Ухвала

від 05.12.2024 по справі 761/4564/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/4564/24

Апеляційне провадження №22-з/824/1774/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Ферлей Н.В.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Екскон» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 червня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Екскон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Екскон» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Екскон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Екскон» борг за Договором №1 про закупівлю послуг з виконання комплексу робіт із землеустрою від 27.01.2022 року в сумі 129 000,00 грн, інфляційні нарахування в розмірі 620,93 грн, 3% річних в розмірі 2 352, 85 грн, судовий збір в розмірі 3 028,00 грн. та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, 05.08.2024 року відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року залишено без змін.

25 листопада 2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на надану професійну правничу допомогу у розмірі 7 000, 00 грн., що були понесені позивачем в суді апеляційної інстанції.

У судове засідання, призначене на 05.12.2024 року, з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та вищевказану заяву, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що дана заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розподіл таких витрат, згідно ст. 141 ЦПК України здійснюється за результатом розгляду позовних вимог по суті.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у вказаній справі, що підтверджується безпосередньо договором №01-02/2024 про надання правової допомоги від 01.02.2024 року, додатковою угодою №2 від 23.08.2024 року до договору № 01-02/2024 про надання правової допомоги від 01.02.2024 року, актом приймання-передачі виконаних послуг №2 від 21.11.2024 року до договору №01-02/2024 про надання правової допомоги від 01.02.2024 року, інформаційним повідомленням про зарахування коштів від 22.11.2024 року №432.

Також представник позивача зазначив, що стороною позивача будуть надані докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у порядку, визначеному ч.8 ст.141 ЦПК України, протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Положеннями ч.8 ст.141 ЦПК України передбачено загальне правило щодо можливості подачі доказів про судові витрати протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У той же час Цивільний процесуальний кодекс України містить спеціальну норму з цього приводу, а саме ст. 246 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 дійшов наступного правового висновку:

«Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).

Таким чином, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.

У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».

У вищевказаній справі Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

З матеріалів даної справи вбачається, що у заяві до апеляційного суду заявник жодним чином не обґрунтовував поважності причин, які перешкодили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів.

При вирішенні даного питання колегія суддів зважає на те, що Додатковою угодою №2 (до договору №01-02/2024 про надання правової допомоги від 01.02.2024 року) від 23 серпня 2024 року встановлено фіксований розмір оплати правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 7 000, 00 грн. За таких умов жодних обставин, що об`єктивно перешкоджали стороні позивача в можливості подачі таких документів до закінчення судових дебатів, не вбачається.

З урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи, чого в даному випадку зроблено не було.

За таких умов, зважаючи на принцип диспозитивності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 83, 141, 270, 367 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Інжиніринговий центр «Екскон» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько