Ухвала

від 17.12.2024 по справі 927/769/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

17 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/769/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши матеріали заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 43316700, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, м. Суми, Сумська область, 40003, про звернення стягнення на майно боржника у справі

кредитор 1: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

АДРЕСА_1

кредитор 2: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

АДРЕСА_2

кредитор 3: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

АДРЕСА_3

кредитор 4: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

АДРЕСА_4 , 15532

кредитор 5: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

АДРЕСА_5

кредитор 6: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 ,

АДРЕСА_6

кредитор 7: ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_7 ,

АДРЕСА_7

кредитор 8: ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_8 ,

АДРЕСА_8

представник кредиторів: адвокат ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_9

01033, м. Київ, а/с 8, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1

боржник: Приватне акціонерне товариство Чернігівський завод радіоприладів, код ЄДРПОУ 14307392, вул. Захисників України, буд. 25, м. Чернігів, 14030

про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участю представників учасників справи:

від заявника: ОСОБА_11 ,

арбітражна керуюча ОСОБА_12 (поза межами приміщення суду),

від боржника: ОСОБА_13 (поза межами приміщення суду).

У судовому засіданні відповідно до ч.6 ст.233 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа за спільною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства Чернігівський завод радіоприладів у зв`язку з неспроможністю останнього виконати грошові зобов`язання перед кредиторами.

Наразі справа перебуває на стадії розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражну керуючу ОСОБА_12

21.11.2024 до суду від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі Управління) надійшла заява, у якій просить суд винести ухвалу про звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, а саме, звернути стягнення на: розподільчу станцію РП-4 в м. Чернігові по вул. Захисників України, 25; автодорогу (асфальтове покриття) на рем площадці по вул. Захисників України, 25 в м. Чернігові орієнтовною площею 6400 кв. м; автодорогу (асфальтове покриття) до корпусу №15 по вул. Захисників України, 25 в м. Чернігові орієнтовною площею 1500 кв.м; асфальтову площадку для особистого транспорту по вул. Захисників України, 25 в м. Чернігові орієнтовною площею 145 кв. м в рахунок задоволення вимог стягувачів по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у зведеному виконавчому провадженні №55446692.

Ухвалою суду від 22.11.2024 заяву Управління про звернення стягнення на майно боржника залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків заяви.

29.11.2024, у встановлений судом строк, від Управління надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази надсилання представнику ініціюючих кредиторів - адвокату ОСОБА_10 та арбітражній керуючій ОСОБА_12 копії заяви і доданих до неї документів.

Ухвалою суду від 04.12.2024 заяву Управління прийнято до розгляду; призначено розгляд заяви у судовому засіданні 17.12.2024 о 10:30.

16.12.2024 до суду від ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів» надійшли заперечення на заяву Управління, які прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

16.12.2024 до суду від арбітражної керуючої ОСОБА_12 надійшли заперечення на заяву Управління, які прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Судове засідання 17.12.2024 проведено в режимі відеоконференції.

Представник ініціюючих кредиторів не скористався правом на участь у судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Присутність представників учасників справи у судовому засіданні, призначеному на 17.12.2024, не визнавалась судом обов`язковою.

Клопотань про відкладення розгляду заяви про звернення стягнення на майно не надійшло.

Відповідно до приписів ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представника ініціюючих кредиторів не перешкоджає розгляду заяви.

Присутній у судовому засіданні представник Управління підтримав заяву, просив суд її задовольнити.

Арбітражна керуюча ОСОБА_14 заперечила щодо заяви, просила суд відмовити у її задоволенні.

Представник боржника підтримав позицію арбітражної керуючої та просив суд відмовити у задоволенні заяви.

Розглянувши заяву Управління про звернення стягнення на майно боржника, дослідивши надані докази, врахувавши заперечення боржника та розпорядника майна, проаналізувавши Кодекс України з процедур банкрутства, законодавство, що регулює діяльність державних та приватних виконавців, судову практику вищих судових інстанцій, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно з заявою Управління на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №55446692 з про стягнення коштів з ПрАТ «Чернігівський завод радіоприладів», до складу якого входить 126 виконавчих документів про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 5 469 759 грн.

28.08.2024 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_11 прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме на: розподільчу станцію РП-4 (м. Чернігів, вул. Захисників України, 25); автодорогу (асфальтове покриття) на рем площадці по вул. Захисників України, 25 в м. Чернігові орієнтовною площею 6400 кв.м.; автодорогу (асфальтове покриття) до корпусу № 15 по вул. Захисників України, 25 в м. Чернігові орієнтовною площею 1500 кв.м.; асфальтову площадку для особистого транспорту по вул. Захисників України, 25 в м. Чернігові орієнтовною площею 145 кв.м.

Як зазначає зявник, в ході проведених виконавчих дій на рахунки боржника в установах банку періодично відправляються платіжні інструкції на списання коштів. Проте, згідно з повідомленнями банків кошти на рахунках боржника відсутні.

У зв`язку з відсутністю коштів на рахунках боржника, наявністю заборгованості, на яку не поширюється дія мораторію та наявністю майна, заявник вважає, що може бути звернуто стягнення на майно боржника в рахунок погашення боргу по заробітній платі.

Боржник у запереченнях на заяву зазначає, зокрема, що надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника суперечить приписам КУзПБ, принципу справедливості, оскільки порушить майнові права та законні інтереси визнаних судом кредиторів у справі про банкрутство боржника і може значно ускладнити погашення цих вимог; суперечить цілі та суті процедури банкрутства, а також можливості в подальшому затвердження плану санації боржника та відновлення його платоспроможності. Також зазначає, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження відсутності грошових коштів на рахунках боржника; документального підтвердження щодо приналежності боржнику описаного та арештованого майна; зі змісту заяви неможливо встановити за якими саме виконавчими провадженнями заявник просить звернути стягнення; неможливо встановити чи враховується в зазначеній заявником сумі у розмірі 5 469 759,00грн наявність витрат виконавчого провадження, які повинні заявлятись заявником у межах кредиторських вимог у справі про банкрутство боржника.

Розпорядник майна боржника ОСОБА_12 у запереченнях на заяву зазначає, зокрема, що державний виконавець не звертався до неї для узгодження питання про стягнення грошових коштів з рахунків боржника; заявником не надано належних та допустимих доказів щодо недостатності коштів у боржника для погашення заборгованості, доказів вчинення державним виконавцем дій щодо опису та арешту запропонованого боржником майна, як і відсутності доказів неможливості його реалізації, відсутності доказів встановлення державним виконавцем факту наявності/відсутності майна боржника, що безпосередньо не використовується у виробництві, відсутності визначеного переліку майна, відносно якого державний виконавець просить суд надати згоду на звернення стягнення; не обґрунтовано співмірність вартості майна боржника щодо якого він просить надати дозвіл на реалізацію та сумою боргу. Також арбітражна керуюча вважає подання передчасним, оскільки державним виконавцем не доведено суду дотримання послідовності, визначеної законом для виконання зведеного виконавчого провадження щодо боржника. На думку арбітражної керуючої, надання дозволу є неприпустимим та буде суперечити приписам КУзПБ, принципу справедливості, оскільки порушить майнові права та законні інтереси визнаних судом кредиторів у справі про банкрутство боржника і може значно ускладнити погашення цих вимог.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Частинами 1-6 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно з частинами 5 та 6 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У разі якщо на зазначене у частині п`ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо);

2) об`єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Відповідно до ч. 1 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах (ч. ч. 2, 3 статті 41 КУзПБ).

Відповідно до ч. 5 статті 41 КУзПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, з матеріалів справи не вбачається, що заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_11 звертався до арбітражного керуючого для узгодження з розпорядником майна питання про стягнення грошових коштів з рахунків боржника.

Звертаючись до суду з заявою про звернення стягнення на майно боржника, зазначеного у заяві, заявник має довести суду, що ним вчинені у процесі здійснення виконавчого провадження усі заходи примусового виконання та неможливим є виконання вимог про стягнення, які перебувають на виконанні, не інакше, як шляхом продажу майна, зазначеного у поданні.

Проте, за відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів щодо недостатності коштів у боржника для погашення заборгованості, доказів вчинення державним виконавцем дій щодо опису та арешту запропонованого боржником майна, як і відсутності доказів неможливості його реалізації, відсутності доказів встановлення державним виконавцем факту наявності/відсутності майна боржника, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер`єру офісів, готова продукція та товари тощо), відсутності визначеного переліку майна, відносно якого державний виконавець просить суд надати згоду на звернення стягнення, суд вважає подання про надання згоди на реалізацію рухомого майна боржника передчасним, оскільки Управлінням не доведено суду дотримання послідовності, визначеної законом для виконання зведеного виконавчого провадження щодо боржника.

Виконуючи покладені на державного виконавця обов`язки, визначені у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", з метою повного, ефективного та своєчасного вчинення виконавчих дій державний виконавець має реалізовувати надані йому законом права.

Проте, зава Управління та додані матеріали не містять документальних доказів про те, що державним виконавцем були вчинені усі необхідні дії, передбачені законом, не доведено суду дотримання послідовності, визначеної законом для виконання зведеного виконавчого провадження щодо боржника, та не обґрунтовано співмірність вартості майна боржника, щодо якого він просить надати дозвіл на реалізацію, та сумою боргу.

Крім того, зі змісту заяви неможливо встановити за якими саме виконавчими провадженнями заявник просить звернути стягнення, неможливо встановити чи враховується в зазначеній заявником сумі у розмірі 5 469 759,00грн наявність витрат виконавчого провадження.

Водночас суд вважає, що надання наразі дозволу державному виконавцю на реалізацію майна боржника саме в процедурі банкрутства є неприпустимим та буде суперечити не лише приписам Кодексу України з процедур банкрутства, але й принципу справедливості, оскільки

фактично призведе до порушення майнових прав і законних інтересів кредиторів у справі про банкрутство ПрАТ Чернігівський завод радіоприладів, балансу інтересів кредиторів і боржника, оскільки в такому разі існує загроза непогашення боржником боргів перед визнаними судом кредиторами за рахунок його майна.

За таких обстави, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Управління про звернення стягнення на майно боржника ПрАТ Чернігівський завод радіоприладів за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, оскільки це порушує права всіх кредиторів та боржника.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви Управління про звернення стягнення на майно боржника.

Керуючись ст. 1,2,9,41 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-79,233,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви від 21.11.2024 Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звернення стягнення на майно боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Повний текст ухвали виготовлено 20.12.2024.

Суддя ОСОБА_1