Рішення

від 17.12.2024 по справі 754/1267/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2036/24

Справа №754/1267/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Сенюти В.О.,

секретар судового засідання - Кочерга І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що квартира за адресою АДРЕСА_1 приєднана до внутрішньо-будинкової системи теплопостачання, а отже, відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та/або центрального постачання гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго». Позивач вказує, що відповідачі користуються послугами, але свої зобов`язання по сплаті за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води належним чином не виконують, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.01.2024 складає 2000,98 грн. (заборгованість з централізованого опалення 0,00 грн., централізованого постачання гарячої води у розмірі 2000,98 грн.). Крім того, позивач на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП (КМДА) «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 11585,90 грн. У зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з центрального опалення у розмірі 6999,95 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2686,60 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2000,98 грн., а також судові витрати, пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

До суду надійшла відповідь від Деснянського ВДРАЦС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), з якої вбачається, що за результатами перевірки, проведеної за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено інформацію щодо актового запису про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складеного Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15.10.2012 за №18160.

Крім того, П`ятнадцятою Київською нотаріальною конторою на виконання ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 12.11.2024 до суду надано належним чином посвідчену копію матеріалів справи № 252/2020 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27.02.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 17.12.2024 провадження в справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в частині позовних вимог до ОСОБА_4 закрито.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, які повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідачі не скористалися процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності Відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося..

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) забов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) забов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно п. 1 Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 врегульовані відносини між громадянами та енергопостачальниками. Правила обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Відтак з 01.05.2018 надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (далі Правила).

Відповідно до п. 8 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.

На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, п.п. 18, 20, 30 Правил, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної часткової власності в рівних частинах: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , тобто по 1/5 частині.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , спадкоємцем її майна став її чоловік ОСОБА_4 .

Згідно інформаційної довідки КП КМР «КМБТІ`від 31.03.2020 квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі: 1/5 частина згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Ватутінської райнної Ради 18.01.1999, та 1/5 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою № 15 від 10.02.2009 № 9-222, зареєстрованого в Бюро 16.03.2009, реєстрова книга 1111, за реєстровим № 4390.

Таким чином, ОСОБА_4 був власником 2/5 частини квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

26.02.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували після смерті їх батька ОСОБА_4 2/5 частини квартири АДРЕСА_2 по .

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що квартира після смерті ОСОБА_4 належить в наступному співвідношенні: ОСОБА_1 2/5 частини квартири, ОСОБА_2 -2/5 частини квартири, ОСОБА_6 -1/5 частини квартири АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді начальника відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб РДА у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані : ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Враховуючи дані відповідачів, що вказані у позовній заяві та приймаючи до уваги матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири, а відповідно - належними відповідачами по вказаній справі.

Відповідачі від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає про те, що станом на 01.01.2024 у відповідачів наявна заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2000,98 грн.

Крім того, відповідно до договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 11585,90 грн., що також підтверджується додатками № 1 та № 2 до вказаного договору, а також деталізованим розрахунком заборгованості.

Відповідно до положення ч. 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує. Відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначено відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг отриманих ним до укладання відповідного договору.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Так, стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб фізичних та юридичних осіб у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів.

Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором, актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 360 ЦК України визначено, що співвласник зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону відповідачі як споживачі послуг, що надавалися ПАТ «Київенерго», зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

З наданих позивачем деталізованих розрахунків заборгованості судом встановлено, що відповідачі свої обов`язки по оплаті за споживання послуг з централізованого опалення та/або постачання гарячої води не виконували, у зв`язку з чим у них станом на 01.01.2024 виникла заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2000,98 грн., а всього за вказаний період 13586,88 грн.

Відповідачами не надано до суду доказів на спростування розрахунків заборгованості, наданих позивачем.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що стороною позивача належним чином обґрунтовано позовні вимоги та доведено наявний у відповідачів розмір заборгованості.

Згідно статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з огляду на те, що відповідачі є співвласниками квартири, доцільним буде стягнення з відповідачів заборгованості пропорційно до часток власності, а саме: з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Київтеплоенерго» підлягає стягненню заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з центрального опалення у розмірі 6999,95 грн.: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 2799,98 грн. з кожного, з ОСОБА_3 - 1399,99 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2686,60 грн.з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1074,64 грн. з кожного, а з ОСОБА_3 537,32 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2000,98 грн.з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 800,40 грн. з кожного, а з ОСОБА_3 - 400,20 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.: з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1211,20 грн. з кожного, з ОСОБА_3 - 605,60 грн.

Разом з тим, щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних із отриманням інформації з Державного реєстру речових прав в сумі 33,00 грн. слід відмовити, оскільки, стороною позивача не надано суду доказів на підтвердження вказаної суми, а наявна у справі копія квитанції переконливо не свідчить про те, що позивачем були понесені ці витрати саме у зв`язку із отриманням відповідного витягу відносно відповідачів у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 162, 179 Житлового кодексу України, статтями 319, 322, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 10, 12, 19, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води по 4675 грн. з кожного, а також судові витрати по сплаті судового збору по 1211,20 грн. з кожного.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води 2337,50 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено: 19 грудня 2024 року.

Суддя: В.О.Сенюта