Ухвала

від 19.12.2024 по справі 200/1060/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

справа №200/1060/24

адміністративне провадження №К/990/46497/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Радишевської О.Р.,

суддів: Смоковича М.І., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №200/1060/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправно бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні в період з 29 січня 2020 року по 16 червня 2021 року включно розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатком 1,14 вказаної постанови;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити за період з 29 січня 2020 року по 16 червня 2021 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції, чинній з 29 січня 2020 року при обчисленні в період з 29 січня 2020 року по 16 червня 2021 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, Законом України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року апеляційну скарну військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від від 01 травня 2024 року залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року повернуто особі, яка її подала.

31 серпня 2024 року військова частина НОМЕР_1 повторно звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року відмовлено; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року у справі №200/1060/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

03 грудня 2024 року до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №200/1060/24.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог частини першої указаної норми судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 3028,00 грн.

Скаржник до касаційної скарги не додав документу про сплату судового збору в указаному розмірі, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам частини четвертої статті 330 КАС України.

Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн та надати суду докази на підтвердження його сплати.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З оскаржуваної ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року встановлено, що її було прийнято у порядку письмового провадження, повний текст якої складено цього ж дня.

За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 10 листопада 2024 року.

Водночас касаційну скаргу направлено скаржником до Суду засобами поштового зв`язку 30 листопада 2024 року, тобто з порушенням встановленого законом строку на вчинення відповідних процесуальних дій.

У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що юрисконсульт військової частини НОМЕР_1 у зв`язку із запровадженням правового режиму воєнного стану та продовженням його до 07 лютого 2025 року, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29 жовтня 2024 року №4024-ІХ, задіяна у постійному відпрацюванні наказів, розпоряджень, договорів, проведенні закупівель, списанні втраченого майна від ракетних обстрілів, обліку отриманого військового майна, надання правової допомоги начальникам структурних підрозділів, розроблення функціональних обов`язків , положень груп, відділів, служб, управлінь, претензійно-позовної роботи під час безпосередньої участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії.

Просить урахувати, що вказані обставини унеможливили належне виконання юрисконсультом військової частини НОМЕР_1 своїх посадових обов`язків щодо правового забезпечення установи, зокрема, тимчасово була призупинена претензійно-правова робота, у тому числі представництво інтересів скаржника в судах.

З огляду на ці обставини скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.

Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.

Приписами статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, то Суд зазначає, що, дійсно, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.

Запровадження воєнного стану є підставою, яка, відповідно до частини першої статті 121 КАС України, має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в державі, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною (черговою) скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Окрім того, Суд, надаючи оцінку доводам скаржника, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та всі подальші стосуються лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносилися.

Органи публічної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причини пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу.

Також Суд зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку скаржника, який є суб`єктом владних повноважень, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

За таких обставин зазначені скаржником причини пропуску строку на подання касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а отже, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом подання до суду касаційної інстанції ; уточненої касаційної скарги із обґрунтовуванням в чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення; документу про сплату судового збору у вказаному Судом розмірі та за належними реквізитами; заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.

Керуючись статтями 169, 248, 328, 329, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку військовою частиною НОМЕР_1 на касаційне оскарження ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №200/1060/24.

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №200/1060/24 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович