Ухвала

від 18.12.2024 по справі 990/256/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа №990/256/23

адміністративне провадження № П/990/256/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Мартинюк Н.М.,

суддів - Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р., Соколова В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Яроша Д.В.,

позивач - не з`явився,

представник позивача - не з`явився,

представника відповідача - Пантюхової Л.Р.,

представника третьої особи - Яновського А.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і скасування указу в частині,

УСТАНОВИВ:

7 жовтня 2023 року адвокат Бидюков Дмитро Володимирович (далі, Бидюков Д.І.), який діє в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву в інтересах ОСОБА_1 , у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України №227/2023 від 15 квітня 2023 року «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині застосування обмежувальних заходів строком на 10 років відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, відомості згідно з Єдиним державним реєстром платників податків Російської Федерації: ідентифікаційний номер платників податків - НОМЕР_1 ;

- виключити позицію 265 з додатку 2 до рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України №227/2023 від 15 квітня 2023 року.

На обґрунтування позову позивач зазначає, що Указ Президента України від 15 квітня 2023 року №227/2023 видано не на підставі, яка визначена законом. Стаття 3 Закону України «Про санкції» встановлює підстави для застосування санкції, жодна з яких, на переконання позивача, не мала місце щодо нього. В тексті цього Указу відсутні посилання на конкретні обставини, що могли стати підставою для введення санкцій проти позивача, а також відсутні будь-які інші дані, які б дали змогу позивачу зрозуміти суть порушень, в яких обвинувачується позивач, обставини та докази, які підтверджують існування таких порушень.

Позивач стверджує про відсутність будь-яких його протиправних дій чи порушень, а також інформації про будь-які докази, які б підтверджували факт існування порушень.

Позивач доводить, що він не належить до кола суб`єктів, до яких Закон дозволяє застосовувати санкції, а також, що Указом застосовано санкції, які не передбачені Законом України «Про санкції», що є порушенням частини першої статті 3 Закону України «Про санкції».

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9 жовтня 2023 року для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Мартинюк Н.М., суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р., Соколова В.М.

12 жовтня 2023 року Суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Одночасно з цим, Суд установив представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду:

- оригіналу чи копії оспорюваного акта або засвідченого витягу з нього, а у разі відсутності цього акта у позивача - клопотання про його витребування;

- клопотання про залучення третіх осіб до участі у справі із викладом обґрунтування підстав для залучення Ради національної безпеки та оборони України, Служби безпеки України і Кабінету Міністрів України до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

У встановлений судом строк адвокат Бидюков Д.В. подав заяву про залучення третіх осіб до участі у справі, до якої додав копію оскаржуваного указу, опублікованого на офіційній веб-сторінці Верховної Ради України.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2023 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

2 листопада 2023 року на адресу Верховного Суду від Президента України надійшло клопотання, в якому відповідач посилається на відсутність у додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року позиції 265, оскільки останньою є позиція 254, та просить закрити провадження у цій справі.

7 листопада 2023 року від представника позивача, Бидюкова Д.В. до Верховного Суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з підстав неможливості прибуття у судове засідання у зв`язку із перебуванням за межами України, у Німеччині.

Верховний Суд ухвалою від 9 листопада 2023 року задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, ухвалив забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні, призначеному на 22 листопада 2023 року у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, повідомлено, що відеоконференція буде проведена за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку «ВКЗ».

Відповідно до протоколу судового засідання в режимі конференції від 22 листопада 2023 року №2172031 Суд оголосив перерву для надання часу представнику позивача на ознайомлення з клопотанням про закриття провадження у справі, зобов`язав відповідача надіслати клопотання про закриття провадження у справі на електронну адресу позивача для ознайомлення і оголосив дату наступного судового засідання 5 грудня 2023 року о 14:00 годині.

23 листопада 2023 року від представника позивача, Бидюкова Д.В., до Верховного Суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій останній, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним і скасувати Указ Президента України від 15 квітня 2023 року №227/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині застосування обмежувальних заходів строком на 10 років відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, відомості згідно з Єдиним державним реєстром платників податків рф: ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1 ;

- виключити позицію 266 з додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 15 квітня 2023 року №227/2023.

23 листопада 2023 року від представника позивача, Бидюкова Д.В. до Верховного Суду надійшла заява про подальший розгляд судових засідань в режимі відеоконференції з підстав неможливості прибуття у судове засідання у зв`язку із перебуванням за межами України, у Німеччині.

Верховний Суд ухвалою від 4 грудня 2023 року задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, ухвалив забезпечити участь представника позивача в усіх наступних судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, повідомлено, що відеоконференція буде проведена за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку «ВКЗ».

4 грудня 2023 року від представника позивача, Бидюкова Д.В. до Верховного Суду надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі. Адвокат наголошував, що помилку, допущену у пункті 3 позову, він усунув у спосіб уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні 5 грудня 2023 року суд, за клопотанням відповідача, ухвалою від 5 грудня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Також ухвалою від 5 грудня 2023 року, Суд, за клопотанням представника позивача залучив до участі у справі Службу безпеки України (далі - СБУ) та Раду національної безпеки та оборони України (далі - РНБО) як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, витребував у них документи (докази), що стали підставою для прийняття спірного Указу Президента України від 15 квітня 2023 року №227/2023, яким ініційовано питання застосування санкцій до позивача. Цією ухвалою суд встановив десятиденний строк з моменту отримання ухвали для надання пояснень третіх осіб.

Відповідно до протоколу судового засідання в режимі конференції від 5 грудня 2023 року №2222820 Суд оголосив дату наступного судового засідання 24 січня 2024 року об 11:00 годині.

12 грудня 2023 року на адресу Верховного Суду від Президента України надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на положення статей 19, 102, 106, 107 Конституції України, статтю 3, пункт перший частини першої статті 4, частини першу, четверту статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», статей 1, 3, 5 Закону України «Про санкції», і зазначає, що санкції до позивача застосовано Радою національної безпеки та оборони України (далі - РНБО) за результатами розгляду пропозицій Служби безпеки України. РНБО було розглянуто та підтримано відповідні пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, зокрема до позивача, про що прийнято відповідне рішення РНБО. У подальшому, після надходження в установленому порядку на ім`я Президента України відповідних матеріалів (Рішення з додатками, проекту Указу та пояснювальної записки до нього), Президент України в межах реалізації вказаних вище приписів законодавства видав Указ від 15 квітня 2023 року №227/2023, яким увів у дію рішення РНБО.

За позицією відповідача, вищевикладене підтверджує той факт, що оскаржуваний Указ прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України.

Відповідач доводить, що застосування санкцій до позивача рішенням РНБО, введеним у дію оскаржуваним Указом Президента України, ґрунтується на принципах пропорційності, відповідності меті та ефективності, а також здійснено у зв`язку з наявністю достатніх підстав, визначених статтею 3 Закону України «Про санкції».

18 грудня 2023 року від СБУ надійшла заява, в якій третя особа просила продовжити процесуальний строк для подання СБУ до суду доказів на позов до 20 січня 2024 року.

22 грудня 2023 року від РНБО, за підписом секретаря РНБО надійшов лист, в якому зазначено, що, ані секретар, ані заступник, ані апарат РНБО не наділені повноваженнями представляти Раду в судах.

11 січня 2024 року на адресу суду від Служби безпеки України надійшли документи з грифом «для службового користування».

22 січня 2024 року від СБУ надійшла заява, в якій третя особа просила продовжити процесуальний строк для подання СБУ до суду доказів на позов до 2 лютого 2024 року.

У судовому засіданні 24 січня 2024 року, суд за клопотанням СБУ, ухвалою від 24 січня 2024 року задовольнити заяву Служби безпеки України про продовження процесуального строку для подання до суду доказів і пояснень на позов. Продовжив Службі безпеки України процесуальний строк для подання до суду доказів і пояснень на позов до 9 лютого 2024 року. Відповідно до протоколу судового засідання в режимі конференції від 24 січня 2024 року №2388720 Суд оголосив дату наступного судового засідання 13 березня 2024 року об 11:30 годині.

9 лютого 2024 року від СБУ надійшли додаткові пояснення, в яких останні просили відмовити у задоволенні позову.

15 лютого 2024 року на адресу суду від начальника відділу режимно-секретної роботи Верховного Суду надійшла службова записка про надходження від Управління правового забезпечення СБУ матеріалів, які становлять державну таємницю.

11 березня 2024 року від представника позивача, Бидюкова Д.В. до Верховного Суду надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яка була ним же відкликана 12 березня 2024 року з огляду на те, що суд вже вирішив це питання.

До того ж 13 березня 2024 року від позивача на електронну пошту Верховного Суду надійшла заява про відмову з ознайомленням з документами по справі з грифом «ДСК», які були надіслані СБУ.

Також, 13 березня 2024 року від СБУ надійшло клопотання про приєднання доказів та подальший розгляд цієї справи у закритому судовому засіданні з повним фіксуванням його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу із додержанням вимог законодавства України у сфері охорони державної таємниці.

Відповідно до протоколу судового засідання в режимі конференції від 13 березня 2024 року №2388720 адвокат відмовився ознайомлюватися з матеріалами, поданими СБУ з грифом «ДСК» та «Таємно», з огляду на що судом було оголошено перерву до 1 травня 2024 року об 11:30 годині для обговорення Бидюковим Д.В. позиції з позивачем щодо порядку дослідження доказів. До того ж, цією протокольною ухвалою було роз`яснено представнику позивача, що у разі долучення судом матеріалів з грифом «ДСК» та «Таємно», дослідження їх відбуватиметься у закритому судовому засіданні у спеціально відведеному для цього залі, що унеможливить проведення відеоконференції.

У судовому засіданні, призначеному на 1 травня 2024 року, адвокат повідомив, що позивач не бажає знайомитися з матеріалами з грифом «ДСК» та «Таємно». Суд вкотре роз`яснив право сторін знайомитися з документами, у тому числі, які містять державну таємницю за умови отримання усіх необхідних допусків та проінформував представника позивача у разі неможливості отримання ним усіх належних допусків, про можливість залучення іншого представника. Відповідно до протоколу судового засідання в режимі конференції від 1 травня 2024 року №2815603 Суд визначив наступну дату судового засідання 17 липня 2024 року об 11:30 годині.

Верховний Суд ухвалою від 1 травня 2024 року клопотання СБУ про подальший розгляд справи у закритому судовому засіданні задовольнив частково, ухвалив здійснювати розгляд справи в закритому судовому засіданні в частині дослідження доказів, які містять державну таємницю. У задоволенні клопотання в іншій частині відмовив.

4 липня 2024 року Суд телефонограмою повідомив сторін про неможливість проведення судового засідання 17 липня 2024 року з поважних причин та повідомив про наступну дату судового засідання 2 жовтня 2024 року об 11:30 годин.

17 липня 2024 року від представника позивача на електронну пошту Верховного Суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його уповноваженого представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

1 жовтня 2024 року Суд телефонограмою повідомив сторін про неможливість проведення судового засідання, призначеного на 2 жовтня 2024 року з поважних причин та повідомив про наступну дату судового засідання 4 грудня 2024 року об 11:30 годин.

Відповідно до протоколу закритого судового засідання від 4 грудня 2024 року позивач та його представник у судове засідання не прибули. Суд залишив без розгляду заяву представника позивача від 17 липня 2024 року про розгляд справи без його участі, оскільки вона була подана адвокатом у неналежний процесуальний спосіб, а саме на електронну пошту Верховного Суду, а не через підсистему «Електронний суд». До того ж судом було встановлено, що позивач та його представник належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з`явились, про причину неявки не повідомили, у зв`язку з чим суд відклав розгляд справи на 18 грудня 2024 року на 13:00 годину.

13 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду від адвоката позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката Бидюкова Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Вказана відмова обґрунтована тим, що Суд перейшов до стадії дослідження доказів, що містять державну таємницю, яке проводиться в закритому судовому засіданні, а з огляду на положення частини одинадцятої статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України використання систем відеоконференц-зв`язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускається.

Відповідно до протоколу закритого судового засідання від 18 грудня 2024 року позивач та його представник у судове засідання повторно не прибули. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності не подавалось.

Стосовно способу повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи.

Відповідно до частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик учасників справи здійснюється:

1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;

2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Згідно із частиною десятою статті 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Відповідно до положень пунктів 1-3 частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи наведені норми, Суд через електронний кабінет надіслав учасникам справи повістки про виклик у судове засідання на 4 грудня 2024 року об 11:30, зобов`язав учасників справи повідомити про наявність поважних причин неможливості прибуття до суду та роз`яснив, що в разі неприбуття в судове засідання судом будуть застосовані наслідки, передбачені статтями 205, 206 КАС України.

Довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа підтверджується доставка цієї повістки до електронного кабінету представника позивача адвоката Бидюкова Д.В. 1 жовтня 2024 року о 18:59 годин.

У судове засідання, призначене на 4 грудня 2024 року об 11:30 годин позивач та його представник не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

З огляду на те, що повістка про виклик в судове засідання на 4 грудня 2024 року була завчасно вручена представнику позивача, суд вважає, що позивач та його представник повідомленні належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи.

В подальшому, 5 грудня 2024 року Суд через електронний кабінет надіслав учасникам справи повістки про виклик у судове засідання на 18 грудня 2024 року о 13:00 годині, зобов`язав учасників справи повідомити про наявність поважних причин неможливості прибуття до суду та роз`яснив, що в разі неприбуття в судове засідання судом будуть застосовані наслідки, передбачені статтями 205, 206 КАС України.

Довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа підтверджується доставка цієї повістки до електронного кабінету представника позивача адвоката Бидюкова Д.В. 5 грудня 2024 року о 14:06 годин.

13 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду від адвоката позивача ОСОБА_1 - Бидюкова Д.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката Бидюкова Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Вказаною ухвалою представнику позивача роз`яснено, що Суд перейшов до стадії дослідження доказів, що містять державну таємницю, з огляду на що розгляд справи здійснюється у закритому судовому засіданні з повним фіксуванням його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу із додержанням вимог законодавства України у сфері охорони державної таємниці. Відповідно до частини одинадцятої статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України використання систем відеоконференц-зв`язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускається.

До того ж варто звернути увагу, що у судовому засіданні, яке відбулось 13 березня 2024 року в режимі відеоконференції, представнику позивача було наголошено, що у разі долучення судом матеріалів з грифом «ДСК» та «Таємно», дослідження їх відбуватиметься у закритому судовому засіданні у спеціально відведеному залі, що унеможливить проведення відеоконференції.

Однак позивач та його представник повторно не прибули у судове засідання, призначене на 18 грудня 2024 року, про наявність поважних причин неприбуття у судове засідання не повідомили. Також не просили відкласти розгляд справи або розглядати справу за їхньої відсутності.

Наведене свідчить про те, що позивач та його представник вдруге не з`явилися у судове засідання без поважних причин.

Відповідач у судовому засіданні 18 грудня 2024 року заявив клопотання про залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки позивача у судове засідання без поважних причин.

Представник СБУ у судовому засіданні підтримав клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до норми частини першої статті 45 КАС України зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України.

Так, відповідно до вимог частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктами 1-2 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Частиною п`ятою статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Так, Верховний Суд своєчасно направляв на електронні адреси учасників справи повістки про виклик в судові засідання, які відповідно до довідок про доставку електронного листа своєчасно були доставлені до електронних кабінетів представника позивача адвоката Бидюкова Дмитра Володимировича.

Позивач та його представник не повідомляли Суд про зміну адреси перебування, судові повістки направлені судом за останньою відомою адресою (електронною адресою) позивача та його представника, а отже вважаються врученими.

До суду від позивача та його представника не надходило обґрунтованих заяв та клопотань про поважність причин щодо неможливості прибуття в судове засідання або про розгляд справи за його відсутності.

Суд вжив всіх можливих заходів щодо належного повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання.

Позивач має бути активним та бажати активних дій щодо його участі та участі його представників у судовому засіданні.

Разом з тим, позивач та його представник, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення повісток, вдруге не з`явилися у судові засідання без поважних причин, доказів в підтвердження неможливості їх прибуття у судові засідання позивачем і його представниками не надано Суду.

Суд дійшов висновку, що неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи та позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач має активно, не зловживаючи, використовувати свої процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів під час розгляду адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на неприбуття позивача та його представника в судове засідання повторно, неповідомлення про причини неприбуття до суду повторно, за умови неподання заяви про розгляд справи за його відсутності у належний спосіб, Суд дійшов висновку, що цей позов підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, зокрема, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям). Враховуючи зазначене, судовий збір не підлягає поверненню.

Керуючись статтями 2, 22, 126, 194, 205, 240, 248, 255, 262, 266, 294, 295 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним і скасування указу в частині залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 19 грудня 2024 року.

……………………………

…………………………….

…………………………….

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

Л.О. Єресько

Ж.М. Мельник-Томенко

О.Р. Радишевська

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду