Ухвала

від 20.12.2024 по справі 524/9730/24

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/9730/24

Провадження № 4-с/524/45/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2024 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

головуючого судді Алексашиної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Антибури І.О.,

представника скаржника адвоката Медведєвої Т.В.,

представника ВДВС Кравцової В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СА-19» на дії державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «СА-19» звернулося зі скаргою на дії державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці.

Скарга обґрунтована тим, що у державного виконавця Крюківського ВДВС у місті Кременчуці Кравцової Вікторії Ігорівни на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №76582674 з примусового виконання ухвали Автозаводського районного суду міста Кременчука від 09.09.2024 року про забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 .

28.11.2024 року ТОВ «СА-19» отримало постанову державного виконавця від 18.11.2024 року про арешт вказаного майна.

Скаржник вважає, що постанова держвиконавця про арешт квартири винесена з порушенням ухвали суду, яка є виконавчим документом, і якою визначено інший захід забезпечення позову заборона відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій.

ТОВ «СА-19» посилається на те, зо арешт майна та заборона відчуження є різними заходами забезпечення позову.

Прохає визнати дії держвиконавця неправомірними, зобов`язати його усунути порушення шляхом зняття арешту з майна боржника (квартири АДРЕСА_1 ), скасувати постанову держвиконавця про арешт майна боржника від 18.11.2024 року.

Крюківським відділом ДВС направлено до суду відзив на скаргу, у якому зазначено, що державним виконавцем накладено арешт за ухвалою суду про забезпечення позову, щоб боржник не мав змоги проводити будь-які дії з цим майном, чим забезпечить виконання рішення суду. Також зазначив, що перелік підстав для зняття арешту з майна боржника наведений у статтях 40, 59 ЗУ «Про виконавче провадження» і є вичерпним, а тому відсутні підстави для зняття арешту з майна.

АТ «Украсиббанк» (позивач, за заявою якого вжито заходи забезпечення позову) також направив до суду відзив на скаргу, у якій зазначив, що ТОВ «СА-19» не навів які саме його права порушуються накладенням саме арешту, а не забороною відчуження та проведення реєстраційних дій. Також зазначив, що ТОВ «СА-19» не може вважатися правомірним власником квартири, яка є предметом іпотеки, оскільки предмет іпотеки належить іпотекодавцю ОСОБА_1 .

Крім того, посилаючись на постанову ВС, АТ «Укрсиббанк» зазначив, що для вирішення справи та способу забезпечення позову суттєвого значення у виборі їх застосування немає.

В судовому засіданні представник скаржника подану скаргу підтримав. Зазначила, що ухвала Автозаводського районного суду міста Кременчука від 09.09.2024 року про забезпечення позову була оскаржена до суду апеляційної інстанції. 20.12.2024 року суд апеляційної інстанції залишив ухвалу про забезпечення позову без змін. Також надала суду належним чином завірену копію ухвали Автозаводського районного суду міста Кременчука від 09.09.2024 року про забезпечення позову.

Представник Крюківського ВДВС у місті Кременчуці, держвиконавець Кравцова В.І. зазначила, що арешт на квартиру боржника накладено на виконання ухвали суду про забезпечення позову. На запитання судді чому ухвалу про забезпечення позову виконано шляхом накладення арешту, а не шляхом накладення заборони відчуження, як передбачено ухвалою, представник ВДВС відповіла, що вони вважали такий захід більш ефективним, і що можливо під час винесення постанови держвиконавець припустився помилки. Також зазначила, що самостійно ВДВС не може скасувати накладений арешт, для цього потрібне рішення суду.

Представник АТ «Укрсиббанк» у судове засідання не з`явився. У задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції ухвалою суду від 18.12.2024 року відмовлено, оскільки таке клопотання подане з порушенням встановленого ст.212 ЦПК України п`ятиденного строку.

Заслухавши представника скаржника, представника Крюківського ВДВС у місті Кременчуці, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Відповідно ст.447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Судом встановлено, що в провадженні Крюківського ВДВС у місті Кременчуці перебуває виконавче провадження №76582674 щодо виконання ухвали Автозаводського районного суду м.Кременчука №524/9730/24 від 09.09.2024 року про забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 782940853104, загальна площа - 140,3 кв.м, житлова площа 100 кв.м, власником якого є ТОВ «СА-19».

На виконання вказаної ухвали суду державним виконавцем 18.11.2024 року винесено постанову про арешт зазначеної квартири.

Однак, згідно п.1 ч.2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Отже, якщо судовим рішенням встановлено певний спосіб забезпечення позову, то державний виконавець повинен діяти у відповідності до визначеного способу і позбавлений дискреції щодо обрання іншого заходу забезпечення позову.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі №643/12369/19 арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Верховний Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Таким чином, арешт майна та заборона відчуження об`єкта нерухомого майна є різними за своєю суттю заходами забезпечення позову.

Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 09.09.2024 року про забезпечення позову обрано менш обтяжливий захід заборону відчуження та вчинення реєстраційних дій.

Натомість, державний виконавець без будь-яких правових підстав своєю постановою від 18.11.2024 року наклав арешт на майно ТОВ «СА-19».

В контексті викладеного, доводи викладені у відзивах ВДВС та АТ «Укрсиббанк» щодо можливості накладення арешту на майно є непереконливими.

Положенням ч.2 ст.451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З таких обставин суд доходить висновку, що вимоги скарги знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 80, 81,447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СА-19» на дії державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці, задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кравцової Вікторії Ігорівни щодо винесення постанови від 18.11.2024 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП №76582674.

Скасувати постанову державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кравцової В.І. про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 782940853104, загальна площа - 140,3 кв.м, житлова площа 100 кв.м, власником якого є ТОВ «СА-19».

Зобов`язати державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кравцову В.І. вжити заходів щодо виконання ухвали Автозаводського районного суду м.Кременчука №524/9730/24 від 09.09.2024 року про забезпечення позову у визначений у ній спосіб, а саме: шляхом накладення заборони відчуження та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 782940853104, загальна площа - 140,3 кв.м, житлова площа 100 кв.м, власником якого є ТОВ «СА-19», код ЄДРПОУ 43398150.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Алексашина Н.С.