Окрема думка

від 12.12.2024 по справі 875/333/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

12 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 875/333/22

12.12.2024 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду залишено без змін ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз від 26.01.2022 у справі №1/315 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» до Приватного підприємства «ЗОЛОТА НИВА 1» про зобов`язання виконати умови договору поставки та стягнення штрафних санкцій.

Вважаю, що в даному випадку наявні підстави для викладу мною окремої думки щодо прийнятого судового рішення з огляду на наступне.

Предметом спору у нинішній справі є питання скасування Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду (надалі - КГС ВС) як судом апеляційної інстанції рішення третейського суду у третейському спорі, що виник внаслідок невиконання відповідачем (Приватним підприємством «ЗОЛОТА НИВА 1») договірних зобов`язань перед позивачем (ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД») за договором поставки №ХРВ22-00750 від 12.07.2021 (надалі -договір поставки).

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.10.2023 скасував рішення Третейського суду, виходячи з того, що між сторонами спору відсутня третейська угода, сам договір поставки є підробленим, що встановлено у межах справи №922/5102/21 за позовом громадянина ОСОБА_1 , єдиного учасника Приватного підприємства «ЗОЛОТА НИВА 1», до Фізичної особи ОСОБА_2, керівника Приватного підприємства «ЗОЛОТА НИВА 1», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» про стягнення коштів (збитків), спричинених підписанням договору поставки (надалі- справа №922/5102/21).

За результатами апеляційного розгляду КГС ВС постановою від 12.12.2024 залишив в силі прийняту апеляційним господарським судом ухвалу від 18.10.2023.

Вважаю, що в даному випадку слід було скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 та відмовити у скасуванні рішення третейського суду з наступних мотивів.

1. Правове регулювання третейського розгляду справ на національному рівні ґрунтується на змісті Закону України «Про третейські суди» від 11.05.2004 №1701-IV.

2. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 10.01.2008 № 1-рп/2008 «У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду)» (п. 3.2.) функціонування третейських судів в Україні базується не лише на засадах національного, а й міжнародного права. Можливість передачі державою на розгляд третейських судів спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин визнана зарубіжною практикою, заснованою, в тому числі, на міжнародному праві. Загальні засади арбітражного розгляду цих спорів визначені Європейською конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж від 21.04.1961 та рекомендовані державам Арбітражним регламентом Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) від 15.06.1976.

3. Зазначений вище Закон та Конвенція визначають спільні принципи третейського розгляду справ, до яких як суттєвих в розрізі нинішньої справи відносяться принцип добровільності передачі справи на розгляд третейського суду (стаття 4 Закону, стаття ІV Конвенції), право заперечити компетенцію третейського суду лише до початку розгляду справи третейським судом по суті (частина 2 статті 27 Закону, стаття V Конвенції).

4. Під час розгляду справи у КГС ВС судом було досліджено матеріали третейської справи, які дали підстави зробити наступні висновки:

а) відповідач повідомлявся третейським судом про третейський розгляд справи, про що свідчили повідомлення, направлені заздалегідь третейським судом на адресу відповідача і які були прийняті представником відповідача;

б) відповідач не подавав третейському суду будь - яких заперечень щодо відсутності у третейського суду компетенції або по суті справи і справу було розглянуто третейським судом за відсутності представника відповідача та висловлення відповідачем своєї позиції як такої.

5. У судовому засіданні КГС ВС представник відповідача пояснити зазначені вище повідомлення про виклик до третейського суду не змогла, посилаючись на знищення документів відповідача внаслідок військових дій.

6. Частиною 2 статті 27 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті.

7. Натомість, відповідачем, який був заздалегідь повідомлений про третейський розгляд справи, не було заявлено третейському суду про відсутність у останнього компетенції щодо розгляду спору. Відсутність такого заперечення має призводити до автоматичного визнання наявності компетенції третейського суду незалежно від наступних подій.

8. Виключенням з цього правила є випадок, коли відповідач не був належно повідомлений третейським судом про розгляд справи або відповідачеві не було відомо про третейський розгляд справи.

9. Мною допускається випадок, коли відповідач не був повідомлений письмово про розгляд справи у третейському суді, а поштові повідомлення з підписом представника відповідача про вручення викликів до третейського суду можуть бути спірними, хоча про це відповідач не заявляв.

10. Але саме у даному випадку хронологія подій заперечує необізнаність відповідача про третейський розгляд справи, оскільки провадження у справі № 922/5102/21 за позовом громадянина ОСОБА_1 , єдиного учасника Приватного підприємства «ЗОЛОТА НИВА 1», до Фізичної особи ОСОБА_2 , керівника Приватного підприємства «ЗОЛОТА НИВА 1», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» про стягнення коштів (збитків), спричинених підписанням договору поставки, було відкрито згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.01.2022, про що свідчать судові рішення у цій справі.

11. Тобто беручи до уваги, що єдиний учасник Приватного підприємства «ЗОЛОТА НИВА 1» принаймні 13.01.2022 ініціював спір, пов`язаний з договором поставки, дає підстави вважати малоймовірним, що ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» не було обізнане з третейським розглядом справи, яке ґрунтувалося на тому ж договорі поставки і тривало з 28.01.2021 (дата ухвали третейського суду про порушення провадження у справі) до 26.01.2022 (дата винесення третейським судом рішення по суті справи).

12. Тож, приймаючи до уваги, що принаймні 13.01.2022 ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» було обізнане про договір поставки та третейське застереження, що ним передбачене, а саме рішення третейського суду було винесено 26.01.2022, у ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» були всі можливості заявити третейському суду про відсутність у нього компетенції й у такий спосіб добросовісно ініціювати питання можливого підроблення договору поставки та третейського застереження, що в ньому містилося.

13. У силу частини 2 статті 27 Закону України «Про третейські суди», не заявивши у третейському суді про відсутність компетенції, ПП «ЗОЛОТА НИВА 1» визнала компетенцію третейського суду. Подальші юридичні дії відповідача щодо спростування факту підписання третейського застереження (угоди) не мають значення, оскільки вони спрямовані на поновлення права, що було вже безповоротно втрачено за строком (право подати заяву про відсутність компетенції у чітко визначений законом проміжок часу).

14. Додатково вважаю за необхідне послатися на постанову об`єднаної палати КГС ВС від 30.08.2024 у справі № 911/1766/22, якою підкреслюється принципова неможливість двічі розглядати питання про компетенцію третейського суду і яка мала б бути взята до уваги при винесенні постанови КГС ВС від 12.12.2024. Мною визнається неповна подібність фактичного складу справи № 911/1766/22 та нинішньої справи, але загальний підхід, який закладено у постанові об`єднаної палати КГС від 30.08.2024 у справі № 911/1766/22 спрямований саме на неприпустимість окремого розгляду у господарському суді питання наявності/відсутності компетенції третейського суду, що має відбуватися у третейському суді при вирішенні питання про відкриття провадження у третейській справі.

15. Водночас у постанові об`єднаної палати КГС від 30.08.2024 у справі № 911/1766/22 зроблено значний позитивний аналіз співвідношення національного та міжнародного регулювання третейського розгляду з метою підтвердження спільного підходу до регулювання третейського розгляду, який зводиться у тому числі й до обов`язковості часового обмеження відповідача у праві подати заяву третейському суду про відсутність у останнього компетенції.

16. Таким чином, з урахуванням постанови об`єднаної палати КГС від 30.08.2024 у справі №911/1766/22, можна дійти висновку про те, що якщо відповідач був повідомлений про третейський розгляд, і не заявив третейському суду про відсутність його компетенції, то він не може ставити питання (розраховувати на позитивний результат) щодо вирішення питання про компетенцію третейського суду, у якій би формі він про це не просив би: на стадії подання відзиву на заяву про видачу наказу, на стадії подання ним заяви про скасування рішення Третейського суду або у межах будь-яких інших позовів (процесуальних звернень), предметом дослідження яких є питання дійсності третейського застереження. Якщо ж він не був повідомлений про третейський розгляд, і не мав можливості заявити третейському суду про відсутність його компетенції, то такий відповідач вправі оспорювати компетенцію Третейського суду лише на стадії подання відзиву на заяву про видачу наказу, на стадії подання ним заяви про скасування рішення Третейського суду.

17. Подібний підхід також відповідав би загальноприйнятому нині принципу «один спір - одна справа», оскільки фактично у даному випадку відповідачем спору щодо відсутності компетенції третейського суду замість третейської справи перенесено у межі справи № 922/5102/21, тобто поза межами як самої третейської справи, так і за межі справ про видачу наказу на виконання рішення третейського суду та справи про скасування рішення третейського суду.

18. Посилання у даному випадку на принцип остаточності судового рішення, зокрема рішення у справі № 922/5102/21, не може братися до уваги внаслідок закінчення за строком права відповідача на заперечення щодо відсутності компетенції третейського суду на підставі частини 2 статті 27 Закону України «Про третейські суди». Інший підхід підриває саму сутність третейського розгляду справ, яка є єдиною у розрізі як національного, так і міжнародного регулювання і полягає у обов`язкових часових обмеженнях щодо подання заяв про відсутність компетенції третейського суду під страхом втрати можливості повторно ставити це питання у майбутньому.

За таких обставин, слід було скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз від 26.01.2022 у справі №1/315 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД» до Приватного підприємства «ЗОЛОТА НИВА 1» про зобов`язання виконати умови договору поставки та стягнення штрафних санкцій та відмовити Приватному підприємству «ЗОЛОТА НИВА 1» у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.

Суддя В. Пєсков