Рішення

від 11.12.2024 по справі 910/6296/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2024Справа № 910/6296/24Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Рєпкіній Ю.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6296/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЕТ-ТРЕЙД» (03035, м. Київ, вул. Василя Сурікова, буд. 3, офіс 6, ідентифікаційний код 41503845)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 23-А, ідентифікаційний код 35945717)

про стягнення 206 781, 12 грн., -

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАЛЕТ-ТРЕЙД» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК-ПЛЮС" (далі - відповідач) про стягнення 314 148,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 залишено позов без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб.

28.05.2024 від позивача через систему Електронний суд надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.06.2024 від представника відповідача Зудінова Олега Олексійовича через систему Електронний суд надійшла заява про виклик свідків та заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 вирішено здійснювати розгляд справи №910/6296/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 17.07.2023. Відповідно до вимог частини 2 статті 89 Господарського процесуального кодексу України зобов`язати позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ТРЕЙД", забезпечити явку Косенка Дмитра Миколайовича та Лук`янченка Ігоря Олександровича до суду або їх участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 07.08.2024 та повторно викликано Косенка Дмитра Миколайовича, Лук`янченка Ігоря Олександровича в підготовче засідання 07.08.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 відкладено підготовче засідання на 11.09.2024.

14.08.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ТРЕЙД" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

14.08.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК-ПЛЮС" надійшли додаткові пояснення.

22.08.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ТРЕЙД" надійшли заперечення.

29.08.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК-ПЛЮС" надійшли додаткові пояснення по справі.

10.09.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛЕТ-ТРЕЙД" надійшли заперечення щодо додаткових пояснень Відповідача у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЕТ-ТРЕЙД» про зменшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному судове засідання, призначене на 09.10.2024, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 призначено засідання у справі №910/6296/24 по суті на 13.11.2024.

У судовому засіданні 13.11.2024 суд провів допит свідка ОСОБА_1 , який підтвердив інформацію, викладену ним у заяві свідка, повідомив про розуміння своїх дій та обізнаність про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 26.11.2024.

До завершення судових дебатів, представники учасників судового процесу (позивач, відповідач) заявили усні клопотання про намір подати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, проголошення рішення в строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЕТ-ТРЕЙД» відмовлено повністю.

29.11.2024 в системі "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» сформована заява про ухвалення додаткового рішення, в якій спросить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЕТ-ТРЕЙД» витрати на правничу допомогу у розмірі 10 400, 00 грн. Розгляд даної заяви просить здійснити за відсутності представника відповідача.

Дана заява надійшла до суду 02.12.2024 та зареєстрована за вх. № 07-10/11622/24.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.12.2024 дану заяву про ухвалення додаткового рішення по справі передано судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2024 призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі №910/6296/24 на 11.12.2024.

Вищевказана ухвала суду була направлена позивачу та відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останніми 06.12.2024, про що свідчить довідки про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи викладене, позивач та відповідач повідомлені належним чином про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6296.

У судове засіданні 11.12.2024 представники позивача та відповідача не з`явилися.

Представник заявника (відповідача) у поданій 29.11.2024 заяві про ухвалення додаткового рішення просив її розгляд здійснювати за його відсутності.

Позивач (ТОВ «ПАЛЕТ-ТРЕЙД») клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, призначене на 11.12.2024, до суду, станом на 11.12.2024 не подано.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

11.12.2024 фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

В судовому засіданні 11.12.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду.

Розглядаючи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЕТ-ТРЕЙД» про ухвалення додаткового рішення по справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною другою ст. 244 ГПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» подаючи до суду 14.08.2024 першу заяву по суті позову вказало, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи становить 30 000, 00 грн., докази понесення яких будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПУ України.

Також до завершення судових дебатів, представники учасників судового процесу (позивач, відповідач) заявили усні клопотання про намір подати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, проголошення рішення в строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до приписів ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України відповідну заяву було подано лише відповідачем (ТОВ «ЛОГІСТИК-ПЛЮС»).

Суд зазначає, що заявник з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу звернувся, у строки передбачені ч.8 ст. 129 ГПУ України.

У своїй заяві про розподіл судових витрат відповідач просить суд стягнути на його користь 10 400, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 400, 00 грн. матеріали справи містять наступні документи: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 22.02.2024 № 02/24-35945717; додаткової угоди № 1 від 26.04.2024 до договору № 02/24-35945717 про надання професійної правничої допомоги від 22.02.2024; рахунку № 29-11 від 29.11.2024.

Матеріалами справи встановлено, що 22.02.2024 між АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ОЛЕГ ЗУДІНОВ ТА ПАРТНЕРИ» (далі - Бюро) та ТОВ Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 02/24-35945717 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Бюро надає Клієнту професійну правничу допомогу у вигляді складання документів правового характеру та представництва з питань стягнення належної Клієнту від ТОВ «МОДУЛЬ-СТИЛЬ» (ідентифікаційний код 36001234), ТОВ «НОЛЬТЕПАРТНЕР» (ідентифікаційний код 35252241), ТОВ «АЛТЄК» (ідентифікаційний код 36216684), ТОВ «ВНЄШСНАБ 2012» (ідентифікаційний код 38050414), ТОВ «АЛЬЯНСПАК» (ідентифікаційний код 37385221) заборгованості за господарськими договорами та штрафних санкцій (неустойки, пені, інфляційних втрат тощо (далі - заборгованість).

26.04.2024 між АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ОЛЕГ ЗУДІНОВ ТА ПАРТНЕРИ» (далі - Бюро) та ТОВ Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» (далі - Клієнт) укладено Додаткову угоду 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 22.02.2024 № 02/24-35945717 (далі - Додаткова угода), відповідно до якої п. 1.1 Договору викладено в наступній редакції: « 1.1. Бюро надає Клієнту професійну правничу допомогу у вигляді складання документів правового характеру та представництва з питань: 1.1.1 стягнення належної Клієнту від ТОВ «МОДУЛЬ-СТИЛЬ» (ідентифікаційний код 36001234), ТОВ «НОЛЬТЕ-ПАРТНЕР» (ідентифікаційний код 35252241), ТОВ «АЛТЄК» (ідентифікаційний код 36216684), ТОВ «ВНЄШСНАБ 2012» (ідентифікаційний код 38050414), ТОВ «АЛЬЯНСПАК» (ідентифікаційний код 37385221) заборгованості за господарськими договорами та штрафних санкцій (неустойки, пені, інфляційних втрат тощо (далі - заборгованість); 1.1.2 інших питань, пов`язаних з господарською діяльністю Клієнта, не зазначених в підпункті 1.1.1. пункту 1.1. розділу 1 цього Договору».

Відповідно до даної Додаткової угоди, п. 4 Договору викладено в наступній редакції: « 4. ГОНОРАР. УМОВИ РОЗРАХУНКІВ

4.1. У відповідності із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з урахуванням складності справи, її значення для Клієнта, кваліфікації і досвіду адвокатів Бюро, часу, що може бути витрачений на надання допомоги, та інших істотних обставин, сторони погодили, що:

4.1.1. за надання правничої допомоги, зазначеної в підпункті 1.1.1. пункту 1.1. розділу 1 цього Договору, Клієнт сплачує Бюро гонорар у фіксованому розмірі, що дорівнює 10 (десять) відсотків від суми належної до стягнення на користь Клієнта заборгованості. Розмір гонорару є незмінним. Оплата гонорару здійснюється у безготівковій формі на підставі виставленого Бюро рахунку у наступному порядку: - 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень до початку надання правничої допомоги, - залишок суми - протягом п`яти банківських днів від дати надходження на рахунок Клієнта стягнутої суми заборгованості;

4.1.2. за надання правничої допомоги, зазначеної в пункті 1.1.2. пункту 1.1. розділу 1 цього Договору, Клієнт сплачує Бюро гонорар за погодинною ставкою в розмірі 2000,00 грн.

4.2. Фактичні витрати на відрядження, транспортні витрати, проживання в готелі, добові, поштові витрати, витрати на оплату судового збору, витрати на оплату послуг перекладачів та експертів тощо, пов`язані з предметом даного Договору, оплачуються Клієнтом окремо (за наявності таких витрат та їх документальному підтвердженні).

4.3. У випадках обчислення гонорару у фіксованому розмірі акти прийому-передачі правничої допомоги (виконаних робіт) за взаємною згодою Сторін можуть не складатися, а належним підтвердженням надання передбаченої цим Договором допомоги є матеріали відповідних судових справи.

4.4. Бюро є платником єдиного податку третьої групи та не є платником податку на додану вартість.»

Адвокатським об`єднанням «ОЛЕГ ЗУДІНОВ ТА ПАРТНЕРИ» виставлено ТОВ «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» рахунок №29-11 від 29.11.2024 на оплату правничої допомоги у справі на суму 10 400,00 грн. із поміткою, що рахунок має бути сплачений протягом 30 календарних днів від дати набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі №910/6296/24.

Відповідно до даного рахунку, Адвокатським об`єднанням «ОЛЕГ ЗУДІНОВ ТА ПАРТНЕРИ» зроблено детальний опис робіт вчинених під час надання ТОВ «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» професійної правничої допомоги. Так, згідно даного опису, правнича допомога у справі № 910/6296/24 згідно з договором від 22.02.2024 № 02/24-35945717 та додатковою угодою до нього від 26.04.2024 № 1, а саме:

- складання 13.06.2024 заяви про виклик свідків та заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (0,5 години вартістю) - 30 хв. - 1 000,00 грн;

- складання 13.08.2024 пояснень у справі - 2 год. - 4000,00 грн.;

- складання 28.08.2024 додаткових пояснень у зв`язку із запереченнями позивача на пояснення від 13.08.2024 - 1 год. - 2000, 00 грн.;

- участь 17.07.2024 у підготовчому засіданні - 5 хв. - 66,70 грн.;

- участь 07.08.2024 у підготовчому засіданні - 38 хв. - 1266,70 грн.;

- участь 11.09.2024 у підготовчому засіданні - 5 хв. - 66,70 грн.;

- участь 13.11.2024 в судовому засіданні - 22 хв. - 733,30 грн.;

- участь 26.11.2024 в судовому засіданні - 32 хв. - 1 066,60 грн.

Позивачем до суду не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з абз. 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Зі змісту статті 30 вказаного Закону вбачається, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги адвокат отримує від клієнта гонорар у вигляді винагороди у формі фіксованого розміру або погодинної оплати, порядок обчислення, підстави для зміни розміру, порядок сплати та інші умови якої визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи викладене, договір про надання правової допомоги є документом, який підтверджує домовленість між клієнтом та адвокатом щодо надання останнім послуг зі здійснення захисту, представництва тощо в обмін на визначений у такому договорі гонорар (фіксований розмір або погодинна оплата).

У свою чергу, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, №823/2638/18.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми витрат на професійну правову допомогу, суд, із урахуванням фактичних обставин даної справи, бере до уваги наступне.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині 4 статті 126 ГПК України, так і в частинах 5-7 статті 129 ГПК України.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Здійснивши правовий аналіз норм статей 126 та 129 ГПК України, можна дійти висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, чинне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах 5-7 статті 129 ГПК України.

Водночас таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, згідно з яким подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно з рахунком від 29.11.2024 №29-11, суд вважає, що такі види послуг Адвоката, як: складання 13.08.2024 пояснень у справі (2 год. - 4000,00 грн.) та складання 28.08.2024 додаткових пояснень у зв`язку із запереченнями позивача на пояснення від 13.08.2024 (1 год. - 2000, 00 грн.), є завищеними, оскільки зважаючи на предмет спору у даній справі та наявність судової практики їх написання не потребувало додаткових зусиль.

Таким чином, враховуючи передбачені вказаною статтею критерії, зокрема: складність справи (спір з огляду на предмет доказування та ціну позову є незначної складності); обсяг наданих адвокатом послуг; ціну позову суд, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, та за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу, є 7400,00 грн.

З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. 126, 129 ГПК України та оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача та стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 400, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на надання професійної правової допомоги у справі № 910/6296/24 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЕТ-ТРЕЙД» (03035, м. Київ, вул. Василя Сурікова, буд. 3, офіс 6, ідентифікаційний код 41503845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК-ПЛЮС» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 23-А, ідентифікаційний код 35945717) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 400 (сім тисяч чотириста), 00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині заяви відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.12.2024.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА