Ухвала

від 09.12.2024 по справі 910/8361/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.12.2024Справа № 910/8361/18

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн"

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі №910/8361/18

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн"

про стягнення 14 020 000,00 грн. та зобов`язання виконати рішення,

Представники учасників справи:

Від позивача (стягувача): Попов Я.О.;

Від відповідача (заявника, боржника): ОСОБА_1.

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" про стягнення 14 020 000,00 грн. та зобов`язання виконати рішення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 (суддя Літвінова М.Є.) позов задоволено повністю, вирішено: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" штраф у розмірі 7 010 000 гривень та пеню у розмірі 7 010 000 гривень, зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106); зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" припинити поширювати інформацію, що згідно з пунктом 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 01.12.2017 № 670-р є порушенням, шляхом приведення інформації щодо вин власного виробництва у відповідність із властивостями цих вин, що не будуть вводити споживачів в оману, зокрема внаслідок обраного способу викладення інформації та приведення інформації у вигляді відомостей: "Вина со всего мира" на інтернет-сайті http://www.kgwines.com та на фірмових бланках ТОВ "Камянка Глобал Вайн" у відповідність з дійсним походженням та обсягами виробництва і реалізації вин власного виробництва; стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" на користь Антимонопольного комітету України судовий збір у розмірі 210 300 грн. 00 коп.

15.02.2019 та 25.04.2019 на виконання вказаного рішення суду було видано відповідні накази.

13.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі № 910/8361/18, а саме в частині суми судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача (замість 210300,00 грн. - 212062,00 грн.).

Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу заяву Антимонопольного комітету України про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі № 910/8361/18 передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 (суддя Картавцева Ю.В.) прийнято до розгляду заяву Антимонопольного комітету України про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі № 910/8361/18, розгляд заяви призначено на 28.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 (суддя Літвінова М.Є.) суд ухвалив: виправити описку, допущену в п.3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 року; викласти п. 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 в наступній редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" (вул. Васильківська, 34, корп. Г, кім. 202, м. Київ, 03022, ідентифікаційний код 36805359) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код: 00032767) судовий збір у розмірі 212 062 (двісті дванадцять тисяч шістдесят дві) грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 (суддя Картавцева Ю.В.) від 28.05.2019 задоволено заяву Антимонопольного комітету України про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі № 910/8361/18, виправлено помилку, допущену в наказі Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі № 910/8361/18, абзац 2 наказу Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі № 910/8361/18 викладено в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" (вул. Васильківська, 34, корп. Г, кім. 202, м. Київ, 03022, ідентифікаційний код 36805359) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код: 00032767) судовий збір у розмірі 212 062 (двісті дванадцять тисяч шістдесят дві) грн. 00 коп.", дана ухвала є невід`ємною частиною наказу Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 у справі № 910/8361/18.

13.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 повернуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, без розгляду.

25.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 призначено до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в судовому засіданні на 04.12.2024.

Представник стягувача 04.12.2024 у судовому засіданні заперечував проти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Представник боржника 04.12.2024 у судовому засіданні підтримав заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду заяви до 09.12.2024.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012).

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається Законом № 1404-VIII.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Статтею 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів, рішень Національного банку України, наказів Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України або осіб, які виконують їхні обов`язки, що законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;

10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;

11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.

У той же час Господарський процесуальний кодекс України містить спеціальну норму, яка встановлює порядок дій у випадку, якщо виданий судом наказ не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву, подану в порядку, визначеному вищевказаною статтею, в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника, про що постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Отже з вказаної норми вбачається, що право на звернення до суду з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню належить стягувачу або боржнику.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування вказаної заяви, ОСОБА_1 зазначив про добровільне виконання наказу від 25.04.2019 у справі 910/8361/18 в частині «Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" припинити поширювати інформацію, що згідно з пунктом 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 01.12.2017 № 670-р є порушенням, шляхом приведення інформації щодо вин власного виробництва у відповідність із властивостями цих вин, що не будуть вводити споживачів в оману, зокрема внаслідок обраного способу викладення інформації та приведення інформації у вигляді відомостей: "Вина со всего мира" на інтернет-сайті http://www.kgwines.com та на фірмових бланках ТОВ "Камянка Глобал Вайн" у відповідність з дійсним походженням та обсягами виробництва і реалізації вин власного виробництва.». На думку заявника, добровільне виконання боржником вказаного наказу підтверджується ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 07.05.2018 у справі 766/6850/18, а саме: «Відповідно до листа ГУ ДФС України №10998/7/99-99-12-01-01-17 від 12.04.2018 ТОВ «Кам`янка Глобал Вайн» виключено місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв з Єдиного державного реєстру місць зберігання у зв`язку з анулюванням ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями» та «Додатково 19.04.2018 в ході слідства від Бериславсько ВП ГУ НП у Херсонській області отримано копії договірних документів, що підтверджують факт передачі майна ТОВ «Камянка Глобал Вайн» у користування ТОВ «Пром-Інвест-Груп», якому також згідно договору оренди передано обладнання, яке використовуються для виробництва підакцизних товарів (вина) за адресою: Херсонська обл., Бериславський район, с. Одрадокам`янка, вул. Козацька, 4. Факт використання виробничих приміщень та потужностей ТОВ «Пром-Інвест-Груп» також підтверджено укладанням договору із спеціалізованою фірмою на надання послуг з охорони між вказаним підприємством та охоронною фірмою «Шумер».

На переконання заявника, часу боржник припинив викладення інформації «Вина со всего мира» на фірмових бланках TOB «Камянка Глобал Вайн» та інтернет-сайті http://www.kgwines.com.

Про добровільне виконання наказу суду від 25.04.2029, боржник повідомив Голосіївський відділу державної виконавчої служби у м. Києві листом, який зареєстрований 16.07.2020 року за №28236., що підтверджується актом державного виконавця Голосіївський відділу державної виконавчої служби у м. Києві Половця А. М. від 21.10.2020 року.

Крім того, ОСОБА_1. доучив до матеріалів справи постанову державного виконавця Голосіївський відділу державної виконавчої служби у м. Києві від 01.04.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №59213770, в якій вказано, що рішення суду від 07.11.2018 боржником не виконано.

Представник стягувача не погоджується із доводами заявника, посилаючи наказ Антимонопольного комітету України № 27-О-Д на порядок контролю за виконанням рішень органів Антимонопольного комітету України та їх примусового виконання від 18 березня 2024 року.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі № 910/8665/17, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

На господарський суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав виконавчий документ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення, при цьому суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням конкретних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обидвох сторін виконавчого провадження.

У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 19.09.2022 у справі №914/244/21.

Зі змісту вказаної статті 328 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

Наведена норма Основного Закону кореспондується зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України за приписами якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Як вбачається із матеріалів справи, стягувачем у даній справі є Антимонопольний комітет України.

Слід зауважити, що за змістом ч. 1 ст. Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Відповідно до п. 1 абз. 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» закріплено повноваження Антимонопольного комітету України.

Так відповідно пп. 1-6 абз. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; 4) перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Отже, Антимонопольний комітет України як державний орган із спеціальним статусом, основним завданням якого є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції та до повноважень якого віднесено здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до порядку контролю за виконанням рішень органів Антимонопольного комітету України та їх примусового виконання, розділом 3 передбачений порядок контролю за виконанням рішень Комітету у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про захист від недобросовісної конкуренції, які містять зобов`язання.

Відповідно до п. 1 порядку, контроль за виконанням зобов`язань, зазначених у рішеннях Комітету про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про захист від недобросовісної конкуренції, у межах строків, установлених законодавством про захист економічної конкуренції та/або відповідними рішеннями, здійснює структурний підрозділ разом із державним уповноваженим Комітету. У разі невиконання відповідачем покладених на нього зобов`язань, у тому числі пов`язаних зі звітуванням, структурний підрозділ разом із державним уповноваженим Комітету здійснюють заходи, спрямовані на отримання відповідної інформації.

Структурний підрозділ протягом 5 робочих днів після закінчення строків добровільного виконання рішення, а у разі оскарження рішення Комітету в судовому порядку протягом 5 робочих днів із дня отримання Комітетом ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі незалежно від закінчення строків добровільного виконання рішення, передає Юридичному департаменту інформацію, зазначену в додатку 1 до цього Порядку. Після отримання інформації, зазначеної в пункті 2 цього розділу, Юридичний департамент формує окреме контрольне провадження та вживає заходів щодо примусового виконання рішення (п. 2-3 порядку).

Згідно до п. 4-5, протягом двох місяців із дня закінчення строків добровільного виконання зобов`язань, визначених рішенням Комітету та/або передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, структурний підрозділ Комітету разом із державним уповноваженим Комітету досліджують (аналізують) питання виконання рішення Комітету.

У разі виявлення ознак невиконання або виконання в неповному обсязі зобов`язальної частини рішення Комітету державний уповноважений Комітету приймає розпорядження про початок розгляду справи за ознаками вчинення порушення, передбаченого пунктом 4 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», або разом зі структурним підрозділом виносить на розгляд органу Комітету питання про його виконання в повному обсязі для прийняття рішення.

Копію рішення про виконання в повному обсязі зобов`язань, зазначених у рішеннях Комітету, структурний підрозділ передає службовою запискою протягом 10 робочих днів із дня його прийняття (ухвалення) до Юридичного департаменту, а в разі прийняття (ухвалення) органом Комітету рішення про невиконання або виконання в неповному обсязі зобов?язальної частини рішення Комітету Юридичному департаменту передається інформація за формою 1, визначеною в додатку 1 до цього Порядку. У разі отримання Юридичним департаментом під час вжиття заходів щодо виконання рішення Комітету в судовому порядку документів (інформації), які стосуються виконання зобов`язальної частини рішення, Юридичний департамент службовою запискою протягом 5 робочих днів із дня отримання таких документів (інформації) передає структурному підрозділу та державному уповноваженому Комітету зазначені документи (інформацію) для їх дослідження (аналізу) (п. 6-7 порядку).

Відповідно до п. 8-10 порядку, то у разі потреби структурний підрозділ разом із державним уповноваженим Комітету вживають заходів для отримання додаткової інформації (документів), необхідної для вирішення питань, зазначених у пункті 7 цього розділу. Структурний підрозділ разом із державним уповноваженим Комітету за результатом дослідження (аналізу) отриманих документів (інформації) виносять на засідання органу Комітету питання для прийняття рішення про виконання рішення Комітету в повному обсязі. Структурний підрозділ Комітету службовою запискою передає копію рішення, прийнятого відповідно до пункту 9 цього розділу, до Юридичного департаменту протягом 5 робочих днів із дня його прийняття.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне вказати, що враховуючи наказ Антимонопольного комітету України № 27-О-Д на порядок контролю за виконанням рішень органів Антимонопольного комітету України та їх примусового виконання від 18 березня 2024 року, перевірку добровільного виконання наказу, саме зобов`язальної частини рішення, зазначеної пунктом 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 01.12.2017 № 670-р, здійснює структурний підрозділ Комітету про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про захист від недобросовісної конкуренції разом із державним уповноваженим Комітету.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що з урахування наданих заявником документів та доводів ОСОБА_1, але станом на дату розгляду даної заяви суд не вбачає за можливе дійти висновку про повне виконання ТОВ "Камянка Глобал Вайн" п. 1 зобов`язальної частини рішення Антимонопольного комітету України від 01.12.2017 № 670-р.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" надійшла заява про визнання наказу 25.04.2019 у справі 910/8361/18 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями. 232- 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Камянка Глобал Вайн" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Повний текст ухвали складно та підписано: 18.12.2024

Суддя М.Є. Літвінова