Ухвала

від 19.12.2024 по справі 520/2943/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

справа №520/2943/24

адміністративне провадження № К/990/47082/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 у справі №520/2943/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» до Волинської митниці про визнання дій протиправними та скасування рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» звернулось до суду з позовом до Волинської митниці, в якому просило:

- визнати протиправними дії Волинської митниці в частині невинесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і нескасування при цьому протиправного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000083/2 від 11 жовтня 2022 року та скасувати протиправне рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000083/2 від 11 жовтня 2022 року Волинської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України;

- визнати протиправними дії Волинської митниці в частині невинесення письмового рішення щодо визнання заявленої митної вартості і нескасування при цьому протиправного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000124/2 від 25 листопада 2022 року та скасувати протиправне рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000124/2 від 25 листопада 2022 року Волинської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2022/000083/2 від 11 жовтня 2022 року Волинської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № №UA205050/2022/000124/2 від 25 листопада 2022 року Волинської митниці відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» суму судового збору у розмірі 4 541,80 грн.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового судового рішення по справі, в якій просив суд стягнути з Волинської митниці, відокремленого підрозділу Державної митної служби України, за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року задоволено заяву позивача про вирішення питання щодо судових витрат у справі №520/2943/24.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року апеляційну скаргу Волинської митниці залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024року залишено без змін.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного вбачається, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Крім того, ураховуючи те, що оскаржувані додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у цій справі з моменту їх ухвалення стали невід`ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі №520/2943/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА» до Волинської митниці про визнання дій протиправними та скасування рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко