Постанова

від 11.11.2024 по справі 925/7/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2024 р. Справа№ 925/7/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Хрипуна О.О.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Цікра А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 11.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лотос-Умань» на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2023 (повний текст складено та підписано 22.08.2023)

у справі №925/7/23 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Уманської міської ради

до Приватного підприємства «Лотос-Умань»

за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Уманської міської ради (далі позивач) звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «Лотос-Умань» (далі відповідач), в якому просив витребувати у Приватного підприємства «Лотос-Умань» на користь Уманської міської ради земельну ділянку площею 0,1857га, кадастровий номер 7110800000:02:002:0348, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та відшкодувати судові витрати.

Позов обґрунтований неправомірним вибуттям земельної ділянки площею 0,1857 га з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із володіння власника - територіальної громади м. Умань поза його волею ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 після укладення шлюбу) та в подальшій передачі за актом приймання-передачі нерухомого майна № 4 від 14.03.2019 року до статутного капіталу Приватного підприємства "Лотос-Умань", що відповідно до статей 387, 388 ЦК України, є підставою для витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.05.2023 у справі №925/7/23 позов задоволено повністю.

Витребувано у Приватного підприємства "Лотос-Умань", ідентифікаційний код 42534172, місцезнаходження: 20392, Черкаська обл., Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, буд. 148 на користь Уманської міської ради, ідентифікаційний код 26535796, місцезнаходження: 20300, Черкаська обл., м. Умань, площа Соборності, буд. 1, земельну ділянку площею 0,1857 га, кадастровий номер 7110800000:02:002:0348, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з Приватного підприємства "Лотос-Умань", ідентифікаційний код 42534172, місцезнаходження: 20392, Черкаська обл., Уманський район, с. Піківець, вул. Уманська, буд. 148 на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286 судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2481 грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 30.08.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд») звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає оскаржуване рішення постановленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- суд фактично визнав преюдиціальними факти, які розслідуються в кримінальному провадженні №12021250320000256 від 16.03.2021, при цьому згідно з частиною 6 статті 75 ГПК України лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою;

- на день ухвалення рішення та час подання даної апеляційної скарги, будь-якого вироку у кримінальному провадженні №12021250320000256 від 16.03.2021 не ухвалено;

- при розслідуванні кримінального провадження, не встановлено факт співучасті посадової особи ПП «ЛОТОС -УМАНЬ» у можливих протиправних діях ОСОБА_1 ;

- разом з тим, суд при розгляді справи №925/7/23 фактично визнав цей факт доведеним та поклав відповідальність за можливі протиправні дії ОСОБА_1 на приватне підприємство «ЛОТОС-УМАНЬ»;

- твердження позивача, що земельна ділянка площею 0,1857 га за кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебувала у ПП «ЛОТОС-УМАНЬ» незаконно та підлягає витребуванню - є недоведеним, оскільки факт того, що ОСОБА_1 , яка передала дану земельну ділянку згідно Акту приймання-передачі, заволодів нею незаконно - є не доведеним та передчасним;

- заступник керівника Уманської окружної прокуратури не має право подавати позов в інтересах держави в особі Уманської міської ради, оскільки не довів наявність виключного випадку для подання позову. Зокрема, не довів, відсутність органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах та не довів, що захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування;

- заміна позивача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, нормами ГПК України не допускається. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано неналежним позивачем, суд повинен винести рішення про відмову в позові;

- вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 16.03.2021 у кримінальному провадженні №12021250320000256 не доведена. Факт незаконного придбання земельної ділянки площею 0,1857 га за кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 гр.. ОСОБА_1 та в подальшому передача згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна №4 від 14.03.2019 в якості внеску до статутного капіталу «ЛОТОС-УМАНЬ» не доведений;

- Уманською окружною прокуратурою не доведено неналежне здійснення Уманською міською радою захисту інтересів держави, отже рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2023 у справі №925/7/23 підлягає скасуванню.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/7/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Лотос-Умань» на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №925/7/23.

09.09.2024 матеріали справи №925/7/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів надіслання копії апеляційної скарги третій особі в паперовій формі листом з описом вкладення.

17.09.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд») на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 апелянтом до суду подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано сканкопії накладної №1800100037289, фіскального чеку та опису вкладення до цінного листа, що підтверджує надіслання копії апеляційної скарги третій особі - ОСОБА_1 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 поновлено Приватному підприємству «Лотос-Умань» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2023 у справі №925/7/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Лотос-Умань» на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2023 у справі №925/7/23, справу призначено до розгляду на 11.11.2024.

02.10.2024 до матеріалів справи від прокурора отримано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній спростовує доводи апелянта та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

16.10.2024 (документи сформовані в системі «Електронний суд» 16.10.2024) через підсистему «Електронний суд» представником Приватного підприємства «Лотос-Умань» - адвокатом Циндою Л.Г. подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 задоволено клопотання представника Приватного підприємства «Лотос-Умань» - адвоката Цинди Людмили Геннадіївни про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів, зазначено що в судовому засіданні 11.11.2024 в режимі відеоконференції у Північному апеляційному господарському суді братимуть участь: Заступник керівника Уманської окружної прокуратури, Уманська міська рада, ОСОБА_1. В судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами судового засідання із застосуванням власних технічних засобів буде приймати участь представник Приватного підприємства «Лотос-Умань» - адвокат Цинда Людмила Геннадіївна ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 11.11.2024 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.

В судовому засіданні 11.11.2024 прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, прийняте у справі рішення суду просив залишити без змін.

В судове засідання 11.11.2024 третя особа та/або її представник не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомлено.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка третьої особа та/або її представника обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 11.11.2024 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Із Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР від 24.12.2002 року (а.с. 27) вбачається, що ОСОБА_2 , яка мешкає у АДРЕСА_2 на підставі рішення Уманської міської ради народних депутатів № 2-5/24 від 16.07.2002 року отримала у приватну власність земельну ділянку площею 0,1857га розташовану на території Уманської міської ради по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю ЧР №2772.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7107526432018 від 18.09.2018 року (а.с. 28) земельна ділянка площею 0,1857 га з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , 18.09.2018 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.

21.09.2018 року приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №28033825 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348 (реєстраційний номер об`єкта 1649827371108) площею 0,1857 га. (а.с.26).

14.03.2019 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Лотос-Умань" складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна №4 (а.с. 31) про передачу ОСОБА_1 в якості внеску до статутного капіталу Приватного підприємства "Лотос-Умань" земельної ділянки з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, площею 0,1857 га, що належить їй на праві приватної власності, вартість якої оцінюється у 7000 грн.

Позивач Уманська міська рада 27.02.2021 року звернувся до Офісу Генерального прокурора, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Центрального апарату Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Черкаської місцевої прокуратури та Уманської місцевої прокуратури із заявою за.№1980/01/01-35 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ст.364, ч.3 та 4 ст.358 КК України (а.с.24-25).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №302411133 від 09.06.2022 року (а.с. 26) земельна ділянка з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, площею 0,1857 га, 19.03.2019 року зареєстрована на праві приватної власності за відповідачем - Приватним підприємством "Лотос-Умань".

22.08.2022 року, 23.09.2022 року позивач листами № 01/01-20/6462, № 01/01-20/7581 на запити Уманського районного управління Головного управління національної поліції в Черкаській області від 11.08.2022 року, від 17.09.2022 року повідомив, що рішення Уманської міської ради народних депутатів № 2-5/24 від 16.07.2002 року не приймалось, наявне рішення від 19.06.2002 року за № 2-5/24, однак питання про виділення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1857 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ним не вирішувалось; на території міста Умань згідно містобудівної документації (генерального плану міста, затвердженого рішенням Уманської міської ради № 1-4/24 від 04.06.2002 року) землі для ведення особистого селянського господарства відсутні, а зазначена в запиті територія передбачена як зона багатоповерхової забудови (а.с. 33, 36).

25.07.2022 року за вих. №10-23-0.1-2219/2-22 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області на запит Уманської окружної прокуратури №53-1305вих-22 від 14.07.2022 року повідомило, що державний акт серія ЧР без номера від 24.12.2002 року на земельну ділянку, площею 0,1857 га, яка розташована по АДРЕСА_1 не видавався та не реєструвався, запис № 2772 про реєстрацію державного акту серія ЧР без номера від 24.12.2002 року в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю відсутній (а.с. 35).

08.09.2022 року слідчим СВ Уманського РУП Головного управління Національної поліції в Черкаській області у межах кримінального провадження №12021250320000256 було проведено огляд документів, а саме: архівних справ з протоколами рішень сесії Уманської міської ради за 2002 рік. Оглядом архівної справи з протоколами тридцять четвертої сесії міської ради III скликання та документів до них, яка розпочата 14.01.2002 року та закінчена 27.03.2002 року встановлено, що у даній справі відсутні рішення сесії Уманської міської ради, а містяться лише протоколи засідань XXXII сесії від 20.02.2002 року та XXXIV сесії 27.03.2002 року. Оглядом архівної справи з протоколами п`ятої-десятої сесії міської ради IV скликання та документів до них, яка розпочата 19.06.2002 року та закінчена 16.10.2002 року встановлено, що у даній справі відсутні рішення сесії Уманської міської ради, а лише протоколи засідань, зокрема, наявний протокол №5 засідання сесії від 19.06.2002 року, що містить інформацію щодо рішення № 2-5/24 п.1 якого вирішено затвердити проекти відведення перелічених земельних ділянок, однак у вказаному переліку відсутня спірна земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , відтак серед таких документів рішення Уманської міської ради народних депутатів № 2-5/24 від 16.07.2002 року відсутнє (а.с. 56).

Із протоколу допиту свідка від 05.09.2022 року (а.с. 50) вбачається, що ОСОБА_3 - колишній міський голова м. Умань, підпис якого наявний на копії державного акту серія ЧР без номера від 24.12.2002 року, вказав процедуру отримання фізичними особами земельних ділянок в межах міста Умань за його каденції, а також зауважив, що не може підтвердити достовірність свого підпису на вказаному акті через тривалий строк.

Свідок - ФОП ОСОБА_4 , що здійснював розробку технічної документації на спірну земельну ділянку, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7107526432018 від 18.09.2018 року від надання показань відмовився в порядку ст. 63 Конституції України. (а.с. 52)

Третя особа - ОСОБА_1 , що є підозрюваною в межах кримінального провадження №12021250320000256 за даними протоколу допиту підозрюваного від 31.08.2022 року, відмовилась від надання показань щодо обставин набуття права приватної власності на спірну земельну ділянку в порядку ст. 63 Конституції України (а.с. 51).

Протоколом огляду місця події від 08.09.2022 року (а.с. 37) встановлено, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 знаходиться в житловому масиві, до протоколу додані копії фотокопій земельної ділянки (а.с. 39-42).

30.08.2022 року слідчим Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.358 КК України, яким автоматично присвоєно номер кримінального провадження №12021250320000256 (а.с. 22).

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.09.2022 у справі №1-кс/705/732/22 у межах кримінального провадження №12021250320000256 накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, площею 0,1857 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 53-55).

Прокурор вказує, що за даними досудового слідства у кримінальному провадженні №12021250320000256 встановлено, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 після укладення шлюбу) спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, площею 0,1857 га розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність не передавалася, оскільки Уманською міською радою відповідне рішення не приймалось, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку не видавався тому подальша передача Приватному підприємству "Лотос-Умань" земельної ділянки актом приймання-передачі нерухомого майна від № 4 від 14.03.2019 року, в якості внеску до статутного капіталу є незаконним вибуттям земельної ділянки із володіння територіальної громади м. Умань поза її волею, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Земельний кодекс України (у відповідній редакції) визначає зокрема наступне:

земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами ( ч. 1 ст. 3);

до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ст. 12);

віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст. 20);

землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 1, 2 ст. 22);

до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (ст. 38);

громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (ч.1 ст. 116);

громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ст. 118);

сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122).

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства, земельна ділянка з кадастровим номером 7110800000:02:002:0348, площею 0,1857 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, перебувала у комунальній власності Уманської міської ради, рішення Уманською міською радою про передачу вказаної земельної ділянки у приватну власність не приймалось в тому числі і ОСОБА_2 (після укладення шлюбу ОСОБА_1 ), що є необхідною передумовою для набуття земельної ділянки у приватну власність за чинним на той час законодавством, відтак зазначений законом порядок набуття права власності на земельну ділянку не дотримано.

Фіктивність рішення Уманської міської ради народних депутатів № 2-5/24 від 16.07.2002 року, на підставі якого складено Державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР від 24.12.2002 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю ЧР №2772, щодо передачі ОСОБА_2 (після укладення шлюбу ОСОБА_1 ), земельної ділянки площею 0,1857га розташованої на території Уманської міської ради по АДРЕСА_1 га для ведення особистого селянського господарства встановлено в межах кримінального провадження №12021250320000256.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі №338/180/17 звернула увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п.57 постанови). Правову позицію в зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду підтверджено, відповідно до пунктів 6.35, 6.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014 року у справі №6-140цс14 захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387, 388 ЦК України.

Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 ст. 388 ЦК України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому норма частини 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 по справі №522/2201/15-ц.

Відповідно до ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 153 ЗК України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Натомість, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі ст. 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (п. 1-3 ч. 1 ст. 388 ЦК України).

Відсутність спрямованого на відчуження спірної земельної ділянки рішення органу місцевого самоврядування - Уманської міської ради означає, що територіальна громада, як власник, волю (згоду) на її відчуження не виявляла, а тому спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею - без прийняття ним відповідного рішення.

З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що Уманська міська рада має право на витребування від Приватного підприємства "Лотос-Умань" земельної ділянки, яка вибула з її володіння поза її волею та безпідставно передана у власність ОСОБА_2 (після укладення шлюбу ОСОБА_1 ), яка в подальшому актом приймання передачі № 4 від 14.03.2019 року передала спірну земельну ділянку Приватному підприємству "Лотос-Умань".

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах колегія суддів зазначає наступне.

Необхідність реагування органів прокуратури з метою захисту інтересів держави виникла у зв`язку з бездіяльністю Уманської міської ради в частині повернення у власність територіальної громади землі, яка вибула з її власності незаконно, поза її волею.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України у виключних випадках передбачено можливість представництва прокурором інтересів держави в суді.

Представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом, згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Частина 3 вказаної правової норми Закону передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За викладених обставин вбачається, що надавши прокурору повноваження представництва інтересів держави в суді, законодавець визначив можливість органів прокуратури захищати державні інтереси, якщо їх захист не здійснює або належним чином здійснює уповноважений орган.

«Нездійснення захисту» проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Аналогічна позиція щодо виключних випадків представництва прокурором інтересів держави в суді викладена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 №906/240/18, від 31.10.2018 № 910/6814/17, від 21.12.2018 № 922/901/17 та інших.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Суспільство, Український народ, як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст.ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішенні земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

Статтею 1 ЗК України передбачено, що земля є основним національним багатством, яка перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 ЗК України).

Згідно ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Позивачем у справі виступає Уманська міська рада, яка розпоряджається землями територіальної громади в межах, визначених Земельним кодексом України, здійснює контроль за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства.

Виконуючи покладені на органи прокуратури функції та завдання, реалізуючи надані чинним законодавством України повноваження, заступник керівника Уманської окружної прокуратури звертається до суду з цією позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Уманської міської ради, якою, за фактом отримання відповідачем земельної ділянки шляхом вчинення кримінально-караного діяння, не вжито заходів, в тому числі в судовому порядку, щодо витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

Необхідність реагування органів прокуратури з метою забезпечення інтересів держави виникла у зв`язку з бездіяльністю Уманської міської ради, оскільки будь-яких заходів, у тому числі цивільно-правового характеру щодо захисту законних інтересів держави в частині повернення у власність територіальної громади землі, яка вибула з її власності незаконно, позивачем не вживалося, досудове врегулювання спору не здійснювалося.

Уманською міською радою не надано доказів на підтвердження вжиття нею заходів з контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів у спірних правовідносинах, що свідчить про нездійснення уповноваженим органом місцевого самоврядування покладеного на нього законом обов`язку із захисту державних інтересів.

З метою з`ясування питання, чи вживались, чи будуть вживатись Уманською міською радою заходи цивільно-правового характеру щодо повернення спірної землі у комунальну власність на її адресу 03.10.2022 № 53-2156 вих 22 окружною прокуратурою направлено відповідний лист.

Уманська міська рада листом від 07.10.2022 № 01/01-20/98073 повідомила, що заходи представницького характеру щодо витребування на її користь спірної земельної ділянки не вживались та не заперечує проти вжиття Уманською окружною прокуратурою заходів представницького характеру.

Ураховуючи, що позов Уманською міською радою до ПП «ЛОТОС-УМАНЬ» самостійно не було пред`явлено, що стало підставою для прокурора вважати її бездіяльність, як уповноваженого органу очевидною, а наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури - належно обґрунтованими.

Оскільки Уманською міською радою, як органом, якому законом надано контрольні функції, а також право на розпорядження спірною земельною ділянкою, заходів на захист інтересів держави у спірних правовідносинах не вжито, органи прокуратури відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зобов`язані звернутися до суду в інтересах держави в особі Уманської міської ради про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Уманської міської ради направлено 02.12.2022 № 53-2884 вих-22.

Сам факт незвернення до суду Уманської міської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав би змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у

справі № 905/803/18, від 16.08.2018 у справі № 910/21265/17 та від 05.04.2018 у справі № 927/544/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

Правовідносини, пов`язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять суспільний інтерес, а набуття права на земельну ділянку комунальної власності всупереч закону, неправомірне і необґрунтоване надання прав власності на таку ділянку такому суспільному інтересу не відповідає.

Внаслідок незаконної передачі у приватну власність земельної ділянки відбулось порушення інтересів держави, права власності Українського народу на землю, закріпленого у ст. 13, 14 Конституції України. Правовідносини, пов`язані з протиправним вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.

Враховуючи вищевикладене, звертаючись до суду із цим позовом, заступник керівника Уманської окружної прокуратури відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ГПК України належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді та довів факт неналежного здійснення захисту цим органом державних інтересів.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лотос-Умань» на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2023 у справі №925/7/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2023 у справі №925/7/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство «Лотос-Умань».

4. Матеріали справи №925/7/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 20.12.2024 після виходу судді Хрипуна О.О. з лікарняного та відпустки.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді О.О. Хрипун

А.О. Мальченко