Рішення

від 02.12.2024 по справі 910/14253/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2024Справа № 910/14253/22

За заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича (01054, м. Київ, а/с 156)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

За заявою SIA "Bomis Ltd" (м. Елгава, Латвія)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, 19; ідентифікаційний код 41691912)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача Волкодав І.Ю. - представник

Від відповідача не з`явилися

Від SIA "Bomis Ltd" Забарін А.Ф. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум", у зв`язку з неможливістю останнього погасити заборгованість у розмірі 2 127 727,85 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2022 заяву SIA "Bomis Ltd" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" залишено без руху.

28.12.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання заявника про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.01.2023 заяву SIA "Bomis Ltd" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 30.01.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2023 відкрито провадження у справі № 910/14253/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" визнано розмір вимог ініціюючого кредитора SIA "Bomis Ltd" в розмірі 2 127 727,85 грн., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2004 від 12.01.2021). Попереднє засідання призначено на 03.04.2023.

Повідомлення про відкриття провадження у справі № 910/14253/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 08.02.2022 за № 70041.

02.03.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника на суму 120 009,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.03.2023 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 03.04.2023.

Ухвалою попереднього засідання від 03.04.2023 визнано кредиторами у справі № 910/14253/22 по відношенню до боржника: SIA "Bomis Ltd" в розмірі 2 212 837,85 грн. та Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби в розмірі 120 009,00 грн. Підсумкове засідання призначено на 22.05.2023.

Також ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.04.2023 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шевчука В.В. про виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому.

03.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шевчука В.В. про виплату основної грошової винагороди.

Крім того, 03.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шевчука В.В. про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шевчука В.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2023 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шевчука В.В. про виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому.

Постановою Господарського суду м. Києва від 22.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича.

Повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" банкрутом оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 14.06.2023 за № 70807.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.08.2023 задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шевчука В.В. про витребування доказів.

31.10.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.11.2023 розгляд справи призначено на 05.02.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.02.2024 розгляд справи відкладено на 18.03.2024.

Судове засідання 18.03.2024 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2024 розгляд справи призначено на 13.05.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в межах справи № 910/14253/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" до судового розгляду по суті на 08.07.2024.

У судовому засіданні 08.07.2024 було оголошено перерву до 19.08.204.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2024 задоволено клопотання представника ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича про витребування копії реєстраційної справи та відкладено розгляд справи на 07.10.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2024 розгляд справи відкладено на 02.12.2024.

У судовому засіданні 02.12.2024 представник заявника надав пояснення по суті поданої заяви.

Представник ініціюючого кредитора заяву ліквідатора підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 22.06.2021 керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" з 22.06.2021 є ОСОБА_1 .

Як зазначає ліквідатор, ним ще в процедурі розпорядження майном у справі № 910/14253/22 про банкрутство ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" направлено на адресу керівника ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" запит вих. № 02-18/157 від 01.03.2023 щодо сумісного розгляду вимог кредиторів та проведення інвентаризації, запит вих. № 02-18/145 від 14.02.2023 про надання інформації арбітражному керуючому.

Також було направлено повідомлення засновнику ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" вих. № 02-18/144 від 14.02.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство № 910/14253/22 та зазначено про наслідки, передбачені ст. 44 КУзПБ.

Однак, відповіді на направлені запити керівником ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" надані не були.

В результаті виїзду на адресу місцезнаходження боржника було складено Акт про відсутність керівних органів (представника) підприємства за місцем реєстрації від 20.03.2023 р.

За місцезнаходженням боржника відсутні основні та оборотні засоби, рухоме та нерухоме майно, яке б належало ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум", а також документи підприємства.

В результаті отримання відповідей від державних органів на запити арбітражного керуючого було проведено аналіз фінансово-господарського стану ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" та сформовано Звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства від 17.04.2023.

За результатами проведеного аналізу вбачаються ознаки дій з доведення до банкрутства та приховування банкрутства, оскільки під час проведення аналізу було виявлено «підставлення» даних у фінансовій звітності, метою чого може бути приховування посадовими особами неплатоспроможності Товариства та занепаду його фінансово-господарського стану, тобто уповноваженими особами було здійснено подання та надання недостовірної викривленої інформації щодо фінансового та майнового стану Товариства.

Крім того, ліквідатор також зазначає, що ухилення посадової особи ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" від передачі бухгалтерської або іншої документації банкрута, також свідчить про намагання приховати дії з доведення до банкрутства та уникнути відповідальності за вчинення дій з доведення боржника до банкрутства.

Відповідно до рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/20447/21 від 19.07.2022 про стягнення заборгованості з ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" установлено, що 10.10.2019 між SIA "Bomis Ltd" (постачальник), який є іноземним суб`єктом господарювання, та ТОВ «Активсервіс Трейд», правонаступником якого є ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" (покупець) був укладений контракт 10/10-19 (договір), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити кошти за комплекти рейкових скріплень System-W25. Постачальник 28.10.2019 здійснив поставку товару відповідно до умов контракту на загальну вартість 68 000,00 євро, проте, покупець не виконав свої зобов`язання з оплати товару за умовами контракту № 10/10-19 від 10.10.2019. Таким чином виникла заборгованість 2 216 800,00 грн.

Саме на підставі даного судового рішення було ініційовано процедуру про банкрутство ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум", у зв`язку із неможливістю його фактичного виконання.

З проведеного аналізу також вбачається накопичення дебіторської заборгованості, яка на кінець аналізованого періоду станом на 31.12.2020 рік у порівнянні з проміжними показниками станом на 13.12.2019 рік збільшилася на 1 733,40 тис. грн., що, за переконанням ліквідатора, може свідчити про бездіяльність керівних осіб Товариства щодо стягнення дебіторської заборгованості, яка в подальшому могла спрямовуватися на погашення кредиторської заборгованості.

Таким чином, як стверджує ліквідатор, порушення керівними особами ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" з 2019 року умов договорів укладених між боржником та його контрагентами, неналежне виконання умов договорів в результаті чого відбувалося накопичення та збільшення довгострокових та поточних зобов`язань боржника, при цьому не вбачаються дії керівника боржника, які б спрямовувались на стягнення дебіторської заборгованості та на зміцнення фінансового становища, таких як залучення інвесторів, відновлення діяльності та інші дії, що дали б змогу своєчасно виконати боргові зобов`язання Товариством перед контрагентами, що слугує підставою для формування висновку про наявність ознак дій з доведення до банкрутства.

Результати розрахунків, які містяться в таблиці "Основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства", вказують, що поточна неплатоспроможність фіксується з 2019 року.

Таким чином, як зазначає ліквідатор, у період з 2019 року по дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум", доцільним було б керівнику, не приховуючи неплатоспроможність боржника, звернутися до суду із заявою про власне банкрутство, але у зв`язку з тим, що звернення до суду із заявою про власне банкрутство не було та беручи до уваги результати розрахунків основних показників, що визначають фінансово-господарський стан підприємства, підтверджується факт наявності ознак дій з приховування банкрутства.

Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

За змістом частини 1 статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Закон передбачає три види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальну (стаття 219 Кримінального кодексу України), адміністративну (статті 164-15, 166-16, 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та цивільну - субсидіарну як різновид цивільної (частина 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства).

Положення частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, як спеціального закону, визначаючи такий різновид цивільної відповідальності як субсидіарна, конкретизують суб`єктний склад осіб, до яких може бути застосований цей різновид відповідальності, підставі та умови для її застосування для кожного із суб`єктів цієї відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Вимоги щодо покладення субсидіарної відповідальності на відповідача заявник обґрунтовує тим, що керівними особами ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" з 2019 року не виконано умов договорів, укладених між боржником та його контрагентами, а також неналежним виконанням умов договорів в результаті чого відбувалося накопичення та збільшення довгострокових та поточних зобов`язань боржника.

Також заявник посилається на обставини накопичення дебіторської заборгованості, яка на кінець аналізованого періоду станом на 31.12.2020 рік у порівнянні з проміжними показниками станом на 13.12.2019 рік збільшилася на 1 733,40 тис. грн., що, за переконанням ліквідатора, може свідчити про бездіяльність керівних осіб Товариства щодо стягнення дебіторської заборгованості.

В свою чергу, як вбачається з реєстраційної справи ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" ОСОБА_1 став керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником товариства з 22.06.2021.

Визначене нормами частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Об`єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились незадоволеними у справі про банкрутство.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

При цьому Кодекс України з процедур банкрутство не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).

При цьому час, що минув з дати припинення повноважень щодо боржника суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на вирішення питання про покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності.

Суд також враховує, що чинне законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку частини 6 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо цих осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в цьому випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Водночас суду, при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої і третьої статті 4 Кодексу.

Наведені правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 28.08.2018 у справі № 1099/13, від 18.10.2018 у справі № 923/1297/14, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15, від 03.09.2019 у справі № 923/1494/15, від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16.

Щодо об`єктивної сторони порушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то на відміну від норм Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, в нормах яких законодавець конкретно навів диспозицію кримінального та адміністративного порушення за порушення норм законодавства про банкрутство (зокрема, з доведення до банкрутства, за які особа притягається до кримінальної відповідальності), норми частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства хоча і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.

У зв`язку із цим у спорах про покладення субсидіарної відповідальності виникає/існує проблема у доведенні суб`єктом звернення (ліквідатором) та в об`єктивному встановленні (судом) обставин існування цього правопорушення.

Верховний Суд у постановах від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16 дійшов правових висновків, що для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції частини 1 статті 215 Господарського кодексу України та частини 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (статті 1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства) є необхідність конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Верховний Суд у наведених постановах також вказав, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності (відповідно до наведених моделей) на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (стаття 42 Господарського кодексу України).

Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за наведені дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності окрім вини є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

При цьому, виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відтак, звертаючись до суду з заявою сторона, в силу приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог.

В свою чергу, в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про заволодіння ОСОБА_1 будь-якими коштами. Окрім того відсутні будь-які докази, які б свідчити про те, що керівник ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" приймав будь-які рішення, що спрямовані на зменшення активів товариства.

Також в матеріалах справи № 910/14253/22 відсутні належні, допустимі та достовірні докази доведення ОСОБА_1 до банкрутства ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум".

За відсутності зазначених доказів відсутня об`єктивна сторона порушення з доведення до банкрутства, відсутні підстави для встановлення суб`єктів цього порушення та їх вину, а тому відсутні підстави для покладення на будь-кого із зазначених ліквідатором боржника осіб субсидіарної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи викладене вище, розглянувши заяву ліквідатора ТОВ "Хіммель Кемікал Петролеум" арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення поданої заяви.

Керуючись ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" арбітражного керуючого Шевчука Віктора Всеволодовича до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в межах справи № 910/14253/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммель Кемікал Петролеум" відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.12.2024.

Суддя П.П. Чеберяк