Рішення

від 19.12.2024 по справі 357/12167/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12167/24

Провадження № 2/357/4647/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 грудня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участі секретаря Махненко Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Водопійна 19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2024 року позивач ОСББ «Водопійна 19» в особі голови правління звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 362650388, власниками квартири АДРЕСА_1 є: ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - Відповідач - 3), ОСОБА_4 (далі - Відповідач-4) на праві спільної часткової власності по 1/4. Внаслідок несплати Відповідачами внесків та платежів по кв. АДРЕСА_2 утворилась заборгованість у розмірі 11 941,59 гривень. Позивач неодноразово звертався із листом (претензією) щодо погашення заборгованості до Відповідача-1, проте ні відповідь, ні оплату Позивач так і не отримав. З метою досудового врегулювання спору, Позивач звертався до Відповідача-1 із претензією вих. № 7/10 від 12.11.2023 року, проте Позивача було проігноровано. Просили суд стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водопійна, 19», код ЄДРПОУ 39875701, що розташоване у будинку АДРЕСА_3 , суму заборгованості по внескам та платежам, за період: з 01.08.2019 по 01.08.2024 у розмірі 11 941, 59 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн ( а. с. 1-3 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2024, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. (а. с. 25) та матеріали передані для розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

02 вересня 2024 року здійснено запити стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання відповідачів (а. с. 30, 31, 32, 33).

21 жовтня 2024 року за вх. № 54223, № 54724, № 54725, 54726 судом отримано з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідачів (а. с. 34, 35, 36, 37 ).

З вказаних інформацій вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрованою не значиться, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 з 30.10.2002 року та 11.04.1990 року відповідно.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) ( ч. 9 ст. 28 ЦПК України ).

Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача ( ч. 15 ст. 28 ЦПК України ).

З матеріалів справи вбачається, що житлово-комунальні послуги надавалися за адресою: АДРЕСА_4 , а також за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , тому враховуючи вищенаведене, дана справа підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статутсу підприємця, суд відкриває провадження не підніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.

Згідно з ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою судді від 25 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Водопійна 19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі на 22 листопада 2024 року ( а. с. 38-39 ).

22 листопада 2024 року розгляд справи було відкладено на 19.12.2024 ( а. с. 47 ) у зв`язку з неявкою відповідачів та відсутністю відомостей про належне сповіщення відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позивач ОСББ «Водопійна 19» в судове засідання 19.12.2024 свого представника не направило, 19.12.2024 за вх. № 67305 судом отримано заяву ( а. с. 59 ) від Карпова Ігоря Юрійовича, який діє на підставі довіреності ( а. с. 60 ), в якій просив розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача та його представника. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання 19.12.2024 не з`явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином у відповідності до вимог ч. 10 ст. 187 ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання 19.12.2024 не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, однак на адресу суду повернулися поштові конверти, причина повернення працівниками пошти вказана, за закінченням терміну зберігання ( а. с. 56, 57, 58 ).

Крім того, на попереднє судове засідання 22.11.2024 на адресу суду також повернулися поштові конверти, причина повернення вказана працівниками пошти, за закінченням терміну зберігання ( а. с. 53,54, 55 ).

Судові повістки направлялися відповідачам на адресу їх реєстрації, згідно отриманої інформації з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідачів.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до ч. ч. 11, 12 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Так, в матеріалах справи містяться оголошення ( а. с. 51 ), яке розміщене 22.11.2024 про виклик ОСОБА_4 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на 14 годину 00 хвилин 19.12.2024 в якості відповідача про стягнення заборгованості по внескам та платежам, розгляд за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, вказане оголошення було розміщено у відповідності до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України, не пізніше ніж за десять днів.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду ( близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б ).

Оскільки, як зазначено вище, на адресу місця реєстрації відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлялися судові повістки, однак, відповідачі їх не отримують, а направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, враховуючи позицію викладену в постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, суд приходить до висновку, що вказані відповідачі були належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В свою чергу, позивач ( його представник ) скористувався вимогами ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Тому, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заяв та клопотань з боку відповідачів на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву позивача.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлені відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з`явились в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надали відзив і представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

19 грудня 2024 року судом було ухвалено проводити розгляд справи в заочному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що 04.07.2015, відповідно до ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року № 2866-ІІІ, створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « АДРЕСА_5 (далі по тексту - ОСББ «Водопійна, 19» ) ( а. с. 11 ).

Згідно Статуту, основна діяльність ОСББ «Водопійна, 19» полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належному утриманні багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприянні співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання, здійсненні господарської діяльності для забезпечення власних потреб ( а. с. 12-17 ).

Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

Отже, з моменту державної реєстрації ОСББ «Водопійна, 19» здійснює управління багатоквартирним будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 362650388, власниками квартири АДРЕСА_1 є: ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - Відповідач - 3), ОСОБА_4 (далі - Відповідач-4) на праві спільної часткової власності по 1/4 ( а. с. 10 ).

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку « АДРЕСА_3 » на загальних зборах співвласників затверджено плату для власників квартир на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 5,00 грн за кв. м у відповідності до Протоколу № 1/2019 від 26 травня 2019 року (а. с. 19).

Крім того, Протоколом № 1 від 19.02.2023 року затверджено звіт правління ОСББ «Водопійна, 19» щодо виконання робіт за період березень 2020 року - грудень 2022 року, кошторису та внеску з управління багатоквартирним будинком з 01.03.2023 року у розмірі 7.00 грн. за м. кв. загальної площі приміщення ( а. с. 18 ).

Оскільки відповідачі не вносили щомісячні внески і платежі у розмірах, встановлених загальними зборами об`єднання за період з 01.08.2019 по 01.08.2024, по кв. АДРЕСА_2 утворилась заборгованість у розмірі 11 941,59 грн, що підтверджується Довідкою-розрахунком ( а. с. 5 ).

З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача ОСОБА_1 із претензією за вих. № 42 від 15.08.2023 та за вих. № 7/10 від 12.11.2023 ( а. с. 6, 7, 8-9 ), проте, останні були проігноровані.

Звертаючись до суду з вказаними вимогами позивач посилався на те, що відповідачі як власники майна, не сплачували внески та платежі, у зв`язку з чим виникла заборгованість, претензії залишені без задоволення, тому вважав, що така заборгованість повинна бути стягнута з останніх в судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, яка полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 8 ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-ІІІ (далі - ЗУ «Про ОСББ») співвласники зобов`язані своєчасної та у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, а п. 1 ст. 15 Закону України «Про ОСББ» зобов`язує співвласника виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання.

Згідно ст. 22 Закону України «Про ОСББ» для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. Так, ОСББ «Водопійна, 19» на загальних зборах співвласників затверджено плату на утримання будинку та прибудинкової території.

У відповідності до ст. 16 Закону України «Про ОСББ» ОСББ «Водопійна, 19» має право виступати як стягувач за заборгованістю з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417, в свою чергу, власники квартир і співвласники. Загальне майно будинку належить співвласникам на праві спільної сумісної власності.

Спільне майно багатоквартирного будинку не можна поділити на частки і виділити в натурі. Таким чином, власники квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, повинні виконувати свої обов`язки щодо утримання багатоквартирного будинку.

У відповідності до положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-ІІІ від 29.11.2001 (далі - Закон № 2866-ІІІ) власник приміщення у багатоквартирному будинку, де створено ОСББ, автоматично набуває членства в Об`єднанні з моменту набуття права власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Як визначено ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами; основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території. сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За змістом ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст.13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно зі ст. 17 вказаного Закону для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири АДРЕСА_7 (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Як передбачено ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Частиною 2 ст. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року: власник (наймач) квартири, приміщення зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно п. 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Відповідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлене договором або законом.

Окрім того, 10.12.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 638/11034/15-ц, дійшов до висновку, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.

Така правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 № 712/8916/17 (14-448цс19 ).

Де, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані такі послуги.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 4 ЦПК України 2004 року, частина перша статті 5 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).

Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги регрес).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).

Житлово-комунальні послуги зобов`язаний оплачувати кожен із співвласників квартири (КЦС/ВС у справі № 703/2200/15-ц від 19 серпня 2020 року).

Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками оспорюваної квартири і відповідно до закону зобов`язані сплачувати необхідні витрати на утримання майна.

В разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред`явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру. Крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири (постанова ВС від 20.09.2018 у справі № 522/7683/13-ц, постанова ВСУ від 04.11.2015 у справі № 6-734цс15, постанова ВС від 01.09.2020 у справі № 352/2163/13-ц).

Таким чином, якщо відповідач має у власності частину квартири, то в такому випадку стягнення з нього всієї суми буде неправомірним.

Так, судом не було встановлено, що між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири.

Крім того, не проживання відповідача у квартирі, яка належить йому на праві спільної часткової власності, не звільняє від обов`язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг, які надаються.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Отже, як встановлено судом, відповідачі є споживачами послуг, які надаються позивачем ОСББ «Водопійна 19».

З огляду на це, відповідачі, як співвласники квартири (приватна спільна часткова), мали обов`язок оплатити внески та платежі у розмірах, які були затверджені загальними зборами ОСББ «Водопійна 19», однак, за матеріалами справи мають заборгованість.

В свою чергу, відповідачі жодного належного доказу в спростування доводів позивача не було надано, як і не спростовано те, що останні дійсно не мають заборгованості.

Відповідачі не надали до суду доказів того, що житло вибуло з їх власності.

Зважаючи на викладені вище обставини справи та норми закону, суд вважає, що наданий з боку позивача розрахунок заборгованості є належними доказами та допустимими засобами доказування у цій справі та в сукупністю з іншими доказами свідчать про несплату з боку відповідачів внесків по утриманню будинку, у яких існує заборгованість. При цьому відповідачами не було спростовано факт наявності та розміру заборгованості, хоча це є його процесуальним обов`язком.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, з наявного в матеріалах справи розрахунку, заборгованість відповідачів перед позивачем за отримані житлово-комунальні послуги становить 11 941,59 гривень.

Розрахунок боргу обґрунтований належним чином, відповідачами не спростовано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими, сума боргу підтверджена та не спростована з боку відповідачів, а тому дійсно підлягає стягненню з останніх на користь позивача.

Однак, суд не може погодитися з позивачем стосовно стягнення вищевказаної заборгованості з відповідачів в солідарному порядку.

Тому, з урахуванням положень статті 319 ЦК України, суд приходить до того, що в силу належності квартири на праві спільної часткової власності, кожен із співвласників має нести відповідальність відповідно до своєї частки у спільному майні, оскільки іншої домовленості між співвласниками щодо утримання квартири не встановлено, доказів визначення уповноваженого власника квартири суду не надано.

Тягар утримання майна належить на співвласниках квартири (стаття 322 ЦК України).

Зазначений правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц, провадження № 61-31025св18.

З урахуванням часток кожного з відповідачів у праві власності, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірах, що відповідають їх часткам, а саме по 2 985,40 грн з кожного відповідача (11 941,59 грн - заборгованість : 1/4 частка кожного співвласника).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Галактика» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по внескам та платежам є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно із п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду з вказаним позовом, позивачем Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Водопійна 19» були понесені судові витрати у сумі 3 028 гривень, які документально підтверджені наявною в матеріалах справи Платіжною інструкцією № 1267 від 01.02.2024 (а. с. 4).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, підлягають стягненню судові витрати по справі, які складаються з судового збору за подачу позову в розмірі 3 028 гривень, по 757 гривень з кожного.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 322, 360, 526, 625, 509, 901 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України, ст. ст. 2, 4, 5, 6-13, 19, 76, 77, 81, 89, 128, 131, 133, 141, 187, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про судовий збір», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Водопійна 19» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по внескам та платежам, - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Водопійна 19» заборгованість по внескам та платежам в розмірі 2 985,40 гривень та судовий збір в сумі 757 гривень, загалом 3 742,40 гривень ( три тисячі сімсот сорок дві гривні сорок копійок ).

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Водопійна 19» заборгованість по внескам та платежам в розмірі 2 985,40 гривень та судовий збір в сумі 757 гривень, загалом 3 742,40 гривень ( три тисячі сімсот сорок дві гривні сорок копійок ).

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Водопійна 19» заборгованість по внескам та платежам в розмірі 2 985,40 гривень та судовий збір в сумі 757 гривень, загалом 3 742,40 гривень ( три тисячі сімсот сорок дві гривні сорок копійок ).

Стягнути з відповідача ОСОБА_4 користь позивача Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Водопійна 19» заборгованість по внескам та платежам в розмірі 2 985,40 гривень та судовий збір в сумі 757 гривень, загалом 3 742,40 гривень ( три тисячі сімсот сорок дві гривні сорок копійок ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду потягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Водопійна 19» ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Водопійна, буд. 19, ЄДРПОУ: 39875701 );

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_8 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_8 );

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_8 );

Відповідач: ОСОБА_4 ( остання відома адреса: АДРЕСА_8 ).

Повне заочне судове рішення складено 19 грудня 2024 року.

Заочне рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов