Постанова

від 17.12.2024 по справі 916/1288/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1288/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

ТОВ «ПОТРІБНІ ЛЮДИ» - адвокат Циб С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТРІБНІ ЛЮДИ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024

по справі №916/1288/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАНЕЛІ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОТРІБНІ ЛЮДИ»

про розірвання договору та стягнення 21560 грн.

суддя суду першої інстанції Бездоля Ю.С.

місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.09.2024.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАНЕЛІ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОТРІБНІ ЛЮДИ», в якому просить суд:

- розірвати договір №200 від 09.01.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАНЕЛІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОТРІБНІ ЛЮДИ»;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОТРІБНІ ЛЮДИ» грошові кошти - вартість не наданих послуг в розмірі 21560 грн.

Позовні вимоги ТОВ «ТЕРМОПАНЕЛІ» обґрунтовані істотним порушенням відповідачем умов договору про надання послуг №200 від 09.01.2024 (не надання послуг, надання неякісних послуг та не усунення недоліків), у зв`язку з чим, на переконання позивача, наявні підстави для розірвання договору та повернення сплачених грошових коштів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 закрито провадження у справі №916/1288/24 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАНЕЛІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОТРІБНІ ЛЮДИ» про розірвання договору надання послуг №200 від 09.01.2024, за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАНЕЛІ» задовольнити частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОТРІБНІ ЛЮДИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАНЕЛІ» грошові кошти у розмірі 10780,00 грн., 1514,00 грн. судового збору та 10725,00 грн. судових витрат позивача на оплату послуг правничої допомоги.

В решті позову - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАНЕЛІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОТРІБНІ ЛЮДИ» 2825,00 грн. судових витрат відповідача на оплату послуг правничої допомоги.

В частині витрат позивача на оплату послуг правничої допомоги у розмірі 14300 грн., господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення поданої заяви та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10725 грн. (що дорівнює 75% - повна перша вимога, провадження за якою закрито, а спір у якій виник з вини відповідача, тому понесені витрати покладені судом в порядку ч.9 ст.129 ГПК України на нього, та 50% за другою позовною вимогою).

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОРТРІБНІ ЛЮДИ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скарго, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 у справі №916/1288/24 скасувати в частині стягнення судових витрат позивача на оплату послуг правничої допомоги у розмірі 10725,00 грн. в решті залишити без змін та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОТРІБНІ ЛЮДИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАНЕЛІ» 3575,00 грн. судових витрат позивача на оплату послуг правничої допомоги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував ч.9 ст. 129 ГПК України, яка не підлягала застосуванню у даній справі, що призвело до неправильного вирішення справи.

Витрати на професійну правничу допомогу, понесені Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, мають бути розподілені пропорційно задоволеним позовним вимогам, у зв`язку з чим з Позивача слід стягнути 3575 грн, що пропорційно становить від заявлених позовних вимог, які задоволено судом.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1288/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1288/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ПОРТРІБНІ ЛЮДИ на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 по справі №916/1288/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

16.10.2024 матеріали справи №916/1288/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТРІБНІ ЛЮДИ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 по справі №916/1288/24.

Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТРІБНІ ЛЮДИ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 по справі №916/1288/24 на 17.12.2024 о 14:30 год.

29.10.2024 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАНЕЛІ» на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 17.12.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТРІБНІ ЛЮДИ» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Предметом апеляційного оскарження у справі №916/1288/24 є рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОТРІБНІ ЛЮДИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАНЕЛІ» 10725,00 грн. судових витрат позивача на оплату послуг правничої допомоги

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу )

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

У позовній заяві позивач заявив про стягнення з відповідача 4800 грн. правничої допомоги за подання позову, а також інших витрат, якщо такі будуть понесені позивачем в ході розгляду справи.

У остаточному клопотанні від 19.08.2024 за вх.№305537/24 позивач просить покласти на відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 14300 грн.

На підтвердження заявлених до стягнення 14300 грн. витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

- договір №15/02/2024 від 15.02.2024 про надання правової допомоги, укладений між адвокатом Кравинською Ю.В. та ТОВ ТЕРМОПАНЕЛІ;

- протокол погодження обсягу, вартості, умов оплати послуг правничої допомоги;

- акт приймання-передачі від 16.03.2024 на суму 4800 грн. (складання, оформлення позовної заяви);

- рахунок-фактуру від 26.04.2024 на суму 2500 грн. (складання відповіді на відзив (аванс) (повна вартість 4500 грн.); ;

- рахунок-фактуру від 29.05.2024 на суму 1000 грн. (участь у судовому засіданні (аванс) (повна вартість 2500 грн.);

- рахунок-фактуру від 15.07.2024 на суму 1000 грн. (участь у судовому засіданні (аванс) (повна вартість 2500 грн.);

- рахунок-фактуру від 18.08.2024 на суму 1000 грн. (участь у судовому засіданні (аванс) (повна вартість 2500 грн.).

Так, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Колегія суддів відзначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 цього Кодексу серед основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Так, враховуючи, що позовні вимоги за другою позовною заявою судом задоволено частково, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати, зокрема і на правничу допомогу, правомірно покладено судом першої інстанції на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За частиною четвертою статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Так, рішенням суду закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про розірвання договору №200 від 09.01.2024 на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, оскільки, строк дії договору закінчився 09.07.2024, тобто після звернення позивача до суду, у зв`язку з чим фактично за вимогою про розірвання договору наразі відсутній предмет спору.

Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 зазначила, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Зміст вказаної норми також свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов`язок здійснити розподіл судових витрат у зазначений вище спосіб. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Подібні правові висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 927/515/21, від 25.11.2021 у справі № 904/5929/19, від 15.09.2022 у справі № 910/10159/21, додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 916/376/19.

Таким чином, застосування приписів частини дев`ятої статті 129 ГПК України має дискреційний характер, і саме суд, враховуючи обставини справи, може покласти відповідні витрати на сторону, неправильні дії якої призвели до виникнення спору. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що справедливим, і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, є застосування частини 9 статті 129 ГПК України, оскільки щодо першої позовної вимоги позивачем було понесено не лише витрати на судовий збір, але і витрати на правничу допомогу, то вартість цих витрат підлягає розподілу в загальному порядку і при їх розподілі суд застосовує ч.9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір у справі в даному випадку виник з неправильних дій відповідача у справі.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в частині витрат позивача на оплату послуг правничої допомоги у розмірі 14300 грн., підлягає часткове задоволення поданої заяви та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10725 грн. (що дорівнює 75% - повна перша вимога, провадження за якою закрито, а спір у якій виник з вини відповідача, тому понесені витрати покладені судом в порядку ч.9 ст.129 ГПК України на нього, та 50% за другою позовною вимогою).

Щодо заперечень позивача з окремими видами послуг адвоката, то останні відхилені судом першої інстанції, як необґрунтовані, оскільки вказані обставини, з урахуванням вищевикладених висновків суду та поданих доказів, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Клопотання відповідача про зменшення заявлених позивачем витрат не підлягає задоволенню, оскільки на думку суду витрати позивача є доведеними та співмірними.

Враховуючи викладене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з урахуванням наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про стягнення 10725 грн. правничих послуг, які можуть вважатись розумними і обґрунтованими по даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 по справі № 916/1288/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОТРІБНІ ЛЮДИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАНЕЛІ» 10725,00 грн. судових витрат позивача на оплату послуг правничої допомоги є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТРІБНІ ЛЮДИ» суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТРІБНІ ЛЮДИ» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2024 у справі № 916/1288/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОТРІБНІ ЛЮДИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМОПАНЕЛІ» 10725,00 грн. судових витрат позивача на оплату послуг правничої допомоги залишити без змін.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОТРІБНІ ЛЮДИ» про стягнення судових витрат відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.12.2024.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяО.Ю. Аленін

СуддяН.М. Принцевська