Рішення

від 16.12.2024 по справі 545/3161/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3161/24

Провадження № 2/545/1776/24

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Стрюк Л.І.,

за участю секретаря Синегуб Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачкою перебували у зареєстрова ному шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за домовленістю з матір`ю та за волевиявленням самої доньки проживає з ним. З часу фактичного припинення шлюбних відносин він самостійно виховує та повністю матеріально утримує доньку. Відповідач виїхала з України за кордон на невизначений термін, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини участі не бере, не цікавиться успіхами доньки у навчанні, її духовним та фізичним розвитком. Просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт самостійного виховання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18 років та перебування її на утриманні батька. Встановлення зазначеного факту необхідне йому для одноосібної реалізації повноважень батька як законного одноосібного представника дитини, а також для отримання відстрочки від мобілізації..

Позивач в судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала. Згідно з п. 2 ч.7, ч. 8, ч.11 ст. 128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена належним чином.

Представники третіх осіб Служби у справах дітей виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їхньої відсутності не надали.

За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.08.2005 (а.с.13), від вказаного шлюбу мають двох дітей повнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14-15). Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 09.02.2024 шлюб розірвано (а.с.16-17).

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають і мають постійне місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , квартира вмебльована; забезпечена всіма необхідними речами та технікою; санітарно гігієнічний стан задовільний; для дитини передбачено місце для навчання та дозвілля; одяг та взуття відповідно до віку; донька виявила бажання проживати з батьком, з її слів (а.с.21).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20.12.2007 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17230337 від 27.12.2007 ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18-20).

Відповідно до повідомлення служби у справах дітей виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області №01-21/136 від червня 2024, службою у справах дітей виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської розглянуто звернення ОСОБА_1 та роз`яснено, що відповідно до ст.160 СК України право батьків на визначення місця проживання дитини, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою (а.с.12).

Згідно з характеристикою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «с. Розсошенці, вул. Шевченка, 29» від 10.06.2024 ОСОБА_1 за роки проживання за вказаною адресою проявив себе виключно з позитивного боку, зарекомендував себе як зразковий громадянин, що підтримає добрі стосунки як у сім`ї, та і в спілкування з сусідами (а.с.22).

Відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 10.06.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою з 03.11.2023 (а.с.23).

05.06.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, який посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. та зареєстрований в реєстрі за №2469 (а.с.25-26).

Відповідно до інформації ДПС №545/3161/24/13273/24 від 27.11.2024, ОСОБА_2 03.07.2024 перетнула державний кордон України (а.с.70).

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.1ст.319ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Питання регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України(ст. 1 СК України).

Згідно з ч. 1ст.121СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122,125цьогоКодексу.

Відповідно дост. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст. 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст.ст. 150-151 СК України.

За приписами ч. 2ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 2, 5ст. 157 СК Українитой із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно дост.155СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Крім того, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Таким чином, за змістом наведених норм чинного законодавства, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, при встановленні факту самостійного виховання дитини батьком фактично встановлюється юридичний факт, у силу якого обсяг прав матері обмежується або припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що, що неповнолітня донька проживає разом із ним, знаходиться на його утриманні і самостійному вихованні.

Разом з тим, в силу ст.141СКУкраїни проживання одного з батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Заявник не надав суду доказів, що в питанні виховання чи утримання неповнолітньої дитини, матір умисно ухиляється від виконання цих обов`язків чи реалізації прав.

Надані суду письмові докази лише свідчать про факт проживання неповнолітньої дочки разом з батьком, що ніким не заперечується, однак жодним чином не підтверджують факту ухилення матері від участі у вихованні дитини та утриманні дитини. Зміст наданого договору (п.3) визначає обов`язки обох батьків щодо дитини, зокрема, стосовно виховання та утримання, забезпечення прав дитини та не усуває того з батьків, хто проживає окремо від дитини, від реалізації його прав та обов`язків щодо дитини. Заявником не надано доказів, які б підтверджували його самостійне, без участі матері, виховання та утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Жодних доказів того, що будь-яка особа порушує, не визнає чи оспорює права заявника, як і про те, що є обґрунтовані фактами ризики їх порушення, невизнання чи оспорювання, а також документів, які б підтверджували існування складнощів в отриманні соціальних пільг та гарантій заявником суду не надано, як і не надано доказів відповідної відмови компетентних органів у вирішенні зазначених ним у позові питань за відсутності судового рішення. При цьому суд вважає, що факт самостійного виховання заявником дитини може бути підставою (обставиною), яка підлягає доведенню під час розгляду судової справи про захист конкретних прав чи свобод позивача і не потребує додаткового попереднього його встановлення судом.

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що встановлення факту самостійного виховання дитини зумовлене, зокрема, отриманням відстрочки від мобілізації. За правилами ч.1ст.23Закону «Промобілізаційну підготовкута мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, у тому числі чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Окреме проживання батьків та встановлення місця проживання дитини із заявником, що включає в себе обов`язок батька щодо утримання та виховання дитини, не доводять факт відсутності участі матері у вихованні дитини.

На думку суду, встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком дитини не породжує ті юридичні наслідки, про які зазначено у заяві, та від встановлення судом таких фактів не залежить виникнення, зміна особистих прав заявника як батька, про які він зазначив у заяві.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити у зв`язку з її необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст.12-13,141,263,264,265,279,280,281,282 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк