Постанова
від 16.12.2024 по справі 916/1292/24
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1292/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Тунік В.М.

від Фонду державного майна України: Кравченко Ю.В.,

від Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця: Лужбіна Н.Б.,

від Дочірнього підприємства Клінічний санаторій ім. Горького Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця: Корнілова Л.І.,

від Виконавчого комітету Одеської міської ради: не з`явився

від Київської районної адміністрації Одеської міської ради: не з`явився

від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2024 року, суддя в І інстанції Мостепаненко Ю.І., повний текст якого складено 15.07.2024, в м. Одесі

у справі: №916/1292/24

за позовом: керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до відповідачів:

1.Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця

2.Виконавчого комітету Одеської міської ради

3.Київської районної адміністрації Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача-1: Дочірнього підприємства Клінічний санаторій ім. Горького Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця

про усунення перешкод

В С Т А Н О В И В:

В березні 2024 року керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, в якій просив суд усунути перешкоди власнику - державі в особі Фонду державного майна України у володінні, користуванні та розпорядженні об`єктом нерухомого майна у вигляді підвального приміщення, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту № 56508 (ПРУ), загальною площею 169,5 кв. м, яке розташовується у нежитловій будівлі - клубі (літера Ж), що входить до складу будівель санаторію ім. Горького, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, шляхом:

-визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000 Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: Фонтанська дорога, 165;

-визнання незаконним та скасування розпорядження Київської районної адміністрації №434 від 26.05.2008 Про упорядкування адреси будівель санаторію ім. Горького по вул. Фонтанська дорога, 165;

-визнання недійсним (нечинним) та скасування свідоцтва про право власності №010076 від 20.10.2000, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради ЗАТ ЛОЗ профспілок України на будівлі санаторію ім. Горького, загальною площею 14 449 кв. м, за адресою: м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165;

-визнання недійсним (нечинним) та скасування свідоцтва про право власності від 05.06.2008 серії САВ № 823069, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради ЗАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, загальною площею 15986,5 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165;

-визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Турецького О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.03.2021 (індексний номер рішення: 57406565), на підставі якого за ПрАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофоздоровниця зареєстровано право власності на будівлі клінічного санаторію ім. Горького, загальною площею 13805,9 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165;

-зобов`язання ПрАТ ЛОЗ профспілок п. України Укрпрофоздоровниця (код ЄДРПОУ 02583780) повернути державі в особі Фонду державного майна України протирадіаційне укриття загальною площею 169,5 кв. м, яке розташовується у нежитловій будівлі - клубі (літера Ж), що входить до складу будівель санаторію ім. Горького, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підвальне приміщення нежитлової будівлі- клубу (літера Ж), площею 169,5 кв.м є захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 56508. Вказаний об`єкт цивільної оборони - ПРУ № 56508, який вбудований в нежитлову будівлю - клуб (літера Ж) та зареєстрований на праві приватної власності за ПрАТ ЛОЗ професійних спілок України Укрпрофоздоровниця, є державною власністю за законом та визначено Фонд державного майна України в якості уповноваженого державою органу на здійснення повноважень власника спірного майна. Однак, вказаний об`єкт неправомірно, без згоди уповноваженого на це державою органу (Фонду державного майна України) передано у власність ЗАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофоздоровниця, а в наступному зареєстровано за ПрАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофоздоровниця.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.07.2024 у справі №916/1292/24 відмовлено у задоволенні позову.

Судове рішення мотивоване тим, що предметом спору даній справі є саме усунення перешкод власнику - державі в особі Фонду державного майна України у володінні, користуванні та розпорядженні спірним об`єктом нерухомого майна, тобто поданий у даній справі позов є негаторним, а тому у даній справі підлягають дослідженню обставини щодо наявності або відсутності у держави в особі ФДМУ факту володіння спірним майном. Між тим, виходячи з наявних матеріалів справи, зокрема, з відомостей Державного реєстру щодо спірного об`єкту нерухомого майна, держава в особі позивача, в інтересах якої прокурор звернувся до суду, не є володільцем спірного нерухомого майна, оскільки спірне нерухоме майно наразі зареєстроване за відповідачем-1 ПрАТ ЛОЗ профспілок п. України Укрпрофоздоровниця. Ані прокурором, ані позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин наявності у позивача володіння майном, які, з огляду на приписи практики Великої Палати Верховного Суду є визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів.

За таких обставин, заявлений прокурором негаторний позов про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні спірним об`єктом нерухомого майна захисною спорудою цивільного захисту, в контексті зазначених обставин справи, є таким, що не спрямований на ефективне відновлення права держави на спірне нерухоме майно, а відтак обраний прокурором спосіб захисту прав держави в особі позивача не є належним.

Крім того, суд зауважив, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Турецького О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.03.2021 (індексний номер рішення: 57406565), на підставі якого за ПрАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофоздоровниця зареєстровано право власності на будівлі клінічного санаторію ім. Горького, загальною площею 13805,9 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, заявлені прокурором за відсутності визначення Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, в якості відповідача у справі, що також унеможливлює задоволення позовних вимог в цій частині, адже таке задоволення порушує права Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області на захист своїх прав під час судового розгляду.

01.08.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури, в якій останній просить рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2024 у справі №916/1292/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає ,що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння.

Тому негаторний позов є ефективним способом захисту у випадку протиправного зайняття приватними особами об`єктів, які не можуть передаватись у приватну власність.

У даному випадку реєстрацією права власності на нежитловий будинок-клуб (літера «Ж») у складі будівель санаторію ім. Горького, розташованого по вул. Фонтанська дорога, 165 у місті Одесі, до складу якого входить підвальне приміщення, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту, порушено законодавчо встановлені обмеження щодо набуття прав власності третіми особами на обмежено оборотоздатне державне майно.

Захисна споруда цивільного захисту в силу положень ч. 2 ст. 178 ЦК України є обмежено оборотоздатною річчю, позаяк не може відчужуватись із державної чи комунальної власності у приватну.

Таким чином, користування та розпорядження приватним власником сховищем з порушенням законодавства, що передбачало заборону на передання таких об`єктів у приватну власність, потрібно розглядати як порушення права власності держави, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідним майном, навіть якщо приватний власник зареєстрував своє «право» приватної власності на цей об`єкт.

У відзиві на апеляційну скаргу Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій ім. Горького» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Зокрема, третя особа зазначає, що Прокурор в-друге звертається до суду з тими самими вимогами, не вважаючи, що фактично існує рішення суду, яке набрало законної сили, відповідно до якого прокуратурі відмолено у визнанні незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000.

Вимога про зобов`язання ПрАТ ЛОЗ профспілок п. України «Укрпрофоздоровниця» повернути вказане протирадіаційне укриття державі в особі Фонду державного майна України не може бути виконана без виділення захисної споруди в натурі (про це також зазначає ФДМУ у своєму листі №1084-24 від 12.02.2024), без висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об`єкта нерухомого майна та укладання договору про проведення технічної інвентаризації.

Вказує, що 16.08.2024 року рішенням Наглядової Ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» № Р20-1 погоджена мирова угода у судової справі №916/1292/24 щодо добровільної передачі частини нежитловій будівлі - клубі (літера «Ж»), а саме, підвального приміщення загальною площею 169,5 кв. м, яке є спорудою цивільного захисту протирадіаційним укриттям № 56508, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165.

Додатково звертає увагу, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03.06.2022 у справі №757/12872/22-к винесено заборону відчуження та розпоряджання, накладено арешт на нерухоме майно; ухвалою Печерського районного суду міста Києва від. 17.11.2021 у справі №757/60444/21-1 накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування нерухомим майном. ПАТ «Укрпрофоздоровниця» 05.09.2024 року звернувся з листом до Офісу Генеральної прокуратури за №04.07/532 щодо зняття арешту частини нежитловій будівлі - клубі (літера «Ж»), а саме, підвального приміщення загальною площею 169,5 кв. м, яке є спорудою цивільного захисту протирадіаційним укриттям № 56508, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, для можливої передачі даного об`єкту державі.

У відзиві на апеляційну скаргу Фонд державного майна України погоджується із доводами, викладеними скаржником в апеляційній скарзі та просить задовольнити апеляційну скаргу прокурора, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2024 у справі №916/1292/24 та в подальшому призначено справу до розгляду на 26.11.2024 о 12:00.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.11.2024 оголошено перерву в розгляді апеляційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2024 у справі №916/1292/24 до 16.12.2024 о 14:30.

В засідання суду апеляційної інстанції 16.12.2024 прийняли участь прокурор, а також представники Фонду державного майна України, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця та Дочірнього підприємства Клінічний санаторій ім. Горького Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця. Представники Виконавчого комітету Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області не з`явилися, про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

При цьому, в судовому засіданні 16.12.2024 представником Фонду державного майна України було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, яке мотивоване перебуванням сторін на стадії укладення мирової угоди.

Протокольною ухвалою суду апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи та дотримання балансу інтересів учасників справи. При цьому, суд зауважив, що матеріали справи містять рішення Наглядової Ради ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» про погодження мирової угоди у справі №916/1292/24 щодо добровільної передачі частини нежитловій будівлі - клубі (літера «Ж»), а саме, підвального приміщення загальною площею 169,5 кв. м, яке є спорудою цивільного захисту протирадіаційним укриттям № 56508, яке датовано ще 16.08.2024 і станом на сьогодні вказана мирова угода не підписана саме з боку Фонду.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представників Виконавчого комітету Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів в суді апеляційної інстанції.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.10.2000 №635 Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім.Горького, розташовані за адресою: Фонтанська дорога, 165 вирішено:

- Управлінню правового контролю у встановленому порядку оформити та видати закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця свідоцтво про право власності на будівлі санаторію ім.Горького, розташовані за адресою: Фонтанська дорога, 165;

- ЗАТ Укрпрофоздоровниця зареєструвати право власності на зазначений об`єкт в ОМБТІ та РОН.

На підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.10.2000 №635 Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво №010076 від 25.10.2000, згідно з яким об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, який складається з А, Б, В, Г, Д, Е, Е1, Е2, Ж, З, И, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ш, Щ,Ю, Э, Я, Э5, Ь1, Ъ1, Я2, Я1, Э1, Э2, Э3, Э4, Э5, У1, У2, У3, У4, У5, Ц3, Ц2, Ц1, загальною площею 14 449 кв.м., відображених у технічному паспорті від 22.09.2000, належить на праві колективної власності Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця.

Розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради №434 від 26.05.2008р. Про упорядкування адреси будівель санаторію ім.Горького по вул. Фонтанська дорога, 165, упорядковано адресу будівель санаторію ім.Горького, що складаються із будівель літ. А, А1, Б, В, Г, Д, Е, Е1, Е2, Е3, Е4, Е5, Є, Є2, Є3, Є4, Є6, Ж, З, З1, И, Й, К, Л, М, Н, Н1, Н2, О, П, Р, С, Ф, Щ, Щ3, Ъ, Ъ1, Ъ2, Ь, Ь1, Ю, Ю1, Ю2, ЮЗ, Ю4, Ю5, Ю6, Я, Я1, Я2, І, IV, V, VІ, розташованих на земельній ділянці, наданій відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих №806 від 24.09.1956 року, під будинки відпочинку та санаторії, які належать дочірньому підприємству Клінічний санаторій ім. Горького ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця, - Фонтанська дорога, 165.

05.06.2008 Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності на будівлі клінічного санаторію ім. Горького серія САВ №823069, яким посвідчено, що об`єкт, який розташований за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 165, в цілому, дійсно належить Закритому акціонерному товариству лікувально - оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця, на праві приватної власності. Об`єкт в цілому складається з будівель літ. А, літ. А1, літ. Б, літ. В, літ Г, літ. Д, літ. Е, літ. Е1, літ. Е2, літ. Е3, літ. Е4, літ. Е5, літ. Є,літ. Є2, літ. Є3, літ. Є4, літ. Є6, літ. Ж, літ. З, літ. З1, літ. И, літ. Й, літ. К, літ. Л, літ. М, літ. Н, літ. Н1, літ. Н2, літ. О, літ. П, літ. Р, літ. С, літ. Ф, літ. Щ, літ. Щ3, літ. Ъ, літ. Ъ1, літ. Ъ2, літ. Ь, літ. Ь1, літ. Ю, літ. Ю1, літ. Ю2, літ. Ю3, літ. Ю4, літ. Ю5, літ. Ю6, літ. Я, літ. Я1, літ. Я2, загальною площею 15986,5 кв.м. відображених у технічному паспорті від 03.03.2008. Свідоцтво видане на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 26.05.2008 №434; замість свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради від 25.10.2000р. №010076, зареєстрованого ОМБТІ та РОН від 01.11.2000 під №11неж - стор. 40 - р№997.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2017 у справі №14/17-4268-2011 за позовом Керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідачів: Виконавчого комітету Одеської міської ради; Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"; Київської районної адміністрації Одеської міської ради про:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000р. Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165;

- визнання незаконним та скасування свідоцтва №010076 від 25.10.2000р. про право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі загальною площею 14449м2 за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 165;

- визнання незаконним та скасування Розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради №434 від 26.05.2008р. „Про упорядкування адреси будівель санаторію ім. Горького по вул. Фонтанська дорога, 165;

- визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності серії САВ№823069 від 05.06.2008р. на будівлі санаторію ім. Горького, які складаються з будівель за літ. „А, літ. „А1, літ. „Б, літ. „В, літ. „Г, літ. „Д, літ. „Е, літ. „Е1, літ. „Е, літ. „ЕЗ, літ Е4, літ. Е5, літ. „Є, літ. „Є2, літ. „Є3, літ. Є4, літ.Є6, літ. „Ж, літ. „З, літ. „З1, літ. „И, літ. „Й, літ. „К, літ. „Л, літ. „М, літ. „Н, літ. „Н1, літ. „Н2, літ. „О, літ. „П, літ. „Р, літ. „С, літ. „Ф, літ. „Щ, літ. „Щ3, літ. „Ъ, літ. „Ъ1, літ. „Ъ2, літ. „Ь, літ. „Ь1, літ. „Ю, літ. „Ю1, літ. „Ю2, літ. „Ю3, літ. „Ю4, літ. „Ю5, літ. „Ю6, літ. „Я, літ. „Я1, літ. „Я2, загальною площею 15986,5м2 розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165;

- визнання за державою в особі Фонду Державного майна України права власності на будівлі санаторію ім. Горького загальною площею 15986,5м2, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, зазначені у свідоцтві серії САВ№823069 від 05.06.2008р., -

у задоволенні позову Керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №14/17-4268-2011 апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2017р. по справі №14/17-4268-2011 залишено без змін.

При цьому, у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №14/17-4268-2011 встановлені обставини, що спірне майно є державним майном, яке в свою чергу, неправомірно без згоди уповноваженого на це державою органу (а саме Фонду державного майна України) передано у власність ЗАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофздравниця.

02.02.2021 Комісією у складі: заступника голови Київської районної адміністрації Одеської міської ради Круглова С.Г., головного спеціаліста з питань цивільного захисту Київської районної адміністрації Одеської міської ради Демешина В.В., провідного фахівця Київського районного відділу у м. Одесі ГУ ДСНС України в Одеській області майора служби цивільного захисту Шморгала С.В. складений акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №56508, згідно з яким за результатами перевірки встановлено: протирадіаційне укриття, місткістю на 200 осіб загальною площею 115 кв.м., вбудоване в 2-х поверхову будівлю, загальний стан захисної споруди технічний стан не визначався, санітарний стан незадовільний, приміщення частково захаращені, сухі., для господарських, культурних та побутових потреб не використовується. Станом на 02.02.2021 протирадіаційне укриття №56508 оцінюється як неготове до використання за призначенням.

Рішенням Правління Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця №П3-12р від 09.03.2021 Про нерухоме майно ДП Клінічний санаторій ім.Горького:

- з метою розвитку та поширення послуг з медичної реабілітації, що призведе до покращання фінансового стану оздоровниці, в тому числі, в умовах карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2 в 2020 році, надано дозвіл та доручено директору ДП Клінічний санаторій ім. Горького ПрАТ Укрпрофоздоровниця Малихіній Т.І. здійснити комплекс заходів з виділення частки нерухомого майна - водогрязелікувальні, літ.Н, з майнового комплексу ДП Клінічний санаторій ім. Горького, право власності на який підтверджено Свідоцтвом про право власності на будівлі клінічного санаторію ім. Горького, що видане виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 26.05.2008 року №434, замість свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради від 25.10.2000 року №010076, зареєстрованого ОМБТІ та РОН від 01.11.2000 року під №11неж - стор. 40 - р№997, та Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.08.2020 року з індексним номером 219388391, змінивши призначення будівлі на Медично-реабілітаційний центр та внесенням її до Державного реєстру прав у встановленому порядку.

- після здійснення заходів, зазначених у пункті 1 цього рішення, вирішено дозволити ДП Клінічний санаторій ім.Горького відкрити відповідне реабілітаційне відділення у встановленому порядку.

31.03.2021 державним реєстратором прав на нерухоме майно Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Турецьким Олександром Сергійовичем, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 30.03.2024 за реєстраційним номером 44827157 для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на Медично-реабілітаційний центр Клінічного санаторію ім.Горького, що розташований: Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога, будинок 163, та документів, поданих для проведення державної реєстрації прав, прийнято рішення №57406324 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на Медично-реабілітаційний центр Клінічного санаторію ім.Горького, що розташований Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога, будинок 163, за суб`єктом: Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №56508 від 20.04.2022 за результатами перевірки встановлено: протирадіаційне укриття, місткістю на 200 осіб загальною площею 115 кв.м., вбудоване в 2-х поверхову будівлю, загальний стан захисної споруди технічний стан не визначався, санітарний стан незадовільний, приміщення частково захаращені, сухі, для господарських, культурних та побутових потреб не використовується. Станом на 20.04.2022 протирадіаційне укриття №56508 оцінюється як неготове до використання за призначенням.

У листі від 10.10.2022 №80 ДП Клінічний санаторій ім.Горького на лист Київської районної адміністрації Одеської міської ради №01-12/434 від 29.09.2022 повідомлено, що ДП Клінічний санаторій ім.Горького ПрАТ Укрпрофоздоровниця, розташоване за адресою: м.Одеса, вул .Фонтанська дорога, 165, не працює з грудня 2021 року та не має можливості привести в готовність захисну споруду протирадіаційне укриття №56508, тому просило розглянути питання про виділення коштів для проведення робіт, необхідних для приведення протирадіаційного укриття № 56508 за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 165 у готовність до використання за призначенням.

Листом від 16.01.2023 №356ВИХ-23 прокуратура звернулась до ДП Клінічний санаторій ім.Горького про надання паспорту на будівлю, у якій розташована захисна споруда цивільного захисту №56508, виготовлений до набуття права власності на вказане майно ПрАТ Укрпрофоздоровниця.

Листом від 01.09.2023 №6566ВИХ-23 прокуратура звернулась до відповідача-1 про надання документів, що свідчать про обліковування на балансі санаторію захисної споруди №56508 та всі наявні документи, що стосуються снування вказаної споруди.

З наявного в матеріалах справи листа Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради від 22.09.2023 №08.1-11/724 у відповідь на лист прокуратури від 01.09.2023 №6557ВИХ-23 повідомлено, що згідно паспортних даних протирадіаційне укриття належить державному підприємству Клінічний санаторій ім. М. Горького ПрАТ Укрпрофоздоровниця, дата прийняття в експлуатацію 16.11.1952, вбудоване в двоповерхову будівлю, має два входи, загальною площею 115 м.кв.

З наявного в матеріалах справи листа ГУ ДСНС в Одеській області №6001.3-6854/6010 від 25.09.2023 на лист прокуратури від 01.09.2023 №6556ВИХ-23 щодо надання інформації відносно захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №56508, Головне управління повідомлено, що за даними загальнодержавного електронного обліку захисних споруд цивільного захисту Одеської області (який ведеться з 2007 року), заснованого на даних паперового обліку (книги обліку захисних споруд) захисних споруд цивільного захисту Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної (військової) адміністрації, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, обліковується захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття №56508, балансоутримувач - ДП Клінічний санаторій ім. Горького, форма власності - державна, орган управління - Федерація професійних спілок України. Під час проведення та складання актів останніх оцінок готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №56508 від 20.04.2022, балансоутримувачем було відмовлено у підписані акту з посиланням на те, що захисна споруда перебуває у приватної власності без надання на це підтверджуючих документів.

З листа РВ ФДМ України по Одеській та Миколаївській областях від 25.09.2023 №10-10-03699 у відповідь на лист від 01.09.2023 №6559ВИХ-23 повідомлено, що захисна споруда цивільного захисту №56508, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, на обліку та у сфері управління Регіонального відділення не перебуває.

З листа Київської районної адміністрації від 25.01.2024 №187/01-11 у відповідь на лист прокуратури від 22.01.2024 №551ВИХ-24 щодо захисної споруди цивільного захисту № 56508, яка розташована за адресою м.Одеса, вул.Фонтанська дорога 165, (санаторій ім.Горького) в межах компетенції повідомлено, що у зв`язку з перебуванням на території санаторію третіх осіб, доступ до споруди на теперішній час обмежений, у зв`язку з чим здійснити перевірку загальної площі споруди, її оснащення та технічний стан на теперішній час не вбачається можливим.

У листі від 15.04.2004 №38 ДП Клінічний санаторій ім.Горького ПрАТ Укрпрофоздоровниця звернулось до відповідача-1 з проханням винести на розгляд Правління та Наглядової Ради питання про добровільну передачу державі в особі Фонду державного майна України шляхом укладання мирової угоди об`єкта нерухомого майна у вигляді підвального приміщення загальною площею 169,5 кв.м., яке є спорудою цивільного захисту протирадіаційним укриттям №56508, яке розташовується у нежитловій будівлі клубі (літера Ж), що входить до складу будівель санаторію ім.Горького, за адресою: м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165.

Рішенням Наглядової Ради ПрАТ Укрпрофоздоровниця від 18.04.2024 №Р9-9 Про укладання мирової угоди погоджено пропозицію ДП Клінічний санаторій ім. Горького ПрАТ Укрпрофоздоровниця щодо часткового визнання позовних вимог шляхом укладення мирової угоди в межах справи №916/1292/24 за позовом керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України щодо добровільної передачі частини нежитлової будівлі - клубу літера Ж, а саме, підвального приміщення загальною площею 169,5 кв.м., яке є спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 56508, розташованого, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, право власності на яке підтверджене Свідоцтвом про право власності від 05.06.2008, серія САВ №823069, виданого на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 26.05.2008 року №434, замість Свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради від 25.10.2000 №010076, та підтверджене витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.03.2021 №250785440, за умови відсутності обтяжень та обмежень щодо зазначеного нерухомого майна.

З наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №361893173 від 15.01.2024 вбачається, що об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2326515351101 - будівлі клінічного санаторію ім. Горького, загальна площа (кв.м): 13 805,9 кв.м., складові частини об`єкта нерухомого майна: їдальня А; акумуляторна. А1; лікувальний корпус №2, Б; лікувально-спальний корпус №3, В; лікувальний корпус лабораторія №5; житловий спальний корпус №7, д; бювет, Е; приміщення, Е1; приміщення, Е2; насосна, ЕЗ; водомірний вузол, Е4; свердловина №2, Е5; майстерня, Є; РУ- 528, Є3; ТП-528, Є4; КПГС №9, С6; клуб, Ж; житловий спальний корпус №17, З; підсобне, З1; лікувально-спальний корпус, И; газовий обліковий вузол, Й; житловий спальний корпус №18, К; житловий корпус, Л; адміністративний корпус, М; житловий спальний корпус №6, О; житловий спальний корпус №8, П; житловий домік № 1, Р; житловий домік № 2, Ф; житловий спальний корпус №19, С; підсобне, Щ; вбиральня, Щ3; топочна № 1,2, Ю4; топочна № 5, Ю5; топочна №3,4, Ю6; - за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога (вулиця Перекопської дивізії), будинок 165, - належить на праві власності Приватному акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця, розмір частки: 1/1.

З наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №365935358 від 15.02.2024 вбачається, що об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1807804351101 - будівлі клінічного санаторію ім. Горького, загальна площа (кв.м): 15 117,5 кв.м., складові частини об`єкта нерухомого майна: їдальня А; акумуляторна. А1; лікувальний корпус №2, Б; лікувально-спальний корпус №3, В; лікувальний корпус лабораторія №5,Г; житловий спальний корпус №7, Д; бювет, Е; насосна, ЕЗ; водомірний вузол, Е4; свердловина №2, Е5; РУ-528, Є3; ТП-528, Є4; КПГС №9, Є6; клуб, Ж; житловий спальний корпус №17, З; підсобне, З1; газовий обліковий вузол, Й; лікувально-спальний корпус, И; житловий спальний корпус №18, К; адміністративний корпус, М; водогрязелікувальня, Н; житловий спальний корпус №6, О; житловий спальний корпус №8, П; житловий домік № 1, Р; житловий домік № 2, Ф; житловий спальний корпус №19, С; вбиральня, Щ3; топочна № 1,2, Ю4; топочна № 5, Ю5; топочна №3,4, Ю6; підсобне, Щ; житловий корпус, Л, майстерня, Є; приміщення, Е1; приміщення, Е2 - за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Фонтанська дорога (вулиця Перекопської дивізії), будинок 165, - закрито. Підстава: поділ об`єкта нерухомого майна.

В матеріалах справи також наявні:

-Акти інвентаризації захисної споруди №56508 від 28.10.2000, від 17.05.2002 та від 21.05.2003;

- Паспорт протирадіаційного укриття №56508 від жовтня 2007;

- Довідка ДП Клінічний санаторій ім. Горького від 23.02.2009 №35, згідно з якою сховище ПРУ №56508 включено до статутних фондів та знаходиться на балансі ДП Клінічний санаторій ім. Горького;

- Акти перевірки захисної споруди №56508 від 11.05.2006, від 13.09.2007 та від 20.01.2009;

- Акт комплексної перевірки захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаційного укриття (ПРУ) т№56508 від 25.01.2012;

- Акт комплексної перевірки протирадіаційного укриття №56508 від 26.02.2015, від 29.09.2016;

- Акти комплексної перевірки сховища №56508 від 16.04.2018, згідно з яким сховище за адресою: м. Одеса,Ю Фонтанська дорога, 165, власник (балансоутримувач) ДП Клінічний санаторій ім.Горького, - не готове для укриття людей;

- Технічний паспорт від 03.03.2008 реєстровий номер 11неж.-40-р997 на громадський будинок за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, з якого вбачається приміщення під літ. Ж - підвал загальною площею 169,5 кв.м.;

- Технічний паспорт від 28.12.2018 на громадський будинок будівлі клінічного санаторію ім.Горького за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, з якого вбачається приміщення під літ. Ж - підвал загальною площею 169,5 кв.м.;

- Технічний паспорт від 16.07.2020, інвентаризаційна справа №107-н/20 на будівлі клінічного санаторію ім.Горького за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, з якого вбачається приміщення під літ. Ж - підвал загальною площею 169,5 кв.м.;

- паспорт сховища (протирадіаційного укриття) №56508, адреса сховища: м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, 165;

- Висновок про поділ на 2 самостійних об`єкта нерухомості за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 165, р-н Київський №023.21/інв від 26.03.2021.

Прокурор зазначив, що спірне підвальне приміщення нежитлової будівлі - клубу (літера Ж), площею 169,5 кв.м є захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № 56508, є державною власністю за законом. Однак, вказаний об`єкт неправомірно, без згоди уповноваженого на це державою органу (Фонду державного майна України) передано у власність ЗАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофоздоровниця, а в наступному зареєстровано за ПрАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофоздоровниця, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що Фонд державного майна України не є володільцем спірного нерухомого майна, оскільки спірне нерухоме майно наразі зареєстроване за ПрАТ ЛОЗ профспілок п. України Укрпрофоздоровниця, а за таких обставин, заявлений прокурором негаторний позов в інтересах Фонду про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні спірним об`єктом нерухомого майна захисною спорудою цивільного захисту, в контексті зазначених обставин справи, є таким, що не спрямований на ефективне відновлення права держави на спірне нерухоме майно, а відтак обраний прокурором спосіб захисту прав держави в особі позивача не є належним.

Судова колегія не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України.

Відповідно до абзаців 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.03.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України. Предметом даного позову є усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту.

Прокурор зазначає, що правовідносини, пов`язані з використанням державного майна, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а тому неправомірне, всупереч закону набуття речових прав на нього не відповідає суспільному інтересу та є підставою для представництва прокурором інтересів держави. Крім того, з огляду на воєнний стан в Україні забезпечення захисту населення від надзвичайних ситуацій та негативних наслідків бойових дій шляхом створення умов для перебування громадян у сховищі становить значний суспільний інтерес.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно пунктів 1, 3, 4, 5 частини першої статті 4 Закону України «Про Фонд державного майна України», до основних завдань ФДМ України належать, зокрема, реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна; управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Частинами 1, 2 статті 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

З огляду на викладене, суд вказує, що Фонд державного майна України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, у листі від 17.01.2024 №415ВИХ-24 Київська окружна прокуратура міста Одеси просила Фонд державного майна України повідомити про вжиті заходи щодо захисту інтересів держави, у тому числі у судовому порядку, спрямовані на повернення захисної споруди цивільного захисту №56508 до державної власності.

У повідомленні від 25.03.2024 №2248ВИХ-24 в порядку п.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру Київська окружна прокуратура міста Одеси повідомила Фонд державного майна, що Київською окружною прокуратурою міста Одеси підготовлено позовну заяву до Господарського суду Одеської області в інтересах держави особі Фонду державного майна України до ПрАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофоздоровниця, виконавчого комітету Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, розпорядження, визнання недійсними (нечинними) та скасування свідоцтв про право власності, скасування рішення державного реєстратора та зобов`язання повернути протирадіаційне укриття № 56508 державі в особі Фонду державного майна України. Позовна заява найближчим часом буде скерована до суду для розгляду по суті.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором дотримано порядок, встановлений ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та підтверджено належним чином підстави для представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України.

Щодо суті спору.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору у даній справі є усунення перешкод власнику - державі в особі Фонду державного майна України у володінні, користуванні та розпорядженні об`єктом нерухомого майна у вигляді підвального приміщення, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту № 56508 (ПРУ), загальною площею 169,5 кв. м, яке розташовується у нежитловій будівлі - клубі (літера Ж), що входить до складу будівель санаторію ім. Горького, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, шляхом:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000 Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: Фонтанська дорога, 165;

- визнання незаконним та скасування розпорядження Київської районної адміністрації № 434 від 26.05.2008 Про упорядкування адреси будівель санаторію ім. Горького по вул. Фонтанська дорога, 165;

- визнання недійсним (нечинним) та скасування свідоцтва про право власності № 010076 від 25.10.2000, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради ЗАТ ЛОЗ профспілок України на будівлі санаторію ім. Горького, загальною площею 14449 кв. м, за адресою: м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165;

- визнання недійсним (нечинним) та скасування свідоцтва про право власності від 05.06.2008 серії САВ № 823069, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради ЗАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, загальною площею 15986,5 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165;

- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Турецького О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.03.2021, на підставі якого за ПрАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофоздоровниця зареєстровано право власності на будівлі клінічного санаторію ім. Горького, загальною площею 13805,9 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165;

- зобов`язання ПрАТ ЛОЗ профспілок п. України Укрпрофоздоровниця повернути вказане протирадіаційне укриття державі в особі Фонду державного майна України.

Підставою позову прокурором визначено, що реєстрацією права власності на нежитловий будинок-клуб (літера «Ж») у складі будівель санаторію ім. Горького, розташованого по вул. Фонтанська дорога, 165 у місті Одесі, до складу якого входить підвальне приміщення, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту, порушено законодавчо встановлені обмеження щодо набуття прав власності третіми особами на обмежено оборотоздатне державне майно.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000 «Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: Фонтанська дорога, 165» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» видане свідоцтво про право власності №010076 від 20.10.2000 на будівлі, загальною площею 14449 кв. м, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, зокрема, на об`єкт колективної власності, до складу якого увійшла також спірна нежитлова будівля - клуб під літерою «Ж».

За спірним майном у вигляді підвального приміщення, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту № 56508 (ПРУ), загальною площею 169,5 кв. м, за санаторієм ім. Горького було закріплено правовий статус майна державної форми власності та визначено Фонд державного майна України в якості уповноваженого державою органу на здійснення повноважень власника спірного майна, що встановлено судом та викладено у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №14/17-4268-2011, а також у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №2-5970/11 та не підлягає доказуванню під час розгляду цієї справи у відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України, адже у вказаних справах брали участь ті самі особи, що і в даній справі.

При цьому, статус усього майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР (до яких відносяться і профспілкові організації), як державного, неодноразово підтверджений і правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 11.04.2019 у справі №30/5009/7730/11, від 30.01.2019 у справі №916/1326/17.

Спірне підвальне приміщення нежитлової будівлі-клубу під літерою «Ж», площею 169,5 кв.м є захисною спорудою цивільного захисту протирадіаційним укриттям №56508З, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- за інформацією ПрАТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» від 17.10.2023 №04-07/793 та ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» від 09.08.2007 №154, від 23.02.2009 №35 та від 27.09.2023 №134 зазначена захисна споруда цивільного захисту входить до складу будівель санаторію, які належать на праві власності ПрАТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця», та знаходиться на балансі і на праві господарського відання ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ЗАТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Так, у зазначених листах вказано, що у двоповерховій будівлі клубу (літера «Ж») за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165, наявні підвальні приміщення, загальною площею 169,5 кв.м. Вказана інформація також підтверджується даними технічних паспортів від 03.03.2008, виготовленого КП «ОМБТІ та РОН», від 28.12.2018, виготовленого ТОВ «Пром-строй ЛТД», від 16.07.2020, виготовленого ФОП Заікіною Н.П. на замовлення власника нежитлових будівель санаторію ім. М. Горького - ЗАТ ЛОЗ профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Вказана захисна споруда цивільного захисту №56508 (ПРУ) має статус об`єкта цивільного захисту із часу введення її в експлуатацію у 1952 році, про що свідчить облікова картка протирадіаційного укриття, а також паспорти захисної споруди цивільного захисту.

Аналогічний висновок щодо документів, які підтверджують статус об`єкту цивільної оборони викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.11.2023 у справі №918/1141/22.

Також з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що існування захисної споруди цивільного захисту підтверджується щорічними актами перевірок та оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №56508, які збереглись у Київській районній адміністрації Одеської міської ради за період з 2000 по 2024 роки.

Згідно із ч. 11 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України саме з моменту виключення захисної споруди із фонду споруд цивільного захисту вона втрачає статус захисної споруди цивільного захисту. Володіння, користування та розпорядження спорудами, які втратили статус захисних споруд цивільного захисту, здійснюється відповідно до закону.

За інформацією наданою ГУ ДСНС України в Одеській області від 25.09.2023 №6001,3-6854/6010 на загальнодержавному електронному обліку, починаючи з 2007 року, перебуває захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №56508.

Таким чином, з урахуванням зазначеної інформації, а також сукупності наявних для захисної споруди цивільного захисту властивостей (конструктивна відокремленість, розташування у підвалі, окремий вхід та вихід тощо), підвальне приміщення нежитлової будівлі - клубу (літера «Ж»), розташоване по вул. Фонтанська дорога, 165 у місті Одесі та визначене у вказаних технічних паспортах на будівлі санаторію ім. Горького, є захисною спорудою цивільного захисту №56508 та її площа становить 169,5 кв.м.

Вказана обставина щодо правового статусу спірного приміщення, захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття, не заперечуються з боку учасників справи.

Отже, спірне підвальне приміщення, площею 169,5 кв.м, що розташоване у нежитловій будівлі - клубу (літера «Ж») по вул. Фонтанська дорога, 165 у місті Одесі, є окремим самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, яке має належати до державної власності.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Цивільного кодексу види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Статтею 326 Цивільного кодексу України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Згідно зі статтею 345 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

У 2012 році законодавцем прийнято Кодекс цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 1 Кодексу, забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок.

У ст. 7 Кодексу визначено основні принципи здійснення цивільного захисту, серед яких зокрема вказано: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров?я та власності, а також виконання у воєнний час норм міжнародного гуманітарного права; пріоритетність завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров??я громадян; максимально можливого, економічно обгрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій; відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту.

Частиною 3 ст. 8 Кодексу основними завданнями єдиної державної системи цивільного захисту визначено створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації; захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

При цьому, засоби колективного та індивідуального захисту населення визначено складовою частиною засобів цивільного захисту (п. 13 ст. 1 Кодексу), а захисні споруди цивільного захисту визначено як інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту також належить протирадіаційне укриття (ПРУ) - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.

Судова колегія наголошує, що, з огляду на наведені норми, інтереси громади і суспільства щодо забезпечення цивільного захисту населення, зокрема у період воєнного часу, поза сумнівом, є переважаючими та пріоритетними у порівнянні з приватними інтересами власника нерухомого майна.

Так, ч. 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Судова колегія вважає, що приватизація протирадіаційного укриття не допускалася і на час включення до статутного фонду та оформлення права власності на будівлі санаторію ім. М. Горького за ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (свідоцтво про право власності №010076 від 20.10.2000).

За приписами ч. 2, 3 ст. 5 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» (в редакції чинній станом на 20.10.2000) не підлягали приватизації об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а саме об`єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій, обороноздатність держави, зокрема захисні та протирадіаційні споруди.

Частиною 6 ст. 5 Закону також встановлено, що Перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно п. 7 Додатку №2, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України №26-92 від 31.12.1992 «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається» від 31.12.1992 чинного станом на 20.10.2000), до таких об`єктів відносились захисні та протирадіаційні споруди.

Таким чином, захисна споруда цивільного захисту в силу положень ч. 2 ст. 178 ЦК України є обмежено оборотоздатною річчю, позаяк не може відчужуватись із державної чи комунальної власності у приватну.

Як зазначалося раніше, на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.10.2000 №635 Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво №010076 від 25.10.2000, згідно з яким об`єкт за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165 належить на праві колективної власності Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що всупереч приписам ч. 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, ч. 2, 3 ст. 5 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» (в редакції чинній станом на 20.10.2000), а також Декрету КМУ від 31.12.1992 №26-92 було здійснено реєстрацію права власності на нежитловий будинок-клуб (літера «Ж») у складі будівель санаторію їм. Горького в цілому, розташованого по вул. Фонтанська дорога, 165 у міст. Одесі, до складу якого входить підвальне приміщення, яке фактично є захисною спорудою цивільного захисту під обліковим записом №56508, оскільки порушено законодавчо встановлені обмеження щодо набуття прав власності Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця на обмежено оборотоздатне державне майно, адже така споруда відносилися до об`єктів, що не підлягали приватизації, і відповідно, можливості зміни власника не передбачали.

Слід наголосити, що керівник Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України вже звертався з позовом до відповідачів Виконавчого комітету Одеської міської ради; Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"; Київської районної адміністрації Одеської міської ради (справа №14/17-4268-2011) про:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.11.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №14/17-4268-2011, у задоволенні позову Керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України відмовлено повністю.

У постанові Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №14/17-4268-2011 встановлені обставини, що спірне майно є державним майном, яке в свою чергу, неправомірно без згоди уповноваженого на це державою органу (а саме Фонду державного майна України) передано у власність ЗАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофздравниця.

Тому, враховуючи, що згідно правових висновків, викладених у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №14/17-4268-2011, яка набрала законної сили 18.01.2018 санаторій ім. Горького є державною власністю України, то спірне майно підлягає поверненню до державної власності її власнику Фонду державного майна України.

Відповідно ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц зазначила, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України).

Вказані способи захисту порушеного права можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод у користуванні чи розпорядженні майном. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Визначальним у способі захисту порушеного права є його ефективність, тобто здатність відновити порушене право особи за одним остаточним рішенням суду без необхідності подальшого звернення до суду з новим позовом або вчинення інших дій, спрямованих на повне відновлення права, оскільки такий правовий стан не забезпечило судове рішення в його резолютивній частині.

Як встановлено судом вище, на момент виникнення спірних правовідносин існувала законодавча заборона на передання із державної у приватну власність споруд цивільного захисту, зокрема, сховища.

У даному випадку ефективним способом захисту порушеного права є пред`явлення негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 ЦК України про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні об`єктом цивільного захисту захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційного укриття під обліковим записом №565087 шляхом повернення такого об`єкту державі в особі Фонду державного майна України.

Правильність наведеного підходу підтверджує Верховний Суд в постанові від 08.11.2023 у справі №918/1141/22, зокрема в пункті 6.42, ухваленої у тотожних правовідносинах, пов`язаних з поновленням прав держави на захисну споруду цивільного захисту.

Так, Верховний Суд зазначив, що відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №910/8413/21, Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння.

Отже, колегією суддів Верховного Суду у зазначеній справі у тотожних правовідносинах звернуто увагу судів усіх інстанцій, що негаторний позов (тобто позов власника, спрямований на усунення порушені» належних йому правомочностей щодо такого майна, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном) є ефективним способом захисту у випадку протиправного зайняття приватними особами об`єктів, які не можуть передаватись у приватну власність.

З урахуванням того, що на момент виникнення спірних правовідносин існувала законодавча заборона на передання сховищ із державної у приватну власність, то користування та розпорядження приватним власником сховищем з порушенням законодавства, потрібно розглядати як порушення права власності держави, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідним майном, навіть якщо приватний власник зареєстрував своє «право» приватної власності на цей об`єкт.

Лише держава, в особі її законодавчого органу, є суб`єктом, уповноваженим визначати, які об`єкти цивільних прав підлягають обмеженню у цивільному обороті.

Правовий титул (правова підстава) виникнення речових прав володіння, користування, розпорядження такими об`єктами визначається нормативними актами, що мають юридичну силу закону, зокрема Конституцією України, Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Саме законодавчими актами забороняється перебування певних об`єктів власності Українського народу, державної та комунальної власності у приватній власності. У свою чергу неможливість існування у таких об`єктів приватного власника унеможливлює виникнення у них нового володільця.

Враховуючи правовий титул вказаних об`єктів у разі протиправної передачі їх у приватну власність, таке порушення необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням права держави на володіння відповідним майном.

Цивільне законодавство визначає право володіння як складову повноважень власника (ст. 317 ЦК України), як різновид речових прав на чуже майно (ч. 1 ст. 395 ЦК України) та як право, що виникає на договірних засадах.

Титул і правовий режим обмежено оборотоздатних об`єктів права власності, які не можуть набуватися приватними власниками, встановлений законодавством і до внесення відповідних змін до нього є невід`ємним та незмінним. Доки вказаний правовий титул зберігається, доти суб`єкт права власності зберігає також і повноваження правової охорони та захисту свого права. Реалізація такого права має відбуватися з урахуванням зазначених особливостей, які відмежовують обмежено оборотоздатні об`єкти цивільних прав від об`єктів, які можуть перебувати у приватній власності та у вільному обігу між приватними особами.

Фізичне зайняття обмежено оборотоздатних об`єктів та їх використання особою, яка з огляду на вимоги законодавства не могла набувати прав власності чи користування ними, не позбавляє права володіння ними дійсного власника таких об`єктів, але створює останньому перешкоди у здійсненні ним охоронюваного законом права користування своїм майном.

Навіть у випадку оформлення права приватної власності на виведені з цивільного обороту об`єкти нерухомого майна, такий власник не набуває статусу одноособового володільця спірним майном, оскільки за Українським народом зберігається його право на майно, що є об`єктом права власності народу, і таке право залишається неприпиненим.

Таким чином, з огляду на правовий режим вказаних об`єктів та законодавчі обмеження щодо їх обороту, належним способом захисту є негаторний позов згідно зі ст. 391 ЦК України.

Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння, у зв`язку з чим, на відміну від віндикаційного позову, негаторний може бути заявлений упродовж усього часу тривання порушення прав на об`єкти згаданої категорії, а не з часу, коли держава в особі відповідного органу довідалася чи могла довідатися про відповідні порушення.

Верховний Суд, розглядаючи справи у спорах, пов`язаних із протиправним переходом у приватну власність об`єктів з обмеженою оборотоздатністю дотримується саме такої правової позиції щодо належного способу захисту в подібних спорах, а саме:

- у постанові від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що позовну вимогу про зобов`язання повернути об`єкт права державної власності слід розглядати як негаторний позов (п. 46);

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц зазначено, що власник майна може вимагати усунення порушення його права власності, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути об`єкт.

Судова колегія зазначає, що висновок про те, що належному способу захисту прав держави у спірних правовідносинах відповідає заявлення саме негаторного позову цілком узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.06.2024 у справі № 918/744/23, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №910/8413/21, постанові від 27.11.2024 у справі № 922/221/24.

При цьому, судова колегія зазначає, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 у справі №14/17-4268-2011 у задоволенні позову прокурора про визнання незаконним свідоцтва про право власності та визнання за державою в особі Фонду Державного майна України права власності на будівлі санаторію ім. Горького загальною площею 15986,5м2, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165 було відмовлено саме з підстав пропуску строку позовної давності.

Разом з цим, як виснувано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21 приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення.

Звідси необхідність застосування наслідків спливу позовної давності у спірних правовідносинах судова колегія також вважає безпідставними.

Також відмова у задоволенні віндикаційного позову через обрання неналежного способу захисту не позбавляє позивача права заявити позов негаторний про повернення майна.

Висновки Великої Палати Верховного Суду аналогічного змісту також сформульовані у постановах від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц.

Судова колегія наголошує, що на даний час на території України проходять бойові дії та наносяться ракетні удари по об`єктам промисловості, інфраструктури та житловим будинкам. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України, громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання, гарантоване Конституцією України.

Тобто, держава повинна вживати заходів для створення належних умов для захисту життя і здоров`я людей від надзвичайних ситуацій, в тому числі від негативних наслідків ведення бойових дій.

До таких заходів відноситься, зокрема, забезпечення захисту населення від надзвичайних ситуацій та негативних наслідків бойових дій шляхом створення умов для перебування громадян у захисних спорудах цивільного захисту.

Інтереси громади і суспільства щодо забезпечення цивільного захисту населення, зокрема у період воєнного часу, поза сумнівом є переважаючими та пріоритетними у порівнянні з приватними інтересами відповідача, адже питання стосується життя та здоров`я людей.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що ефективним способом захисту у даному випадку є негаторна вимога про усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення захисної споруди цивільного захисту державі в особі Фонду державного майна України, про що правомірно заявив прокурор у своїй позовній заяві.

При цьому, спір у даній справі стосується виключно захисної споруди цивільного захисту - підвального приміщення, площею 169,5 кв.м, що розташоване у нежитловій будівлі - клубу (літера «Ж») по вул. Фонтанська дорога, 165 у місті Одесі., а не всієї будівлі.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що у зв`язку із належністю та ефективністю у спірних правовідносинах такого способу захисту порушеного права власності держави як негаторний позов, задоволення інших вимог у даному випадку не є необхідним.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у подібних правовідносинах у постанові від 27.11.2024 у справі № 922/221/24.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що пред`явлення вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 100), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29). У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц відступила від висновку у своїй постанові від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.17), де зазначалося про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу.

У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №912/2797/21, зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.

За вказаних обставин, оскільки визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000 Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: Фонтанська дорога, 165; визнання незаконним та скасування розпорядження Київської районної адміністрації №434 від 26.05.2008 Про упорядкування адреси будівель санаторію ім. Горького по вул. Фонтанська дорога, 165не дозволить позивачу ефективно відновити володіння спірним майном, така вимога не підлягає задоволенню. Заявлена вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності є неефективною, така вимога також не підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають як такі, що не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі не є скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 (пункт 8.1).

Тому, вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №635 від 20.10.2000 Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, розташовані за адресою: Фонтанська дорога, 165; визнання незаконним та скасування розпорядження Київської районної адміністрації №434 від 26.05.2008 Про упорядкування адреси будівель санаторію ім. Горького по вул. Фонтанська дорога, 165; визнання недійсним (нечинним) та скасування свідоцтва про право власності №010076 від 20.10.2000, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради ЗАТ ЛОЗ профспілок України на будівлі санаторію ім. Горького, загальною площею 14 449 кв. м, за адресою: м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165; визнання недійсним (нечинним) та скасування свідоцтва про право власності від 05.06.2008 серії САВ № 823069, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради ЗАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофоздоровниця на будівлі санаторію ім. Горького, загальною площею 15986,5 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165; визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Турецького О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.03.2021 (індексний номер рішення: 57406565), на підставі якого за ПрАТ ЛОЗ профспілок України Укрпрофоздоровниця зареєстровано право власності на будівлі клінічного санаторію ім. Горького, загальною площею 13805,9 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165 не підлягають задоволенню з огляду на їх неналежність.

Більше того, задоволення останньої взагалі створило прогалину в реєстрі речових прав щодо права власності скаржника на належну йому нерухомість, оскільки прокурор просив суд скасувати державну реєстрацію щодо усієї будівлі клінічного санаторію ім. Горького, загальною площею 13805,9 кв.м, хоча спір стосується лише підвального приміщення, площею 169,5 кв.м, що розташоване у нежитловій будівлі - клубу (літера «Ж») по вул. Фонтанська дорога, 165 у місті Одесі.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує таке втручання легітимну мету; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним такій меті.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення загального («суспільного», «публічного») інтересу, яким може бути, зокрема, інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів.

Крім того, Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства може становити суспільний (загальний) інтерес (рішення у справі «Tregubenko v. Ukraine» від 02.11.2004, заява № 61333/00, пункт 54).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо добросовісна особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки пропорційності Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Слід зазначити, що спір у даній справі стосується виключно захисної споруди цивільного захисту - підвального приміщення, площею 169,5 кв.м, що розташоване у нежитловій будівлі - клубу (літера «Ж») по вул. Фонтанська дорога, 165 у місті Одесі., а не всієї будівлі.

Колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини у справі «Ібрагімбейов та інші проти Азербайджану» (Ibrahimbeyov and others v. Azerbaijan) від 16.02.2023 в якій розглядалися питання анулювання права власності заявників на земельні ділянки без будь-якої компенсації та порушення у зв`язку із цим статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У цій справі Європейський суд з прав людини дійшов висновку про відсутність порушення статті 1 Першого протоколу з огляду на те, що можливість вимагати компенсацію щодо спірного майна була доступна для заявників і, хоча національні суди не взяли до уваги той факт, що визнання недійсним права власності заявників на земельні ділянки було пов`язане з упущенням з боку державної адміністрації, Суд, побачивши, що визнання недійсним було необхідним для відновлення законності та можливість вимагати компенсації в різних формах була відкрита для заявників, дійшов висновку про те, що втручання в права заявників не порушувало вимоги щодо встановлення справедливого балансу між правами особи за Конвенцією та суспільними інтересами (пункти 59-61).

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №918/744/23.

З огляду на вказані обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку, захисна споруда не могла перебувати у приватній власності, однак незаконно вибула з власності держави, спір у справі стосується виключно захисної споруди цивільного захисту - підвального приміщення, площею 169,5 кв.м, що розташоване у нежитловій будівлі - клубу (літера «Ж») по вул. Фонтанська дорога, 165 у місті Одесі., а не всієї будівлі, а отже втручання держави у правовідносини шляхом усунення перешкод у користуванні вказаним приміщенням відповідає критерію «пропорційності».

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2024 у справі №916/1292/24 не відповідає вказаним вище вимогам у зв`язку з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги згідно ст. 129 ГПК України покладаються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 253, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Господарського Одеської області від 12.07.2024 у справі №916/1292/24 скасувати, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги заступника керівника Одеської обласної прокуратури про усунення перешкод державі в особі Фонду державного майна України у володінні, користуванні та розпорядженні об`єктом нерухомого майна - задовольнити частково.

Усунути перешкоди державі в особі Фонду державного майна України у володінні, користуванні та розпорядженні об`єктом нерухомого майна шляхом повернення Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця державі в особі Фонду державного майна України об`єкту нерухомого майна у вигляді підвального приміщення, яке є захисною спорудою цивільного захисту № 56508 (ПРУ), загальною площею 169,5 кв. м, яке розташовується у нежитловій будівлі - клубі під літерою Ж, що входить до складу будівель санаторію ім. Горького, за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця на користь Одеської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця на користь Одеської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4542 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.12.2024.

Головуючий суддя А.І. Ярош

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська


Суд	Південно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	16.12.2024
Оприлюднено	23.12.2024
Номер документу	123918321
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність

Таран С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 16.12.2024 по справі 916/1292/24ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —916/1292/24

Постанова від 16.12.2024

Постанова
від 16.12.2024 по справі 916/1292/24
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД