Рішення

від 09.12.2024 по справі 712/6187/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/6187/23

Провадження № 2/712/296/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі ГАНДЖА В.І.

з участю адвокатів ЯРЕМЕНКО В.А., ПОТАПЕНКО А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «ПРЕСТИЖ+» (адреса:м.Черкаси,бул.Шевченка 150) про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернуласяз позовомдо відповідачапро відшкодуваннямайнової таморальної шкоди,посилаючись нате,що в листопаді 2016 року у будинку АДРЕСА_2 було здійснено запуск опалення, в результаті якого в під`їзді позивача, а саме на шостому поверсі у системі постачання гарячої води була пошкоджена гребінка, що викликало протікання води крізь стелі. В результаті цього впродовж трьох тижнів вода накопичувалася, внаслідок чого відбулося залиття коридору квартири позивача за АДРЕСА_3 у вказаному вище будинку. У вказаній квартирі позивач тимчасово не проживала так як проживала із своїми батьками, тому що на час даної події вона була неповнолітньою, а відтак виявити затоплення відразу не мала змоги.

Вказує, що дане затоплення виникло по причині неналежного утримання технічного обладнання в будинку, що є обов`язком ОСББ «Престиж». Це є порушенням правил утримання житлових утинків та прилеглої території, що передбачено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року за №76.

Тобто, діями, а також бездіяльністю ОСББ «Престиж» було нанесено позивачу матеріальну шкоду шляхом пошкодження належного їй на праві приватної власності нерухомого майна.

Вина ОСББ «Престиж» підтверджується Актом від 29 грудня 2016 року за підписами осіб, які в ньому вказані.

Згідно висновку експерта №03/23/буд. за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 07 лютого 2023 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивача становить (з ПДВ) 25755 грн. 60 коп.

Вказує, що завдані збитки в зазначеному розмірі мають бути компенсовані відповідачем.

Позивач також зазначає, що діями відповідача їй завдано також моральну шкоду, яку оцінює в 5000 грн.

08 липня 2020 року позивач направила відповідачу заяву з проханням провести відшкодування збитків на ремонт ушкоджень, заподіяних їй з вини неналежного обслуговування помешкання ОСББ. Відповіддю на дану Заяву від 16.07.2020 року, відповідач не визнав вимоги позивача.

17 березня 2023 року позивач повторно направила відповідачу претензію із проханням компенсації завданої майнової шкоди в розмірі 25 755,60 гривень, а також сплатити моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень, на яку 27.03.2023 року отримала відповідь, де було вказано що дана претензія є не обґрунтованою і не підлягає до задоволення.

У зв`язку з цим, просить стягнути з відповідача на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 25755,60 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Ухвалою судді від 27 червня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12 липня 2023 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

28 липня 2023 року позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні представник позивача та адвокат позивача Потапенко А.С. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача адвокат Яременко В.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити та застосувати строк позовної давності щодо позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, думку адвокатів, пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 04 квітня 2012 року.

Позивач зазначила,що в листопаді 2016 року у будинку АДРЕСА_2 було здійснено запуск опалення, в результаті якого в під`їзді позивача, а саме на шостому поверсі у системі постачання гарячої води була пошкоджена гребінка, що викликало протікання води крізь стелі. В результаті цього впродовж трьох тижнів вода накопичувалася, внаслідок чого відбулося залиття коридору квартири позивача за АДРЕСА_3 у вказаному вище будинку. У вказаній квартирі позивач тимчасово не проживала так як проживала із своїми батьками, тому що на час даної події вона була неповнолітньою, а відтак виявити затоплення відразу не мала змоги.

29 грудня 2016 року ОСОБА_5 , як законний представник ОСОБА_6 , звернувся до Голови правління ОСББ «Престиж+» із заявою щодо відшкодування збитків на ремонт ушкоджень, заподіяних з вини неналежного обслуговування помешкання ОСББ. В заяві, зокрема, зазначено, що внаслідок проведення запуску опалення, у системі постачання гарячої води, була зламана гребінка, яка дала протікання води крізь стелі. В результаті чого у продовж трьох тижнів вода накопичувалася та затопило коридор оселі. У даній квартирі зроблений євро ремонт, але тимчасово ніхто не проживає і тому вчасно побачити затоплення не було змоги. Затоплення води призвело до руйнування коридору (прихожої кімнати) у квартирі. Затоплення видно і на стелі біля квартири, також були уражені стіни, які дали тріщину. У коридорі квартири зруйнована стеля, шпалери, дверні коробки, плінтус та повністю змочені водою стіни.

Згідно Акту від 29 грудня 2016 року за підписами осіб, які в ньому вказані: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , на день обстеження квартири АДРЕСА_5 встановлено: під час затоки у квартирі постраждали: коридор (прихожа кімната) помешкання, а саме стеля, шпалери, стіни, плінтуса та дверні коробки. Біля входу у квартиру змочена стеля та потріскані стіни.

В результаті обстеження квартири та 6 поверху будинку виявлено пошкоджену гребінку на трубі водопостачання гарячої води, яка розташована у коридорі 6 поверху, що подає опалення до квартир у під`їзд будинку, у результаті якої відбулося протікання гарячої води на стіни будинку та квартиру АДРЕСА_3 . В процесі огляду було зроблено фото та відео зйомка пошкоджень.

Згідно висновку експерта №03/23/буд. за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 07 лютого 2023 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивача становить (з ПДВ) 25755 грн. 60 коп.

Позивач вважає, що вказана сума є розміром матеріального збитку та має бути відшкодована відповідачем на його користь.

Відповідач із позовними вимогами не погодився та у відзиві на позовну заяву зазначив, що наведені позивачем доводи є надуманими, а додані до позову документи зібрані з порушенням вимог діючого законодавства, не в порядку передбаченому законом. Відповідний Акт щодо залиття квартири складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартири, яку було залито. Однак, комісія ОСББ внаслідок залиття квартири не створювалася, відповідно і зазначений акт не складався. Доданий позивачем до позовної заяви акт складений не уповноваженою, невідомо ким створеною комісією. У складі комісії відсутні посадові особи балансоутримувача. Акт залиття квартири не містить обов`язкових реквізитів, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди. Крім того, на шостому поверсі будинку АДРЕСА_2 , розміщені ще три квартири, існує сьомий поверх, де також є квартири, але вони не оглядалися. Можливо, що у даних квартирах могла бути якась аварійна ситуація, що і стало причиною затоплення квартири АДРЕСА_3 , якщо таке затоплення мало місце. Тобто факт залиття в даному Акті не підтверджено. Доданий до претензії висновок експерта виконаний з вже проведеним існуючим ремонтом, через 6 років і 2 місяці після начебто затоплення. Крім того, у висновку не зазначено про зауваження представників ОСББ «ПРЕСТИЖ+», в присутності яких проводився огляд квартири. Експертний висновок проведений за заявою не уповноваженої особи ОСОБА_5 , який не є власником квартири. Заподіяння моральної шкоди та розмір її відшкодування позивачем належним чином не обґрунтовано. Разом з тим, зазначив, що у разі якщо суд дійде до висновку про наявність підстав для задоволення позову, просив застосувати до даного спору наслідки перебігу строків позовної давності та відмовити у позові, оскільки строк позовної давності у даному спорі закінчився 30.12.2019 року.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підтвердили факт нанесення шкоди.

У частинах першій, другійстатті 22 ЦК Українивизначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Статтею 1166 ЦК Українипередбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положеньЦК Українищодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до частини другоїстатті 13 ЦК Українипри здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Саме про таке застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зазначено в постанові Верховного Суду від 27.12.2019 року у справі № 686/11256/16-ц.

Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.02.1992 р. (із змінами), шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновкупро те, щозатопленняквартири позивача сталося внаслідок неналежного утримання технічного обладнання в будинку, що є обов`язком ОСББ «ПРЕСТИЖ+», що підтверджується відповідним Актом та поясненнями свідків, які оцінюються у сукупності з зібраним по справі вищезазначеними доказами.

Відповідачем заперечується Акт наданий позивачем, який вважає неналежним доказом.

Разом з цим, суд зазначає, що зміст вказаного Акту висвітлює дату залиття квартири, причину залиття та перелік пошкодженого майна. При цьому, клопотань про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, відповідачем не заявлялося, а факт затоплення квартири підтверджується квартири позивача встановлений також в сукупності з іншими доказами по справі.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, вказаний Акт, на який посилається позивач як на підставу відшкодування збитків, суд вважає належним та допустимим доказом.

Відповідач не надав до суду будь-яких доказів на спростування поданих позивачем документів, під час розгляду справи не заявляв клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення причини залиття квартири, а отже, відповідач не спростував визначену статтями1166,1167 ЦК Українипрезумпцію винного заподіяння шкоди.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт завдання шкоди майну позивача внаслідок залиття квартири і вина відповідача як балансоутримувача майна, не спростована останнім. Переконливих доказів на підтвердження інших осіб в спричиненні шкоди позивачу відповідачем суду не було надано.

Отже, вину у завданні шкоди позивачу затоплення його квартири відповідач належними та допустимим доказами не спростував, що є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди.

Щодо визначення розміру матеріальної шкоди суд приходить до наступного.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 1192 ЦК України, матеріальна шкода від залиття квартири повинна бути визначена від вартості відновлювального ремонту, тобто такого становища, яке існувало до залиття квартири, та яка згідно проведеної експертизи становить 25 755 грн. 60 коп.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами розмір завданої позивачу шкоди, який підтверджено висновком експерта.

Як роз`яснено у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення.

Відповідач у поданій до суду заяві просив застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог.

Згідно із ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч.1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.267ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З даного приводу, суд зазначає наступне, так вперше з заявою до відповідача ОСОБА_5 як законний представник ОСОБА_6 , звернувся 29 грудня 2016 року. В судовому засіданні останній пояснив, що колишній голова ОСББ визнавав факт затоплення вказаної квартири та обіцяв суму відшкодування зарахувати в оплату комунальних послуг. Однак, вказане не було виконане та даний факт не був зафіксований в письмовому порядку. При цьому, перемовини з відповідачем тривали на протязі тривалого часу.

В подальшому 08липня 2020року. ОСОБА_6 звернулася із заявою до ОСББ «ПРЕСТИЖ+» та, отримавши відповідь від 16липня 2020року - дізналась про відмову ОСББ «ПРЕСТИЖ+» брати участь у відшкодуванні їй збитків, завданих внаслідок залиття належної на праві власності квартири, а також про порушеннясвого права. Відтак. позовна заява до суду була подана ОСОБА_6 20червня 2023року.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України, від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 із 12 березня 2020 року по всій території України встановлено карантин, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби», усі строки загальної і спеціальної позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину.

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким було доповнено Цивільний кодекс України окремим пунктом щодо давності. Так, у розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу додано пункт 19, який передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються строки, установлені статтями 257 259 ЦКУ.

На момент подачі позовної заяви ОСОБА_6 , воєнний стан в Україні не скасовано, таким чином, в даному випадку відсутнє порушення строків позовної давності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, яка виникла внаслідок залиття квартири, в сумі 25 755 грн. 60 коп.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Пунктом 9 частини другоїстатті 16 ЦКУкраїни передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Устатті 23 ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частиною першоюстатті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просить стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн. При цьому не зазначає, у чому полягає така шкода та не надає суду доказів завдання такої шкоди. З огляду на це у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити у зв`язку із необґрунтованістю таких вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку, з тим, що позовні вимоги були задоволені частково, то до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 12,13,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «ПРЕСТИЖ+» (код ЄДРПОУ: 40348001) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири в сумі 25755 грн. 60 коп. (двадцятьп`ять тисячсімсот п`ятдесятп`ять гривень) та судовий збір в сумі 1 073 грн., 60 коп., а всього в сумі 26829 грн. 20 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повнийтекст судовогорішення складено 19 грудня 2024 року.