Ухвала

від 20.12.2024 по справі 1309/9120/12

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 1309/9120/12

УХВАЛА

20 грудня 2024 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства та начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській облвсті Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пахоліка Ростислава Вікторовича,

встановив:

ОСОБА_1 19.12.2024 року через систему «Електронний суд» звернувся до суду зі скаргою в порядку ст.447 ЦПК України, в якій просив: застосувати у справі №1309/9120/12 норми Конституції України, як норми прямої дії (статтю 8, частину другу статті 19, частину першу статті 55, пункт 9 частини другої статті 129, частину першу, другу статті 129-1 та частину третю статті 51 Конституції України) та практики Європейського Суду з прав людини щодо права особи на доступ до суду в аспекті розуміння обов?язку держави щодо забезпечення виконання судового рішення, постановленого проти держави з уваги, що виконання судового рішення охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); звернути увагу, що «комплекс» дій суб`єктів владних повноважень в межах компетенцій у справі №1309/9120/12 може де-факто не відповідати частині третій статті 51 Конституції України, «сім?я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою», а, можливо, співпадати з нормами статті 38 Конституції рф, «материнство і дитинство, сім`я перебувають під захистом держави», - про що винести окрему ухвалу в порядку ст. 262 ЦПК України; визнати неправомірною бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року у справі №1309/9120/12 про участь батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, - щодо вжиття дієвих заходів із залучення органу опіки і піклування, спеціаліста у сфері дитячої психології та розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення суду про контакт дитини з батьком в межах ВП №70201785; визнати неправомірною бездіяльність Начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції ПАХОЛІКА Ростислава Вікторовича щодо долучення до вжиття заходів з розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року у справі №1309/9120/12, - в тому числі щодо вжиття дієвих заходів із залучення органу опіки і піклування та спеціаліста у сфері дитячої психології в межах ВП №70201785; зобов`язати Начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції ПАХОЛІКА Ростислава Вікторовича та інших посадових осіб, до повноважень яких належить вчинення відповідних дій, невідкладно вжити співмірні Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, всі необхідні заходи з розробки комплексної стратегії примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2013 року про контакт дитини з батьком у справі № 1309/9120/12, а саме: забезпечити передачу виконавчого документа та всіх матеріалів щодо проведених виконавчих дій в рішенні №1309/9120/12, що містять попередньо відкриті виконавчі провадження, а саме: ВП (1) № 44540760 від 29.08.2014 року, ВП (2) № 51209761 від 24.05.2016 року та ВП (3) №52991158 від 28.11.2016 року, що перебували на виконанні в Личаківському ВДВС (м.Львів); ВП (3) №52991158 від 27.03.2019 року, що перебувало на виконанні в Шевченківському ВДВС (м.Львів); ВП (4) №64347922 від 02.02.2021 року, що перебувало на виконанні в Сихівському ВДВС (м.Львів); ВП (5) №68567607 від 08.02.2022 року та ВП (6) №69927645 від 26.09.2022 року, що перебували на виконанні в Личаківському ВДВС (м.Львів); та ВП №70201785 від 03.11.2022 року, що в даний час перебуває на виконанні Шевченківського ВДВС (м.Львів), до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що винести вмотивовані постанови; 3 метою реального виконання рішення №1309/9120/12, - забезпечити об?єднання всіх вище зазначених виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, - про що винести вмотивовані постанови; забезпечити утворення виконавчої групи в рішенні №1309/9120/12, - про що винести вмотивовані постанови; забезпечити долучення до виконавчих дій в рішенні №1309/9120/12 спеціаліста (фахівця) від дитячої психології, - про що винести вмотивовані постанови; забезпечити недопущення учасниками провадження порушень прав, честі і гідності, у тому числі поширення недостовірної очорнюючої інформації, приниження та образ щодо Стягувача під час проведення виконавчих дій в рішенні №1309/9120/12 про контакт дитини з батьком; забезпечити в рішенні №1309/9120/12 недеталізований план конкретних виконавчих дій з межах розумним строків здійснення таких.

Вивчивши подану скаргу, оцінивши наведені заявником підстави звернення до Залізничного районного суду м.Львова з даною скаргою, суддя дійшов наступних висновків.

Право та порядок звернення сторони виконавчого провадження із скаргою на дії, рішення або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України передбачено ст.447-449 ЦПК України, які системно входять до Розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як роз?яснив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.13 постанови №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно доп.6ч.4ст.185ЦПК Українизаява повертаєтьсяу випадках,коли позивачемподано доцього самогосуду іншийпозов (позови)до цьогосамого відповідача(відповідачів)з тимсамим предметомта зоднакових підставі щодотакого позову(позовів)на часвирішення питанняпро відкриттяпровадження усправі,що розглядається,не постановленаухвала провідкриття абовідмову увідкритті провадженняу справі,повернення позовноїзаяви абозалишення позовубез розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.12.2024 року до Залізничного районного суду м.Львова подав скаргу на дії/бездіяльність органів примусового виконання,в якійпросить застосуватиу справі№ 1309/9120/12норми КонституціїУкраїни,як нормипрямої дії(статтю8,частину другустатті 19,частину першустатті 55,пункт 9частини другоїстатті 129,частину першу,другу статті129-1та частинутретю статті51Конституції України)та практикиЄвропейського Судуз правлюдини щодоправа особина доступдо судув аспектірозуміння обов`язкудержави щодозабезпечення виконаннясудового рішення,постановленого протидержави зуваги,що виконаннясудового рішенняохоплює,зокрема,визначений узаконі комплексдій,спрямованих назахист іпоновлення порушенихправ,свобод,законних інтересівфізичних таюридичних осіб,суспільства,держави (абзацтретій пункту2мотивувальної частинирішення КонституційногоСуду Українивід 13грудня 2012року №18-рп/2012);звернути увагу,що «комплекс»дій суб`єктіввладних повноваженьв межахкомпетенцій усправі №1309/9120/12може де-фактоне відповідатичастині третійстатті 51Конституції України,«сім`я,дитинство,материнство ібатьківство охороняютьсядержавою»,а,можливо,співпадати знормами статті38Конституції рф,«материнство ідитинство,сім`яперебувають підзахистом держави»,-про щовинести окремуухвалу впорядку ст.262ЦПК України;визнати неправомірноюбездіяльність Шевченківськоговідділу державноївиконавчої службиу м.Львові Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїщодо примусовоговиконання рішенняЗалізничного районногосуду м.Львова від20лютого 2013року усправі №1309/9120/12про участьбатька увихованні таспілкуванні здитиною,-щодо вжиттядієвих заходівіз залученняоргану опікиі піклування,спеціаліста усфері дитячоїпсихології тарозробки комплексноїстратегії примусовоговиконання рішеннясуду проконтакт дитиниз батькомв межахВП №70201785;визнати неправомірноюбездіяльність НачальникаУправління забезпеченняпримусового виконаннярішень уЛьвівській областіЗахідного міжрегіональнеуправління Міністерстваюстиції ПАХОЛІКАРостислава Вікторовичащодо долученнядо вжиттязаходів зрозробки комплексноїстратегії примусовоговиконання рішенняЗалізничного районногосуду м.Львова від20лютого 2013року усправі №1309/9120/12,-в томучислі щодовжиття дієвихзаходів іззалучення органуопіки іпіклування таспеціаліста усфері дитячоїпсихології вмежах ВП№ 70201785;зобов`язати НачальникаУправління забезпеченняпримусового виконаннярішень уЛьвівській областіЗахідного міжрегіональнеуправління Міністерстваюстиції ПАХОЛІКАРостислава Вікторовичата іншихпосадових осіб,до повноваженьяких належитьвчинення відповіднихдій,невідкладно вжитиспівмірні ЗаконуДокумент сформованийв системі«Електронний суд»15.12.202419України "Провиконавче провадження"та Інструкціїз організаціїпримусового виконаннярішень,що затвердженаНаказом Міністерстваюстиції України02.04.2012№512/5,всі необхіднізаходи зрозробки комплексноїстратегії примусовоговиконання рішенняЗалізничного районногосуду м.Львова від20лютого 2013року усправі №1309/9120/12,а саме:забезпечити передачувиконавчого документата всіхматеріалів щодопроведених виконавчихдій врішенні №1309/9120/12,що містятьпопередньо відкритівиконавчі провадження,а саме:ВП (1)№ 44540760від 29.08.2014року,ВП (2)№ 51209761від 24.05.2016року таВП (3)№ 52991158від 28.11.2016року,що перебувалина виконаннів ЛичаківськомуВДВС (м.Львів);ВП (3)№ 52991158від 27.03.2019року,що перебувалона виконаннів ШевченківськомуВДВС (м.Львів);ВП (4)№ 64347922від 02.02.2021року,що перебувалона виконаннів СихівськомуВДВС (м.Львів);ВП (5)№ 68567607від 08.02.2022року таВП (6)№ 69927645від 26.09.2022року,що перебувалина виконаннів ЛичаківськомуВДВС (м.Львів);та ВП№ 70201785від 03.11.2022року,що вданий часперебуває навиконанні ШевченківськогоВДВС (м.Львів), доУправління забезпеченняпримусового виконаннярішень уЛьвівській областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції,про щовинести вмотивованіпостанови;з метоюреального виконаннярішення №1309/9120/12,-забезпечити об`єднаннявсіх вищезазначених виконавчихпроваджень узведене виконавчепровадження,-про щовинести вмотивованіпостанови.iii.Забезпечити утвореннявиконавчої групив рішенні№ 1309/9120/12,-про щовинести вмотивованіпостанови;забезпечити долученнядо виконавчихдій врішенні №1309/9120/12спеціаліста (фахівця)від дитячоїпсихології,-про щовинести вмотивованіпостанови.v.Забезпечити недопущенняучасниками провадженняпорушень прав,честі ігідності,у томучислі поширеннянедостовірної очорнюючоїінформації,приниження таобраз щодоСтягувача підчас проведеннявиконавчих дійв рішенні№ 1309/9120/12.vi.Забезпечити врішенні №1309/9120/12недеталізований планконкретних виконавчихдій зрозумним строкомздійснення таких. (справа №1309/9120/12, провадження №4-с/462/69/24).

Слід зазначити, що заявлені ОСОБА_1 вимоги у скарзі є загальними щодо дій/бездіяльності начальника начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства та начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській облвсті Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пахоліка Ростислава Вікторовича у виконавчому провадженні №70201785, і такі вимоги не конкретизовано щодо відповідного епізоду примусового виконання рішення суду №1309/9120/12 в межах виконавчого провадження №70201785, а саме 18.12.2024 року, який зазначений у змісті даної скарги.

Таким чином, вимоги даної скарги є аналогічними із вимогами скарги, яка була подана ОСОБА_1 до Залізничного районного суду м.Львова 16.12.2024 року.

З огляду на викладене, вважаю, що відсутні правові підстави для прийняття до свого провадження скарги ОСОБА_1 , оскільки встановлено, що дана скарга містить аналогічні вимоги звернення скарги, яка перебуває в провадженні судді Ліуша А.І. (справа №1309/9120/12, провадження №4-с/462/69/24), тому на підставі п.6 ч.4 ст.185 ЦПК України, таку слід вважати неподаною та повернути ОСОБА_1 .

Між тим суддя звертає увагу на те, що відповідно до ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

ЄСПЛ визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі «Філіс проти Греції» (рішення від 17.10.1996) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов`язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.

Тому подання до суду декількох аналогічних скарг з однаковими вимогами може бути визнано судом як зловживання процесуальними правами, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Керуючись ст.185, 258-261, 268, 352-354 ЦПК України,

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства та начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівськійоблвсті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїПахоліка РостиславаВікторовича вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали невідкладно направили заявнику для відома.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи,якому ухваласуду небула врученау деньїї проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю.Колодяжний