Рішення

від 17.12.2024 по справі 917/1441/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 Справа № 917/1441/24

за позовною заявою Фермерського господарства «Промінь-2010» (код ЄДРПОУ 37126654; Полтавська область, Миргородський район, с. Білики)

до Приватного підприємства «Лісний Масштаб» (код ЄДРПОУ 40293843; Полтавська область, м. Миргород, вул. Котляревського, буд. 3В)

про стягнення 820 992,23 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

Фермерське господарство «Промінь-2010» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства «Лісний Масштаб» про стягнення заборгованості по Договору № 14/08/23 від 14.08.23р. про надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 820 992,23 грн., яка складається із наступного: основна заборгованість за договором 700 000,00 грн., інфляційне збільшення 24 737,44 грн.; штрафні санкції 96 254,79 грн.

Ухвалою від 02.09.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 24.09.24, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов; позивачу - подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Ухвалою від 24.09.2024р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 10.10.24.

26.09.24 від відповідача надійшов відзив на позов.

27.09.24 від позивача надійшла відповідь на відзив на позов.

01.10.24 від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи.

02.10.24 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 10.10.2024р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 07.11.24.

07.11.24 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою від 07.11.2024р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.11.2024, зобов"язати сторін надати суду до підготовчого засідання для огляду наявні у них примірники оригіналів договору про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23.

18.11.24 від позивача надійшла заява, у якій він просить судове засідання (підготовче) провести без участі представника Позивача. При цьому позивач повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив, додаткові пояснення та докази відсутні.

Представник відповідача у підготовчому засіданні надав суду для огляду наявний у нього примірник оригіналу договору про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23.

У підготовчому засіданні 19.11.24 суд розглянув клопотання відповідача про призначення експертизи постановив відмовити у його задоволенні (обгрунтування наведене в ухвалі від 19.11.24).

У підготовчому засіданні, 19.11.2024р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 19.11.2024 р. господарський суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1441/24, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 12.12.2024.

11.12.24 від позивача надійшла заява, у якій він просить судове засідання провести без участі представника Позивача. При цьому позивач повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 12.12.24 суд оголосив перерву до 17.12.24.

16.12.24 від позивача надійшла заява, у якій він просить судове засідання провести без участі представника Позивача. При цьому позивач повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

У судове засідання представник позивача не з"явився, представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 17.12.2024 судом завершено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

14 серпня 2023 року між Фермерським господарством «Промінь-2010» (код ЄДРПОУ 37126654) (далі-Позикодавець) та Приватним підприємством «Лісний Масштаб» (код ЄДРПОУ 40293843) (далі-Позичальник) було укладено Договір № 14/08/23 про надання поворотної фінансової допомоги на умовах визначених Договором.

Зокрема, згідно п.2.1. договору Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 1000000 00 грн. гривень.

Згідно п.2.2. договору поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується і проценти не нараховуються.

Згідно п.3.1. договоруповоротна фінансова допомога може бути повернута достроково, або на вимогу Позикодавця протягом десяти банківських днів з дня отримання Позичальником вимоги про повернення позики шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Позичальника на поточний рахунок Позикодавця, вказаний в його вимозі.

Відповідно до п. 4.2. Договору за порушення Позичальником строків повернення грошових коштів згідно з п. 3.1. Договору, Позичальник сплачує на користь Позикодавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що цей Договір діє до 28.02.2025.

Відповідно до пункту 7.4. Договору даний Договір укладено в двох примірниках на двох сторінках українською мовою, що маються однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за Договором Фермерське господарство «Промінь-2010» виконало в повному обсязі, надавши фінансову допомогу в розмірі та у порядку передбаченому Договором.

Відповідачем частково повернуто фінансову допомогу в сумі - 300 000,00 грн.

Залишок неповернутої відповідачем частини фінансової допомоги по Договору № 14/08/23 від 14.08.2023 року становить 700 000,00 грн.

Вказані обставини визнаються сторонами.

Разом з тим, позивач у позові вказує, що згідно п. 3.1. Договору фінансова допомога підлягає поверненню до 28.02.2024 року.

В підтвердження цього, позивач додав до позову копію Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23 від 14.08.2023. Оригінал договору позивачем суду для огляду не надано.

Відповідач зазначає, що умовами договору визначено строк виконання зобов`язання - 28.02.2025.

Зокрема, відповідач вказує, що відповідно до п.2.4. Договору поворотна фінансова допомога надається на строк до 28.02.2025. Згідно з пунктом 3.1. поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 28.02.2025.

В підтвердження цього, відповідач додав до відзиву копію Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23 від 14.08.2023. Оригінал договору відповідачем надано суду для огляду в судовому засіданні.

Позивач звертався з вимогою до Відповідача та вимагав 10-й денний строк з моменту отримання даної претензії виконати умови Договору № 14/08/23 про надання поворотної фінансової допомоги від 14.08.23 року та сплатити заборгованість у розмірі 700 000,00 грн.

Відповідач отримав від ФГ «Промінь 2010» претензію № б/н від 26.03.2024 про сплату заборгованості в сумі 700 000 грн. за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23 від 14.08.2023 засобами поштового зв`язку 29.03.2024, що зазначено ним у відзиві.

При цьому, відповідач вказує, що оскільки умовами договору визначено строк виконання зобов`язання - 28.02.2025, у Позикодавця станом на 28.08.2024 не виникло право вимагати від Позичальника виконання зобов`язання за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23 від 14.08.2023.

Оскільки відповідач залишок частини фінансової допомоги по Договору № 14/08/23 від 14.08.2023 року у розмірі 700 000,00 грн. позивачу не повернув, останній звернувся до суду з даним позовом.

Крім залишку частини фінансової допомоги по Договору № 14/08/23 від 14.08.2023 року у розмірі 700 000,00 грн., позивач також ставить вимогу про стягнення інфляційного збільшення у розмірі 24 737,44 грн. та штрафних санкцій у розмірі 96 254,79 грн.

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Згідно частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір № 14/08/23 від 14.08.23р. про надання поворотної фінансової допомоги.

При звернення до суду з позовом позивач додав до позову копію Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23 від 14.08.2023. Проте, відповідач у відзиві вказав, що позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копію договору про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23, що відрізняється з примірником договору, що наявний у відповідача.

З огляду на зазначене, суд витребував у сторін наявні у них оригінали договору про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23.

Як зазначено судом вище, оригінал договору позивачем суду для огляду не надано. При цьому, відповідачем надано суду для огляду в судовому засіданні оригінал договору про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23.

Згідно з частиною 7 статті 81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Враховуючи обставини спірних правовідносин та неподання оригіналу договору Позивачем суд приймає до розгляду та вирішує дану справу саме в редакції договору, наданій Відповідачем та вказує, що спірні правовідносини повинні регулюватися останнім.

Між тим, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики, положення якого врегульовано відповідними нормами ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Визначення поняття «поворотна фінансова допомога» наведено у абзаці 8 підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно якого, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно п.2.1. договору Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 1000000 00 грн. гривень.

Факт передання відповідачу грошових коштів (суми позики) та часткового повернення відповідачем фінансової допомоги сторони не заперечують.

Також між сторонам відсутній спір щодо розміру неповернутої відповідачем частини фінансової допомоги по Договору № 14/08/23 від 14.08.2023 року, який становить 700 000,00 грн.

Разом з тим, між сторонами наявний спір щодо строку повернення позики.

Згідно частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно п.2.4. Договору поворотна фінансова допомога надається на строк до 28.02.2025. Згідно з пунктом 3.1. поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 28.02.2025.

Разом з тим, згідно п.3.1. договоруповоротна фінансова допомога може бути повернута достроково, або на вимогу Позикодавця протягом десяти банківських днів з дня отримання Позичальником вимоги про повернення позики шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Позичальника на поточний рахунок Позикодавця, вказаний в його вимозі.

Матеріалами справи підтверджено, що Позивач звертався з вимогою до Відповідача та вимагав 10-й денний строк з моменту отримання даної претензії виконати умови Договору № 14/08/23 про надання поворотної фінансової допомоги від 14.08.23 року та сплатити заборгованість у розмірі 700 000,00 грн.

Відповідач отримав від ФГ «Промінь 2010» претензію № б/н від 26.03.2024 про сплату заборгованості в сумі 700 000 грн. за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23 від 14.08.2023 засобами поштового зв`язку 29.03.2024, що зазначено ним у відзиві. При цьому, відповідач заборгованість в сумі 700 000 грн. за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23 від 14.08.2023 позивачу не повернув.

Суд враховує, що відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що умовами договору визначено строк виконання зобов`язання - 28.02.2025, тому у Позикодавця станом на 28.08.2024 не виникло право вимагати від Позичальника виконання зобов`язання за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23 від 14.08.2023.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що у позовній заяві позивач зазначає, що відповідач прострочив виконання зобов`язання щодо повернення фінансової допомоги, оскільки відповідно до п. 3.1. Договору фінансова допомога підлягала поверненню до 28.02.2024. Тобто, першочергово підставою позову стало нібито порушення Позичальником строків повернення грошових коштів. Подібне обґрунтування наводиться і в претензії, яку позивач направляв відповідачу, з метою досудового врегулювання спору. А вже у відповіді на відзив, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що умовами договору передбачено право Позикодавця вимагати від Позичальника дострокового повернення коштів.

Таким чином, відповідач робить висновок, що позивач, без належного правового обґрунтування та матеріальних підстав у відповіді на відзив змінює підставу позову.

Суд вважає необгрунтованими наведені вище заперечення відповідача з огляду на таке.

Щодо посилання відповідача на зміну підстави позову суд зазначає таке.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Виходячи зі змісту позовної заяви та відповіді на відзив, позивач у даному випадку не змінював обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги (фактичні обставини залишилися ті самі), а лише доповнив їх новими обставинами (посилання на п.3.1. договору), що є безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову.

З огляду на викладене, враховуючи, що суд не встановив, що позивач змінював підстави позову, суд зазначає про необгрунтованість посилань відповідача про зміну позивачем підстав договору.

Щодо посилання відповідача на відсутність підстав вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов`язання щодо повернення грошових коштів у Позикодавця суд зазначає таке.

Так, позивачем надані докази звернення до відповідача із вимогою щодо повернення наданої фінансової допомоги, в прохальній частині якої позивач вимагав 10-й денний строк з моменту отримання даної претензії виконати умови Договору № 14/08/23 про надання поворотної фінансової допомоги від 14.08.23 року та сплатити заборгованість у розмірі 700 000,00 грн.

Суд зазначає, що згідно п.3.1. договору поворотна фінансова допомога може бути повернута достроково, або на вимогу Позикодавця протягом десяти банківських днів з дня отримання Позичальником вимоги про повернення позики шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Позичальника на поточний рахунок Позикодавця, вказаний в його вимозі.

З огляду на наявність вимоги, підтвердження відповідачем факту отримання вказаної вимоги, закінчення десяти банківських днів з дня отримання Позичальником вимоги, суд дійшов висновку, що на дату звернення з позовом підстави вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов`язання щодо повернення грошових коштів у Позикодавця наявні.

У відповідності зі статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач залишок поворотної фінансової допомоги в сумі 700 000 грн. за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23 від 14.08.2023 позивачу не повернув.

З огляду на вищевказані обставини, вимога позивача про стягнення неповернутої суми позики за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 14/08/23 від 14.08.2023 у розмірі 700 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат та пені суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 4.2. Договору за порушення Позичальником строків повернення грошових коштів згідно з п. 3.1. Договору, Позичальник сплачує на користь Позикодавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути інфляційне збільшення у розмірі 24 737,44 грн. за період з березня 2024 по липень 2024; штрафні санкції у розмірі 96 254,79 грн. за період з 28.02.24 по 27.08.24.

Суд зазначає, що 24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.

Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-IX від 15.03.2022р. було доповнено Прикінцеві та перехідні положення ЦК України пунктом 18.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України суд доходить висновку про відсутність у позивача права вимагати у відповідача сплати пені та інфляційних, що має наслідком відмову у задоволенні заявлених позовних вимог у названій частині.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених акціонерним товариством позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача основної заборгованості за договором у розмірі 700 000,00 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

При вирішення питання щодо розподілу судових витрат позивача, суд керується наступним.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи часткове задоволення позову, на відповідача покладаються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 10 500,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Частиною 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями абзацу 1 частини 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 15000 грн.

Як вбачається зі місту зазначених доказів, представництво інтересів Позивача у даній справі здійснюється адвокатом Колесніковим В.О. на підставі договору про надання правничої допомоги № 26/08 від 26.08.2024 року, укладеного між адвокатом Колесніковим В.О. та позивачем.

Розмір та порядок оплати правової допомоги визначений та узгоджений сторонами пунктом 4 вищевказаного договору.

Гонорар за надання правничої (правової) допомоги у суді першої інстанції, пов`язаної із взятими адвокатом зобов`язаннями за предметом цього Договору, становить 15 000,00 (п`тнадцять тисяч) грн.

Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений в Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Оплата виконаних Адвокатом робіт (наданих послуг) здійснюється Клієнтом, на підставі отриманих, згідно з п. 4.3., ЗВІТУ та Квитанції, в трьох денний термін з дня, наступного за днем набрання законної сили судового рішення, яким вирішено питання щодо розподілу судових витрат, шляхом готівкового/безготівкового розрахунку, з одночасним посвідченням у Квитанції особистими підписами: Клієнт (П.І.Б.) та Адвокат (П.І.Б.), кошти сплатив та кошти отримав, відповідно.

В підтвердження отримання правової допомоги, наданої позивачу адвокатом, до матеріалів справи долучено копії: звіту про виконані адвокатом роботи (надані послуги) № 01-26/08, квитанцію на оплату виконаних адвокатом робіт на суму 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн. та ордер.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс у зв`язку з розглядом справи № 917/1441/24, і які підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідач не погоджується із заявленим позивачем розміром на правничу допомогу, вказуючи, що такий розмір не відповідає критеріям розумності та співмірності, є необґрунтовано високим, не відповідає існуючим ринковим цінам на аналогічні послуги, а також не підтверджений належними фінансовими документами.

В силу вимог ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, в тому числі має враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн є співмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, на відповідача покладаються судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 789,40 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Лісний Масштаб» (код ЄДРПОУ 40293843; Полтавська область, м. Миргород, вул. Котляревського, буд. 3В, ) на користь Фермерського господарства «Промінь-2010» (код ЄДРПОУ 37126654; Полтавська область, Миргородський район, с. Білики) основну заборгованість за договором 700 000,00 грн., судові витрати у розмірі 12 789,40 грн. витрат на правову допомогу та 10 500,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.12.2024р.

Суддя Киричук О.А.