Ухвала

від 18.12.2024 по справі 910/682/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/682/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про зупинення провадження

у справі № №910/682/20

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до:

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Євробанк"

про відшкодування шкоди у розмірі 22 974 834, 52 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Щербина О.Ю.,

відповідача 1 - не з`явився,

відповідача 2 - Кобець Р.Ю.,

відповідача 3 - не з`явився,

відповідача 4 - Шило Є.П.,

відповідача 5 - Гук О.О.,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у розмірі 22 974 834,52 грн, завданої діями посадових осіб юридичній особі (Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "Євробанк").

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, у справі №910/682/20 позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі №910/682/20; ухвалити нове рішення суду, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 у справі №910/682/20 та призначено справу до розгляду.

2. ОСОБА_1 26.11.2024 через «Електронний суд» подав до Суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Шевченківським районним судом міста Києва кримінальної справи № 761/324/24.

В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_1 вказує, що у рамках кримінальної справи №761/324/24 (щодо кримінального провадження 4201600000000889 від 19.09.2016 за частиною п`ятою статті 191 КК України) досліджується факт незаконних дій ОСОБА_1 , пов`язаних з управлінням ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», а тому існує об`єктивна необхідність у зупиненні справи №910/682/20 до закінчення розгляду Шевченківським районним судом міста Києва справи №761/324/24.

3. Крім того, ОСОБА_2 27.11.2024 також подав до Суду клопотання про зупинення провадження у справі, водночас до припинення перебування останнього у складі Збройний сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведенні на воєнний стан або залученні до проведення антитерористичної операції.

В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_2 вказує, що його призвано як солдата на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.20022 №65/202 та призначено на посаду хіміка, що підтверджується витягом з Наказу військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2024 №82.

4. Колегія суддів, розглянувши подані відповідачами клопотання відзначає таке.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтями 227 та 228 ГПК України.

Відповідно до статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації;

4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно зі статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

2) призначення судом експертизи;

3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу;

4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;

7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

4.1. Щодо клопотання ОСОБА_1

Так, як зазначалось вище пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Отже, наведена норма (пункт 5 частини першої статті 227 ГПК України) пов`язує зупинення судом провадження у справі з об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи.

Така неможливість розгляду справи господарським судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються (встановлюються) іншим судом, не можуть бути з об`єктивних, тобто незалежних від господарського суду, причин встановлені ним самостійно в даній справі.

Як вбачається зі змісту поданого клопотання, відповідач просить зупинити провадження у справі на стадії її касаційного перегляду фактично до отримання ним нового доказу (вироку суду, який буде свідчити про наявність/відсутність складу злочину в діях відповідача щодо управлінням ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», у зв`язку з чим банку було завданно збитків) на обґрунтування своєї позиції, якого не існувало на час вирішення цього спору судом першої інстанції.

У той же час, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша, друга статті 300 ГПК України).

Тобто суть касаційного перегляду полягає у перевірці в межах доводів та вимог касаційної скарги правильності вирішення судами спору відповідно до встановлених фактичних обставин справи, які були встановлені ними у рішенні або постанові, оскільки у суду касаційної інстанції, який має дотримуватись меж розгляду справи судом касаційної інстанції, відсутні повноваження приймати та досліджувати докази.

Отже, критерій об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи не може бути застосований судом касаційної інстанції, оскільки суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями встановлювати обставини справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для зупинення касаційного провадження у справі № 910/682/20 у порядку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданого ОСОБА_1 клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення розгляду кримінального провадження по суті, оскільки заявником не доведено неможливості розгляду справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, ураховуючи імперативні приписи статті 300 ГПК України.

4.2. Щодо клопотання ОСОБА_2

Так, пунктом 3 частини першої статті 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічні норми закріплені і в Цивільному процесуальному кодексі України, і в Кодексі адміністративного судочинства України.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 753/19628/17 та в ухвалах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 у справі №461/5209/19, від 17.01.2023 у справі № 501/1699/17, від 09.05.2023 у справі №296/5671/21 висловлено позицію щодо застосування пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої підставою для зупинення провадження у справі є перебування сторони у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Таких же висновків дійшов і Касаційний адміністративний суд (застосування пункту 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України), зокрема, у постанові від 25.04.2024 у справі №852/2а-1/24.

Тобто, виходячи зі змісту пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Разом з тим, до поданого клопотання про зупинення провадження у справі ОСОБА_6 не надано доказів того, що військова частина, в якій останній перебуває на військовій службі, переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зупинення касаційного провадження, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо переведення військової частини на воєнний стан відповідно до пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України.

4.3. Отже, розглянувши клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі № №910/682/20, колегія суддів дійшла висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на зазначене вище у цій Ухвалі.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №910/682/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко