Рішення

від 19.12.2024 по справі 167/1031/24

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/1031/24

Номер провадження 2/167/415/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах ОСОБА_2 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

15 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України (далі ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН № 15-ос від 02 жовтня 2023 року ОСОБА_3 з 05 жовтня 2023 року було призначено на посаду завідувача науково-дослідним відділом по впровадженню науково-технічних розробок у виробництво. Зазначає, що наказом ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН № 283-к від 06 жовтня 2023 року позивача ОСОБА_3 призначено на посаду виконуючим обов`язки директора. 01 листопада 2023 року наказом ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН № 18-ос позивача переведено на посаду завідувача науково-дослідним відділом по впровадженню науково-технічних розробок у виробництво. Вказує, що на підставіп.1ст.38КЗпП України наказом ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН № 14-ос від 21 травня 2024 року ОСОБА_3 з 31 травня 2024 року звільнено з посади завідувача науково-дослідним відділом по впровадженню науково-технічних розробок у виробництво за власним бажанням. Під час звільнення позивач отримав копію наказу та трудову книжку, однак відповідачем не було виплачено усіх сум, що підлягають виплаті працівникові при звільненні, а саме: заробітна плата, індексація грошового забезпечення, компенсація грошового забезпечення. Вказує, що довідку про розмір заборгованості по заробітній платі на момент звільнення ОСОБА_3 отримав 15 липня 2024 року та сума заборгованості по заробітній платі становить 134869,67 грн. Разом з тим, у зв`язку із тим, що відповідач не виплатив йому заробітну плату у строки визначені ст. 116 КЗпП України, то відповідач зобов`язаний виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні. Вказує, що за період з 01 червня 2024 року по 15 жовтня 2024 року сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яку відповідач зобов`язаний виплатити згідно вимогст. 117 КЗпП Українистановить 88346,32 грн.

За наведених обставин просить стягнути з відповідача ДП ДГ«Перше травня»Волинської ДСГДСІК НААН на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в розмірі 134869,67 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 88346,32 грн, всього - 223215,99 грн з відрахування з цієї суми передбачених законом обов`язкових податків та зборів та судові витрати.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Позивач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв/клопотань не подавав.

Представник позивача Кобилинський А. О. в судове засідання не з`явився. 19 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» надіслав заяву в якій позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи проводити у його відсутності та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн.

Відповідач ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН в судове засідання не з`явилися. 18 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» надіслали заяву в якій просили розгляд справи проводити у їхній відсутності. Разом з цим зазначили, що позовні вимоги визнають частково, а саме, в частині стягнення заробітної плати визнають в повному обсязі, в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - частково в сумі 5000 грн, в решті позовних вимог просили відмовити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 17 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 28 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті 25 листопада 2024 року о 10 год 30 хв.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 25 листопада 2024 року у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про дату, час та місце розгляду справи судове засідання відкладено на 13 год 30 хв 19 грудня 2024 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлено, що:

02 жовтня 2023 року наказом в.о. директора ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН № 15-ос ОСОБА_1 з 05 жовтня 2023 року було призначено на посаду завідувача науково-дослідним відділом по впровадженню науково-технічних розробок у виробництво;

06 жовтня 2023 року наказом ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН № 283-к ОСОБА_3 призначено виконуючим обов`язки директора ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН;

01 листопада 2023 року наказом ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН № 18-ос ОСОБА_1 переведено на посаду завідувача науково-дослідним відділом по впроваджненню науково-технічних розробок у виробництво;

наказом ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН № 14-ос від 21 травня 2024 року ОСОБА_3 з 31 травня 2024 року звільнено з посади завідувача науково-дослідним відділом по впроваджненню науково-технічних розробок у виробництво на підставі п.1ст.38КЗпП України за власним бажанням.

Згідно копії довідки № 49 від 15 липня 2024 року, виданої в.о. директором ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН ОСОБА_4 станом на 15 липня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 по заробітній платі становить 134869,67 грн.

Відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_1 ДП ДГ«Перше травня»Волинської ДСГДСІК НААН здійснювалося нарахування заробітної плати та сплачувались страхові внески.

Розрахунковим періодом,за якийпозивач обчислюєсередній заробітокза часзатримки розрахункупри звільненнівказує періодз червня2024року пожовтень 2024 року у підсумку 96 робочих днів.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу невиплати роботодавцем (ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН) належних звільненому працівникові ( ОСОБА_1 ) сум у строки, визначені законом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.

За змістом ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У рішенні Конституційного Суду від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 щодо тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» Конституційний Суд України зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або за визначенням, використаним у частині другій стані 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою потрібно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Право працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. Водночас право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 08 лютого 2022 року, справа № 755/12623/19, провадження № 14-47цс21, середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП).

Середньоденна заробітна плата для розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначається за правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, у випадку нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно з п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/407/19 зазначено, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів. При цьому відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період у разі перебування на посаді працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 808/8156/14 зазначено, що в резолютивній частині рішення обов`язково має бути зазначено, що суму визначено без утримання податку. Стягнення і сплата прибуткового податку покладаються на роботодавця, який самостійно розраховує суму податкових відрахувань і зменшує суму, призначену судом, на суму нарахованих податків. Отже, задовольняючи вимогу про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що наказом ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН № 14-ос від 21 травня 2024 року ОСОБА_3 з 31 травня 2024 року на підставі п.1ст.38КЗпП України звільнено з посади завідувача науково-дослідним відділом по впроваджненню науково-технічних розробок у виробництво.

У строки, встановлені ч. 1 ст. 116 КЗпП України ОСОБА_1 не виплачено заробітну плату при звільненні, не виплатив її відповідач і на час розгляду справи в суді.

Згідно поданої суду 18грудня 2024року заявивідповідач вимогупро стягненняневиплаченої ОСОБА_3 заробітної плативизнав, а тому суд доходить висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з ДП ДГ «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН в його користь заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 134869,67 грн.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Чинне законодавство покладає на підприємство, установу, організацію прямий обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать як на підставі норм Закону України «Про оплату праці», так і КЗпП України.

Судом встановлено, що в день звільнення відповідач не здійснив виплату належних позивачу грошових коштів.

Позивачем обґрунтовано проведено розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку: шляхом множення середньоденного заробітку (визначеного відповідно до вимог Порядку), який дорівнює 920,57 грн, на число робочих днів за час затримки розрахунку - 96 днів за період з - 1 червня 2024 року (наступний день після звільнення) по 14 жовтня 2024 року (день складення позовної заяви). Таким чином, розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні ОСОБА_1 складає: 920,57 грн х 96 днів = 88374,72 грн.

Оскільки відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України з вини власника не було виплачено належних звільненому позивачу сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, ураховуючи відсутність підтвердженнявідповідачем поважнихта обґрунтованихпідстав затримкирозрахунку зпозивачем судвважає,що вимогапро стягненнясереднього заробіткуза періодз 01червня 2024по 14жовтня 2024року є обґрунтованою.

На переконання суду визначений розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є співмірним та пропорційним з розміром компенсаційних витрат позивача, яких він зазнав, внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку відповідача.

Разом з цим, судом встановлено, що представником позивача при підрахунку розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні допущено арифметичну помилку, оскільки в результаті множення робочих днів на суму середньоденного заробітку (920,57 грн х 96 днів) розмір становить 88374,72 грн.

Проте суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно стягнути середній заробіток за час затримки розрахункупри звільненні у розмірі більшому ніж заявлений позивачем.

З урахуванням наведеного позов ОСОБА_1 до ДП «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської ДСГДС ІК НААН про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно задовольнити та стягнути в користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 134869,67 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку про звільнення в розмірі 88346,32 грн, а всього 223215, 99 грн.

Оскільки справлянняі сплатаприбуткового податкуз громадянє відповіднообов`язкомроботодавця тапрацівника,суд визначаєзазначену сумубез утриманняподатку на доходи фізичних осіб й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (968,96 грн).

При подачіпозову запозовну вимогупро стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн, який необхідно стягнути з відповідача на його користь.

Разом з цим, оскільки на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення заробітної плати, а тому судовий збір в сумі 968,96 грн необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць з присудженої заборгованості по заробітній платі.

Керуючись ст. 12, 13, 77, 81, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , поданий в його інтересах ОСОБА_2 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України в користь ОСОБА_1 заборгованість позаробітній платів розмірі134869(стотридцять чотиритисячі вісімсотшістдесят дев`ять)гривень 67копійок тасередній заробітокза часзатримки розрахункупри звільненнів розмірі88346(вісімдесятвісім тисячтриста сорокшість)гривень 32копійки,а всього-223215(двістідвадцять тритисячі двістіп`ятнадцять)гривень 99копійок.

Визначена судом сума заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 з вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України в користьдержави 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок судового збору.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України в користь ОСОБА_1 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок судового збору.

Рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 19 грудня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Державне підприємство «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України, місцезнаходження: с. Копачівка, вул. Першотравнева, 46 Луцький район Волинська область, код ЄДРПОУ 00729310.

Представник відповідача: Мартинюк Олександр Миколайович, адреса: м. Луцьк, вул. Яни Купали, 11, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Головуючий суддя І. Т. Гармай