигодонабувачем за спірним договором, який здійснював користування водоймою без належної правової підстави, суд дійшов висновку про необхідність покладення на ТОВ "Дунайагросервіс" судових витрат у повному обсязі.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 у справі № 916/1715/22 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Визнати недійсним договір від 16.06.2020 № 337 по біологічному очищенню (біомеліорації) підвідного каналу до насосної станції "Дружба-1 Кілійської рисової зрошувальної системи".

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс" звільнити штучну водойму підвідний канал до насосної станції ''Дружба-1 Кілійської рисової зрошувальної системи'' площею 10,2 га, яка знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, шляхом припинення користування водоймою.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайагросервіс" (68303, Одеська обл., Ізмаїльський р-н., м. Кілія, вул. Гагаріна, 88, код ЄДРПОУ 43354167) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 7 443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 9 924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 00 коп. судових витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

7. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Г. Мачульський

С. Могил