ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/449/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/6187/23 Категорія: 305010400 Пироженко (С.А.) С. А. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіСіренко Ю.В., Василенко Л.І.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2024 (повний текст складено 19.12.2024, суддя в суді першої інстанції Пироженко С.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «ПРЕСТИЖ+»про відшкодування майнової та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
у червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, яким просила стягнути з відповідача на її користь заподіяну матеріальну та моральну шкоду внаслідок залиття квартири в розмірі 25755,60 грн. та 5000,00 грн. відповідно.
В обґрунтування вказала на те, що влистопаді 2016 року у будинку АДРЕСА_1 було здійснено запуск опалення, в результаті якого в під`їзді позивача, а саме на шостому поверсі у системі постачання гарячої води була пошкоджена гребінка, що викликало протікання води крізь стелі. В результаті цього впродовж трьох тижнів вода накопичувалася, внаслідок чого відбулося залиття коридору квартири позивача за АДРЕСА_2 у вказаному будинку. У цій квартирі позивач тимчасово не проживала так як проживала зі своїми батьками тому, що на час даної події була неповнолітньою, а відтак виявити затоплення відразу не мала змоги.
Це затоплення виникло через неналежне утримання технічного обладнання в будинку, що є обов`язком ОСББ «Престиж». Тобто бездіяльністю ОСББ «Престиж» було завдано позивачу матеріальну шкоду шляхом пошкодження належного їй на праві приватної власності нерухомого майна. Вина ОСББ «Престиж» підтверджується Актом від 29.12.2016 за підписами осіб, які в ньому вказані.
Згідно висновку експерта №03/23/буд. за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 07.02.2023 вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивача становить (з ПДВ) 25755,60 грн.
Позивач також зазначає, що діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 5 000 грн.
08.07.2020 позивач направила відповідачу заяву з проханням провести відшкодування збитків. Відповіддю на дану Заяву від 16.07.2020 відповідач не визнав вимоги позивача. 17.03.2023 позивач повторно направила відповідачу претензію із проханням компенсації завданої майнової шкоди в розмірі 25 755,60 грн., а також сплатити моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., на яку 27.03.2023 року відповідь, де було вказано, що дана претензія є не обґрунтованою і не підлягає до задоволення.
Зазначені обставини обумовили звернення з цим позовом до суду.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2024 позов у справі задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 25755,60 грн., а в задоволенні решти вимог відмовлено.
Суд першої інстанції погодився з обґрунтованістю заявлених позовних вимог, вказавши про те, що позивач довела, що неправомірними діями відповідача їй було завдано матеріальної шкоди на оцінену експертом суму. Відповідачем не спростовано факт того, що залиття квартири сталося з вини ОСББ та не надано доказів на спростування розміру спричиненої шкоди. Суд також вказав, що позивач не зазначає, у чому полягає завдана їй моральна шкода та не надає суду доказів моральних страждань.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав 16.01.2025 засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вказано на те, що свідки, допитані судом, не були безпосередніми очевидцями подій, так як почали працювати в ОСББ пізніше. Свідок ОСОБА_2 навпаки заперечувала факт спричинення збитків. Свідок ОСОБА_3 позивачем у клопотаннях про допит свідків не зазначалася та була викликана судом замість свідка ОСОБА_4 , яка, натомість, допитана не була. Керівні органи ОСББ питання про можливе залиття квартири позивача не вирішували. Суд не врахував недопустимість, як доказу, акту від 29.12.2016, адже комісія балансоутримувача для обстеження квартири позивача не створювалася. Вказаний акт законодавством не передбачений, складений невідомо ким створеною комісією у складі ОСОБА_5 , як власник квартири, ОСОБА_6 його співмешканка, та технічний майстер ПП ОСОБА_7 . Однак ОСОБА_5 не є власником вказаної квартири. До відповідної комісії не включено представника балансоутримувача будинку. В акті не зазначено винну у залитті особу. Над квартирою позивача є ще кілька квартир, які також можуть бути причиною залиття. Протікання гребінки належним чином не зафіксоване та не ідентифіковане як причина залиття квартири позивача. Визначаючи розмір збитків, експерт оглядав квартиру з проведеним ремонтом через понад 6 років з часу залиття. У ході огляду квартири представники ОСББ висловлювали свої зауваження, які експертом враховані та відображені не були. Висновок експерта ґрунтується на невідомих фотографіях та акті від 29.12.2016, якого не існує. Звернення ОСОБА_5 до ОСББ з вимогами відшкодувати витрати на ремонт ґрунтувалися на інших доказах накладній від 20.06.2019 та суму 21950 грн. і кошторис на суму 1450 грн., що є меншою сумою, ніж вказана експертом. За поясненнями ОСОБА_5 ремонт проводився протягом кількох років, отже його не могло бути проведено з використанням матеріалів, придбаних у 2019 році із розрахунку за цінами на лютий 2023 року. Залиття квартири мало місце 29.12.2016, а позовну заяву до суду подано 16.06.2023, тобто із пропуском строку позовної давності, про наслідки спливу якої заявлено відповідачем.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
За правилами ч.1ст.369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є відшкодування шкоди в меншій сумі ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що позивач є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2012.
У листопаді 2016 року у будинку АДРЕСА_1 було здійснено запуск опалення, в результаті якого в під`їзді позивача, а саме на шостому поверсі у системі постачання гарячої води була пошкоджена гребінка, що викликало протікання води крізь стелі. В результаті цього впродовж трьох тижнів вода накопичувалася, внаслідок чого відбулося залиття коридору квартири позивача за АДРЕСА_2 у вказаному будинку. У квартирі позивач тимчасово не проживала, так як проживала зі своїми батьками, тому що на час даної події була неповнолітньою, отже виявити затоплення відразу не мала змоги.
29.12.2016 ОСОБА_5 , як законний представник ОСОБА_1 , звернувся до Голови правління ОСББ «Престиж+» із заявою щодо відшкодування збитків на ремонт ушкоджень, заподіяних з вини неналежного обслуговування помешкання ОСББ. У заяві, зокрема, зазначено, що внаслідок проведення запуску опалення, у системі постачання гарячої води, була зламана гребінка, яка дала протікання води крізь стелі. В результаті чого у продовж трьох тижнів вода накопичувалася та затопило коридор оселі. У даній квартирі зроблений ремонт, але тимчасово ніхто не проживає і тому вчасно побачити затоплення не було змоги. Затоплення води призвело до руйнування коридору (прихожої кімнати). Затоплення видно і на стелі біля квартири, також були уражені стіни, які дали тріщину. У коридорі квартири зруйнована стеля, шпалери, дверні коробки, плінтус та повністю змочені водою стіни.
Згідно Акту від 29.12.2016 за підписами осіб, які в ньому вказані: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , на день обстеження квартири АДРЕСА_4 встановлено: під час затоки у квартирі постраждали: коридор (прихожа кімната) помешкання, а саме стеля, шпалери, стіни, плінтуса та дверні коробки. Біля входу у квартиру змочена стеля та потріскані стіни.
У результаті обстеження квартири та 6 поверху будинку виявлено пошкоджену гребінку на трубі водопостачання гарячої води, яка розташована у коридорі 6 поверху, що подає опалення до квартир у під`їзд будинку, у результаті якої відбулося протікання гарячої води на стіни будинку та квартиру АДРЕСА_2 . У процесі огляду зроблено фото та відео зйомка пошкоджень.
Згідно висновку експерта №03/23/буд. за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 07.02.2023 вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивача становить (з ПДВ) 25755,60 грн.
Позивач вважає, що вказана сума є розміром матеріального збитку та має бути відшкодована відповідачем на його користь, що обумовило звернення з цим позовом до суду.
Правовідносини між сторонами у справі, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування», з наступними змінами та доповненнями, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Також за вимогами ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням вищенаведеного, позивач має довести факт заподіяння шкоди, її розмір, протиправність поведінки заподіювача, а також причинний зв`язок між цією поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б однієї із цих умов є підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що залиття її квартири з вини відповідача (балансоутримувача багатоквартирного будинку) підтверджується актом про залиття від 29.12.2016, складеним комісією до якої ввійшли в якості власника квартири ОСОБА_5 (законний представник позивача), громадянська дружина власника ОСОБА_6 та технічний майстер ПП ОСОБА_7 .
Аргументи відповідача проти позовних вимог, висвітлені також і в поданій апеляційній скарзі, ґрунтуються на твердженні про неналежну форму вказаного акта. Однак, на думку апеляційного суду, відповідні недоліки зазначеного доказу не створюють перешкод щодо можливості встановлення дійсних фактичних обставин у справі, зокрема, стосовно дати залиття квартири позивача, причин цієї події та її наслідків.
Так у акті зазначено про отримання фото та відео доказів пошкодження квартири позивача, а також зроблено висновки про те, що причиною залиття квартири є пошкоджена гребінка поверхом вище на трубі водопостачання гарячої води, що подає опалення до квартир у під`їзді будинку, у результаті якої відбулося протікання гарячої води на стіну будинку та квартиру АДРЕСА_2 .
При цьому клопотань про проведення відповідних судових експертиз, зокрема, на предмет визначення причин залиття квартири позивача, відповідачем до суду заявлено не було.
Відтак підстав для інших висновків про причини залиття квартири позивача ніж ті, що відображені в акті від 29.12.2016, у суду не було.
У аспекті викладеного вище, апеляційні аргументи скаржника про те, що вказаний акт є неналежним та недопустимим доказом слід відхилити.
Також апеляційним судом оцінюються критично доводи скаржника і про те, що свідки, допитані судом, не могли надати показань стосовно дійсних обставин залиття квартири позивача, так як у матеріалах справи наявні документальні докази, які дають змогу суду встановити як наявність факту залиття квартири, так і його причини та наслідки у вигляді матеріальної шкоди в розмірі, визначеному експертом.
Надаючи оцінку запереченням відповідача стосовно розміру збитків позивача від пошкодження її майна, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено розмір матеріальної шкоди власника квартири на підставі експертної оцінки, яку по суті відповідачем не спростовано.
Так неможна погодитисяз посиланнямискаржника нате,що експертоглядав квартируз проведенимремонтом черезпонад 6років зчасу залиття,його висновкиґрунтуються наневідомих фотографіяхта актівід 29.12.2016,якого неіснує,а такожпро те,що попереднізвернення ОСОБА_5 до ОСББз вимогамивідшкодувати витратина ремонтґрунтувалися наінших доказах,адже відповідно до висновку експерта №03/23/буд. за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 07.02.2023 суд першої інстанції у цій справі об`єктивно мав можливість установити розмір збитків позивача, а відповідач по суті таку оцінку не спростував та іншої суду не надав, як і не заявляв клопотання про призначення експертизи з даного питання.
Надаючи оцінку апеляційним аргументам відповідача про застосування до позовних вимог у справі наслідків спливу строків позовної давності, апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до положень ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність-це строк,у межахякого особаможе звернутисядо судуз вимогоюпро захистсвого цивільногоправа абоінтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовноїдавності починаєтьсявід дня,коли особадовідалася абомогла довідатисяпро порушеннясвого праваабо проособу,яка йогопорушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; ст. 266 ЦК України - зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
ОСОБА_5 , як законний представник позивача ОСОБА_1 , звертався до відповідача з вимогами про відшкодування шкоди 29.12.2016 та вказав, що колишній голова ОСББ визнавав факт затоплення вказаної квартири та обіцяв суму відшкодування зарахувати в оплату комунальних послуг. Однак така домовленість не була виконана.
08.07.2020 позивач звернулася із заявою до ОСББ «ПРЕСТИЖ+» та, отримавши відповідь від16.07.2020, дізналась про відмову ОСББ брати участь у відшкодуванні їй збитків, а такожпро порушення свого права.
Позовна заява до суду подана ОСОБА_1 20.06.2023, тобто у межах трирічного строку позовної давності, початок якого мав місце з дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права.
Крім того, Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 по всій територіїУкраїнивстановлено карантин, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Згідно із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїни,спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби», усі строки загальної і спеціальної позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину.
15.03.2022 Верховна Рада України прийняла ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким було доповнено ЦК України окремим пунктом щодо давності. Так, у розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу додано пункт 19, який передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються строки, установлені статтями 257-259 ЦКУ.
Намомент подачі позову у справі воєнний стан в Україні мав місце, отже в даному випадку відсутнє порушення строків позовної давності з боку позивача.
Інших доводів, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2024 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за перегляд цієї справи судом апеляційної інстанції залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
п ос та но ви в :
апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.12.2024 у даній цивільній справі залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції залишити за скаржником.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 19.02.2025.
Суддя-доповідач
Судді
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2025 |
Оприлюднено | 21.02.2025 |
Номер документу | 125270376 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Фетісова Т. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні