Рішення

від 16.12.2024 по справі 571/655/24

РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №571/655/24

Провадження № 2/571/186/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року с-ще Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Чорнобривого В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 170028,00 грн. та судові витрати. Позов мотивує тим, що 16.01.2020 о 15:50 на території приватного підприємства «Надія», що знаходиться по вул. 8-го Березня, 7, в с. Рокитне, Рокитнівського району, Рівненської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода, у якій відповідач, керуючи транспортним засобом марки «ЗИЛ 131», н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий, отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події. За фактом даного ДТП було розпочате кримінальне провадження №12020180000000017 від 16.01.2020 за ч.2 ст. 286 КК України. Вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області у справі № 571/444/20 від 10.03.2021, вина відповідача була повністю доведена судом, його було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки. Ухвалою суду від 27.03.2023 у справі № 571/444/20 відповідача звільнено ввід призначеного основного покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована.

Відповідно до п. 39.1.ст. 39 Закону № 1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Потерпіла особа повідомила про настання дорожньо-транспортної пригоди та надала усі необхідні документи. Позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі у розмірі 170028,00 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, то відповідач, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу позивача завдану шкоду.

10.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.05.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

29.07.2024 згідно ухвали суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

30.07.2024 від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи платіжних інструкцій № 819363 від 03.05.2022 та № 819365 від 03.05.2022.

09.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача про виклик у судове засідання свідків та витребуванням матеріалів кримінального провадження, а також, задоволено клопотання представника відповідача та долучено докази щодо стану здоров`я та статусу потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС сина відповідача ОСОБА_3 , який перебуває на утриманні відповідача, відомостей про доходи відповідача, витягу з висновку експерта № 13 щодо стану здоров`я потерпілого на момент ДТП.

Відповідач та його представник у судовому засіданні повністю заперечив щодо позовних вимог та просив відмовити у позові з тих підстав, що за вказаним позовом має відповідати фізична особа підприємець, у якого на момент ДТП працював як наймана особа ОСОБА_1 . В дійсності місцем пригоди було підприємство «Надія», на території якого було смертельно травмовано ОСОБА_2 . Крім того, останній перебував у стані алкогольного сп`яніння. Кримінальне провадження за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці були виділені в окреме провадження, та досудове розслідування не завершене. А тому, позивач мав би звернутися з регресною вимогою саме до посадових осіб ПП «Надія», тільки тоді, керівник мав би право вимоги до винних осіб, встановлених слідством. Крім того, стороною відповідача заперечувалося, що позивач саме в такому розмірі 85014,00 грн. кожному відшкодував дітям померлого шкоду, доказів у підтвердження вказаної обставини позивачем не надавалось.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку.

Вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10.03.2021 встановлено, що 16 січня 2020 року о 15 годині 50 хвилин, знаходячись на території приватного підприємства «Надія» (код 22555603), що знаходиться по вул.8-го Березня, 7, в с. Рокитне, Рокитнівського району, Рівненської області, в порушення вимог підпункту ґ) пункту 2.1, підпункту б) пункту 2.3, пункту 10.9 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), не маючи поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, керуючи автомобілем марки ЗИЛ 131, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (з несправністю системи рульового керування у вигляді перевищеного сумарного люфту та наявність кустарного бачка гідропідсилювача, яку він міг виявити перед виїздом), до початку руху маючи об`єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_2 , який стояв позаду автомобіля, проявив неуважність до дорожньої обстановки, для забезпечення безпеки руху за допомогою до інших осіб не звернувся, рухаючись заднім ходом, задньою частиною автомобіля вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , притиснувши останнього до задньої частини напівпричепа контейнеровоза FRUEHAUF, реєстраційний номер НОМЕР_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події.

Цим же вироком, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки. На підставі положень ст.75 КК України, останнього було звільнено від кримінальної відповідальності з встановленням йому іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України (а.с.15-19).

Суд звертає увагу, на те, що вироком суду дійсно встановлено, до ДТП мала місце на території ПП «Надія» по АДРЕСА_1 . Згідно встановлених обставин, учасниками дорожньо-транспортної пригоди були водій незастрахованого автомобіля марки «ЗИЛ 131» р.н. НОМЕР_1 з несправностями - ОСОБА_1 , який є відповідачем у даній справі та пішохід ОСОБА_2 .

Вказані обставини були встановлені судом під час розгляду кримінального провадження за фактом порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, за результатами чого судом ухвалено вирок. Вирок суду від 10.03.2021 не оскаржувався та набрав законної сили, як вбачається із відмітки, 12.04.2021.

Територія ПП «Надія», згідно встановлених судом обставин є місцем ДТП та обставиною, яка входить до предмету доказування, однак сама по собі є недостатньою та не вказує, на те, що відповідач перебуває у трудових відносинах з ПП. Інших, належних та допустимих доказів у підтвердження факту перебування відповідача ОСОБА_1 у трудових відносинах з ПП «Надія», на чому наполягала сторона відповідача, окрім усних заперечень суду не надано: ні акту розслідування нещасного випадку на виробництві, ні записів з трудової книжки, ні звернень з цього приводу до інспектора праці. З огляду на це, підстав вважати, що відповідачем у справі має бути не ОСОБА_1 , а певна посадова особа ПП «Надія» у суду відсутні.

В межах кримінального провадження судом встановлено, що транспортний засіб, яким керував відповідач не був застрахованим.

29.11.2021 представник ОСОБА_4 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.20-21).

Згідно розрахунку розміру відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою годувальника, частка виплати для сина загиблого ОСОБА_4 та дочки загиблого ОСОБА_5 становить 85014,00, що загалом до виплати складає 170028,00 грн. Вказані кошти були перераховані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Вказане також підтверджене довідками №1 та №2, наказами про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, а також платіжними інструкціями від 03.05.2022 № 819363 та № 819365 ( а.с.32-36,68 ).

З огляду на те, що ця обставина об`єктивно доводилась належними та допустимими доказами, суд відмовив у задоволенні клопотання про виклик у судове засідання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно обов`язку, встановленого п. 2.1. «ґ» водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Відповідно до норм п.38.2.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

За п.39.1, 39.2.1 п. 39.2 ст.39, пп. «а» п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд робить висновок, що оскільки відповідач, цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована, спричинив ДТП, в результаті чого ОСОБА_2 помер, а позивач здійснив виплату страхового відшкодування потерпілим особам, то відповідач зобов`язаний відшкодувати завдані збитки в порядку регресу в розмірі 170028,00 грн.

Щодо твердження сторони відповідача про те, що потерпілий ОСОБА_2 на момент ДТП знаходився у стані алкогольного сп`яніння, що на думку останніх також є однією з підстав для відмови у задоволенні позову, суд зазначає наступне.

Згідно дослідженого судом витягу з висновку експерта № 13 від 19.03.2020, потерпілий дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння, а саме: в крові останнього знайдено етиловий спирт в концентраціях 0,51 проміле, сеча-0,82 проміле, що відповідає легкій степені алкогольного сп`яніння ( а.с.89-92 ).

Однак, належних та допустимих доказів у підтвердження того, що причиною ДТП послужила саме груба необережність потерпілого ОСОБА_2 матеріали цивільної справи не містять. Крім того, такі посилання сторони відповідача спростовуються вироком суду від 10.03.2021, яким встановлено, що у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо -транспортної пригоди і суспільно-небезпечними наслідками, що настали є порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України, який вимагає від водія під час руху заднім ходом не створювати небезпеки іншим учасникам руху та для забезпечення безпеки руху водій повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Вказаних вимог не було дотримано водієм під час керування транспортним засобом з технічним несправностями.

Крім того, як вбачається із довідки про доходи ОСОБА_1 , сукупний розмір доходу за період з липня 2023 по червень 2024- 203749,12 грн. ( розмір пенсії з березня 2024 за один місяць 17167,20 грн.). Окрім того, до складу сім`ї відповідача, окрім сина інваліда-дитинства ОСОБА_3 входить дружина ОСОБА_6 , а тому відповідачем не було доведено, що ОСОБА_3 перебуває лише на його матеріальному утриманні, оскільки останній також не позбавлений права на соціальні виплати у зв`язку з своїм захворюванням.

Встановлені судом вищевказані обставини дають підстави суду дійти до висновку про відсутність підстав для зменшення виплати в порядку регресу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 .

Наданими відповідачем доказами відсутність його вини та завданої внаслідок ДТП шкоди не з його вини не було доведено, як не було спростовано і доказів, наданих позивачем. Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути судові витрати на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,10,12,19,81,128,141,258-260,263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 170028,00 гривень шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 3028,00 гривень сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса: Русанівський бульвар, буд.8, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код 21647131, п/р № НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст виготовлено 20.12.2024

Суддя: