Ухвала

від 19.12.2024 по справі 911/3293/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3293/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Зуєва В. А., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024

за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Оланта Ленд?</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство ?Ліси України?,

про усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2024 у позові відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор, скаржник) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського Київської області від 06.08.2024, в якій просив скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 апеляційну скаргу залишено без руху; роз`яснено прокурору, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують доплату судового збору у встановленому законодавством розмірі; попереджено прокурора, що якщо відповідна заява про усунення недоліків не буде подана особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Вказану ухвалу отримано апелянтом 06.11.2024 о 19:21, через підсистему ?Електронний суд?, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету прокурора.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 апеляційну скаргу прокурора повернуто на підставі частини 4 статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що скаржником у визначений судом строк не було усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 05.11.2024.

11.12.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024, в якій просить її скасувати з підстав порушення судом статей 174, 260 ГПК України, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження за апеляційною скаргою.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Приписами статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

При розгляді апеляційної скарги прокурора, суд апеляційної інстанції установивши, що скаржник не усунув недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк та не надав доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, повернув апеляційну скаргу.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 4 статті 174 ГПК України передбачено, що, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 6 статті 260 ГПК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що не усунення зазначених вище недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений в ухвалі апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, має наслідком повернення апеляційної скарги.

Скаржник в касаційній скарзі стверджує, що своєчасно подав заяву про усунення недоліків до суду апеляційної інстанції, проте належних доказів щодо цього суду касаційної інстанції не надав. Із доданої до касаційної скарги копії заяви неможливо визначитися, коли і що саме прокурор надсилав до суду апеляційної інстанції (відсутні дата і номер заяви, а також опис вкладення), у зв`язку із чим відсутні правові підстави вважати, що доводи, викладені у касаційній скарзі, спростовують висновки суду апеляційної інстанції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального права повернув апеляційну скаргу прокурора, оскільки за умови отримання через систему ?Електронний суд? копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник не усунув недоліки поданої апеляційної скарги.

Отже, ураховуючи те, що скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги протягом передбаченого строку, належних доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 258 ГПК України не надав, апеляційний суд дійшов правомірного висновку, що зазначене є підставою для повернення апеляційної скарги прокурора відповідно до положень частини 4 статті 174 ГПК України.

Аргументи, викладені в касаційній скарзі, так само не викликають розумних сумнівів у правильності застосування норм права господарським судом попередньої інстанції.

Крім того, Суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи із положень ГПК України, при поверненні апеляційної скарги скаржнику, він не позбавлений права повторно звернутись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в порядку, що визначений § 1 главою 1 розділом IV ГПК України після усунення недоліків апеляційної скарги.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі ?Пелевін проти України? (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду ?за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб? (рішення від 28.05.1985 у справі ?Ешингдейн проти Сполученого Королівства? (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні ?Креуз проти Польщі? у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до правових позицій, сформованих ЄСПЛ у справах "Levages Prestations Services v. France" ("Леваж Престасьон Сервіс проти Франції") та "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" ("Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги прокурора на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 та відмову у відкритті касаційного провадження на підставі частини 2 статті 293 ГПК України, оскільки правильне застосовування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №911/3293/23 за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді В. А. Зуєв

Є. В. Краснов