Рішення

від 03.12.2024 по справі 367/6498/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6498/20

Провадження №2/367/694/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Собіній М.П.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Ладанської селищної ради про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Ладанської селищної ради про позбавлення батьківських прав. В своїй заяві позивач зазначає, що 25 травня 2013 року між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька - ОСОБА_3 . Шлюб було розірвано рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області по справі № 742/1521/16-ц. 16 червня 2016 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області було видано виконавчий лист по справі № 742/1525/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень щомісячно, починаючи з 19.05.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач не здійснив жодного платежу на утримання своєї доньки ОСОБА_3 , звідси наявна у відповідача заборгованість у розмірі 53 416, 50 грн. Відповідач самоусунувся від свого обов`язку утримання своєї доньки майже із самого її народження. Вона намагалась знайти контакти відповідача, хоча б задля того, щоб останній хоч спілкувався з донькою телефоном, однак останній через соціальні мережі повідомив, що бажає, щоб його взагалі позбавили батьківських справ відносно доньки ОСОБА_3 . Також, він наголошував, що має проблеми та не хоче, щоб його проблеми якимось чином відобразились на дочці. Донька ОСОБА_3 в свої майже 7 років взагалі не пам`ятає відповідача. Дитина проживає з матір`ю та бабусею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та знаходяться на її утриманні, так як саме вона забезпечує дитину всім необхідним для її нормальної життєдіяльності: купує харчові продукти, сезонний одяг, сплачує за навчання та за додаткові курси, необхідні для розвитку дитини, покриває витрати на медичний догляд, а також купує інші речі, яких потребує дитина. Відповідача взагалі не цікавить доля їх спільної дитини. Відповідач ніяким чином не намагається проявити заінтересованості в подальшій долі дитини, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти. Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити в повному обсязі. Щодо винесення заочного рішення не заперечувала.

В судове засідання відповідач не з`явився, заяву про слухання справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

В судове засідання представник Служби у справах дітей Ладанської селищної ради не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання щодо розгляду справи за відсутності представника третьої особи Служби у справах дітей Ладанської селищної ради на підставі наявних у справі документів та доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, пояснення учасників розгляду, вислухавши думку дитини ОСОБА_3 , яка пояснила, що батька вона не дуже пам`ятає, так як вже давно з ним не спілкувалася, він кудись поїхав. На даний час живе з бабусею, мама приїздить на вихідних, оскільки працює в м. Києві. Батько її життям не цікавиться, не телефонує, участі в її житті не приймає, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 13 грудня 2013 року, ОСОБА_3 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що 13 грудня 2013 року складено відповідний актовий запис № 3569.

Згідно рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 червня 2016 року розірвано шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві 25 травня 2013 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ) актовий запис №478.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2016 року старшого державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Ботнєвої Н.Г. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 742/1525/16-ц, виданого 16.06.2016 Прилуцьким м/с про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , ІПН- НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_3 , щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн., починаючи з 19 травня 2016 року і до досягнення нею повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів старшого державного виконавця Герба К.В. по ВП № НОМЕР_5 вбачається, що за період з 19.05.2016 року по 01.09.2020 року з урахуванням прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та станом на 01.09.2020 року заборгованість ОСОБА_2 становить 53 416,50грн.

Згідно характеристики від 07.09.2020р. ДНЗ (Ясла-садок) «Барвінок» вбачається, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 07.07.2015 року до 31.08.2020 року відвідувала, дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Барвінок» - Ладанської селищної ради загального розвитку Прилуцького району Чернігівської області. ОСОБА_3 проживає з бабусею ОСОБА_8 , яка приводить і забирає дівчинку з дитячого садка. Мама, ОСОБА_4 , щотижня приїжджає додому і в цей час приводить та забирає доньку з дошкільного закладу, приділяє належну увагу захованню доньки, підтримує тісний зв`язок з вихователями, по можливості, приймає участь у батьківських зборах, відвідує свята. Батько, ОСОБА_2 , останній раз був у дошкільному закладі в кінці 2015 року. Після цього він жодного разу до дитячого садка не приходив і не цікавився захованням доньки.

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 ОСОБА_9 , зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 02.10.2020, про що складено відповідний актовий запис № 1833. Прізвище після державної реєстрації шлюбу дружини « ОСОБА_10 ».

Згідно Висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ладанської селищної ради від 09 червня 2023 року № 56 вбачається, що уважно розглянувши документи та заяву ОСОБА_1 , орган опіки та піклування Ладанської селищної ради не заперечує проти позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по відношенню до дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування та ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно ч. 3 ст. 5 Сімейного кодексу України передбачено, держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто перелік підстав батьківських прав є вичерпним.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Тлумачення пункту 2 частини 1 статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини (справа «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. У своїй практиці, зокрема у справі «М.С. проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Тобто, позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Оскільки, судом було встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню своєї доньки, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, а саме не цікавиться долею дитини, не піклується про її здоров`я та розвиток, участі у вихованні не приймає, не проявляє до доньки батьківської турботи, не надає матеріальної допомоги, натомість має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини, враховуючи висновок органу опіки та піклування Ладанської селищної ради затверджений рішенням виконавчого комітету Ладанської селищної ради № 56 від 09.06.2023 року, а тому є передбачені законом підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини.

Також, суд стягує із відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 840,80 грн.

На підставі ст. 84, 150, 155, 157, 164 -165 СК України, п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", керуючись ст. 4, 10, 76, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 281-282, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Ладанської селищної ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя: Н.Ф. Карабаза