Постанова

від 17.12.2024 по справі 922/2172/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/2172/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Пуль О.А.,

за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №2650Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2024 (рішення ухвалено суддею Кухар Н.М. в приміщенні Господарського суду Харківської області 10.10.2024 о 12:49 год, повний текст складено 17.10.2024) у справі №922/2172/24

за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури (вул. Жовтнева, буд. 13-а, м.Балаклія, Харківська обл., 64207) в інтересах держави, в особі:

1) Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради (вул. Центральна, буд. 1, смт Борова, Ізюмський р-н, Харківська обл., 63801; код ЄДРПОУ: 04397939),

2) Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 1, смт Борова, Ізюмський р-н, Харківська обл., 63801; код ЄДРПОУ: 44854510),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013; код ЄДРПОУ 38631015),

до 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ),

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.10.2024 у справі №922/2172/24 позовні вимоги задоволено повністю; ухвалено усунути Борівській селищній територіальній громаді в особі Борівської селищної ради (вул. Центральна, буд. 1, смт Борова, Ізюмський р-н, Харківська обл., 63801; код ЄДРПОУ: 04397939) перешкоди у користуванні і розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям з обліковим номером №76632 (загальною площею 416.6 кв.м), яке є підвальним приміщенням нежитлової будівлі літ. «А» (заг. площа 1388,6 кв.м), що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , - шляхом зобов`язання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути вказане підвальне приміщення - протирадіаційне укриття № 76632 (площею 416.6 кв.м) Борівській селищній територіальній громаді в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04397939); усунути Борівській селищній територіальній громаді в особі Борівської селищної ради (вул. Центральна, буд. 1, смт Борова, Ізюмський р-н, Харківська обл., 63801; код ЄДРПОУ: 04397939) перешкоди у користуванні і розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту № 76632 шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю літ. «А» за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 1388,6 кв.м., реєстраційний номер майна: 18079557, зареєстрованого КП «Борівське БТІ» на підставі договору купівлі-продажу №3936 від 29.11.2007 та одночасною реєстрацією права власності на підвальне приміщення - протирадіаційне укриття № 76632 (площею 416.6 кв.м) за Борівською селищною територіальною громадою в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04397939); усунути Борівській селищній територіальній громаді в особі Борівської селищної ради (вул. Центральна, буд. 1, смт Борова, Ізюмський р-н, Харківська обл., 63801; код ЄДРПОУ: 04397939) перешкоди у користуванні і розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту № 76632 шляхом визнання недійсним іпотечного договору нерухомого майна від 28.06.2008 №1190, укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), який зареєстрований 28.06.2008, реєстраційний номер обтяжень: 7478076. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Б. Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 4542,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Харківської обласної прокуратури (вул. Б. Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 4542,00 грн.

ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2024 у справі №922/2172/24 скасувати; позовну заяву керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області від 08.05.2024 за №58/3-1866ВИХ-24 залишити без розгляду; судові витрати покласти на позивачів.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що висновок суду першої інстанції про відповідність поданого прокурором позову вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, не відповідає частині четвертій статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки встановлені у справі № 922/1665/24 факти між тими ж сторонами за тим же позовом не можуть повторно переоцінюватися в іншій справі № 922/2172/24. За твердженням заявника апеляційної скарги, оскільки керівником Ізюмської окружної прокуратури Харківської області не були усунуті недоліки, що були підставою для залишення позову без розгляду у справі №922/1665/24, суд не міг розглядати поданий у справі № 922/2172/24 позов по суті і повинен був повернути його без розгляду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №2650Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2024 у справі №922/2172/24, встановлено учасникам справи строк по 06.12.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 17.12.2024.

05.12.2024 від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокурор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2024 без змін.

13.12.2024 у зв`язку із отриманням відзиву на апеляційну скаргу та ознайомленням із запереченнями прокурора проти доводів апеляційної скарги, від представника ОСОБА_1 Філатової В.К. надійшли пояснення, в яких вона наполягає на тому, що факт невідповідності позовної заяви керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області від 08.05.2024 р. за № 58/31866ВИХ-24 вимогам, викладеним у статтях 162, 164 ГПК України, встановлено при розгляді справи №922/1665/24. При цьому вважає, що зміст відзиву прокурора на апеляційну скаргу у цій справі свідчить, що судові рішення у справі №922/1665/24 це лише «думка суду», яка може не враховуватись судом при розгляді іншої справи № 922/2172/24 між тими ж сторонами, а прокурор взагалі може «фактично» усувати недоліки позову шляхом повторної його подачі без зміни змісту позову і додатків до нього.

16.12.2024 від представника заявника апеляційної скарги надійшли додаткові пояснення у справі, у яких відповідач, зокрема, зазначає, що позовна заява керівника Ізюмської окружної прокуратури не відповідає вимогам 162 ГПК України, зокрема, вона не містить вимог щодо кожного з відповідачів, прокурором не вказано в позові, в чому полягає порушені відповідачами права кожного з позивачів, зокрема Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, у позовній заяві не вказано чітко, в чому полягають порушені інтереси держави тощо. Окрім того, керівник Ізюмської окружної прокуратури, звертаючись з цим позовом до фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушив принципи предметної юрисдикції та помилково звернувся до господарського суду, оскільки відповідачі не є фізичними особами підприємцями та не мали такого статусу раніше.

16.12.2024 від представника ОСОБА_1 Філатової В.К. надійшло клопотання, у якому вона повідомила, що не може бути присутньою у судовому засіданні та не може забезпечити свою участь в режимі відеоконференції, а тому просить провести судове засідання 17.12.2024 без участі представника Мудрого В.В. за наявними в справі матеріалами та за поданою апеляційною скаргою.

У судовому засіданні прокурор проти апеляційної скарги заперечувала та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, в травні 2024 року керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави, в особі Борівської селищної ради та Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (позивачі) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (відповідачі), в якій просив суд:

1) усунути Борівській селищній територіальній громаді, в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04397939), перешкоди у користуванні і розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям з обліковим номером № НОМЕР_1 (загальною площею 416,6 кв м), яке є підвальним приміщенням нежитлової будівля літ. «А» (заг. площа 1388,6 кв м), що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , - шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути вказане підвальне приміщення - протирадіаційне укриття №76632 (площею 416,6 кв м) Борівській селищній територіальній громаді, в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04397939);

2) усунути Борівській селищній територіальній громаді, в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04397939), перешкоди у користуванні і розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту №76632 шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю літ. «А» за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 1388,6 кв м, реєстраційний номер майна: 18079557, зареєстрованого КП «Борівське БТІ» на підставі договору купівлі-продажу №3936 від 29.11.2007 та одночасною реєстрацією права власності на підвальне приміщення - протирадіаційне укриття №76632 (площею 416,6 кв м) за Борівською селищною територіальною громадою, в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04397939);

3) усунути Борівській селищній територіальній громаді, в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04397939), перешкоди у користуванні і розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту №76632 шляхом визнання недійсним іпотечного договору нерухомого майна від 28.06.2008 №1190, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 28.06.2008, реєстраційний номер обтяжень: 7478076.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2024 у справі №922/1665/24 за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області (64207, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Жовтнева, 13-А) в інтересах держави, в особі Борівської селищної ради (63801, Харківська обл., Ізюмський р-н, смт Борова, вул. Центральна, 1) та Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області (63801, Харківська обл., Ізюмський р-н, смт Борова, вул. Центральна, 1) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) про усунення перешкод, зобов`язання вчинити певні дії, скасування держреєстрації права власності та реєстрації права власності, визнання недійсним договору, залишено без руху позовну заяву керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області, надано керівнику Ізюмської окружної прокуратури Харківської області строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме на подання Господарському суду Харківської області: платіжного доручення про сплату судового збору за подання цього позову до Господарського суду Харківської області у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; договору іпотеки від 28.06.2008; позовної заяви з уточненою редакцією позовних вимог щодо кожного з відповідачів, в якому буде чітко вказано в чому полягають порушені інтереси держави, на захист яких він подає цей позов, зобов`язано прокурора у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків та подання нових доказів невідкладно надіслати відповідні документи відповідачам, докази про це надати суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2024 у справі №922/1665/24 повернуто керівнику Ізюмської окружної прокуратури Харківської області позовну заяву від 08.05.2024 (вх.№1665/24 від 13.05.2024) та додані до неї документи у зв`язку з тим, що станом на 28.05.2024 прокурором не виконано вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 15.05.2024 та не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.

Колегія суддів зауважує, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень у справі №922/1665/24 замінені дані про відповідачів на «ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)» та «ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)». При цьому, в матеріалах даної справи відсутні копії відповідних судових рішень.

Проте, перевіркою інформації щодо стану розгляду справи №922/1665/24 на офіційному сайті «Судова влада України» (https://court.gov.ua/fair/) судом апеляційної інстанції було встановлено, що відповідачами у ній є Мудрий Валерій Володимирович та ОСОБА_2 . Вказані обставини також визнаються і сторонами у даній справі у заявах по суті справ та з процесуальних питань.

У червні 2024 року керівник Ізюмської окружної прокуратури звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави, в особі Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради та Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, до Мудрого Валерія Володимировича та Печерського Сергія Володимировича, в якій просив:

- усунути Борівській селищній територіальній громаді в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04397939) перешкоди у користуванні і розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям з обліковим номером № 76632 (загальною площею 416.6 кв.м), яке є підвальним приміщенням нежитлової будівля літ. «А» (заг. площа 1388,6 кв.м), що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , - шляхом зобов`язання Мудрого Валерія Володимировича повернути вказане підвальне приміщення - протирадіаційне укриття №76632 (площею 416.6 кв.м) Борівській селищній територіальній громаді в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04397939);

- усунути Борівській селищній територіальній громаді в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04397939) перешкоди у користуванні і розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту № 76632 шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності Мудрого Валерія Володимировича на нежитлову будівлю літ. «А» за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 1388,6 кв.м., реєстраційний номер майна: 18079557, зареєстрованого КП «Борівське БТІ» на підставі договору купівлі-продажу №3936 від 29.11.2007 та одночасною реєстрацією права власності на підвальне приміщення - протирадіаційне укриття № 76632 (площею 416.6 кв.м) за Борівською селищною територіальною громадою в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04397939);

- усунути Борівській селищній територіальній громаді в особі Борівської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04397939) перешкоди у користуванні і розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту № 76632 шляхом визнання недійсним іпотечного договору нерухомого майна від 28.06.2008 №1190, укладеного між Мудрим Валерієм Володимировичем та ОСОБА_2 , який зареєстрований 28.06.2008, реєстраційний номер обтяжень: 7478076.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2024 було встановлено, що даний позов відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні, і тому керуючись ст. 176 ГПК України судом було прийнято позовну заяву керівника Ізюмської окружної прокуратури до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2172/24, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.08.2024, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, запропоновано прокурору протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив відповідачів в порядку ст. 166 ГПК України, а також докази направлення даної відповіді відповідачам, встановлено третій особі п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання письмових пояснень щодо заявленого позову.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 було відмовлено, зокрема, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 Філатової Вікторії Костянтинівни про залишення позову без розгляду, викладеної у відзиві на позовну заяву (вх. № 19009/24 від 29.07.2024).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.10.2024 у справі №922/2172/24 позовні вимоги задоволено повністю.

Надаючи оцінку доводам заявника апеляційної скарги про те, що висновок суду першої інстанції про відповідність поданого прокурором позову вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, не відповідає частині четвертій статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки встановлені у справі № 922/1665/24 факти між тими ж сторонами за тим же позовом не можуть повторно переоцінюватися в іншій справі № 922/2172/24, колегія суддів зауважує таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на те, що судом у справі №922/1665/24 рішення по суті спору не приймалося, а розгляд справи був завершений винесенням ухвали про повернення позову прокурора, не вірним вважає колегія суддів посилання заявника апеляційної скарги на положення ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Проте, відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Колегія суддів зазначає, що повернення позовної заяви не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушення права на захист, оскільки правильність оформлення позовної заяви, її змісту, форми та порядок подання покладається саме на заявника.

Повернення судом первісно поданої позовної заяви, не позбавляє прокурора можливості повторно звернутися із позовною заявою, оформленою відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, що і було ним зроблено у червні 2024 року.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 ГПК України.

Так, відповідно до пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Тобто визначення предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але передбачає щонайменше сформулювати зміст порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, та яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Так, суд першої інстанції, перевіривши матеріали позовної заяви на відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України та провівши підготовчі дії, встановив, що подані матеріали є достатніми для відкриття позовного провадження.

Суд зазначає, що на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2020 у справі №911/1998/19, від 08.07.2020 у справі №921/744/19, від 14.05.2019 у справі №917/1456/18, від 02.12.2020 у справі №908/420/20 тощо.

Прокурором у даній справі заявлено позов в інтересах держави в особі Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради та Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області.

Як вбачається з позовної заяви прокурора, предметом позову є усунення перешкод державі у використанні та розпорядженні захисною спорудою цивільного захисту протирадіаційного укриття площею 416,6 кв.м. За твердженням прокурора, нежитлова будівля за адресою: вул. Поштова, 2, смт Борова Ізюмського району Харківської області, побудована 1979 року як дитячий садок-ясла №2, до часу реєстрації 29.01.2008 права приватної власності за відповідачем-1 перебувала у комунальній власності територіальної громади селища Борова, сіл Шийківка, Новоплатонівка, Бойні Борівського району Харківської області, представницьким органом якої в силу закону була Борівська селищна рада Борівського району Харківської області. Як зазначає прокурор, правомочним органом місцевого самоврядування, який має представляти інтереси Борівської селищної територіальної громади є Борівська селищна рада, та під час воєнного стану Борівська селищна військова адміністрація Ізюмського району Харківської області. Тож, прокурор звертається з позовом на захист інтересів держави у зв`язку з невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційний прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України. Прокурор зазначає, що забезпечення захисту населення від надзвичайних ситуацій та негативних наслідків бойових дій шляхом створення умов для перебування громадян у протирадіаційному укритті становить значний суспільний інтерес, а в умовах введеного в Україні воєнного стану, правовідносини, пов`язані з вибуттям з державної чи комунальної власності об`єктів цивільного захисту із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес.

Разом з тим, прокурором було зазначено, що правочин в частині відчуження нежитлової будівлі літ. «А» по вул. Поштова, 2 смт Борова (в яку вбудована захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття з обліковим номером №76632 загальною площею 416,6 кв.м. та не виділено окремо) як єдиний об`єкт цивільних правовідносин, на користь відповідача-1 є нікчемним в силу закону і не має юридичних наслідків щодо набуття права власності на спірну нежитлову будівлю, яка наслідок, право на подальше відчуження майна відповідач-1 не набув, водночас подальша державна реєстрація речових прав на нерухоме майно за іншими фізичними особами створюють перешкоди у користуванні спірним майном єдиному дійсному власнику Борівській селищній територіальній громаді.

Отже, як встановлено колегією суддів, прокурор у своїй позовній заяві виклав зміст неправомірних (на його думку) дій відповідачів, описав, у чому полягало порушення прав позивачів, сформулював наслідки, які, на його погляд, настали внаслідок дій відповідачів, виклав позицію, яким чином і чому дії відповідачів зачіпають права позивачів.

Тож, зміст позовної заяви викладений в обсязі, з якого можна визначити характер спірних правовідносин і з дотриманням установленого процесуальним законом порядку ухвалити одне із рішень, продиктованих їхнім змістом.

Колегія суддів зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору, а також визначення способу захисту є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, якщо прокурор обґрунтував свої позовні вимоги порушенням відповідачами прав Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради та Борівської селищної військової адміністрації Ізюмського району Харківської області, то встановлення наявності чи відсутності порушення таких прав, характеру та суб`єктів порушення має здійснюватися судом під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою.

Згідно з положеннями пункту 3 частини 1 статті 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи та зібрання відповідних доказів.

За змістом статей 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. У підготовчому засіданні суд, серед іншого, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів (стаття 194 ГПК України).

Слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 164 ГПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

При цьому, слід зазначити, що позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг доказів, що потрібно долучити до позовної заяви і якими підтверджуються позовні вимоги. Не долучення до позовної заяви окремих доказів не може бути перешкодою у судовому захисті. Водночас, відповідачі, як сторони договору, не позбавлені можливості самостійно надати вказаний договір до суду, що також узгоджується з п. 1 ч. 6 ст. 165 ГПК України, а саме до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Як вбачається з пояснень прокурора з окремого питання (вх. №20693 від 16.08.2024), поданих на стадії підготовчого провадження, він не є володільцем іпотечного договору нерухомого майна від 28.06.2008 № 1190, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 28.06.2008, тому не має можливості надати суду вказаний документ, оскільки не є стороною договору та у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», позбавлений можливості отримувати вказану інформацію у відповідачів, оскільки останні не є суб`єктами владних повноважень. Прокурор зазначив, що ним надано всі дані договору, якими він володіє.

Отже, як вже було зазначено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції мав надавати оцінку доказам, які додані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, а не перевіряти докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 162 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

У статті 4 цього Закону визначені ставки судового збору, які диференційовані залежно від заявлених вимог.

При цьому згідно з частиною третьою статті 6 Закон України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як встановлено колегією суддів, прокурором в позові заявлено три немайнових вимоги та до позовної заяви долучено копію платіжної інструкції №922 від 17.04.2024 на суму 9084,00 грн, що свідчить про те, що матеріали позовної заяви містили докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовна заява прокурора відповідала вимогам статей 162, 164, 172 ГПК України.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про зловживання керівником Ізюмської окружної прокуратури Харківської області правом на позов і звернення з ним до суду з тією ж позовною заявою щодо якої судом вже прийнято рішення про невідповідність саме цієї позовної заяви вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

При цьому колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 58/505 та від 28.04.2020 у справі №910/6245/19.

Встановлення таких обставин на стадії вирішення питання відкриття провадження у справі без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та повернення позову у зв`язку з цим є обмеженням доступу до правосуддя та порушенням принципів рівності і змагальності. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/4650/21 та постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №910/10680/21.

Так, повернення позову через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позову без руху та не усунув його недоліки, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позову забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду із позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали про усунення допущених недоліків позову.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача про зловживання прокурором процесуальними правами є необґрунтованими в силу того, що право на повторне звернення з позовом у даній справі (після його повернення судом) є реалізацією останнім права на судовий захист у обраний ним спосіб та прямо передбачене положеннями ч. 8 ст. 174 ГПК України.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі №910/12501/21.

Тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність ознак зловживання процесуальними правами в діях прокурора, у зв`язку з чим не вбачає підстав для залишення позовної заяви Ізюмської окружної прокуратури Харківської області без розгляду.

Окремо колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Як встановлено колегією суддів, заявник апеляційної скарги звернувся до Східного апеляційного господарського суду 06.11.2024 на двадцятий день (тобто останній день строку на апеляційне оскарження) після складення судом повного тексту оскаржуваного рішення (17.10.2024).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду від 20.11.2024 було встановлено учасникам справи строк по 06.12.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. В іншому разі суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42 ГПК України).

Водночас, представником Мудрого В.В. Філатовою В.К. надаються додаткові письмові пояснення (вх.№16001 від 13.12.2024, вх. №16084 від 16.12.2024) після закінчення встановленого законом та судом строку, без відповідного клопотання про його поновлення.

Разом з тим, у поданих додаткових поясненнях заявник апеляційної скарги наводить нові та додаткові доводи, які не були зазначені ним у апеляційній скарзі (тобто доповнення апеляційної скарги), зокрема щодо порушення принципів предметної юрисдикції. Окрім того, заявником не надано доказів надсилання копій відповідних додаткових пояснень (вх. №16084 від 16.12.2024) іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Вказані обставини є підставою для неврахування таких доповнень судом.

Водночас, з огляду на те, що ч. 3 ст. 277 ГПК України передбачені випадки, за яких порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку доводам відповідача щодо порушення прокурором при зверненні до суду «принципів предметної юрисдикції».

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» ЄСПЛ указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria, заява № 7360/76) Європейська комісія з прав людини висловила думку, що термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом», у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Тому загальними критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути і пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, окрім суб`єктного складу сторін є: наявність між сторонами господарських правовідносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних правовідносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Так, предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, та справи у спорах щодо продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків.

Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності (рішення Борівської селищної ради ХХ сесії V скликання від 19.11.2007 №11 «Про надання дозволу на продаж шляхом викупу нежитлової будівлі в АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_1 », яким надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на викуп нежитлової будівлі в АДРЕСА_3 , яка є комунальною власністю територіальної громади селища Борова, сіл Бойні, Шийківка та Новоплатонівка на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.03.2007, реєстраційний номер НОМЕР_3 , договір купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу шляхом викупу від 29.11.2007 між територіальною громадою селища Борова, сіл Шийківка, Новоплатонівка, Бойні та ОСОБА_1 , акт прийняття-передачі основних засобів від 30.01.2008, укладений на підставі рішення ХII сесії V скликання від 24.05.2007 №23 «Про затвердження переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади селища Борова, сіл Шийківка, Новоплатонівка та Бойні, які підлягають приватизації в 2007 році», яким спірна нежитлова будівля передавалася в експлуатацію від Борівської селищної ради), свідчать про те, що вказаний спір виник щодо приватизації майна.

Враховуючи характер спірних правовідносин, а також наявність прямої вказівки закону на вид судочинства, у якому має розглядатись така категорія справ, спір у цій справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правову природу юридичного спору та не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

З урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мудрого Валерія Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 10.10.2024 у справі №922/2172/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.12.2024.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.А. Пуль