Рішення

від 18.12.2024 по справі 926/2406/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року Справа № 926/2406/24Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,

секретар судового засідання Голіней Я.І.

за участі представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вармонді»

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у сумі 1 403 023, 48 грн

І. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вармонді» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №1 від 15.06.2020 у сумі 1 403 023, 48 грн.

Позов обґрунтований тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору №1, останній за отриманий товар не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 1 403 023,48 грн.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 25.09.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 29.10.2024.

Ухвалою суду від 28.10.2024 задоволено клопотання представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 29.10.2024, у зв`язку з відсутністю представника відповідача, підготовче судове засідання відкладено на 20.11.2024.

Ухвалою суду від 20.11.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 18.12.2024.

Від представника позивача 18.12.2024 надійшло клопотання про підтримання позову та розгляд справи без його участі.

У судове засідання 18.12.2024 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною 7 статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 року №270, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п. 92. правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 916/3188/16.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем знаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вармонді» є: вул. Шевченка Тараса, 28, м. Чернівці.

Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 25.09.2024, ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 29.10.2024, ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті від 20.11.2024, що були завчасно надіслані відповідачу за належною адресою, повернуто суду із довідкою пошти про причини повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений частиною 8 статті 165 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався своїми процесуальними правами, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

15.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» (далі ТОВ «Агротрейд-2000») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Транс-Буд» (далі - ТОВ «Агро-Транс-Буд», код 43102647) укладено договір купівлі-продажу товару №1 (далі - договір).

Товаром згідно п. 1 договору є дизельне паливо, що відпускається продавцем на автомобільній заправній станції.

Відповідно до пункту 2.1 договору продавець зобов`язується передати (відпустити) товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар на умовах, вказаних у пункті 4.4 та інших пунктах цього договору.

Підтвердженням фактичного відпуску товару покупцю є фіскальний чек реєстратора розрахункових операцій (касовий чек) та видаткова накладна на одержання товару (п. 3.5 договору).

Продавець зобов`язується складати видаткову накладну та акт приймання-передачі на переданий у власність (поставлений) товар в останній робочий день поточного місяця на підставі відомості на відпуск пального (п.3.6 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що відпуск (передача) товару здійснюється відповідно до чинних цін на АЗС на момент здійснення операції по відпуску товару покупцеві.

Ціна на товар є динамічною та може змінюватись (визначатись та коригуватись) продавцем в односторонньому порядку, залежно від зміни цін на ринку нафтопродуктів, індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України гривні стосовно курсів іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов`язкових платежів тощо. Ціна товару визначається продавцем самостійно. В ціну товару включається податок на додану вартість (п.4.2-4.3 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору сторони узгодили, що розрахунки за товар здійснюються в гривнях після отримання товару до 5-го числа наступного місяця або попередньої (авансової) оплати товарів шляхом перерахування грошових коштів на банківській поточний рахунок продавця, вказаний в цьому договорі. Сума авансового платежу не обмежується та сплачується покупцем самостійно в будь-який час строку дії договору і включає в себе ПДВ. На грошову суму, внесену як аванс (передоплата). Покупець має право отримати товар відповідно до умов цього договору. У випадку, якщо товар був переданий у власність покупця понад суму здійсненої ним передоплати (авансу), покупець зобов`язаний провести повну оплату такого товару протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання (передачі у власність) товару.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що щомісячно до 5-го робочого дня місяця, наступного за звітним, продавець проводить звірку взаєморозрахунків з покупцем, у результаті чого сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків. Для цього продавець у межах зазначеного терміну (строку) готує та передає покупцеві проект акту звірки взаєморозрахунків. При цьому допускається застосування засобів факсимільного зв`язку та/або електронної пошти.

Одержавши проект акту звірки взаєморозрахунків, покупець протягом 2-х робочих днів з моменту отримання акту звірки взаєморозрахунків розглядає, підписує та повертає продавцеві один примірник акта звірки взаєморозрахунків, а у разі непогодження з даними, що наведені у проекті акта звірки взаєморозрахунків, подає продавцеві свої обґрунтовані та документально підтверджені заперечення.

Відповідно до п. 4.6 договору продавець вправі без додаткового попередження у будь-який час протягом дії цього договору зупинити відпуск (передачу) товару з моменту виникнення грошової та іншої заборгованості (у т.ч. виникнення прострочення оплати за переданий у власність (поставлений) товар) покупця перед продавцем та до моменту повного її покриття.

Покупець зобов`язаний, відповідно до п.5.4.3 договору, повністю розрахуватися (провести повну оплату) з продавцем за передані товари, у тому числі й за ті, які були передані у власність покупця понад суму здійсненої ним передоплати (авансу).

За невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору винна сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором (п.6.1).

Даний договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим договором. Передача у власність (відпуск) товарів за цим договором здійснюється протягом 1 (одного) року з моменту укладення цього договору. У випадку, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щоразу автоматично пролонгується (продовжується) ще на 1 рік (п.8.1).

На виконання умов договору у період з травня 2023 року по вересень 2023 року позивач передав у власність відповідача дизельне паливо в об`ємі 33 458, 29 л на загальну суму 1 439 859 грн, що підтверджується видатковими накладними №710 від 31.05.2023, №838 від 30.06.2023, №957 від 31.07.2023, №1111 від 31.08.2023 та 31243 від 30.09.2023.

Відповідач у встановлений договором строк за поставлений товар не розрахувався, що призвело до виникнення боргу в сумі 1 403 023, 48 грн.

Наявність заборгованості підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 08.12.2023.

Станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 403 023, 48 грн.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 18.12.2024 за ідентифікаційним кодом 43102647 значиться юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Вармонді», що знаходиться за адресою вул. Шевченка Тараса, 28, м. Чернівці.

15.12.2023 проведено державну реєстрацію зміни найменування юридичної особи відповідача.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа №14/12-23 від 14.12.2023 найменування та адресу юридичної особи ТОВ «Агротрейд-2000» (код 43102647) було змінено на ТОВ «Вармонді».

Доказів погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

IV. Позиція суду по суті спору.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.1, 2 ст. 2 ГПК України)

Згідно ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її' обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення. в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч.1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Розрахунки за товар здійснюються в гривнях після отримання товару до 5-го числа наступного місяця або попередньої (авансової) оплати товарів шляхом перерахування грошових коштів на банківській поточний рахунок продавця, вказаний в договорі. (п. 4.4)

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідач отримав дизельне паливо на загальну суму 1 439 859 грн, проте в порушення взятих на себе грошових зобов`язань за поставлений товар не розрахувався, що призвело до виникнення боргу в сумі 1 403 023, 48 грн, який слід стягнути на користь позивача.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами у господарському процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У ході розгляду справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів, досліджених та оцінених судом у сукупності за правилами статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в загальній сумі 1 403 023, 48 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

V. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Агротрейд-2000» при зверненні через систему «Електронний суд» з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 16 836, 29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3431 від 22 липня 2024 року.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, суд покладає у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.

Керуючись статтями ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вармонді» (58001, вул. Т. Шевченка, 28, м. Чернівці, код 43102647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» (09133, селищна рада Терезинська, автодорога Київ-Одеса 82км +500м, Білоцерківський район, Київська область, код 36445855) 1 403 023, 48 грн заборгованості та 16 836, 29 грн судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2024

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.І. Ніколаєв