Ухвала

від 19.12.2024 по справі 922/2961/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2961/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі

за позовом Керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, 2. Фізичної особа - підприємця Томка Андрія Івановича, 3. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Красноградської міської ради,

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі № 922/2961/19, яка подана 06.12.2024 через систему «Електронний суд».

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становив 1 921, 00 грн.

Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, позов у цій справі поданий у 2019 році, предметом якого є 1) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" від 18.06.2014 № 1292-СГ;

2) визнання недійсним, укладений 07.07.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та Томком А.І. договір оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 6,1235 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6459644 від 24.07.2014;

3) визнання недійсним укладений 01.06.2018 між фізичною особою - підприємцем Томком А.І. та СТОВ "Мрія", договір суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 6,1235 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27162573 від 17.07.2018;

4) зобов`язання фізичну особу-підприємця Томка А.І. повернути, а Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти земельну ділянку загальною площею 6,1235 га, що знаходиться за адресою: Кирилівська сільська рада Красноградського району Харківської області, кадастровий номер 6323381000:04:000:0094 вартістю - 216493,99 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області 07.09.2021 у справі №922/2961/19 позовні вимоги задоволені частково, а саме:

- визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" від 18.06.2014 № 1292-СГ;

- скасовано державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6459644 від 24.07.2014 договору оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 6,1235 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, укладеного 07.07.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та Томком А.І.;

- скасовано державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 27162573 від 17.07.2018 договору суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 6,1235 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, укладеного 01.06.2018 між фізичною особою - підприємцем Томком А.І. та СТОВ "Мрія".

В решті позовних вимог - відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/2961/19 скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру, скасування державної реєстрації договору оренди та суборенди земельної ділянки.

Ухвалено в цих частинах нове судове рішення, яким:

Визнано недійсним, укладений 07.07.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та Томко Андрієм Івановичем договір оренди землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 6,1235 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кирилівської сільської ради Красноградського району Харківської області, скасувавши державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6459644 від 24.07.2014.

В задоволенні інших позовних вимог в цій частині відмовлено.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», тому при поданні касаційної скарги має застосовуватись коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Виходячи з вищенаведеного та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 073,60 грн, а саме: (1 921, 00 грн*200%) = 3 842,00 грн*0,8.

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 3 073,60 грн, який має бути перерахований за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції 12.11.2024 проголошено вступну та резолютивну частину постанови, 15.11.2024 складено повний текст постанови, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови є 05.12.2024, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Із касаційною скаргою скаржник звернувся через систему «Електронний суд» 06.12.2024, тобто після перебігу строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, без клопотання про його поновлення.

Питання поновлення процесуальних строків врегульовано положеннями статті 119 Господарського процесуального кодексу України і згідно частини 1 цієї статті поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом здійснюється судом за заявою учасника справи.

Отже, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Згідно положень частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: подати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням причин пропуску такого строку та наданням суду відповідних доказів.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю .Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай