Рішення

від 10.12.2024 по справі 912/2075/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 рокуСправа № 912/2075/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи №912/2075/24

за позовом Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, вул. Незалежності, 29, с. Піщаний Брід, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27037

до відповідача Фермерського господарства "Цабевської Олени Анатоліївни", вул. Молодіжна, 21а, с. Олексіївка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27036

про розірвання договору, стягнення 239 689,81 грн

Представники:

від позивача - участі не брали,

від відповідача - Боруш А.О. адвокат, ордер серії ВА №1091569 від 23.09.2024.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області до Фермерського господарства "Цабевської Олени Анатоліївни" (далі - ФГ "Цабевської О.А.") з такими вимогами:

- розірвати договір оренди землі, укладений 28 квітня 2016 р. між Олексіївською сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 , об`єктом оренди якого є земельна ділянка площею 19,2355 га з кадастровим номером 3521780600:02:000:9013 та земельна ділянка площею 39,9967 га з кадастровим номером 3521780600:02:000:0661,

- стягнути 239 689,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди землі від 28.04.2016 в частині сплати орендної плати.

Ухвалою від 19.08.2024 суд залишив без руху позовну заяву та встановив строк для усунення виявлених недоліків позову.

21.08.2024 через систему "Електронний суд" позивач подав суду заяву про усунення недоліків з відповідними доказами.

Ухвалою від 23.08.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2075/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 23.09.2024 о 14:30 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

23.09.2024 через систему "Електронний суд" позивач подав суду заяву про розгляд справи без його участі. У зазначеній заяві вказав про підтримання позовних вимог.

У підготовчому засіданні 23.09.2024 суд оголосив перерву до 09.10.2024 о 12:00 год.

26.09.2024 через систему "Електронний суд" представник відповідача подав суду клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов до 09.10.2024 включно.

Ухвалою від 30.09.2024 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву. Продовжив з ініціативи суду відповідачу строк на подання відзиву до 09.10.2024.

09.10.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав суду відзив на позов, де просив відмовити в задоволенні позову та зазначав про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням від 30.05.2024 у справі №912/3809/16. Також відповідач подав заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат.

Протокольною ухвалою від 09.10.2024 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 22.10.2024 о 11:00 год.

22.10.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав суду клопотання про визнання поважними причини неподання доказу у встановлений законом строк та встановлення додаткового строку для подання копії листа Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 09.10.2024 №10489/6/11-28-13-06.

22.10.2024 суд продовжив підготовче засідання та оголосив перерву до 07.11.2024 о 14:00 год, про що постановив протокольну ухвалу, де також продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 07.11.2024 суд приєднав до матеріалів справи лист Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 09.10.2024 №10489/6/11-28-13-06. Відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі. Витребував від позивача письмово викладені пояснення підтверджені відповідними доказами щодо фактичного користувача земельної ділянки з кадастровим номером 3521780600:02:000:0661 та сплати ним орендної плати (ТОВ "Згода") за 2021-2023 роки. Закрив підготовче провадження у справі №912/2075/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.11.2024 о 15:00 год.

20.11.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі на виконання вимог суду, за змістом яких повідомлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3521780600:02:000:9015 площею 39,9967 га є ділянкою з кадастровим номером 3521780600:02:000:0661 площею 39,9967 га з датою її реєстрації 07.10.2008. Після розмежування земель державної та комунальної власності, так як замовником технічної документації (Олексіївською сільською радою) не були вказані обмеження у використанні земельної ділянки (що є невід`ємною частиною технічної документації), а саме договір оренди землі із ТОВ "Згода", зазначену ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 3521780600:02:000:0661. В додатках до пояснень додано докази сплати орендної плати за 2021-2023 роки та податкову звітність ТОВ "Згода" на підтвердження факту використання земельної ділянки з кадастровим номером 3521780600:02:000:0661. Окремо зазначено, що станом на 19.11.20224 року заборгованість у ТОВ "Згода" зі сплати орендної плати відсутня.

20.11.2024 суд розпочав розгляд справи по суті.

Представником позивача після вступних слів заявлено усне клопотання про витребування судом інформації з податкової службу щодо земельних ділянок відповідача, за які ним подавалась податкова декларація. Представником також зазначено про неможливість відреагувати на долучений відповідачем доказ (лист податкової служби).

Представник відповідача категорично заперечив щодо задоволення заявленого клопотання.

Суд оголосив перерву до 10:00 год 10.12.2024.

У судовому засіданні 10.12.2024 представник відповідача підтримав свої заперечення.

Позивач в засідання не прибув, причини неявки не повідомив.

Суд відхиляє клопотання позивача про витребування доказів виходячи з норм ч. 8 ст. 80 ГПК України; зазначення у відзиві на позов про намір подати цей доказ і звернення з відповідним адвокатським запитом; подання клопотання про долучення доказу 21.10.2024; оголошення судом перерви в засіданні 22.10.2024 до 07.11.2024 о 14:00, тобто надання можливості позивачу відреагувати на подане клопотання; долучення доказу ухвалою від 07.11.2024; відсутність будь-яких заперечень або клопотань позивача в підготовчому засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступні обставини.

28.04.2016 між Олексіївською сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області (далі - орендодавець) та ОСОБА_1 (далі - орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір), за умовами якого:

- орендодавець на підставі рішення Олексіївської сільської ради Добровеличківського району від 29.01.2016 №69 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (п. 1.);

- в оренду передається земельна ділянка площею 59,2322 га, в тому числі рілля - 59,2322 га, кадастровий номер земельної ділянки площею 19,2355 га - 3521780600:02:000:9013, кадастровий номер земельної ділянки площею 39,9967 га - 3521780600:02:000:0661 (п. 2.);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2016 становить 2456544,00 грн, яка щороку підлягає індексації на офіційно повідомлений коефіцієнт індексації за поточний рік (п. 5.);

- договір укладено строком на 49 років з дати його державної реєстрації (п. 8.);

- орендна плата сплачується орендарем у формі та розмірі щорічно у грошовій формі: 5% від грошової оцінки земель в розмірі: 122827,20 грн (п. 9.);

- орендна плата вноситься у такі строки: відповідно до чинного законодавства (п. 11.);

- земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (п. 15.);

- цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (п. 16.);

- дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 37);

- розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається за таких умов: зміна цільового призначення, несвоєчасне внесення орендної плати (п. 38).

Договір підписано сторонами та скріплено печаткою орендодавця.

14.07.2016 ОСОБА_1 створене Фермерське господарство "Цабевської Олени Анатоліївни", ідентифікаційний код юридичної особи 40656809.

За твердженням позивача з 14.07.2016 права й обов`язки орендаря за договором оренди землі перейшли від ОСОБА_1 до створеного нею фермерського господарства.

Як вказує позивач, 07.12.2020 Піщанобрідською сільською радою прийняте рішення №50 "Про реорганізацію Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області шляхом приєднання до Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області".

Пунктом 1 вказаного рішення сільська рада вирішила реорганізувати Олексіївську сільську раду в складі сіл Олексіївка, Кирилівка, Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Миколаївка, Новопетрівка, Перчунове, Сміливе (далі - Олексіївська сільська рада), місцезнаходження: вул. Віталія Бабана, 1А, с. Олексіївка Добровелнчківського району Кіровоградської області) шляхом приєднання до Піщанобрідської сільської ради (ЄДРПОУ 04365810), місцезнаходження: вул. Незалежності, 29, с. Піщаний Брід, Добровеличківського району, Кіровоградської області). Згідно п. 2 вищевказаного рішення Піщанобрідська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Олексіївської сільської ради в складі сіл Олексіївка, Кирилівка, Глиняне, Новоглиняне, Міжколодяжне, Миколаївка, Новопетрівка, Перчунове, Сміливе.

Отже, Піщанобрідська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області є орендодавцем, а ФГ "Цабевської О.А." є орендарем за договором оренди землі.

У позовній заяві зазначено, що у 2021 - 2024 роках ФГ "Цабевської О.А." сплачувало орендну плату не в повному обсязі, чим порушило свої обов`язки орендаря, встановлені договором оренди землі та ст. 24 Закону України "Про оренду землі".

Позивач зазначає, що у 2021 році відповідач сплатив позивачу 51 302,04 грн орендної плати, у 2022 році - 53 004,10 грн, у 2023 році - 53 053,49 грн, у 2024 році за п`ять місяців - 22 610,16 грн, що підтверджується звітами про рух коштів, які додаються до позовної заяви.

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача з орендної плати становить 239 689,81 грн, виходячи з такого розрахунку:

122827,20 грн - 51302,04 грн = 71525,16 грн - сума боргу за 2021 рік;

122827,20 грн - 53004,10 грн = 69823,10 грн - сума боргу за 2022 рік;

122827,20 грн - 53053,49 грн = 69773,71 грн - сума боргу за 2023 рік;

10235,60 грн х 5 міс = 51178,00 грн - сума орендної плати, яку відповідач зобов`язаний був сплатити за 5 місяців 2024 року 51178,00 грн 22610,16 грн = 28567,84 грн - сума боргу за 5 місяців 2024 рік.

Наявність тривалої та систематичної несплати орендної плати, на думку позивача, є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.

Частина перша статті 2 Закону України "Про оренду землі" встановлює, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 1 Закону України "Про оренду землі" визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а стаття 13 того ж Закону договір оренди землі характеризує, як договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Підпункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України зобов`язує землекористувача своєчасно сплачувати орендну плату, а частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначає, що нею є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Обов`язок орендаря земельної ділянки своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку встановлений також статтею 25 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" встановлені підстави для розірвання договору оренди землі: за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Поряд з цим, частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У свою чергу, систематична несплата орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, що передбачено пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України.

Разом з тим, частина 2 статті 651 ЦК України встановлює, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.

Господарським судом Кіровоградської області розглядалась справа № 912/3809/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" до відповідача Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_1 , про визнання переважного права на поновлення договору, визнання недійсним рішення, визнання укладеною додаткової угоди, визнання поновленим договору.

У рішенні від 30.05.2024, яке на день вирішення спору законної сили не набрало, зазначено:

- "В засіданні 20.05.2024 представником відповідача зазначено що фактично земельною ділянкою користується та сплачує орендну плату позивач, висловлено також позицію на підтримання доводів позивача щодо його переважного права на оренду земельної ділянки".

- "За письмовими поясненнями начальника відділу Держгеокадастру у Добровеличківському районні від 05.01.2018, датою реєстрації земельної ділянки є 07.10.2008. Після розмежування земель державної та комунальної власності, так як замовником технічної документації (Олексіївською сільською радою) не були вказані обмеження у використанні земельної ділянки (що є невід`ємною частиною технічної документації), а саме договір оренди землі із ТОВ "Згода", зазначену ділянку було зареєстровано у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 3521780600:02:000:0661.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 3521780600:02:000:9015 площею 39.9967 га є ділянкою з кадастровим номером 3521780600:02:000:0661 площею 39.9967 га.

Господарський суд погоджується з доводами позивача, що вищезазначені обставини щодо недосягнення згоди по орендній платі не були і не могли бути підставою для відмови в укладенні угоди про поновлення строку дії договору оренди землі, оскільки відповідач рішенням № 69 від 29.01.2016 року передав спірну земельну ділянку площею 39,9967 га в оренду ОСОБА_1 строком на 49 років із сплатою орендної плати в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі. При цьому, договір оренди землі з позивачем не був розірваний чи визнаний недійсним, земельна ділянка у позивача не вилучалася і по теперішній час перебуває в користуванні позивача. Доказів протилежного відповідачем чи третьою особою до матеріалів справи не подано.

Отже, земельна ділянка площею 39,9967 га має два кадастрові номери і одночасно перебуває в оренді у двох осіб - позивача та гр. ОСОБА_1 "

На вимогу суду позивачем у поясненнях від 20.11.2024 підтверджено зазначене та повідомлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3521780600:02:000:9015 площею 39,9967 га є ділянкою з кадастровим номером 3521780600:02:000:0661 площею 39,9967 га з датою її реєстрації 07.10.2008. Після розмежування земель державної та комунальної власності, так як замовником технічної документації (Олексіївською сільською радою) не були вказані обмеження у використанні земельної ділянки (що є невід`ємною частиною технічної документації), а саме договір оренди землі із ТОВ "Згода", зазначену ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 3521780600:02:000:0661. В додатках до пояснень додано докази сплати орендної плати за 2021-2023 роки та податкову звітність ТОВ "Згода" на підтвердження факту використання земельної ділянки з кадастровим номером 3521780600:02:000:0661. Окремо зазначено, що станом на 19.11.20224 року заборгованість у ТОВ "Згода" зі сплати орендної плати відсутня.

Представником відповідача в засіданні зазначено, що земельною ділянкою вона не користувалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 № 918/391/23 зазначено:

"Щодо розірвання договору оренди землі на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України

68. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

69. Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

70. Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт (абзац п`ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

71. Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).

72. Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

73. Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

74. Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

75. Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

76. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

77. Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

78. Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття «несплата» та «недоплата» не є тотожними. Оскільки в конструкції згаданої правової норми не наведено жодного означення до слова «несплата», можна виснувати, що законодавець у згаданій правовій нормі не передбачив жодної альтернативи повної несплати, тобто не визначив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є не лише систематична несплата, а й систематична недоплата орендної плати.

79. До того ж потрібно враховувати, що розмір недоплати може варіюватися орієнтовно від 1 % до 99 % суми належної орендної плати, що не може не впливати на ступінь порушення прав власника землі та оцінку істотності такого порушення.

80. Протилежне розуміння, а саме якщо вважати підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, зокрема й сплату орендної плати не в повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), навряд чи буде справедливим та розумним, оскільки під дію цієї спеціальної норми права підпадатимуть і незначні (неістотні) порушення, наприклад систематична недоплата 1,00 грн зі 10 000,00 грн орендної плати. За таких обставин суди будуть змушені на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України розривати договори оренди землі всупереч принципу збереження договору.

81. Цей підхід надасть можливість орендодавцю вимагати розірвання договору оренди землі в тому разі, коли несплата орендної плати є частковою та зумовлена, зокрема, виникненням спору між сторонами з приводу порядку нарахування та розміру орендних платежів. Таке тлумачення норм права порушуватиме баланс інтересів сторін у договірних відносинах, надавши власнику землі більше переваг у порівнянні з її орендарем.

82. Потрібно враховувати, що правова природа відносин оренди землі, яка зазвичай передбачає тривале використання такого об`єкта цивільних прав і сталість таких відносин, відповідає інтересам цивільного обігу загалом. Ба більше, використання земельної ділянки завжди пов`язане з неодмінними витратами орендаря на її утримання відповідно до цільового призначення цієї ділянки.

83. Якщо дотримуватися згаданого протилежного підходу, то договір буде під постійною загрозою його розірвання, що порушить принцип сталості відносин з використання землі, що своєю чергою стимулюватиме орендаря ставитися до орендованої земельної ділянки у споживацький спосіб, не дбати про неї, не вкладати кошти у покращення чи належне утримання такого особливого виду майна, тобто призведе до того, що орендар не буде обирати таку поведінку, яка більшою мірою відповідала б ознакам доброго господаря стосовно орендованої ним землі.

84. Тож підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Щодо можливості розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України

85. Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

86. Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

87. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

88. Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

89. Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

90. Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов`язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

91. Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

92. Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

93. Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

94. Також потрібно враховувати, що у відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.

95. Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною.

96. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

97. Натомість у разі неістотної часткової несплати орендної плати, а так само у разі виникнення спору щодо її розміру, порядку здійснення платежів тощо, у власника завжди є право на звернення до суду з позовом про стягнення таких орендних платежів, 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки тощо. Такий спосіб захисту буде ефективним та пропорційним, відновлюватиме порушене право орендодавця та зберігатиме договір оренди землі виходячи з балансу інтересів обох сторін".

В оренді у відповідача згідно договору від 28.04.2016 перебувають дві земельні ділянки площею 19,2355 га та 39,9967 га, за які відповідач мав платити 122827,20 грн в рік (5% від грошової оцінки земель).

Земельна ділянка площею 39,9967 має два кадастрові номери та фактично перебувала в оренді у іншого орендаря, за яку ТОВ "Згода" і сплачувало орендну плату.

Позивач зазначає, що у 2021 році відповідач сплатив позивачу 51 302,04 грн орендної плати, у 2022 році - 53 004,10 грн, у 2023 році - 53 053,49 грн, у 2024 році за п`ять місяців - 22 610,16 грн, що підтверджується звітами про рух коштів, які додані до позовної заяви з призначенням платежу "Орендна плата з юридичних осіб ФГ "Цабевської О.А.".

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав, в оренді у відповідача крім зазначених двох земельних ділянок, ще перебувають земельна ділянка (3521780600:02:000:5850 площею 5,7262 га), земельна ділянка (3521780600:02:000:5849 площею 2,9400 га).

Відповідач не спростував доводів позивача про розмір сплачених коштів, поряд з тим, посилаючись на лист Головного Управління ДПС у Кіровоградській області від 09.10.2024, стверджує про відсутність заборгованості з орендної плати з юридичних осіб.

В листі Головного Управління ДПС у Кіровоградській області від 09.10.2024, № 10489/6/11 зазначено, що Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 "Про затвердження порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 № 321/35943, не передбачено ведення обліку надходжень плати за землю за кадастровими номерами земельних ділянок, їх площами та/або їх місцем розташування.

Зважаючи на викладене, надати інформацію чи наявна заборгованість у фермерського господарства "Цабевської Олени Анатоліївни" з орендної плати за користування земельною ділянкою із кадастровими номерами: 3521780600:02:00:9013 площею 19,2355 га та 3521780600:02:00:0661 площею 39,9967 га немає можливості.

Разом з тим, повідомлено, що станом на 09.10.2024 у ФГ "Цабевської О.А." відсутня заборгованість з орендної плати з юридичних осіб.

Судом враховано, що пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності (далі Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 85 - 94 постанови від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, те, що земельною ділянкою площею 39,9967 га відповідач не користувався, а користувалось нею ТОВ "Згода" і сплачувало орендну плату", суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачу не завдано будь-яких втрат і позивач такого не доводить.

Надання земельної ділянки в оренду двом орендарям є недобросовісною поведінкою позивача.

Крім того, предметом договору оренди є дві земельні ділянки, також в оренді у відповідача є ще дві земельні ділянки, відтак сам позивач не доводить: які земельні ділянки включено відповідачем до податкової декларації; за які земельні ділянки спрямовано сплачені відповідачем орендні платежі.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розірвання договору з зазначених в позові підстав та, відповідно про недоведеність позовних вимог в іншій частині.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 20.12.2024.

Суддя В.Г. Кабакова