Ухвала

від 20.12.2024 по справі 357/18298/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/18298/24

Провадження № 2-з/357/102/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 , яка діє через свого представника ОСОБА_2 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Кредитної спілки «ЗАРАЗ», ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Козлова Наталія Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію.

Одночасно з поданням позовної заяви, подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Вказана заява зареєстрована судом 20.12.2024.

Заява мотивована тим, що між позивачем та Кредитною спілкою «ЗАРАЗ»12.09.2022 було укладено Договір № КВ-0020/09-22/1412-СП про споживчий кредит №1, з метою забезпечення виконання якого, також було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гришаєвою І.В.

Пунктом 1.1. Договору іпотеки сторони погодили, що Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов`язань за Договором № КВ-0020/09-22/1412-СП про споживчий кредит №1 від 12 вересня 2022 року, наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 . А 06 грудня 2024 позивачу стало відомо, що відповідачем КС «ЗАРАЗ» здійснено за собою реєстрацію права власності на предмет іпотеки, а в подальшому 05.12.2024 було продано квартиру, що була предметом іпотеки ОСОБА_3 , згідно договору купівлі-продажу, серія та номер: 7614, посвідченого 05.12.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М.

Позивач вважає, що дії КС «ЗАРАЗ», а саме рішення щодо реєстрації права власності на спірну квартиру за Кредитною спілкою «ЗАРАЗ», а також подальше відчуження майна на користь ОСОБА_3 , порушують права позивача на право власності на нерухоме майно. Оскільки, існує реальна загроза, що новий власник ОСОБА_3 має можливість розпорядитись майном, у тому числі відчужити на користь третіх осіб, що ускладнить у майбутньому захист прав позивача, а тому ОСОБА_1 вказує на необхідність забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи заявника, суд дійшов висновку про те, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З урахуванням викладених заявником обставин та наданих доказів на підтвердження його вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є ефективним захистом прав сторони по справі.

Судом враховано, що спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить заявник, є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом арешту майна, жодним чином не позбавляє власника права власності чи права володіння цим майном.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9 ст. 158 ЦПК України).

Отже, суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності, враховує наслідки арешту майна, правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому суд вважає, що підлягає до задоволення вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Як передбачено ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1694011132103).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Кредитна спілка «ЗАРАЗ», код ЄДРПОУ: 37716197, алреса: вул. Віктора Забіли, 5, оф. 122, м.Київ, 03039.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.

Роз`яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О. Я. Ярмола