Рішення

від 11.12.2024 по справі 5015/2060/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 Справа № 5015/2060/11

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», місто Дніпро

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

по розгляду скарги Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича, місто Новий Розділ Львівська область

на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича, місто Львів

у справі №5015/2060/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», місто Київ, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», місто Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича, місто Новий Розділ Львівська область

про стягнення 1 017 937,09 грн (128 289,29 доларів США).

За участю представників:

від заявника (стягувача/позивача): не з`явився;

від скаржника (боржника/відповідача): Репак В.В. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1269128 від 19.03.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001128 від 29.08.2018);

від приватного виконавця: не з`явився.

Процес.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала скарга фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича б/н від 30.05.2024 (вх.№2118/24 від 31.05.2024) з вимогами: 1) Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо визначення та зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження №75107306 від 22.05.2024 загальної суми боргу в розмірі 128 289,29 доларів США; 2) Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про відкриття виконавчого провадження №75107306 від 22.05.2024 щодо виконання судового наказу №5015/2060/11, виданого 25.07.2011 Господарським судом Львівської області.

Ухвалою від 18.11.2024 суд постановив закрити провадження за скаргою Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича б/н від 30.05.2024 (вх.№2118/24 від 31.05.2024) з вимогами: 1) Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо визначення та зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження №75107306 від 22.05.2024 загальної суми боргу в розмірі 128 289,29 доларів США; 2) Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про відкриття виконавчого провадження №75107306 від 22.05.2024 щодо виконання судового наказу №5015/2060/11, виданого 25.07.2011 Господарським судом Львівської області.

26.11.2024 до суду надійшла заява представника ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за вих.№1122/1/Б від 22.11.2024 (вх.№4382/24) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №5015/2060/11 по розгляду скарги за вх.№2118/24 від 30.05.2024. У поданій заяві представник ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» понесені витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою від 02.12.2024 суд постановив прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (за вих.№ 1122/1/Б від 22.11.2024 (вх.№4382/24 від 26.11.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з розглядом скарги (вх. № 2118/24 від 31.05.2024) до розгляду та призначити судове засідання для розгляду заяви на 11.12.2024 на 09:30 год.

Судом встановлено, що під час розгляду судом скарги (б/н від 30.05.2024 (вх.№2118/24 від 31.05.2024)) стягувачем/позивачем (ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп») через підсистему «Електронний суд» 13.06.2024 було подано відзив на скаргу, в якому було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та про подання доказів понесених таких витрат до закінчення розгляду судом скарги у строки передбачені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до вищезазначеної заяви (за вих.№1122/1/Б від 22.11.2024 (вх.№4382/24)) долучено наступні документи: копію договору №02/01-24 про надання правової допомоги від 02.01.2024; копію додатка №1 від 02.01.2024 до договору про надання правової допомоги №02/01-24 від 02.01.2024; копію Акта про надання правової допомоги №6 від 22.11.2024 до договору про надання правової допомоги №02/01-24 від 02.01.2024; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1240121 від 05.03.2024; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДП №3080 від 10.06.2016.

10.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від ФОП Цюри А.С. надійшло заперечення на заяву представника про стягнення судових витрат (б/н від 10.12.2024 вх.№299601/24).

11.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від ФОП Цюри А.С. надійшла заява (б/н від 10.12.2024 вх.№29990/24) якою просить долучити до матеріалів справи докази звернення стягувача (ТзОВ «Дніпрофінансгруп») до приватного виконавця із заявою (за вих. №0819/6/Б від 19.08.2024) про повернення виконавчого документа стягувачу, та на підставі якої 21.08.2024 виконавцем у ВП №75107306 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (заявник/стягувач/позивач) явки уповноваженого представника в судове засідання 11.12.2024 для розгляду заяви не забезпечило. Заяви, клопотання станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.

Представник ФОП Цюри Андрія Степановича (адвокат Репак В.В.) в судове засідання 11.12.2024 для розгляду заяви з`явився, заперечив проти задоволення заяви ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про стягнення з ФОП Цюри Андрія Степановича витрат на професійну правничу допомогу. Звернув увагу суду на те, що в ухвалі від 18.11.2024 судом не встановлено необґрунтованих дій скаржника, вказана ухвала суду не оскаржувалася та набрала законної сили, а тому відсутні підстави вважати, що дії позивача були необґрунтованими. Обов`язок доведення обставин щодо необґрунтованих дій позивача лежить саме на особі, яка заявляє судові витрати. Проте, в даній справі ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» подало заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу 26.11.2024, тобто після постановлення судом ухвали від 18.11.2024, якою було закрито провадження у справі, що свідчить про недотримання заявником процесуального порядку, оскільки така заява мала бути подана до винесення судом судового рішення по суті спору, яким в даному разі являється ухвала про закриття провадження у справі. Відтак, подана ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу подана з порушенням процесуального строку.

Представник приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича в судове засідання 11.12.2024 не з`явився. Заяви, клопотання станом на момент судового засідання не надходили.

Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 про призначення судового засідання для розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 11.12.2024 на 09:30 була доставлена приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Білецькому Ігору Мироновичу до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 04.12.2024.

Отже, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович належним чином був повідомлений про прийняття заяви до розгляду та призначення судового засідання для розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 11.12.2024 о 09:30 год.

Слід зазначити, що явка учасників справи в судове засідання 11.12.2024 не визнавалась судом обов`язковою.

Суд, враховуючи строки розгляду заяви, враховуючи, що явка представників учасників справи в засідання обов`язковою не визнавалась, вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецький Ігора Мироновича та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (заявника/стягувача/позивача).

Відводів судді та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 11.12.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Обставини встановлені судом.

Ухвалою від 18.11.2024 суд постановив закрити провадження за скаргою Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича б/н від 30.05.2024 (вх.№2118/24 від 31.05.2024) з вимогами: 1) Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо визначення та зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження №75107306 від 22.05.2024 загальної суми боргу в розмірі 128 289,29 доларів США; 2) Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про відкриття виконавчого провадження №75107306 від 22.05.2024 щодо виконання судового наказу №5015/2060/11, виданого 25.07.2011 Господарським судом Львівської області.

Судом встановлено, що під час розгляду судом скарги (б/н від 30.05.2024 (вх.№2118/24 від 31.05.2024)) представником ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп») - адвокатом Чміль Юлією Володимирівною, через підсистему «Електронний суд», 13.06.2024 було подано відзив на скаргу, в якому зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та про подання доказів понесених таких витрат до закінчення розгляду судом скарги у строки передбачені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

26.11.2024 до суду надійшла заява представника ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за вих.№1122/1/Б від 22.11.2024 (вх.№4382/24) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №5015/2060/11 по розгляду скарги за вх.№2118/24 від 30.05.2024. У поданій заяві представник ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» понесені витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Так, зокрема, представником ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до вищезазначеної заяви (за вих.№1122/1/П від 22.11.2024 (вх.№4382/24 від 26.11.2024)) на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8 000,00 грн, долучено наступні документи: копію договору №02/01-24 про надання правової допомоги від 02.01.2024; копію додатка №1 від 02.01.2024 до договору про надання правової допомоги №02/01-24 від 02.01.2024; копію Акта про надання правової допомоги №6 від 22.11.2024 до договору про надання правової допомоги №02/01-24 від 02.01.2024; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1240121 від 05.03.2024; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДП №3080 від 10.06.2016.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2024 між адвокатським бюро «Юлії Чміль» (надалі - бюро), в особі керуючого бюро Чміль Юлії Володимирівни, яка діє на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (надалі клієнт) укладено договір №02/01-24 про надання правової допомоги (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах всіх форм та у всіх інстанціях під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Чміль Юлія Володимирівна. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Згідно з п. 3.1. договору вартість наданих юридичних послуг бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, відповідно до тарифів вказаних в додатку №1 до договору та виставляє клієнту відповідний рахунок.

Пунктом 3.5 договору сторони погодили, що за результатами надання юридичної допомоги співробітником (адвокатом) бюро складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги її вартість. Акт надсилається клієнту бюро факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу клієнта, бюро може надавати акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.

Згідно з п. 3.6. договору акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав бюро письмові аргументовані заперечення на акт.

Відповідно до п. 6.1. та п. 6.2. договору сторони погодили, що цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору. Дія договору припиняється через один рік з дня його укладення. Після закінчення строку дії договору, сторони мають право на автоматичну пролонгацію його умов у випадку відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення умов договору.

02.01.2024 між адвокатським бюро «Юлії Чміль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» підписано додаток №1 до договору №02/01-24 про надання правової допомоги (надалі - договір). У вказаному додатку сторони погодили вартість послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2024 за надання клієнту правової допомоги, зокрема, справи по ГПК (Господарський процес) включає:

- ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа клієнтом - 1 500,00 грн/година (не більше 3 000,00 грн);

- складання позовної заяви/відзиву/заперечення: перша інстанція 5 000,00 грн.

22.11.2024 між адвокатським бюро «Юлії Чміль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» підписано акт про надання правової допомоги №6 до договору про надання правової (правничої) допомоги №02/01-24 від 02.01.2024. Як вбачається із п.1 вказаного акта, бюро відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 02/01-24 від 02.01.2024 року надав клієнту юридичні послуги у справі № 5015/2060/11, скаргою фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича, що розглядалась Господарським судом Львівської області, а клієнт прийняв надані послуги.

Згідно з п. 2. вказаного акта вартість послуг за період, вказаний в п.1 цього Акта, ґрунтується на тарифах погоджених сторонами в додатку № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2024 року та становить суму в розмірі 8 000,00 грн, яка включає в себе:

- ознайомлення з матеріалами справи за наданим пакетом документа клієнтом, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (2 год. ) - 3000,00 грн;

- складання відзиву (3 год.)- 5000,00 грн.

Даним актом клієнт засвідчив, що жодних претензій по якості, повноти, строках та обсягу послуг до адвоката немає.

Повноваження адвоката Чміль Юлії Володимирівни підтверджуються ордером серія АЕ №1240121 від 05.03.2024 на надання правничої (правової) допомоги ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3080 від 10.06.2016, виданим Радою адвокатів Дніпропетровської області, відповідно до рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 07.06.2016 №58.

З огляду на вказане представник ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» понесені витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Представник ФОП Цюри Андрія Степановича у запереченні на заяву (вх.№29960/24 від 10.12.2024) просить суд відмовити у задоволенні заяви ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про стягнення з ФОП Цюри Андрія Степановича судових витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Зокрема зазначив, що підставою винесення судом ухвали від 18.11.2024 про закриття провадження за скаргою фізичної особи-підприємця Цюри А.С. (б/н від 30.05.2024 (вх.№2118/24 від 31.05.2024)) слугувала заява представника скаржника - Цюри А.С. про відмову від скарги.

Представником скаржника зазначено, що 21.08.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. на підставі заяви стягувача - ТзОВ «Дніпрофінансгруп» у ВП №75107306 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім того, представник скаржника повідомив суд про те, що оскільки приватним виконавцем Білецьким І.М. відкрито нове виконавче провадження без порушень закону, а тому немає необхідності у подальшому розгляді цієї скарги.

Судом встановлено, що 21.08.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем №75107306 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання.

Також, представник ФОП Цюри А.С. у запереченні на заяву зазначив, що приватний виконавець Білецький І.М., після повернення виконавчого документа стягувачу, втретє відкрив виконавче провадження, де не вказував про стягнення загальної суми заборгованості у валюті. Відтак, на думку представника скаржника у скаржника відпала потреба у розгляді скарги на дії приватного виконавця від б/н від 30.05.2024 (вх.№2118/24 від 31.05.2024).

Згідно частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

На думку представника скаржника, аналіз положення частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, можуть бути заявлені лише внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Зокрема зазначив, що в ухвалі від 18.11.2024 судом не встановлено необґрунтованих дій скаржника. Вказана ухвала суду не оскаржувалася та набрала законної сили, а тому, на думку представника скаржника, відсутні підстави вважати, що дії ФОП Цюри А.С. були необґрунтованими. Обов`язок доведення обставин щодо необґрунтованих дій лежить саме на особі, яка заявляє судові витрати.

Крім того, представник ФОП Цюри А.С. у запереченні на заяву зазначив, що підставою подання скаржником заяви про відмову від скарги слугувало те, що саме стягувач - ТзОВ «Дніпрофінансгруп» подало приватному виконавцю Білецькому І.М. заяву про повернення виконавчого документа стягувачу, який на підставі цієї заяви виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Таким чином, на думку представника скаржника, виконавче провадження №75107306 було завершено, а тому не було необхідності щодо подальшого розгляду скарги Цюри А.С. у цьому завершеному провадженні.

Відтак, на думку представника скаржника, саме дії стягувача ТзОВ «Дніпрофінансгруп» призвели до того, що розгляд скарги Цюри А.С. був недоцільним.

Крім того, представник ФОП Цюри А.С. у запереченні на заяву зазначив, що на момент розгляду цієї скарги приватним виконавцем Білецьким І.М. було втретє відкрито виконавче провадження. В постанові про відкриття виконавчого провадження виконавцем вже не було допущено тих порушень закону на які вказував скаржник Цюра А.С. у скарзі на його дії. У зв`язку з чим не було необхідності для подальшого розгляду скарги Цюри А.С. на дії приватного виконавця Білецького І.М. (б/н від 30.05.2024 (вх.№2118/24 від 31.05.2024)).

Також, представник ФОП Цюри А.С. у запереченні на заяву зазначив, що аналіз положення частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що саме відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Натомість, стягувач ТзОВ «Дніпрофінансгруп» не являється відповідачем за скаргою Цюри А.С., а лише заінтересованою особою. Тому, на думку представника скаржника, підстав заявляти витрати на правову допомогу ТзОВ «Дніпрофінансгруп» не було.

Крім того, представник ФОП Цюри А.С. у запереченні на заяву зазначив, що в даній справі ТзОВ «Дніпрофінансгруп» подало заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу 26.11.2024, тобто після постановлення судом ухвали від 18.11.2024, якою було закрито провадження у справі, що, на думку представника скаржника, свідчить про недотримання заявником процесуального порядку.

Відтак, на думку представника скаржника, така заява мала бути подана ТзОВ «Дніпрофінансгруп» до винесення судом судового рішення по суті спору, яким в даному разі являється ухвала про закриття провадження у справі. Таким чином, на думку представника скаржника, подана ТзОВ «Дніпрофінансгруп» заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу подана з порушенням процесуального строку, що є самостійною підставою у відмові щодо задоволення такої.

Представником ФОП Цюри А.С. до заяви (б/н від 10.12.2024 вх.№29990/24) долучено як доказ звернення стягувача (ТзОВ «Дніпрофінансгруп») до приватного виконавця - заяву (за вих. №0819/6/Б від 19.08.2024) про повернення виконавчого документа стягувачу.

З огляду на вказане представник ФОП Цюри А.С. (скаржник/боржник/відповідач) просить суд відмовити у задоволенні заяви ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (за вих.№1122/1/Б від 22.11.2024 (вх.№4382/24 від 26.11.2024)) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №5015/2060/11 по розгляду скарги за вх.№2118/24 від 30.05.2024.

При ухваленні додаткового рішення суд керувався наступним.

За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина 3 стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку.

Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 4, 13, 14, 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Зі змісту частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 цієї ж статті).

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача надав наступні документи: копію договору №02/01-24 про надання правової допомоги від 02.01.2024; копію додатка №1 від 02.01.2024 до договору про надання правової допомоги №02/01-24 від 02.01.2024; копію Акта про надання правової допомоги №6 від 22.11.2024 до договору про надання правової допомоги №02/01-24 від 02.01.2024; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1240121 від 05.03.2024; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДП №3080 від 10.06.2016.

Згідно частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У даному випадку першою заявою по суті є відзив ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на скаргу ФОП Цюри А.С. (б/н від 30.05.2024 (вх.№2118/24 від 31.05.2024)). У поданому відзиві на скаргу представник ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та про подання доказів понесених таких витрат до закінчення розгляду судом скарги у строки передбачені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями частини першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Частиною другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані представником ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» документи на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Під час розгляду судом скарги (б/н від 30.05.2024 (вх.№2118/24 від 31.05.2024)) представником ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп») - адвокатом Чміль Юлією Володимирівною, через підсистему «Електронний суд», 13.06.2024 було подано відзив на скаргу, в якому зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн та про подання доказів понесених таких витрат до закінчення розгляду судом скарги у строки передбачені частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 18.11.2024 суд постановив закрити провадження за скаргою Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича б/н від 30.05.2024 (вх.№2118/24 від 31.05.2024) з вимогами: 1) Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо визначення та зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження №75107306 від 22.05.2024 загальної суми боргу в розмірі 128 289,29 доларів США; 2) Визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про відкриття виконавчого провадження №75107306 від 22.05.2024 щодо виконання судового наказу №5015/2060/11, виданого 25.07.2011 Господарським судом Львівської області.

Підставою винесення судом ухвали від 18.11.2024 про закриття провадження за скаргою фізичної особи-підприємця Цюри А.С. (б/н від 30.05.2024 (вх.№2118/24 від 31.05.2024)) слугувала заява представника скаржника - Цюри А.С. про відмову від скарги. Так, в судовому засіданні 18.11.2024 представником скаржника повідомлено суд про те, що оскільки приватним виконавцем Білецьким І.М. відкрито нове виконавче провадження без порушень закону, тому немає необхідності у подальшому розгляді цієї скарги.

Судом встановлено, що саме ТзОВ «Дніпрофінансгруп» подало заяву до приватного виконавця - заяву (за вих. №0819/6/Б від 19.08.2024) про повернення виконавчого документа стягувачу. Тому у боржника відпала підстава для оскарження дій приватного виконавця.

21.08.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем №75107306 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання.

26.11.2024 до суду надійшла заява представника ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» за вих.№1122/1/Б від 22.11.2024 (вх.№4382/24) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №5015/2060/11 по розгляду скарги за вх.№2118/24 від 30.05.2024. У поданій заяві представник ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» понесені витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Разом з тим, у статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлені спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат.

Зокрема, частиною п`ятою статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом цієї норми однією із умов для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, мають бути необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов`язані з цим розглядом.

Тобто стягнення компенсації понесених витрат, зокрема і витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача, в даному випадку скаржника.

В силу положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат, внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були ним вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні та який ступінь її вини й чим це підтверджується тощо. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 16.06.2021 у справі № 904/9024/16, від 03.11.2021 у справі № 916/3444/19).

Сам по собі факт закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмета спору та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу. Аналогічний за змістом висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 640/1029/18 (провадження № 14-443цс19), від 12.05.2020 у справі № 464/104/16-ц.

З огляду на викладене та враховуючи правові позиції Верховного Суду у наведених вище постановах, суд дійшов висновку, що судом не встановлено необґрунтованих дій скаржника, які б вказували про його умисну недобросовісну поведінку, як необхідну умову для компенсації особі здійснених нею витрат пов`язаних з розглядом скарги у порядку частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Суд не погоджується із запереченнями представника боржника щодо порушення строку подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та відсутність такого права у ТзОВ «Дніпрофінансгруп».

Водночас, враховуючи відсутність неправомірних дій скаржника, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відшкодування судових витрат та покладення на Фізичну особу-підприємця Цюру Андрія Степановича 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, суд, детально проаналізувавши всі докази, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про стягнення з Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись статтями 2, 11, 13, 15, 16, 74, 123, 126, 129, 130, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні заяви ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (за вих.№1122/1/Б від 22.11.2024 (вх.№4382/24 від 26.11.2024)) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №5015/2060/11 по розгляду скарги ФОП Цюри А.С. на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. у виконавчому провадженні №74461035 (за вх.№2118/24 від 30.05.2024) відмовити повністю.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Додаткове рішення набирає законної відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені в статтях 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням 16.12.2024 судді Сухович Ю.О. у відпустці, повне додаткове рішення складено 17.12.2024

Суддя Сухович Ю.О.