Ухвала

від 19.12.2024 по справі 916/2627/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2627/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.07.2024 (суддя Цісельський О.В.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 (колегія суддів: Колоколов С.І., Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)

у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк")

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Адепт-Агро";

2) ОСОБА_1 ;

про стягнення 3 171 737,24 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Адепт-Агро" та ОСОБА_1 про стягнення 3 171 737,24 грн.

2. 02.07.2024 АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просило забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить поручителю - ОСОБА_1 , а саме, житловий будинок загальною площею 309,3 кв. м, житловою 140,5 кв. м та земельну ділянку площею 0,063 га, що розташовані за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Стебліївська, буд. 110 в межах ціни позову 3 171 737,24 грн.

3. Господарський суд Одеської області ухвалою від 04.07.2024, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024, відмовив у задоволенні заяви АТ КБ "Приватбанк" про забезпечення позову.

4. 09.12.2024 АТ КБ "Приватбанк" звернулося із касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.07.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024, у якій просить їх скасувати та ухвалити рішення, яким вжити відповідні заходи забезпечення позову.

5. Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

7. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

8. Водночас Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п.33 рішення від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви №17160/06 та №35548/06).

9. За приписами ч.1 ст.304 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 ч.1 ст.287 цього Кодексу.

10. Пунктом 2 ч.1 ст.287 ГПК визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 ч.1 ст.255 цього Кодексу.

11. Аналіз наведених норм свідчить про те, що не всі судові рішення, пов`язані із розглядом питань щодо забезпечення позову можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

12. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 виклала правову позицію, що критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження.

13. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.

14. У п.17 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неможливим є як касаційне оскарження ухвали про відмову у забезпеченні позову, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін. Це обмеження права на оскарження не шкодить суті права особи, зацікавленої у забезпеченні позову, оскільки вона може повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду першої інстанції за наявності для цього підстав.

15. У постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо відступу від правової позиції, наведеної у п.17 постанови від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, дійшла висновку про відсутність підстав для такого відступу (пункти 7.3, 7.4 постанови від 18.05.2021).

16. Отже, оскаржувані ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову та постанова апеляційного господарського суду, якою таку ухвалу залишено без змін, не підлягають касаційному оскарженню.

17. Відповідно до п.1 ч.1 ст.293 ГПК, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

18. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.07.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 255, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №916/2627/24 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.07.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець