Постанова

від 17.12.2024 по справі 903/1251/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 903/1251/23 (903/187/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін до суду не з`явились про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база"

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат

у справі № 903/1251/23 (903/187/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база"

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ"; 2) Адвокатського об`єднання "Рівненська правова компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: розпорядник майна ТОВ "Ковельська ОТБ" арбітражний керуючий Василюк Ігор Миколайович

про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину

в межах справи № 903/1251/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська ОТБ"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. У лютому 2024 року на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" до ТОВ "Ковельська ОТБ" та Адвокатського об`єднання "Рівненська правова компанія" (далі - АО "Рівненська правова компанія", відповідач-2) про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг від 01.01.2023, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 та застосувати наслідки недійсності правочину, стягнувши з відповідача-2 на користь відповідача-1 кошти сплачені на виконання недійсного правочину.

2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.04.2024 у справі № 903/1251/23 (903/187/24) позов задоволено; визнано недійсним договір про надання юридичних послуг від 01.01.2023, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2; стягнуто з АО "Рівненська правова компанія" на користь ТОВ "Ковельська ОТБ" 133 758,38 грн; здійснено розподіл судових витрат.

3. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції від 24.04.2024 АО "Рівненська правова компанія" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 апеляційну скаргу АО "Рівненська правова компанія" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, АО "Рівненська правова компанія" подало касаційну скаргу, в якій останнє просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 та рішення Господарського суду Волинської області від 24.04.2024 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

6. ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" у відзиві на касаційну скаргу зазначено, що судові витрати, які учасник справи поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції становлять 15 000 грн.

7. Постановою Верховного Суду від 03.12.2024 касаційну скаргу Адвокатського об`єднання "Рівненська правова компанія" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 та на рішення Господарського суду Волинської області від 24.04.2024 у справі № 903/1251/23 (903/187/24) залишено без задоволення постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 та рішення Господарського суду Волинської області від 24.04.2024 у справі № 903/1251/23 (903/187/24) залишено без змін.

8. Від ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 250 грн.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної заяви у справі № 903/1251/23 (903/187/24) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., Жукова С.В., Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 250 грн у справі № 903/1251/23 (903/187/24) призначено до розгляду в судовому засіданні на 17 грудня 2024 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330, запропоновано учасникам справи викласти правову позицію з приводу поданої заяви про ухвалення додаткового рішення.

11. Адвокатське об`єднання "Рівненська правова компанія" просить суд зменшити до 3 000 грн. розмір витрат ТОВ "Ковельска оптово-торгова база" на професійну правничу допомогу адвоката в Касаційному господарському суді у справі 903/1251/23 (903/187/24), що підлягають стягненню з Адвокатського об`єднання "Рівненська правова компанія".

12. В судове засіданні 17.12.2024 учасники справи явку своїх представників не забезпечили, заперечень стосовно поданої заяви до Суду не надійшло, що відповідно до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України не перешкоджає розгляду заяви.

13. Дослідивши доводи поданої заяви та додані до неї документи, заперечення на вказану заяву, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

14. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

15. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

16. За приписами статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

17. Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

18. Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

19. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

20. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

21. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

22. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

23. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

24. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

25. Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

26. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

27. Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

28. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

29. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

30. Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

31. Факт надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи №903/1251/23 (903/187/24) у суді касаційної інстанції підтверджується наданими у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України наступними доказами:

- витяг з ЄДР (відомості про керівника ТОВ "Ковельська оптово-торгова база");

- договір про надання правової допомоги від 09.02.2024 (в матеріалах справи);

- акт прийому наданих послуг з професійної правничої допомоги (з детальним описом виконаних робіт) від 05.12.2024;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- ордер про надання правничої допомоги (в матеріалах справи);

- квитанції про надсилання заяви сторонам у справі.

32. Згідно п. 1.1 договору про надання правової допомоги від 09.02.2024 визначено, що адвокат зобов`язується надати замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо представництва і захисту інтересів останнього в установах, організаціях, правоохоронних органах (прокуратурі, національній поліції, СБУ, ДФС тощо), в судах загальної юрисдикції в господарському суді, адміністративних судах, як першої, апеляційної так і касаційної інстанціях, зокрема у справі №903/1251/23 про банкрутство ТОВ "Ковельська ОТБ".

33. Водночас п. 4.1. договору передбачено, що за послуги за п. 1.1 замовник сплачує адвокату гонорар за домовленістю, виходячи із витраченого часу, а також всі понесені адвокатом витрати на представництво. Гонорар може сплачуватися як погодинно так і сталою сумою.

34. На підтвердження наданих послуг заявником надано акт прийому наданих послуг з професійної правничої допомоги (з детальним описом виконаних робіт; надалі - акт) від 05.12.2024 року.

35. Згідно п.1 акта, виконавець надав, а замовник отримав професійну правничу допомогу у справі №903/1251/23 (903/187/24) за касаційною скаргою АО "Рівненська правова компанія" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду та на рішення Господарського суду Волинської області, за позовом ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" до АО "Рівненська правова компанія", ТОВ "Ковельська ОТБ", третя особа - арбітражний керуючий Василюк І.М., про визнання недійсним правочину і застосування наслідків недійсності правочину.

36. Пунктом 2 акта, сторони визначили, що з урахуванням умов договору про правову допомогу, нормативно-правових актів, складності справи, обсягу часу потраченого адвокатом та інших чинників Адвокатом виконано такий об`єм робіт (наданих послуг):

- на складання відзиву на касаційну скаргу (консультація, аналіз судової практики Верховного Суду щодо подібності нормативно-правового регулювання відносин, формування тексту відзиву, направлення замовнику) витрачено 7 годин, вартість послуги складає 10 500 грн,

- на участь у судовому засіданні Верховного Суду в режимі ВКЗ (26.11.2024, 03.12.2024) витрачено 2,5 години, вартість послуги - 3 750 грн.

37. Відтак, між сторонами погоджено обсяг наданих послуг згідно вказаного вище акту в сумі 14 250 грн.

38. Пунктом 3 Акта встановлено, що вартість 1 години становить 1 500 грн.

39. Акт підписано виконавцем адвокатом Восковським Ю.О. та замовником - ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" в особі директора Вакулюка В.О.

40. Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на касаційну скаргу представником зазначено, що судові витрати, які учасник справи поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції становлять 15 000 грн.

41. Згідно з правовими висновками, викладеними Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

42. Дослідивши надані заявником докази та наведене у заяві обґрунтування, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю цієї справи та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з огляду на наступне.

43. Як зазначалося вище, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи зокрема на конкретні обставини справи.

44. Крім того, судом підлягає врахуванню такий критерій витрат, як співмірність, що оцінюється через співвідношення суми гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів (їх складності та необхідності), кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

45. Колегія суддів враховує, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

46. Верховний Суд у постанові від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20 та додаткових постановах від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 зазначив проте, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

47. З матеріалів справи вбачається, що правова позиція позивача по суті спору була сталою протягом розгляду справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, адвокат Восковський Ю.О. який надавав правову допомогу позивачу, був обізнаний з усіма обставинами та деталями даної справи.

48. Стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, колегія суддів визнає виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №9901/459/21).

49. Водночас, колегія суддів враховує й тривалість розгляду касаційної скарги ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 та на рішення Господарського суду Волинської області від 24.04.2024 у даній справі, адже вказану касаційну скаргу було розглянуто з ухваленням відповідної постанови Верховним Судом у другому судовому засіданні, оскільки перше судове засідання відкладалось у зв`язку із надходженням витребуваних Судом матеріалів справи за день до першого судового засідання.

50. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20) зазначено висновки про те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

51. Відповідно до пунктів 69-73 постанови Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №910/4268/21 суд, вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу співмірним, повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанції, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо.

52. Подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №925/1546/20, де зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що правова позиція, викладена у відзиві на апеляційну скаргу не відрізняється від правової позиції, викладеної в зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов. Тобто фактично позиція та доводи сторін під час усього розгляду справи були незмінними, натомість коригувалась лише структура документа.

53. Суд касаційної інстанції Суд також враховує аргументи, викладені у запереченнях поданих АО "Рівненська правова компанія".

54. Так, згідно з поданих до суду касаційної інстанції Адвокатським об`єднанням "Рівненська правова компанія" заперечень останнє вважає, що заявлена до стягнення з відповідача-2 на користь позивача сума витрат на правову допомогу, підлягає зменшенню судом до розміру 3 000 грн, з огляду на те, що:

- відзив ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на касаційну скаргу поданий до суду безпосередньо керівником ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" Вакулюком В. О., а не адвокатом Восковським Ю. О., що ставить під сумнів підготовку даного відзиву саме адвокатом, а не керівником Товариства;

- якщо припустити, що відзив на касаційну скаргу був підготовлений безпосередньо адвокатом Восковським Ю. О., то обсяг його професійної правничної допомоги у справі 903/1251/23 (903/187/24) під час її розгляду в касаційному господарському суді зводився до підготовки тексту відзиву. Даний відзив складається в тому рахунку, з аргументів, які вже містились в раніше поданих до суду по даній справі документах (відзиві на апеляційну скаргу, позовній заяві). Також відзив містить аналіз постанов Верховного Суду (на які посилалось АО "Рівненська правова компанія" в касаційній скарзі) на предмет подібності матеріальноправового регулювання. Іншої інформації відзив не містить. Як і не містить заперечень на аргументи, наведені в касаційній скарзі. По суті відзив містить лише аргументи щодо закриття касаційного провадження;

- судове засідання по даній справі в суді касаційної інстанції відбувалось в режимі відеоконференції, тобто адвокату Восковському Ю. О. не потрібно було витрачати час та ресурси на фізичну явку в судове засідання;

- витрати ТОВ "Ковельска оптово-торгова база" на правову допомогу в сумі14 250 очевидно є значно завищеними та не співмірними із обсягом та якістю наданих адвокатом Восковським Ю. О. послуг по даній справі, складністю справи, часом витраченим адвокатом позивача на виконання відповідних робіт по наданню правничої допомоги в суді касаційної інстанції.

- відповідно до п. 3.44. постанови Верховного Суду від 19.04.2023 № 911/2410/13: «…стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.»

55. З огляду на вищевикладене, врахувавши результати розгляду справи у суді касаційної інстанції, оцінивши заявлені витрати на професійну правничу допомогу та подані на заперечення на вказану заяву, з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданих адвокатом послуг, ураховуючи, що позиція представника позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу не є значно відмінною, від позиції, викладеної у позовній заяві, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не в повній мірі відповідають вимогам щодо розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені статтею 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України), у зв`язку з чим заява позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанцій підлягає частковому задоволенню, а визначений адвокатом розмір витрат у сумі 14 250 грн є завищеним, тому підлягає зменшенню до 7 125 грн. У решті заява задоволенню не підлягає, оскільки такі витрати не відповідатимуть принципу розумності та пропорційності складності справи.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Адвокатського об`єднання "Рівненська правова компанія" (33013, м. Рівне, вул. Кавказька, 3, ЄДРПОУ 40455885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" (37840, Полтавська область, Лубенський р-н, с. Ковалі, вул. Миру, 68, ЄДРПОУ 3852756) 7 125 (сім тисяч сто двадцять п`ять) грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді касаційної інстанції.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Волинської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

С. В. Жуков