Рішення

від 03.01.2025 по справі 167/1031/24

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/1031/24

Номер провадження 2-др/167/1/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2025 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області заяву представника позивача ОСОБА_1 Кобилинського Андрія Олексійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат понесених на професійну правничу допомогу стороною позивача у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах ОСОБА_2 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад доводів учасників справи.

19 грудня 2024 року Рожищенським районним судом Волинської області ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 , поданий в його інтересах ОСОБА_2 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено повністю.

У позовній заяві представник позивача вказав, що позивачем були понесені судові витрати на правову допомогу пов`язану з отриманням доказів та підготовкою позову в розмірі 5000 грн.

25 грудня 2024 року представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн та надав докази щодо розміру понесених позивачами судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір № 153 про надання правової допомоги від 07 жовтня 2024 року укладений між ОСОБА_3 та адвокатом Кобилинським А. О., копію акта наданих послуг від 23 грудня 2024 року та копію ордеру на надання правничої допомоги серії АС № 1112437 від 14 жовтня 2024 року.

Процесуальній дії у справі.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 26 грудня 2024 року судове засідання для розгляду заяви по суті призначено 03 січня 2025 року о 11 год 00 хв без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження судових витрат, матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

15 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 19 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 , поданий в його інтересах ОСОБА_2 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено повністю задоволено повністю.

07 жовтня 2024 року між адвокатом Кобилинським А. О. та позивачем ОСОБА_4 було укладено договір № 153 про надання правової допомоги.

Згідно акта наданих послуг від 23 грудня 2024 року адвокатом Кобилинським А. О. по справі № 167/1031/24 ОСОБА_3 було надано такі послуги, а саме: зустріч та усна консультація клієнта, вивчення документів 1 год; проведення розрахунків середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 1,5 год; складання позовної заяви, формування пакету документів 3 год. Вартість вищевказаних послуг становить 5000 грн.

До позовної заяви додано копію ордера на надання правничої допомоги серії АС № 1112437 яким позивачем ОСОБА_3 уповноважено адвоката Кобилинського А. О. представляти його інтереси в Рожищенському районному суді Волинської області.

Зміст правовідносин.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у заявника права на відшкодування судових витрат пов`язаних з розглядом справи.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи зазначаються у позові (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з вимогами ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Водночас, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10 грудня 2009 року, справа "Баришевський проти України" від 26 лютого 2015 року), "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої Європейський суд з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК).

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання щодо витрат на правову допомогу.

У позовній заяві представник позивача навів попередній (орієнтований) розмір судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи, сума витрат на правничу допомогу з яких складає 5000 грн.

19 грудня 2024 року у заяві представником позивача повідомлено про намір подати докази щодо розміру таких витрат впродовж 5 днів після постановлення судом рішення в даній справі.

Відповідні докази представник позивача подав до суду 24 грудня 2024 разом із заявою про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, позивачем дотримано вимоги ст. 134, 141 ЦПК України щодо заявлення вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Судом встановлено, що на підставі договору № 153 від 07 жовтня 2024 року та акта наданих послуг від 23 грудня 2024 року адвокатом Кобилинським А. О. позивачу ОСОБА_3 були наданні послуги з надання правової допомоги в розмірі 5000 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

Оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтвердження таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Щодо посилання представника позивача в заяві на норми Господарського процесуального кодексу України суд зазначає, що в цивільному процесуальному законодавстві діє принцип jura novit curia (суд знає закони), який полягає в тому, що суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін і суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору.

Ураховуючи наведене, з`ясувавши, що представник позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення на обґрунтування своїх вимог послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, а саме норми Цивільного процесуального кодексу України.

З урахуванням обставин у цій справі, зокрема, складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах судового розгляду, кількість часу затраченого адвокатом на фактичне надання правової допомоги, з урахуванням ціни позову, беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3ст. 2 ЦПК Україниі усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідачем подано не було.

Керуючись ст. 270, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 Кобилинського Андрія Олексійовича про стягнення судових витрат понесених на професійну правничу допомогу стороною позивача у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , поданим в його інтересах ОСОБА_2 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства«Дослідне господарство«Перше травня»Волинської державноїсільськогосподарської дослідноїстанції Інститутукартоплярства Національноїакадемії аграрнихнаук України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту додаткового рішення - 03 січня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Державне підприємство«Дослідне господарство«Перше травня»Волинської державноїсільськогосподарської дослідноїстанції Інститутукартоплярства Національної академії аграрних наук України, місцезнаходження: с.Копачівка,вул.Першотравнева,46Луцький районВолинська область,код ЄДРПОУ00729310.

Головуючий суддя І. Т. Гармай