Постанова

від 17.12.2024 по справі 922/502/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/502/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 у справі

за позовом Фермерського господарства "Клепки+"

до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області

про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі.

У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Ткаченко В. В., відповідача - Кизим Т. В.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У лютому 2024 року Фермерське господарство "Клепки+" (далі - позивач та/або ФГ "Клепки+") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (далі - відповідач та/або Військова адміністрація) про визнання укладеними додаткових договорів (угод) до: договору оренди землі б/н від 29.12.2016, який зареєстрований 24.04.2017, індексний номер: 34904180 (земельна ділянка з кадастровим номером 6323786000:03:000:0321, площею 11,3912 га); договору оренди землі б/н від 29.12.2016, який зареєстрований 21.04.2017, індексний номер: 34876394 (земельна ділянка з кадастровим номером 6323785000:04:000:0065, площею 22,1074 га); договору оренди землі б/н від 29.12.2016, який зареєстрований 21.04.2017, індексний номер: 34876927 (земельна ділянка з кадастровим номером 6323785000:04:000:0067, площею 35,9481 га); договору оренди землі б/н від 29.12.2016, який зареєстрований 24.04.2017, індексний номер: 34897624 (земельна ділянка з кадастровим номером 6323785000:04:000:0068, площею 45,6994 га); договору оренди землі б/н від 29.12.2016, який зареєстрований 24.04.2017, індексний номер: 34901161 (земельна ділянка з кадастровим номером 6323786000:02:000:0129, площею 47,3541 га), з метою продовження терміну дії договорів оренди земельних ділянок.

1.2. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач як належний користувач орендованих земельних ділянок, маючи намір скористатись переважним правом на укладення договорів оренди землі на новий строк, звернувся до відповідача до спливу строку дії договорів оренди землі у строк, встановлений договорами, із заявами про поновлення (пролонгування) договорів оренди землі, додавши до заяв проекти додаткових угод до договорів оренди землі. Проте, відповідач заяви у місячний строк не розглянув та протягом одного місяця після закінчення строку договорів не надав заперечення щодо поновлення (продовження) договорів оренди землі. За твердженнями позивача, у силу положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" такі договори вважаються поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами оренди землі від 29.12.2016, шляхом укладення додаткових угод у редакції, що була направлена позивачем на адресу відповідача.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 29.12.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) укладено договори оренди землі б/н, а саме:

1) договір оренди землі від 29.12.2016, який зареєстрований 24.04.2017, індексний номер: 34904180, де предметом та об`єктом оренди є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Пристінської сільської ради на території Куп`янського району Харківської області, з кадастровим номером 6323786000:03:000:0321, площею 11,3912 га, строком на 7 (сім) років (далі - договір оренди-1);

2) договір оренди землі від 29.12.2016, який було зареєстровано 21.04.2017, індексний номер: 34876394, де предметом та об`єктом оренди є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Петрівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, з кадастровим номером 6323785000:04:000:0065, площею 22.1074 га строком на 7 (сім) років (далі - договір оренди-2);

3) договір оренди землі від 29.12.2016, який зареєстрований 21.04.2017, індексний номер: 34876927, де предметом та об`єктом оренди є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Петрівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, з кадастровим номером 6323785000:04:000:0067, площею 35.9481 га, строком на 7 (сім) років (далі - договір оренди-3);

4) договір оренди землі б/н від 29.12.2016, який зареєстрований 24.04 2017 р., індексний номер: 34897624, де предметом та об`єктом оренди є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Петрівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, з кадастровим номером 6323785000:04:000:0068, площею 45,6994 га, строком на 7 (сім) років (далі - договір оренди 4);

5) договір оренди землі б/н від 29.12.2016, який зареєстрований 24.04.2017, індексний номер: 34901161, де предметом та об`єктом оренди є земельна ділянка сільськогосподарською призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів Пристінської сільської ради Куп`янського району Харківської області, з кадастровим номером 6323786000:02:000:0129, площею 47.3541 га, строком на 7 (сім) років (далі - договір оренди-5).

Згідно з пунктом 8 вищенаведених договорів оренди, договір укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

У зазначених договорах оренди землі умови орендної плати викладені у 4 розділі. Орендна плата щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323786000:03:000:0321 вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 21 794,71 грн на рік; земельна ділянка з кадастровим номером 6323785000:04:000:0065 - 54 052,81 грн на рік; земельна ділянка з кадастровим номером 6323785000:04:000:0067 - 71 804,60 грн на рік; земельна ділянка з кадастровим номером 6323785000:04:000:0068 - 92 661,70 грн на рік; земельна ділянка з кадастровим номером 6323786000:02:000:0129 - 72 547,47 грн на рік.

Відповідно до пунктів 10 договорів оренди землі, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з пунктами 11 договорів оренди землі, орендна плата вноситься орендарем відповідно до статті 287 Податкового кодексу України рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Набувши право оренди земельних ділянок, ОСОБА_1 прийняв рішення про створення ФГ "Клепки+" та передачу останньому прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за спірними договорами. На підтвердження чого позивачем додано до матеріалів Протокол загальних зборів членів ФГ "Клепки+" від 14.02.2022 № 14/02/22, нову редакцію Статуту ФГ "Клепки+", затвердженого Протоколом від 14.02.2022 № 14/02/22, витяги з Державного реєстру речових прав від 06.02.2024 № 364667061, № 364661120, № 364662948, № 364657715, № 364665827 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6323786000:03:000:0321, 6323785000:04:000:0065, 6323785000:04:000:0067, 6323785000:04:000:0068, 6323786000:02:000:0129.

Як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками (учасниками) ФГ "Клепки+" є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; керівником юридичної особи є ОСОБА_2 .

Суди попередніх інстанцій також установили, що Куп`янська міська рада Куп`янського району Харківської області, у зв`язку з проведенням в Україні децентралізації, стала власником вищезазначених земельних ділянок та відповідно стала орендодавцем, а до ФГ "Клепки+" перейшли усі права й обов`язки орендаря земельних ділянок за спірними договорами оренди землі. Тобто, фактично відбулась заміна сторін у договорах оренди землі від 29.12.2016 (1, 2, 3 ,4, 5).

Позивач вказує на те, що і первісний орендар ( ОСОБА_1 ), і теперішній орендар (ФГ "Клепки+") весь час виконували умови договорів оренди землі належним чином та у повній відповідності до їх умов. Жодних зауважень чи претензій до орендаря щодо порушень умов договорів оренди землі, ані від первісного орендодавця (Головного управління Держгеокадастру у Харківській області), ані від Куп`янської міської ради Куп`янського району Харківської області не отримували.

Указом Президента України від 27.10.2022 № 737/2022 утворено Куп`янську міську військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області.

27.11.2023 позивач направив відповідачу листи-повідомлення, в яких просив поновити (пролонгувати) строк дії договорів оренди землі б/н від 29.12.2016 (1, 2, 3, 4, 5), з урахуванням заміни сторін, на той самий строк - 7 (сім) років і на тих же умовах, про що укласти відповідні додаткові договори (угоди). До листів-повідомлень позивачем було надано проекти додаткових договорів (угод) до договорів оренди землі б/н від 29.12.2016 (1, 2, 3, 4, 5). У додаткових угодах орендодавцем визначено - Куп`янську міську раду Куп`янського району Харківської області від імені якої здійснює повноваження Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, орендарем визначено - ФГ "Клепки+".

Звертаючись з позовом у цій справі позивач вказував на те, що ФГ "Клепки+" не отримувало від відповідача листа-повідомлення про заперечення щодо поновлення договорів оренди землі від 29.12.2016. Також, позивач не отримував від відповідача і підписаних з його боку додаткових договорів (угоди) про поновлення договорів оренди землі та заміни сторони, які направлялися позивачем. Таким чином, позивач стверджував, що він своєчасно звернувся до відповідача з відповідними пропозиціями про поновлення договорів оренди землі, а останній не відповів на звернення як до спливу строку договорів, так і через місяць після його закінчення. Тому позивач вважає, що відповідач своєю поведінкою підтверджує, що не заперечує проти поновлення договорів оренди землі від 29.12.2016 на тих же умовах та на той же строк - 7 (сім) років, що по суті є "мовчазною згодою", але й одночасно відповідач проявляє бездіяльність або ухиляється від підписання додаткових договорів (угод) про поновлення договорів оренди землі на тих же умовах та на той же строк (7 (сім) років). Така бездіяльність відповідача і стала причиною звернення позивача до суду за захистом своїх прав і законних інтересів.

3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі № 922/502/24 (суддя Шатерніков М. І.) у задоволенні позову відмовлено.

3.2. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що:

- Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області (відповідач) не наділена повноваженнями на вирішення питання щодо відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік;

- укладення додаткових угод до договорів оренди землі б/н від 29.12.2016 у редакції, що запропонована позивачем, суперечить нормам Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Постанові Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 563 "Деякі питання регулювання земельних відносин";

- після закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під час дії воєнного стану, орендар не має переважного права поновити його на новий строк.

3.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 (Россолов В. В. - головуючий, судді: Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.) рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024 у справі № 922/502/24 скасоване повністю та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

3.4. Апеляційний господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав, визначених у статті 33 Закону України "Про оренду землі", для поновлення спірних договорів оренди землі.

При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не містять прямої заборони на поновлення договорів оренди землі на строк більше одного року. У частині 2 статті 10 та пунктах 12, 26 частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження військових адміністрацій обмежуються у питаннях відчуження та надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік. Тобто, обмеження цих повноважень стосується саме надання в оренду земельних ділянок, а не поновлення чи продовження строку дії вже укладених догорів оренди. Водночас, апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що Господарський суд Харківської області помилково ототожнив поняття поновлення договору оренди на новий строк та укладення нового договору.

За таких підстав, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області наділена спектром повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про правовий режим воєнного стану" та іншими нормативно-правовими актами на продовження діючих договорів оренди землі строком понад один рік.

Крім цього, суд звернув увагу на те, що приписи пункту 3 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 563 "Деякі питання регулювання земельних відносин", щодо обмеження строку договору оренди одним роком не підлягають застосуванню до позивача, який є Фермерським господарством, якому надано в оренду спірні земельні ділянки саме для ведення фермерського господарства, а не для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

3.6. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 (Россолов В. В. - головуючий, судді: Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.) стягнуто з Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області на користь ФГ "Клепки+" судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 14 534,00 грн.

3.7. Додаткова постанова мотивована тим, що оскільки Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ФГ "Клепки+", відшкодуванню підлягає в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судовий збір за подання апеляційної скарги - 18 168,00 грн.

З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції у постанові від 12.08.2024 вже постановив стягнути з Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області судовий збір за подання позовної заяви в сумі 15 140,00 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 634,00 грн, додатково підлягає стягненню з Куп`янської міської військової адміністрації судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 14 534,00 грн.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

4.1. Не погоджуючись із постановою та додатковою постановою, Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 з урахуванням додаткової постанови від 09.09.2024 у справі № 922/502/24 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 02.05.2024.

4.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

4.3. Скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме висновку щодо наявності/відсутності повноважень військових адміністрацій населених пунктів на вирішення питань регулювання земельних відносин в частині надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік за умови прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану" здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.

Узагальнено доводи скаржника зводяться до того, що апеляційний суд не взяв до уваги, те що:

- відповідно до пункту 26 частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік);

- у зв`язку із відсутністю у відповідача повноважень щодо надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік, дії відповідача, який представляє інтереси Куп`янської територіальної громади, не можна кваліфікувати як "мовчазну згоду".

Крім цього, у тексті касаційної скарги скаржник звертає увагу на те, що у 2023 році позивачем задекларовані податкові зобов`язання, в тому числі за спірні земельні ділянки, на загальну суму 324 015,21 грн, яка станом на 29.02.2024 року не сплачена, що є порушенням договірних зобов`язань з боку орендаря та виключає право орендаря на застосування процедури, передбаченої статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

4.4. У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Клепки+" просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Позивач вважає, що доводи, наведені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки відповідачем доказів, що виходить за межі касаційного перегляду справи.

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані постанову та додаткову постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги.

5.3. Як убачається із змісту касаційної скарги підставою касаційного оскарження судових рішень вказано пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

На обґрунтування підстави, передбаченої вказаною нормою скаржник звертає увагу на те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: "… висновок щодо наявності/відсутності повноважень військових адміністрацій населених пунктів на вирішення питань регулювання земельних відносин в частині надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік за умови прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України "Про правовий режим воєнного стану" здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови".

Проаналізувавши матеріали справи, предмет та підстави позовних вимог, зміст рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції, а також підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, наведені скаржником у тексті касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що основним та єдиним питанням, яке постало перед Верховним Судом під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у цій конкретній справі, є з`ясування наявності чи, навпаки відсутності повноважень Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області на поновлення спірних договорів оренди землі б/н від 29.12.2016. При цьому відповідач, ототожнюючи поняття "надання земельної ділянки" та "поновлення договорів оренди", заперечує наявність у нього права поновити договори оренди землі на новий строк, оскільки вважає, що його право обмежено пунктом 26 частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". У зв`язку з чим, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як зазначено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, 29.12.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) укладено договори оренди землі б/н.

З проведенням в Україні децентралізації всі зазначені земельні ділянки передані Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області із державної в комунальну власність Куп`янській територіальній громаді, а саме Куп`янській міській раді Куп`янського району Харківської області, що підтверджується даними з відкритого реєстру кадастрових карт та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

У той же час, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до тепер.

Закон України "Про правовий режим воєнного стану" визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

Начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова.

Закон України "Про військово-цивільні адміністрації" визначає організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій, що утворюються як тимчасовий вимушений захід з елементами військової організації управління для забезпечення безпеки та нормалізації життєдіяльності населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції, що не має на меті зміни та/або скасування конституційно закріпленого права територіальних громад на місцеве самоврядування.

За змістом статті 1 вказаного Закону військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов`язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина 2 зазначеної норми).

У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (абзац 2 частина 1 статті 3 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації").

У статті 3 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" встановлено, що у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження міської ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування. Повноваження військово-цивільних адміністрацій здійснюється ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, у урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Фінансування діяльності військово-цивільних адміністрацій населених пунктів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, а районних і обласних військово-цивільних адміністрацій - за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних районних і обласних бюджетів (частина 7 статті 3 вказаного Закону).

Повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів починаються з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної ради (абзац 2 частини 11 статті 3 Закону).

Як вже зазначалося, суди установили, що Указом Президента України від 27.10.2022 № 737/2022 утворено Куп`янську міську військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області.

Згідно з частиною 2 статті10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням до Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, начальник військової адміністрації, крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про критичну інфраструктуру", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У пунктах 12 та 26 частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із:

- здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад один рік);

- вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік).

Отже, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що військові адміністрації наділенні повноваженнями на вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, проте із прямою забороною відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (частина 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі").

У частині 2 статті 116 ЗК України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності врегульовано статтями 122, 123 ЗК України, згідно з яким залежно від компетенції уповноважені органи надають земельні ділянки у користування для відповідних цілей на підставі технічної документації із землеустрою, за виключенням земельних ділянок зареєстрованих у Державному земельному кадастрі, право власності на які зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення.

У статті 124 ЗК України передбачено порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності на підставі рішення уповноваженого органу за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 ЗК України.

У статті 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Водночас, у положеннях Закону України "Про оренду землі" та ЗК України визначено порядок (процедуру) поновлення договорів оренди землі, зокрема визначено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 ЗК України.

Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом у цій справі) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (частина 1 статті).

З викладеного слідує, що наведені вище норми чинного законодавства, розмежовують змістовно різні поняття: "поновлення договору оренди землі", "надання (передача) земельних ділянок у користування" та "укладення договору оренди землі на новий строк".

При цьому варто звернути увагу на те, що надання (передача) земельних ділянок у користування шляхом укладення договору оренди землі є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору, що створює юридичний факт, тобто утворює нові правовідносини між сторонами, які супроводжуються новими зобов`язаннями та укладенням договору з урахуванням актуальних законодавчих норм і рішень відповідних органів влади. Отже під наданням земельних ділянок у користування шляхом укладенням договору оренди землі слід розуміти саме первинне надання земельної ділянки у користування.

Враховуючи те, що у даному спорі мова йде про укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин, положення пункту 26 частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не розповсюджуються на спірні правовідносини сторін, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд зауважує, що визначені у пункті 26 частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" обмеження повноважень військових адміністрацій, зокрема, на надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік, стосується саме первинного надання їх у користування, що супроводжується певною процедурою, а не правовідносин щодо укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, наведених висновків суду не спростовують, а в цій частині фактично зводяться до вимог про переоцінку доказів і встановлення інших обставин справи, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Щодо посилань скаржника на те, що виключно начальник Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області Андрій Беседін наділений повноваженнями щодо надання в оренду земельних ділянок, на відміну від Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, колегією суддів відхиляюсь, адже як правильно зазначено судом апеляційної інстанції:

- звернення будь-якої фізичної або юридичної особи до державного органу має однакові правові наслідки незалежно від того, чи адресовано його безпосередньо керівнику (голові, начальнику) цього органу, чи самому органу як юридичній особі. Не встановлено жодних імперативних вимог, які б зобов`язували звертатися до державного органу виключно через його керівника або іншу посадову особу. Відсутність таких вимог свідчить про те, що звернення, адресовані органу в цілому, є рівнозначними за своїми правовими наслідками зі зверненнями, адресованими керівнику цього органу;

- Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області наділена колом повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про правовий режим воєнного стану" та іншими нормативно-правовими актами, які надають право на укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин.

Інші доводи касаційної скарги відповідача підставою касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, направлені на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 ГПК України, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.

Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що вимоги щодо скасування додаткової постанови мотивовані тим, що таке судове рішення є невід`ємною частиною постанови, а тому також підлягає скасуванню. Вказівки про конкретні порушення, допущені судом апеляційної інстанції при ухваленні додаткової постанови скаржником не наведено. За таких підстав у суду касаційної інстанції відсутні підстави для скасування оскаржуваної додаткової постанови.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

7. Висновки про застосування норм права

7.1. Верховний Суд вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок:

"… визначені у пункті 26 частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" обмеження повноважень військових адміністрацій, зокрема, на надання земельних ділянок в оренду на строк понад один рік, стосується саме первинного надання їх у користування, що супроводжується певною процедурою, а не правовідносин щодо укладення договорів оренди землі на новий строк у межах вже існуючих договірних відносин".

8. Розподіл судових витрат

8.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 у справі № 922/502/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

Г. М. Мачульський