Постанова

від 10.12.2024 по справі 914/1707/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Справа №914/1707/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олех М.

від позивача Хеміч Я.С.;

від відповідача Єсіпов І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Львівського обласного центру зайнятості від 28.10.2024 (вх. № 01-05/3071/24 від 29.10.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 (суддя Король М.Р. повний текст рішення складено 07.10.2024)

у справі № 914/1707/24

за позовом:Львівського обласного центру зайнятості

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Озерової Анастасії Віталіївни

про:стягнення 92 340,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського обласного центру зайнятості до відповідача: Фізичної особи-підприємця Озерової Анастасії Віталіївни про стягнення 92 340,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення виконання укладеного 03.08.2022 договору про надання мікрогранту між Державним центром зайнятості та ФОП Озеровою Анастасією Віталіївною кошти у сумі 92 340,00 грн. використано не за їх цільовим призначенням, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Позивач звертає увагу суду, що додаткова угода ФОП Озеровою А.В. про внесення змін до бізнес - плану щодо збільшення вартості та зміни цільового призначення по напрямках витрат не укладалась, погодження Львівського обласного центру зайнятості та Державного центру зайнятості про внесення таких змін відсутнє.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 у справі №914/1707/24 відмовлено в позові повністю. Стягнуто з Львівського обласного центру зайнятості на користь Фізичної особи-підприємця Озерової Анастасії Віталіївни витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що збільшену вартість обладнання та меблів, яка забезпечена в межах суми наданого мікрогранту та за рахунок власних коштів, не можна розглядати, як використання коштів мікрогранту не за цільовим призначенням, так як сума коштів у розмірі 92 340,00 грн., яка була витрачена та перерахована постачальнику після перевірки документів відповідачки уповноваженим банком, скерована за своїм цільовим призначенням, в цілях отриманого мікрогранту за меблі (обладнання), що за своїм функціональним призначенням вказані у бізнес - плані, цільово відповідають напрямам витрат, які визначені пунктом 5 у Постанові №738 та в межах суми наданого мікрогранту.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачкою своїх зобов`язань на виконання вимог Порядку №738 та Договору про надання мікрогранту, що мало б наслідком повернення відповідачкою отриманої суми мікрогранту на підставі п. 7 розділу VII Договору на отримання мікрогранту та п. 20 Порядку №738.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Львівським обласним центром зайнятості подано апеляційну скаргу від 28.10.2024

(вх. № 01-05/3071/24 від 29.10.2024), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, на думку скаржника, судом неналежно оцінено інформацію, викладену в таблиці акта та висновків, зазначених в акті перевірки, відтак невірно оцінено докази, що підтверджую вартість придбаного обладнання, яка не відповідає статтям витрат бізнес-плану.

Звертає увагу суду, що кошти мікрогранту повинні використовуватись згідно з бізнес планом, оскільки розмір мікрогранту визначається згідно статтей витрат та сум зазначених отримувачем у бізнес- плані.

При цьому, зазначає, що законодавець надає можливість грантоотримувачу змінювати як вартість предмету закупівлі, так і сам предмет закупівлі по статтях витрат, однак, необхідною умовою для таких змін є погодження та укладання додаткових угод з Державним центром зайнятості в обох випадках.

Фізична особа-підприємець Озерова Анастасія Віталіївна у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною та необгрунтованою. Окрім того, заявляє клопотання про стягнення з позивача 8 000,00 грн у відшкодування адвокатських послуг, понесених в суді апеляційної інстанції.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівського обласного центру зайнятості від 28.10.2024 (вх. № 01-05/3071/24 від 29.10.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 у справі №914/1707/24, розгляд справи вирішено проводити без повідомлення учасників за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 клопотання представника скаржника Львівського обласного центру зайнятості Хеміч Ярини Стефанівни (вх. № 01-04/7534/24 від 17.10.2024) задоволено, розгляд справи призначено на

10.12.2024.

У судовому засіданні 10.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Львівський обласний центр зайнятості є органом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «;Про зайнятість населення».

Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (надалі - Порядок), визначено процедуру надання суб`єктам господарювання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, розмір мікрогрантів, джерела фінансування, а також умови повернення отримувачем коштів.

Відповідно до п.17 Порядку (в редакції від 05.08.2022), рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 10 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку (згідно п.6 Порядку АТ «Ощадбанк»), яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей зазначених у заяві отримувача, а також, на основі висновків та оцінки співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості.

З допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія», з метою отримання коштів мікрогранту ФОП Озеровою Анастасією Віталіївною було подано до уповноваженого банку заяву №850GMQ від 08.07.2022 та проєкт бізнес - плану щодо створення салону краси. За результатами перевірки відомостей вказаних в заяві, оцінки ділової репутації уповноваженим банком та проведеної співбесіди Львівським обласним центром зайнятості, Державним центром зайнятості прийнято рішення про надання ФОП Озеровій А.В. мікрогранту в розмірі 250 000,00 грн (наказ ДЦЗ від 22.07.2022 № 81).

На виконання укладеного 03.08.2022 договору між Державним центром зайнятості та ФОП Озеровою Анастасією Віталіївною (заява про приєднання до договору про надання мікрогранту від 03.08.2022р.), кошти в сумі 250000,00 грн були зараховані банком на розрахунковий рахунок фізичної-особи підприємця Озерової Анастасії Віталіївни 22.08.2022.

Відповідно до п.21 Порядку, п.7 розділу IV договору Львівською філією Львівського обласного центру зайнятості 09.08.2023р. (акт №98) був здійснений моніторинг та контроль виконання умов укладеного з ФОП Озеровою Анастасією Віталіївною договору шляхом виїзного огляду місця провадження господарської діяльності.

Як вказує позивач, за результатами здійсненого моніторингу виявлено невідповідність закупленого обладнання з статтями витрат, що передбачені у бізнес - плані, який подавався ФОП Озеровою А.В. з метою отримання мікрогранту.

Зокрема, встановлена нецільова витрата коштів наданого мікрогранту по наступних напрямках витрат бізнес-плану:

1)за напрямком витрат «два перукарських місця» - придбано два перукарських крісла вартістю 58 100,00 грн, що на 23 100,00 грн більше, аніж передбачено було бізнес - планом (заплановано згідно бізнес-плану 35000,00 грн.);

2)за напрямом витрат «педікюрне крісло» - придбано педікюрну кушетку вартістю 89 540,00 грн, що на 64 540,00 грн більше, аніж передбачено було бізнес - планом (заплановано згідно бізнес - плану 25 000,00 грн.);

3)за напрямком витрат «система вентиляції» - придбано кондиціонер та рекуператор вартістю 46 900 грн, що на 1 900,00 грн більше, аніж передбачено було бізнес - планом (заплановано згідно бізнес - плану 45 000,00 грн.);

4)за напрямком витрат «робочий інструмент майстра», придбано бактерицидний рециркулятор MICROSTOP AIR CLEAN 50 за 2 800,00 грн, який не передбачений бізнес планом і являється дезинфікатором повітря, а не робочим інструментом.

Отже, позивач вважає, що відповідно до бізнес - плану з загальної суми мікрогранту 250000,00 грн, ФОП Озеровою А.В. нецільово витрачено 92 340,00 грн.

Разом з тим, за змістом загального висновку: «Все, що було заплановано закупити згідно бізнес -плану, було закуплено та є в наявності. Було створено 2 робочих місця та прийнято 2 працівника. Заробітна плата працівникам нараховується та сплачується. ЄСВ сплачується. Основна бізнес-ідея реалізована.».

На підставі Акта виїзного огляду від 09.08.2023 №98, ФОП Озеровій А.В. надіслано претензійну вимогу №10-4147/23 від 18.12.2023 про повернення коштів мікрогранту у зв`язку з встановленням факту їх нецільового використання.

ФОП Озерова А.В. надіслала до Львівського обласного центру зайнятості 10.01.2024 відповідь від 27.12.2023 (вх.№119/0/7-24) на претензію, у якій відповідачка повідомляє про те, що надіслала звернення до Державного центру зайнятості щодо скасування претензійної вимоги Львівського ОЦЗ.

Державним центром зайнятості 25.01.2024 надіслано до Львівського обласного центру зайнятості надану ФОП Озеровій А.В. відповідь від 25.01.2024 №33/1122/658-24 про відмову у скасуванні претензійної вимоги №10- 4147/23 від 18.12.2023.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 15 Цивільного кродексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 Цивільного кродексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Львівський обласний центр зайнятості є органом Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - Фонд), що діє від імені Фонду відповідно до Законів України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення". Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу" (надалі - Порядок), визначено процедуру надання суб`єктам господарювання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, розмір мікрогрантів, джерела фінансування, а також умови повернення отримувачем коштів.

Відповідно до п. 17 Порядку, рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 10 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку (згідно п. 6 Порядку АТ "Ощадбанк"), яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві отримувача, а також, на основі висновків та оцінки співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості.

З допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія», з метою отримання коштів мікрогранту ФОП Озеровою Анастасією Віталіївною було подано до уповноваженого банку заяву №850GMQ від 08.07.2022 та проєкт бізнес - плану щодо створення салону краси. За результатами перевірки відомостей вказаних в заяві, оцінки ділової репутації уповноваженим банком та проведеної співбесіди Львівським обласним центром зайнятості, Державним центром зайнятості прийнято рішення про надання ФОП Озеровій А.В. мікрогранту в розмірі 250 000,00 грн (наказ ДЦЗ від 22.07.2022 № 81).

Згідно з абзацом 12 п. 8 Порядку, отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов`язання зареєструватися фізичною особою- підприємцем або створити юридичну особу протягом 15 р.д. з дня отримання позитивного рішення про надання мікрогранту. Для отримання мікрогранту отримувач укладає договір про надання мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання до Договору про надання мікроганту.

Форма договору про надання мікрогранту затверджена наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969 "Про затвердження Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми мікрогрантів".

Відповідно статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

03.08.2022 між сторонами укладено договір про надання мікрогранту. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ "Ощадбанк" Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором (далі - договір), який укладається між Державним центром зайнятості з однієї сторони та суб`єктом господарювання з іншої сторони, щодо якого ДЦЗ прийняв рішення про надання мікрогранту та який приєднався до умов цього договору у визначеному в ньому порядку, які спільно іменуються як сторони, а кожний окремо як сторона.

При укладанні цього договору ДЦЗ діє на виконання договору про взаємодію, укладеного між Міністерством економіки України, ДЦЗ та АТ "Ощадбанк" (далі - договір про взаємодію) та Порядку.

Згідно п. 1- п. 4 розділу IV договору використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача).Отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому. Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо.

На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.

Згідно п. 5 договору у разі збільшення вартості предмета договору, укладеного отримувачем з постачальником (продавцем), може бути проведена доплата суми коштів у межах граничного розміру отриманого мікрогранту. У такому випадку отримувач згідно з вимогами Порядку вносить відповідні зміни до бізнес-плану, надсилає його на погодження до Уповноваженого банку та до відповідного регіонального центру зайнятості. Відповідні зміни викладаються в додатковій угоді до цього договору. Оплата витрат може бути проведена декільком постачальникам (продавцям) у межах граничного розміру мікрогранту.

Відповідач, подаючи бізнес-план, просив надати йому мікрогрант в сумі 250 000,00 грн., з яких: 125 000, 00 грн - обладнання робочих місць, 45 000, 00 грн - меблі інтер`єру, 45 000, 00 грн система вентиляції, 35 000,00 грн робочий інструмент майстрів.

В обґрунтування необхідності отримання вказаних коштів відповідачем було зазначено приблизний перелік та ціну відповідного обладнання робочих місць (два перукарських місця 35 000, 00 грн, крісло з мийкою 20 000, 00 грн, педикюрне крісло 25 000, 00 грн., два манікюрних місця 30 000, 00 грн., стійка рецепшн 15 000, 00 грн.)).

Згідно з п. 5 Порядку (в редакції, на момент подання заяви) мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат, як: придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); закупівля сировини та матеріалів (деталі зазначаються отримувачем у бізнес-плані); орендна плата за нежитлове приміщення (якщо така орендна плата становить не більше 25 відсотків розміру мікрогранту); лізинг обладнання (крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування).

Згідно форми бізнес-плану, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969, у розділі І зазначаються, зокрема: стаття витрат, сума та обґрунтування, де має бути детально описано використання грантових коштів (всі витрати суми мікрогранту) за статтями витрат та обґрунтування того, як це допоможе в досягненні поставлених цілей.

Згідно платіжної інструкції (МО) № 1-45 (#1044627312314) від 22.08.2022 на розрахунковий рахунок відповідача надійшли грантові кошти в сумі 250 000,00 грн.

В подальшому, вказані кошти в сумі 250 000,00 грн та власні кошти відповідача в сумі 33 866,00 грн були використані відповідачем на закупівлю обладнання робочих місць, меблів інтер`єру, системи вентиляції та робочого інструменту майстрів, а саме:

242 440,00 грн (165 070,00 грн грантових коштів та 77 370,00 грн власних коштів) на закупівлю обладнання робочих місць, а саме:

- 58 100,00 грн на перукарське крісло Diva+ Luca Rossini, гідравліка+квадрат (2 шт) (грантові кошти), 49 800,00 грн на перукарську мийку Riva+ Luca Rossini, кераміка біла (1 шт), що підтверджується видатковою накладною №2810-1 від 28.10.2022 (17 430, 00 грн кошти гранту, 32 370, 00 грн власні кошти);

- 30 000, 00 грн два манікюрних місця (власні кошти);

- 15 000, 00 грн стійка рецепшн 15 000, 00 грн (власні кошти);

- 89 540, 00 грн на педикюрну кушетку, підтверджується видатковою накладною б/н від 29.08.2022 (кошти гранту).

28 826,00 грн. (27 330, 00 грантових коштів та 1496, 00 грн власних коштів) на закупівлю меблів інтер`єру, а саме:

- 7 182,00 грн на стільці Milan (2 шт.), 3 951,00 грн на стілець Tokio барний (1 шт.), 11 313, 00 грн на стілець Lisabon (3 шт.), що підтверджується видатковою накладною № 1110 від 19.03.2022 (кошти гранту);

- 6 380, 00 грн стілець майстра зі спинкою (2 шт), що підтверджується видатковою накладною №1811-1 від 18.11.2022 (4884, 00 грн. кошти гранту, 1496, 00 грн. власних коштів;

- 46 900,00 грн грантових коштів на систему вентиляції, а саме:

- 26 500, 00 грн кондиціонер (1 шт), 20 400, 00 грн. рекуператор (1 шт.), що підтверджується видатковою накладною №ОЛ-00007155 від 02.09.2022 (кошти гаранту);

10 700,00 грн. грантових коштів на закупівлю робочого інструменту, а саме:

-2800, 00 грн бактерицидний рециркулятор (1 шт), 7 900, 00 грн сухожарова шафа для стерилізаціїт(1 шт), що підтверджується видатковою накладною б/н від 28.09.22 (кошти гранту).

Тобто, кошти мікрогранту станом на листопад 2022 були використані відповідачем саме на ті цілі (напрями/статті витрат), що були зазначені у бізнес-плані: для закупівлі обладнання робочих місць, меблів інтер`єру, системи вентиляції та робочого інструменту майстрів.

Водночас, при перевірці, проведеній Львівським обласним центром зайнятості згідно акта №98 від 09.08.2023 виявлено невідповідність закупленого обладнання з статтями витрат, що передбачені у бізнес - плані, який подавався ФОП Озеровою А.В. з метою отримання мікрогранту.

Зокрема, встановлена нецільова витрата коштів наданого мікрогранту по наступних напрямках витрат бізнес-плану:

1)за напрямком витрат «два перукарських місця» - придбано два перукарських крісла вартістю 58 100,00 грн, що на 23 100,00 грн більше, аніж передбачено було бізнес - планом (заплановано згідно бізнес-плану 35000,00 грн.);

2)за напрямом витрат «педікюрне крісло» - придбано педікюрну кушетку вартістю 89 540,00 грн, що на 64 540,00 грн більше, аніж передбачено було бізнес - планом (заплановано згідно бізнес - плану 25 000,00 грн.);

3)за напрямком витрат «система вентиляції» - придбано кондиціонер та рекуператор вартістю 46 900 грн, що на 1 900,00 грн більше, аніж передбачено було бізнес - планом (заплановано згідно бізнес - плану 45 000,00 грн.);

4)за напрямком витрат «робочий інструмент майстра», придбано бактерицидний рециркулятор MICROSTOP AIR CLEAN 50 за 2 800,00 грн, який не передбачений бізнес планом і являється дезинфікатором повітря, а не робочим інструментом.

Однак суд не погоджується з таким висновком позивача про нецільове використання коштів мікрогранту, з огляду на наступне.

Ні законодавством, ні бізнес-планом, не визначено напрямків витрат "два перукарські місця", "педикюрне крісло", "система вентиляції" та «робочий інструмент майстра».

Як вбачається із Порядку, на момент подання заяви відповідачем було визначено наступні напрями: придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідокзвернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави); закупівля сировини та матеріалів (деталі зазначаються отримувачем у бізнес-плані).

Станом на сьогодні за цим же Порядком є такі напрями витрат, змін до них не внесено.

Відповідач у бізнес-плані, який подавався на отримання мікрогранту напрямами витрат визначив: обладнання робочих місць: два перукарські місця 35 000, 00 грн, крісло з ийкою 20 000, 00 грн, педикюрне крісло 25 000, 00 грн, два манікюрних місця 30 000, 00 грн, стійка рецепшн - 15 000,00 грн., меблі інтер`єру- 45 000, 00 грн., система вентиляції 45 000, 00 грн. та робочий інструмент майстрів 35 000,00 грн.

Закупівля відповідачем за грантові кошти обладнання для робочих місць, меблів інтер`єру, системи вентиляції та робочого інструменту майстрів відповідають вищевказаним напрямам.

При цьому, відповідач вийшов за межі суми мікрогранту в частині закупівлі двох перукарських місць на 23 100,00 грн, педикюрного крісла на 64 540,00, системи вентиляції на 1 900,00 грн більше.

Однак, на покриття різниці та закупівлю інших передбачених бізнес планом об`єктів було потрачено власні кошти відповідача, чого не заперечує і позивач та не включає їх у позовні вимоги.

В акті перевірки позивач зазначив, що відповідач закупив обладнання не передбачене бізнес-планом- за напрямком витрат «робочий інструмент майстра», придбано бактерицидний рециркулятор MICROSTOP AIR CLEAN 50 за 2 800,00 грн.

Бактерицидний рециркулятор MICROSTOP AIR CLEAN 50 є стерилізатором, тобто пристроєм, який працює за методом ультрафіолетової стерилізації, придбання якого передбачено бізнес-планом і відповідає напряму Обладнання, та не є засобом для дезінфекції (тобто речовиною), який належить до іншого напряму витрат згідно з пунктом 5 Порядку, а саме: Сировина, матеріали, пов`язані з виробництвом продукції/наданням послуг.

Вказівка в обґрунтуванні статей витрат у бізнес-плані на приблизний перелік та ціну необхідного обладнання і меблів не підміняє собою загальні напрями витрат та не означає, що саме ці речі та саме за таку ціну буде закуплено. Оскільки Порядок не вимагає отримувача гранту мати документи, що підтверджують точну ціну придбання того чи іншого майна станом на час складання бізнес-плану.

При поданні документів для отримання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу відповідач подавав бізнес-план, форма якого передбачена Порядком.

Пунктом III додатку до Порядку визначено, що бізнес-план має містити детальний опис бізнес-процесів. Заповнення всіх полів є необхідним для захисту бізнес-плану та отримання мікрогранту. Кожне поле бізнес-плану заповнюється, використовуючи пояснення та поради для їх заповнення. Після надсиланням отримувачем заявки виправлення не допускаються.

У шаблонах перераховано ряд поширених параметрів, але вони можуть не в повному обсязі бути застосовані до бізнесу отримувача. Отримувач може додати необхідні елементи, які необхідні для розкриття інформації про його господарську діяльність, а також використати передбачене формою бізнес-плану поле для коментарів, щоб пояснити будь-які зроблені припущення, примітки або додаткові відомості, на які він хотів звернути увагу.

Усі вартісні показники бізнес-плану мають бути зазначені в гривнях з врахуванням податку на додану вартість.

Для оформлення бізнес-плану може також бути використано шаблон бізнес-плану, наданий Державним центром зайнятості, у вигляді файлу в форматі.xlsx (.xls), В такому випадку отримувач дотримується інструкцій, вказаних в самому файлі, та заповнює відповідні поля, що містить файл, відповідно до даних свого проекту.

Отримувач може отримати консультацію щодо заповнення бізнес-плану, звернувшись до онлайн-підтримки через чат-бот Державної служби зайнятості.

Згідно п.II додатку до Порядку щодо форми бізнес-плану встановлено, що бізнес-план повинен відображати всю діяльність, яку отримувач описав у своєму бізнес-плані. Аналіз і прогнозування грошових потоків дозволяє прораховувати прогнозовані результати підприємницької діяльності. Необхідно враховувати, що дані вказуються за кожний квартал окремо (наростаючим підсумком в межах окремого періоду-кварталу). Дані за 4 квартали не підсумовуються.

Так, згідно п. 21 Порядку (чинного на час ухвалення рішення) не вважається нецільовим використанням коштів мікрогранту: зміна моделі, марки, кількості, вартості предметів закупівлі, якщо такі предмети закупівлі за своїм функціональним призначенням є аналогічними зазначеним у бізнес-плані та відповідають напрямам витрат, визначеним пунктом 5 цього Порядку, і якщо зміна здійснена в межах суми наданого мікрогранту.

Позивач покликається на абзаци 3, 4, 5, 7 п. 24 Порядку, зазначаючи, що у разі збільшення вартості предмета договору та/або зміни цільового призначення, про це має бути повідомлено Державний центр зайнятості та банк і внесено зміни до бізнес-плану.

Водночас у відповідача не було зміни цільового призначення, вартість предмета договору з постачальниками (продавцями) також не збільшувалась. Отже покликання позивача на п. 24 Положення є безпідставним.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого позов до задоволення не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат на правову допомогу адвоката.

Згідно зі ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом п. 1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, разом з відзивом на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн. Оскільки, договором про надання професійної правової допомоги передбачено фіксовану ставку гонорару, інших судових витрат у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції відповідач не передбачав.

Окрім того, разом з поданням відзиву на апеляційну скаргу відповідачем заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 грн.

Оскільки договором про надання професійної правової допомоги передбачено фіксовану ставку гонорару, інших судових витрат у зв`язку з розглядом справи апеляційним судом відповідач не передбачав

На підтвердження вартості послуг адвоката у сумі 8000,00 грн. відповідачем долучено: копію договору про надання професійної правової допомоги №25-07/24 від 25.07.2024 та копію квитанції №АНСН-841В-98СЕ-ХХКМ від 26.07.2024, квитанцію №А2АА-7Х3С-2Х6С-Р476 від 07.11.2024. Крім того, до відзиву на позовну заяву та на апеляційну скаргу було долучено копію довіреності від 26.07.2024 б/н та копію адвокатського свдоцтва серія ЛВ №001113 від 29.08.2018.

Так, 25.07.2024 між Єсіповим І.А. та ФОП Озеровою А.В. укладено договір про надання професійної правової допомоги №25-07/24, відповідно до умов договору адвокат приймає до свого виконання доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту на умовах договору професійну правничу допомогу у справі №914/1707/24 у судах всіх інстанцій, а клієнт зобов`язується оплатити надану йому правничу допомогу, а також відшкодувати адвокату фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 3.1 вищевказаного договору передбачено, що порядок обчислення гонорару фіксований розмір.

Розмір гонорару становить один розмір мініиальної заробітної плати у суді кожної інстанції, незалежно від кількості та обсягу підготовлених процесуальних документів та часу, витраченого на їх підготовку та подання, а також від кількості і тривалості судових засідань тощо (п. 3.2 договору).

Згідно п. 3.3.1 клієнт сплачує гонорар на підставі цього договору у безготівковому порядку на банківський рахунок, відкритий на ім`я адвокати.

У п. 3.3.2 визначено строки оплати гонорару:

-за правову допомогу у суді першої інстанції адвокатські послуги надаватимуться після попередньої виплати гонорару;

-за правову допомогу в суді апеляційної інстанції гонорар сплачується протягом 7 днів з дня відкриття апеляційного провадження.

До клопотання відповідачем долучено копію квитанції №АНСН-841В-98СЕ-ХХКМ від 26.07.2024 як доказ оплати адвокату Єсіпову І.А. за надану правничу допомогу в суді першої інстанції.

Виконані адвокатом роботи з надання відповідачу правничої допомоги у суді апеляційної інстанції обумовлені пунктом 3.2 договору та полягали у вивченні апеляційної скарги, підготовці та поданні відзиву на апеляційну скаргу та участі у судовому засіданні.

До клопотання відповідачем долучено копію квитанції №А2АА-7Х3С-2Х6С-Р476 від 07.11.2024 як доказ оплати адвокату Єсіпову І.А. за надану правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Матеріалами справи підтверджено, що документи, які подавались до суду від імені відповідача, підписані адвокатом Єсіповим І.А. та надсилались ним особисто до суду та позивачу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги наведені вище правові норми, надавши оцінку поданим заявником (відповідачем) доказам на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності) до предмета спору, справедливості та розумності таких витрат, колегія суддів констатує наявність правових підстав для стягнення з позивача понесених відповідачем витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн. за розгляд справи судом першої інстанції та 8 000, 00 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою.

Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 у справі №914/1707/24.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки, суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 244, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Львівського обласного центру зайнятості від 28.10.2024 (вх. № 01-05/3071/24 від 29.10.2024)- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2024 у справі № 914/1707/24 - залишити без змін.

3. Стягнути з Львівського обласного центру зайнятості (адреса: Україна, 79033, Львівська обл., місто Львів, вул. Бортнянського Д., будинок 11а; ідентифікаційний код 03491180) на користь Фізичної особи-підприємця Озерової Анастасії Віталіївни (адреса: АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

4. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

5. Господарському суду Львівської області видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

7. Матеріали справи № 914/1707/24 повернути Господарському суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 20.12.2024.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.