Постанова

від 20.12.2024 по справі 362/5861/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/16464/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Євграфова Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Писаної Т. О., Гаращенка Д. Р.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Коваля Романа Володимировича, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області,

на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області

у складі судді Кравченко Л. М.

від 12 липня 2024 року

у цивільній справі № 362/5861/23 Васильківського міськрайонного суду Київської області

за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Коваля Романа Володимировича, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області,

до ОСОБА_1

про конфіскацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області Коваль Р.В., який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, посилаючись на порушення норм процесуального права просить ухвалу суду скасувати, справу направити до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Апелянт вказував, що постановою Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року про повернення позовної заяви позивачеві скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, а тому, у відповідності до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, у суду були відсутні підстави для повторного повернення позовної заяви.

При цьому зауважував, що ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, позивач не отримував, тобто 15 червня 2024 року на офіційну електрону адресу окружної прокуратури ухвала суду від 26 березня 2024 року не надходила, доказом чого є скріншот, який доданий до апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду від 12 липня 2024 р. в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, що підтверджується звітами від 11 жовтня 2024 року про доставку до електронного кабінету та на електрону пошту Обухівської окружної прокуратури Київської області та Держгеокадастру у м. Києві та Київській області. Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся засобами поштового зв`язку, утім поштове відправлення повернулось до суду із відміткою «за закінченням строку зберігання».

Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу слід надати примірники позову з додатками для сторін та додатки до позову з оригіналом платіжного доручення для суду.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2024 року позовну заяву визнано неподаною і повернути позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, отримавши копію ухвали про залишення позову без руху 15.06.2024 р., доказом чого є довідка про доставку електронного листа, у встановлений судом строк недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 26.03.2024 р., не усунув.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2023 року позовну заяву керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Коваля Р. В., який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали.

В зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року позовну заяву визнано неподаною і повернути позивачу.

З матеріалів справи також слідує, що постановою Київського апеляційного суду від 07 березня 2024 року ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Враховуючи наведене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повторного повернення позовної заяви.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що відповідно вимог частин 5-6 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Докази отримання Обухівською окружною прокуратурою Київської області ухвали суду про залишення позову без руху від 26.03.2024 року у матеріалах справи відступні.

Довідка про доставлення Ухвали до електронної скриньки (а.с. 79), не є належним доказом вручення у розумінні ст. 272 ЦПК України, адже звертаючись до суду прокурор, зазначив, що офіційна електронна пошта відсутня (а.с. 1).

Отже не переконавшись в належному отриманні ухвали про залишення позову без руху, суд не мав процесуальних підстав для повернення позову. Наведене порушення є самостійною підставою для скасування ухвали про повернення позовної заяви.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що ст.6 Конвенції визначає гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданого національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ указав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням §1 ст.6 конвенції.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Виконуючи вимоги суду, позивач вправі очікувати належне тлумачення судом норм процесуального права, що очевидно надає підстави сподіватись на відкриття провадження.

Колегія суддів доходить висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що повернувши позовну заяву керівнику Обухівської окружної прокуратури Київської області Коваля Романа Володимировича, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом.

Оскільки порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, така ухвала підлягає скасуванню з підстав визначених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області Коваля Романа Володимировича, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2024 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Судді: Є. П. Євграфова

Т. О. Писана

Д. Р. Гаращенко